• Любити свою роботу й учнів, яких вам довірили навчати й виховувати.
• Посміхатися, особливо працюючи зі слабкими і невпевненими учнями.
• Не дискредитувати свій авторитет — він повинен бути незаперечним.
• Постійно стежити за своїм мовленням.
• Бути добрим і приязним, вимогливим та справедливим щодо всіх учнів.
• Не давати учням контрольних робіт, знаючи, що більшість із них не впорається.
• Не демонструвати свою любов до окремих учнів.
• Пробачати витівки, не нагадувати наступного дня учневі про те, що трапилося.
• Нічого не забувати, щоб діти не мали підстав запевнити: «Ганна Юхимівна все одно забуде».
• У жодному разі не висловлюватися про колег погано, не критикувати їх у присутності учнів.
• Співпрацювати із батьками як помічниками у роботі, не скаржитися їм принагідно на їх дітей.
• Одягатися ошатно, зі смаком, частіше змінювати робочий костюм.
• Уважно вислуховувати відповідь учня від початку до кінця, не підказуючи, не підводячи його до правильної відповіді підказками.
• Намагатися працювати без негативних оцінок, адже такі оцінки вчитель ставить самому собі за невміння навчити.
• Не боятися брати участь у різноманітних конкурсах.
• Знати, чого вчити та як найкраще вчити.
• Постійно дізнаватися щось нове із книг, журналів, телебачення, Інтернету; якнайбільше розповідати учням на уроці, не боячись, що вони не зрозуміють.
• Крім традиційних форм роботи, використовувати сучасні технології, не забуваючи про досвід учителів-новаторів, їх ноу-хау в роботі.
• Не боятися вчитися у своїх колег та в учнів.
• Відвідувати уроки своїх колег, особливо в тих класи, де справи кепські. У такий спосіб можна знайти відповіді на багато нагальних запитань.
• Не сварити привселюдно своїх учнів — це ваші діти, а ви — їх шкільна мама.
• Ніколи не дозволяти,дітям пліткувати про батьків, і самому також не сварити батьків у присутності їх дітей.
• Не забувати, що учень — не «чистий аркуш паперу», а унікальна й неповторна особистість, яка має власні погляди й життєвий досвід у вигляді емоцій, почуттів, переживань