Формування громадянської компетентності
на уроках історії
В концепції громадянської освіти в Україні зазначено, що основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал, для якої демократія є природним середовищем задоволення особистих та суспільних інтересів. Сучасна демократія вимагає від особи не лише політичної активності, а й усвідомлення нею власної ролі і значення в житті суспільства, а також дій у відповідності до власних переконань і цінностей.
Складовими громадянської компетентності людини, які мають формуватись у школі є:
- громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи життя і реалізації потреб і інтересів особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному просторі демократичної держави взагалі, та української зокрема;
- громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань;
- громадянські чесноти – норми, установки, цінності й якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства.
Мета громадянської освіти - сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі в житті суспільства.
Завдання громадянської освіти: - надати молодому поколінню знання про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні; - сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах, критично-конструктивне ставлення молоді до життя суспільства; - сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні; - створити умови учням щодо набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії.
Громадянська компетентність передбачає дві сфери свого формування:
· - освітню, що спрямовує діяльність учня на потреби майбутнього життя шляхом формування елементів компетентності громадянина засобами навчального процесу;
· - життєву, що враховує впливи на учня сімейного виховання та соціуму, спонтанні та спрямовані процеси соціалізації особистості.
Формування громадянської компетентності учнів в умовах навчального закладу передбачає створення спеціальних навчальних ситуацій для розвитку в школярів основ громадянської дії та поведінки.
При здійсненні складного процесу патріотичного виховання я використовую різноманітні форми роботи як на уроці, так і в позаурочний час, а саме:
1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «круглі столи», «усні журнали»).
2. Діяльнісно – практичні групові (групи дослідників-пошуковців, огляди – конкурси): тематичні презентації (відповідно теми уроку чи позакласного заходу).
3. Інтерактивні (гурток, гра «Що? Де? Коли?», брейн-ринг). На уроках історії також активно використовуються інтерактивні методи навчання («мозковий штурм», «мікрофон», «дерево рішень», «акваріум», «займи позицію» і т.д.)
4. Діалогічні (бесіда, рольові ігри). На уроках створюються ситуації, коли учні уявляють себе історичною особою і прогнозують свої дії в тій чи іншій ситуації, висловлюють свої позиції.
5. Індивідуальні (індивідуальна робота, творчі завдання).
6. Наочні (виставки, тематичні стенди, історичні бюлетені, фото, відеоматеріал, презентації). Велика роль у формуванні ідеології патріотизму у молодого покоління належить урокам та позаурочній роботі з історії. І я, як вчитель історії, відчуваю відповідальність за формування в учнів почуття свідомого громадянина, патріота, людини з думками, спрямованими на розвиток демократичного суспільства в Україні і бажанням жити в такому суспільстві.
