У зв'язку зі спекотними погодними умовами, нехарактерними для клімату України, гігієністи-науковці та практики рекомендують для послаблення несприятливої дії високої температури в житлових та громадських будинках, офісних приміщеннях здійснення таких заходів:
застосування сонцезахисних пристроїв на вікнах (жалюзі, штори білих тонів);
застосування вікон з тонованим сонцевідбивачим (відзеркалючим) склом;
застосування мобільних та стаціонарних кондиціонерів;
застосування звичайних електричних вентиляторів.
Для недопущення надходження тепла в приміщення рекомендується кріпити сонцевідбиваючі плівки зовні вікон.
Людям, які страждають на хронічні захворювання, особливо серцево-судинної системи, літнім людям та дітям рекомендовано обмеження фізичної активності та перебування на сонці. Необхідно проконсультуватися з лікарем, та виконувати його рекомендації.
У приміщеннях необхідно проводити вологе прибирання з метою збільшення вологості повітря та зниження його температури. Антимоскітну сітку на вікнах рекомендується періодично зволожувати для зменшення проникнення в приміщення гарячого повітря.
Найкращий час для провітрювання приміщень – нічні, ранкові та вечірні години. У інший час кватирки, фрамуги, вікна необхідно тримати зачиненими, що значно зменшить проникнення гарячого повітря всередину приміщення.
Одяг повинен добре пропускати повітря, бути легким, просторим та, бажано, світлих тонів.
З метою попередження перегріву організму, періодично, особливо після повернення з вулиці, необхідно користуватися душем. Під час відпочинку на пляжі рекомендується перебувати в тіні в головних уборах, якомога більше скоротити перебування на сонці. Найсприятливіший час перебування на пляжі – ранкові та вечірні години.
При перебуванні на відкритому повітрі необхідно носити головні убори, збільшити споживання питної води та рідкої їжі, особливо коли не можна відмовитися від перебування на відкритому повітрі.
Власникам автомобілів, у яких не встановлені кондиціонери, необхідно максимально обмежити користування ними, особливо в період з 12 до 17 години.
Для попередження порушень імунної системи рекомендована вітамінопрофілактика та овочеві дієти. У такі дні категорично забороняється вживання алкогольних напоїв, куріння.
При появі смогу ("задимленості"), атмосферного повітря в населених пунктах рекомендується захищати органи дихання звичайними марлевими масками зволоженими водою, не сідати без нагальної потреби за кермо автомобіля чи іншого механічного транспортного засобу підвищеної небезпеки. При погіршенні самопочуття необхідно негайно звернутися до лікаря.
Сонячні та теплові удари частіше виникають у дітей, що пов`язано із недосконалістю процесу терморегуляції їх організму, а також наявністю у частини з них ожиріння, захворювань серцево-судинної та ендокринної систем. Організм дитини генерує тепло, яке розсіюється шляхом теплового випромінювання та виділення поту. За рахунок виділення поту організм захищається від перегрівання в умовах підвищення температури повітря, вологості, посилення рухового навантаження. При неспроможності організму швидко в необхідній кількості витрачати тепло наступає перегрівання. Якщо це супроводжується дефіцитом в організмі води (зневоднення), швидкість зростання температури тіла підвищується, що призводить до сонячного або теплового удару.
Тепловий удар виникає при загальному перегріванні організму під впливом впродовж тривалого часу високої температури, а сонячний – під прямим впливом сонячних променів на голову та верхню частину шиї людини.
Для попередження сонячних і теплових ударів у дітей необхідно:
уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями (не більше 10-15 хвилин);
носити вільний одяг світлих кольорів із натуральних матеріалів, на пляж одягати легке взуття;
захищати голову від сонця панамами, хустками тощо (навіть у хмарну погоду), а також парасольками. Для захисту очей використовувати козирки та окуляри від сонця;
при перебуванні на пляжі забезпечити чергування відпочинку на піску або каменях (впродовж 10-15 хвилин) з плесканням у воді і плаванням (10-15 хвилин – для дітей 8-12 років, 25-30 хвилин – для дітей з 13 років і старше). У першій половині дня купання краще закінчувати не пізніше 1000-1030, повторне купання у другій половині дня проводити з 1600 до 1900. Не дозволяти дітям спати під сонцем. На пляжі широко використовувати тіньові навіси;
поза межами пляжу необхідно чергувати перебування на сонці та у тіні дерев ("сонячне мереживо" дерев – сонячні проміні, які пропущені через листядерев);
не організовувати у період з 1000 до 1600 тривалих екскурсій (автобусних, піших);
проводити культурно-масові заходи після 1800 на свіжому повітрі або залах з широким доступом свіжого повітря, виключаючи протяги. При проведенні масових заходів влаштовувати перерви через кожні 30 хвилин;
проводити рухові ігри, змагання у періоди до 1000 і після 1600;
забезпечити дітей впродовж дня достатньою кількістю питної води (не менше 2 літрів на дитину), не дозволяти вживання холодної води;
проводити під час перебування у приміщеннях обливання обличчя, рук до ліктів, до плечей, ніг до колін прохолодною проточною водою (починати з +24º–26º С, кожні 2 дня знижати на 1º С і довести її до 16º С);
організувати широкий доступ свіжого повітря до приміщень, де перебувають діти (широку аерацію), у тому числі під час денного та нічного сну, не допускаючи протягів. Сукупна тривалість денного та нічного сну не повинна бути менше 1030-1100 годин;
за наявності у приміщеннях кондиціонеру, різниця між температурою цього приміщення та температурою на вулиці не повинна перевищувати +10º С, для запобігання теплового удару після виходу на вулицю після тривалого перебування поруч із кондиціонером;
не допускати перебування дитини ближче ніж 2 м від електричного вентилятора;
дівчатам рекомендувати використовувати віяло, не носити у спеку прикраси;
проводити щоденне вологе прибирання підлоги приміщень, де перебувають діти.
Найбільш приємний і корисний відпочинок влітку — відпочинок на воді. Однак, перебуваючи на водних об’єктах, завжди треба пам’ятати про безпеку.
Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив в біду.
Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.
Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення юнацтву правил поведінки на воді.
1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.
2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/сек, температурі води — не нижче +18° С, повітря — не нижче +24° С.
4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
7. У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.
9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.
11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.
Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи у постійному напруженні, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.
1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.
2. Залазити на попереджувальні знаки, бакени.
3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
6. Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які відведені для купання.
7. Вживати спиртні напої під час купання.
8. Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.
9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.
10. Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.
12. Заходити глибше, ніж до поясу, дітям, які не вміють плавати.
13. Купання дітей без супроводу дорослих.
1. Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади, під наглядом дорослих (педагогів, керівників або батьків).
2. До купання допускаються групи дітей до 10 чоловік під наглядом одного відповідального, що вміє добре плавати і знає прийоми рятування на воді.
3. Біля місця купання має бути обладнаний медичний пункт, а в разі його відсутності купання має здійснюватись під наглядом медпрацівника.
4. Місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях купання дітей ретельно перевіряється дно аварійно-рятувальними службами, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води і повітря.
5. Діти допускаються до купання після огляду лікарем.
6. Роздягання та одягання дітей проводиться під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини викладається у рядки окремими купами).
7. До і після купання проводиться перевірка наявності дітей, шляхом шикування їх в ряд у відповідності до своїх куп одягу.
8. Відповідальний за купання повинен: нагадати дітям правила поведінки на воді до початку купання, увійти у воду першим (до дозволеної межі), а вийти останнім.
9. При особистому купанні дітей дорослі зобов’язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються.
Серед станів з боку здоров’я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді, зустрічаються переохолодження і утоплення.
У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження. Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ. Не слід давати алкоголь, через те що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судорог. При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов’язку, покрити теплим одягом. При неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри етиловим спиртом або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.
При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопаючих доводиться, коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку, кінець Олександрова і інш. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це неможливо, то потрібно піднирнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.
У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки Валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою).
Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок вати, та провести вищевказані заходи.
Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків. Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.
В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях відсутні, наявні ознаки зупинки дихання; широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу. По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова провисали, або “перегнути” постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.
1. Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
2. Однією рукою відкрийте йому рота; пальцями іншої руки, загорнутими у салфетку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інші інородні тіла.
3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі ( це не потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно “краєм ока” контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є — продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом “рот в рот”, а “рот в ніс”, затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань — 16-20 за хвилину.
5. Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо-нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.
6. У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань донатискувань на грудину 2:15, якщо рятувальників двоє — 1:5.
7. Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях.
Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. В тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, не зважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає, або з’являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються.Будьте обережними!
Обмороження. Перша допомога при обмороженні
Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку
Обережно - ГРИБИ! (бесіда на тему "Запобігання нещасних випадків отруєння грибами")
Для учнів та батьків школи в навчальному закладі було проведено бесіди та виступи на тему: "Правила поведінки на воді та поблизу водоймищ", "Запобігання всіх видів дитячого травматизму та правила поведінки на воді"(1-12 кл.); обговорено питання запобігання дитячого травматизму на воді та поблизу водоймищ на батьківських зборах ( 1-12 кл.). Оновлено інформацію на стенді "Правила безпеки" та в класних куточках здоров'я щодо попередження травматизму. Проведено екскурсію до водоймищ "Наш мікрорайон" (1-6 кл.)
1. Купатися слід тільки під наглядом дорослих, у добре знайомих місцях.
2. Тривалість купання повинна залежати від температури води, повітря, здоров'я.
3. Дітям старше 10 років можна купатися при темепературі води більше +19 градусів.
4. Небезпечно купатися під час шторму, грози, дощу.
5. Не запливати за буйки, не стрибати у воду в незнайомих місцях.
6. Небезпечно підпливати до катерів, скутерів, човнів.
7. Недопустимі витівки у воді.
8. Учіться плавати, триматися й відпочивати на воді!
Взимку треба ходити обережно, не поспішаючи, щоб не впасти й не травмуватися.
Не перегрівайся й не переохолоджуйся, не їж снігу та криги, бо це шкідливо для здоров'я.
Не катайся на санчатах та на лижах поблизу автомагістралей, трамвайних та залізничних колій - транспорт може травмувати тебе.
Під час зимової негоди не вирушай наодинці в далеку подорож - ти можеш заблукати.
На лід річок та озер ступай обережно, на ковзанах катайся тільки в спеціально відведених для цього місцях, які контролюються дорослими.
Одягайся по сезону. При вологій, вітряній погоді ти можеш отримати обмороження. Воно виникає не тільки при мінусовій температурі, але й при температурі +3...+7.
Можна обморозитись, якщо:
- тісне та мокре взуття;
- мокрий одяг;
- тривала нерухомість на холодному повітрі, в снігу, під холодним дощем;
- під час хвороби та втрати крові.
Найкраще обморожену частину тіла занурити в воду кімнатної температури, а за півгодини довести температуру до 40 градусів Цельсія.
Після прийому ванни ушкоджену ділянку шкіри обережно висушити й прикрити чистою пов'язкою.
Якщо на шкірі немає пухирів і омертвіння, обморожені ділянки протирають спиртом, злегка розтирають до почервоніння.
Добре зігрівають теплий чай, кава, молоко.
Категорично забороняється розтирати пошкоджене місце снігом, змащувати жиром або мазями.
ПАМ'ЯТАЙ! При найлегшому ступені обмороження необхідно звертатися до ЛІКАРЯ!