До уваги батьків!
Опитування серед педагогічної спільноти, здобувачів освіти та батьків щодо їх потреб, поглядів на навчання у період воєнного стану
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Питання відвідування учнями школи є сьогодні надзвичайно важливим, тому нагадуємо, що згідно з Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. № 646:
Відсутність через поважні причини має бути підтверджена усно (батьки мають зателефонувати до школи не пізніше початку 1-го уроку, а надалі – надати документ, що підтверджує причину пропуску).
Учні, які тимчасово не відвідували школу, подають медичну довідку чи письмове пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності на уроках, які зберігаються в у класного керівника протягом навчального року.
У випадку пропуску занять протягом 2 і більше днів учень допускається до занять лише за наявності медичної довідки, що посвідчує стан здоров’я учня.
Факт запізнення та завчасного закінчення занять (наприклад, через призначене на певний час відвідування лікаря) також має супроводжуватись запискою батьків (заздалегідь).
У випадку запланованої тривалої відсутності (більше 2-х днів) батьки учня мають заздалегідь надати адміністрації заяву з визначенням терміну та причини відсутності, до якої додаються копії документів – путівки, квитки тощо.
Відсутність без поважних причин вважається прогулом.
У випадку відсутності учнів у школі понад 10 днів без поважної причини надсилаються акти про відсутність учнів у школі понад 10 днів до управління освіти та клопотання щодо проведення профілактичної роботи з сім’ями до соціальної служби та подання про притягнення батьків до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства України до КМСД.
Поважними причинами відсутності учня в школі вважаються:
- хвороба;
- призначений візит до лікаря;
- смерть близьких родичів;
- непередбачена ситуація, що виходить за межі учнівського та батьківського контролю, яка створює перешкоди для прибуття і занять у школі;
- сімейна подорож, якщо батьки заздалегідь узгодили її з адміністрацією, написавши заяву.
БАТЬКИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ І РОЗВИТОК ДІТЕЙ,
а тому зобов’язані забезпечувати відвідування учнями уроків у навчальних закладах:
І. Згідно Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
ІІ. Згідно Кодексу про адміністративні правопорушення України:
- ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ІІІ. Згідно Кримінального кодексу України злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Згідно Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад у разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, загальноосвітній навчальний заклад може порушувати клопотання про відповідальність таких осіб, у разі систематичного невиконання позбавлення їх батьківських прав.
Хочемо застерегти батьків - просто розмовляти з дітьми 5-6 років мало. Зони мозку, які відповідають за раціональне мислення, ще недостатньо зрілі, щоб ці потрібні знання в певний момент одразу використати. Справжнє розуміння починає працювати ближче до 7 років.
У надзвичайних ситуаціях для маленьких дітей дуже важливим є дорослий, який їх згуртує та не дасть розгубитися. Тобто, вашим дітям важливо пояснити, що є вчитель, вихователь, няня, старший брат чи сестра, які допоможуть дитині не панікувати. Одне з універсальних знань, про яке має пам'ятати дитина – в разі небезпеки залишатися в людному місці й там, де є поруч дорослі.
Також, дитина переймає всі ваші дії. Всі ваші звички стають її звичками. Коли дитина бачить, що батьки завжди вимикають все газове та електрообладнання, виходячи з приміщення, своєчасно ремонтують пошкоджені розетки, вимикачі та інші електроприлади, слідкують за тим, щоб балкони та сходові клітини в під’їзді не були захаращені, паркують свій автомобіль таким чином, щоб він не стояв на пожежному гідранті та не перешкоджав проїзду іншим автомобілям, у тому числі й спеціальному транспорту служб екстреного реагування, у неї формуються корисні звички та позитивний світогляд.
Батьки, які завжди готові допомогти ближньому, дбають про власну безпеку та безпеку оточуючих, можуть бути впевненими, що їхня дитина вчинятиме так само, а відповідно забезпечить власну безпеку і собі, і своїм дітям в майбутньому. Ваша звичка позитивно, по-доброму реагувати на оточуючий світ, дотримуватися правил безпеки життя, як наслідок, буде чудовим прикладом також і для інших людей.
У наш неспокійний час, коли батьки нескінченно зайняті, багато дітей змушені деякий час проводити самі вдома. Малюк росте і з кожним днем стає все більш самостійним, невтомно освоюючи навколишній світ.
Ваше завдання - виховувати дитину так, щоб навчити її розпізнавати ризики і небезпеки, забезпечити їй безпечний простір.
Завжди зберігайте небезпечні предмети, такі як сірники, запальнички, свічки, легкозаймисті речовини в недоступних для дітей місцях.
Електророзетки слід закривати кришками чи спеціальними заглушками.
Не дозволяйте дітям самостійно вмикати електроприлади.
Навчайте дітей безпеці життєдіяльності в повсякденні, у процесі організації екскурсій, бесід, спостережень. Для навчання певним діям, які потрібні будуть під час надзвичайної ситуації, вигадайте свої сімейні ігри, під час яких, розважаючись ви відпрацюєте кожен крок, який зможе врятувати життя.
Домовитися про екстрену розмову, адже коли трапляється щось надзвичайне, паніку на малюка можуть наганяти і батьки.
Наприклад, дитина телефонує, нервує і не може чітко пояснити, що відбувається. Мама чи тато від цього хвилюються ще більше. Врешті - втрачається час, який ви могли б витратити на конструктивні поради.
Тому важливо домовитися з дитиною про телефонні розмови в разі небезпеки або проблеми.
Під час дзвінка дитина має одразу відповісти на 3 головні питання: що сталося, де та яка допомога зараз потрібна. Якщо заздалегідь це обговорити, буде легше відкласти емоції на потім.
Потренуйтеся, нехай дитина під час вашої гри спробує відтворити екстрену розмову.
Також, є досить важливим те, як дитина буде дзвонити на екстрений номер телефону до таких служб, як Служба порятунку, поліція, швидка та газова служба. Перш за все, вам самим необхідно згадати ці номери. Тому, Служба порятунку – 101, поліція – 102, швидка – 103 та газова служба – 104.
Важливим завданням, як для дорослих так і для дітей, чітко вказати адресу події, що саме трапилося, своє прізвище та ім’я, а також чи є загроза для життя інших людей. Вся розмова займає від 1-ї до 2-х хвилин, але детальний опис всього, що відбувається дасть можливість оперативно вжити відповідних заходів для ліквідації чи вирішення даного питання.