Математичний практикум
Природничий практикум
Мовний практикум
Мистецький практикум
“Вивчаю — не чекаю” — мобільний застосунок для учнів та учениць 1-4 класу, з яким весело і цікаво вивчати математику та читання у школі чи дистанційно. У застосунку дитина вчиться, переглядаючи пізнавальні освітні відеоуроки, які розроблені за підходами мікронавчання. А граючи в навчальні інтерактивні мініігри – закріплює вивчений матеріал.
Всі теми і завдання відповідають українській навчальній програмі, а розробляли їх українські вчителі та методисти.
"Розвиток дитини" - сайт, де розміщено:
8100 практичних завдань для дітей, які можна виконати онлайн або завантажити;
21 генератор практичних завдань. Ці генератори дозволяють створювати індивідуальні завдання для цілого класу учнів з математики, читання, письма;
420 цікавих творчих завдань та експериментів;
50 шаблонів дипломів;
1500 тематичних статей;.
56 навчальних програм
Які "тихі ігри" можна запропонувати дітям? Експерти УІРО та ЮНІСЕФ підготували збірку ігор, яка допоможе батькам і педагогам при роботі з підлітками та дітьми молодшого шкільного віку.
Набір простих ігор, від експертів ЮНІСЕФ, за допомогою яких батьки та педагоги можуть підтримати дітей та відволікти їх під час надзвичайних ситуацій.
НУШ покликана підготувати учнів до життя в суспільстві, навчити практичних навичок, які допоможуть їм у повсякденні. У світі, яким керує інформація, дитина мусить вміти її критично оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій. Сучасні діти мають справу з інформаційним простором з найменшого віку (через ґаджети, телебачення, зовнішню рекламу тощо). Тому вони повинні знати, що таке медіаграмотність уже в початковій школі.
Автори посібника для вчителів “Медіаграмотність у початковій школі” пропонують такий підхід: пояснювати дітям, що таке “здорове” медіаповідомлення на прикладі “медіаїжі”, яку ми споживаємо кожного дня. “Медіакухар”, тобто автор повідомлення, обирає, з яких “продуктів” готувати, а люди обирають, якій “кухні” надавати перевагу — здоровій, тобто правдивій інформації, чи фастфуду жовтої преси. Харчування має бути збалансованим. Так само і “медіахарчування” має складатися з різних і перевірених джерел, аби не отруїтися фейками та джинсою.
"Медіаграмотність та критичне мислення в початковій школі" - посібник для вчителя .
Інтеграція медіаосвіти в шкільні предмети молодшої школи, впливатиме на формування громадянської, соціальної та медійної компетентності учнів, а саме: вміння критично мислити; навичок пошуку, аналізу та оцінювання інформації, тверезого ставлення до медіаповідомлень на основі вивчення джерел. Учні зможуть вже з молодшого шкільного віку шукати та перевіряти інформацію, аналізувати вплив медіатекстів та створювати їх.