Методичні рекомендації щодо вивчення, узагальнення та впровадження ППД

Методичні рекомендації щодо вивчення, узагальнення та впровадження ППД

Категорія:

Методика передового педагогічного досвіду

Укладач: М.Д.Підоплічко, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

Передовий педагогічний досвід – це така

навчально-виховна чи організаційно-педагогічна

діяльність, в процесі якої стабільні позитивні

результати у розв’язанні актуальних педагогічних проблем

забезпечуються використанням оригінальних форм, методів,

прийомів, засобів навчання та виховання або інтеграції вже

відомих форм, методів, прийомів, засобів.

П.П.Жерносек

На етапі реформування освіти актуальною стає проблема перебудови школи на інноваційну діяльність, засновану на педагогічному пошуку ефективних шляхів самореалізації особистості педагога і школярів.

Головним показником творчої діяльності педагога є наявність педагогічних знахідок, ідей, що згодом утворюють педагогічний досвід.

Перспективний педагогічний досвід визначає зміст освіти, істотно впливає на форми і методи, організаційну структуру педагогічного процесу.

Саме тому проблеми вивчення, моделювання, узагальнення і поширення перспективного педагогічного досвіду стають одними з найважливіших задач для всіх педагогічних колективів.

Практика методичної роботи показала наявність у школах формального, стихійного і безсистемного підходу до педагогічного досвіду, і розгляд його як чогось абстрактного, філософського.

Пропоновані рекомендації покликані допомогти організаторам методичної роботи і педагогам у створенні ППД — продукту педагогічної діяльності — як учителя, так і школи в цілому, а також дозволять уникнути суб'єктивізму в оцінці педагогічного досвіду.

Передовий педагогічний досвід – це оптимальна діяльність педагога, що є результатом творчого пошуку, несе в собі елементи новизни, спрямована на вирішення актуальних завдань навчання і виховання, забезпечує стійку ефективність навчально-виховного процесу як у межах існуючих форм роботи, так і на основі їх удосконалення.

Рекомендації методисту,

який вивчає досвід роботи вчителя

1. Продивіться літературу з даної проблеми. Уточніть питання, які можуть бути розроблені на основі формування передового досвіду.

2. Зберіть відомості про вчителя: проведіть бесіду з адміністрацією школи, колегами, учнями, батьками.

3. Відвідайте серію уроків вчителя. Намагайтеся з’ясувати, яка науково-методична основа його роботи, методика організації уроків.

4. Поспостеригайте, який вплив має вчитель на учнів, як учні ставляться до вчителя і до предмету, що він викладає.

5. Проведіть перевірку знань, умінь і навичок учнів, як вони володіють елементами наукової організації навчання.

6. Проведіть аналіз рівня вихованості учнів.

7. Проаналізуйте спільно з вчителем його досвід роботи:

· основні педагогічні задачі, які він вирішує;

· наукова обгрунтованість досвіду;

· рівень новизни досвіду;

· можливість застосування досвіду в інших умовах.

8. Попросіть вчителя описати систему його роботи. Якщо потрібно, допоможіть йому скласти план опису.

9. Допоможіть вчителю систематизувати матеріали з досвіду роботи: конспекти уроків, сценарії позакласних заходів, методичні розробки, дидактичні картки тощо.

10. Підготуйте науково-методичний аналіз досвіду роботи. Обговоріть висновки і пропозиції на педагогічній раді у школі, методичній раді РМК/ММК, вченій раді інституту.

11. Визначте форми узагальнення і впровадження цього досвіду у школі, місті, районі, області.

Матеріали узагальнення досвіду роботи

вміщують відповіді на такі питання:

1. Тема досвіду роботи.

2. Автор досвіду (група авторів, школа). Короткі відомості про автора досвіду.

3. Тривалість функціонування досвіду: довготривалий (більше 3 років) і короткочасний (меньше 3 років).

4. Обгрунтування актуальності досвіду і його значення для удосконалення навчально-виховного процесу.

5. Виділення наукової основи досвіду: які наукові теорії, положення, розробки використовує вчитель (методичні об’єднання, школа тощо) для удосконалення навчально-виховного процесу.

6. Який передовий (новаторський) досвід використовував учитель і як.

7. Новизна досвіду (новий зміст, методи, форми, засоби). Рівень новизни: творчий досвід, учитель-майстер, раціоналізаторський досвід.

8. Зміст досвіду роботи (коротко): система конкретних педагогічних або управлінських дій, система засобів, форм і методів роботи. Постановка педагогічного експерименту і його результати.

9. Врахування у досвіді роботи психологічних особливостей учнів.

10. Яка результативність роботи з проблеми, як вона показана, чи дан порівнювальний аналіз результативності роботи.

11. Наявність додатків і їх доцільність: конспекти уроків, сценарії позакласних заходів, приклади контрольних завдань і дидактичних матеріалів, план роботи клуба, план роботи шкільного музею тощо.

12. Можливості і умови використання даного досвіду у масовій педагогічній практиці.

Специфіка діяльності педагогічних працівників з вивчення,

узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду

Педагогічні працівники

Мета роботи

Зміст роботи

Учитель

Необхідна складова частина роботи вчителя щодо підвищення педагогічної і методичної майстерності

1. Осмислення і самоаналіз власного досвіду.

2. Ознайомлення з досвідом інших вчителів.

3. Творчий обмін досвідом.

4. Самоузагальнення: підготовка опису досвіду роботи, методичних розробок.

5. Удосконалення навчально-виховного процесу на основі застосування передового досвіду

Адміністрація школи

Підвищення ефективності керівництва навчально-виховною і методичною роботою у школі

1. Висвітлення позитивного досвіду роботи окремих учителів.

2. Науково-методичний аналіз передового педагогічного досвіду.

3. Організація обміну досвідом роботи.

4. Підготовка узагальнення досвіду роботи для методичного кабінету школи.

5. Самоузагальнення досвіду роботи адміністрації школи.

6. Підготовка матеріалів досвіду роботи для района і міста

Завідуючі відділами освіти, інспектори

Удосконалення стиля і методів керівництва.

Надання практичної допомоги школам

1. Виявлення і оцінка позитивного досвіду окремих шкіл і вчителів у процесі перевірки їх роботи.

2. Пропаганда позитивного досвіду: відображення в актах і звітах.

3. Перевірка ефективності виявленого передового досвіду.

4. Визначення шляхів застосування передового досвіду у масовій педагогічній практиці.

5. Підготовка рекомендацій щодо впровадження і застосування передового педагогічного досвіду

Керівники методичних об’єднань,

методисти РМК/ММК, методисти ОІПОПП

Надання ефективної методичної допомоги вчителям.

Розробка актуальних науково-методичних проблем.

Підготовка узагальнення досвіду роботи

1. Виявлення передового педагогічного досвіду на основі аналізу методичної роботи.

2. Планове вивчення передового педагогічного досвіду.

3. Допомога вчителям щодо осмислення, опису і узагальнення досвіду їх роботи.

4. Підготовка науково-методичного аналізу досвіду роботи.

5. Узагальнення передового педагогічного досвіду.

6. Організація пропаганди передового педагогічного досвіду.

7. Розробка методичних рекомендацій щодо застосування передового педагогічного досвіду.

8. Організація практичного навчання передовим прийомам і методам навчання і виховання

ВИДИ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

А: за об’ємом

• Система роботи освітнього закладу (управління, відділу освіти, інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, методичного кабінету, школи тощо).

• Система роботи працівника освітнього закладу.

• Вирішення важливої педагогічної проблеми в освітньому закладі наприклад, виховання у школі).

• Розв’язання важливої педагогічної проблеми педагогічними працівниками (наприклад, система роботи вчителя з економічного виховання).

• Певні форми, методи та прийоми роботи, що використовуються у закладі освіти.

• Форми, методи та прийоми, які використовують окремі працівники освіти

В: за рівнем творчої самостійності

• Репродуктивний ( діяльність, яка не має у собі чогось нового, але спрямована на сумлінне виконання своїх професійних обов’язків, є гарним взірцем для тих педагогів, які ще не володіють педагогічною майстерністю)

• Раціоналізаторський ( діяльність, яка пов’язана із творчим використанням відомих форм і методів, спрямована на підвищення ефективності педагогічної праці)

• Новаторський ( діяльність, яка завжди пропонує суттєві зміни у навчально-виховній роботі, має в собі елементи творчого пошуку, новизни, оригінальності. Такий педагогічний досвід особливо цінний тому, що він прокладає нові шляхи у шкільній практиці та педагогічній науці.)

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

• АКТУАЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ

Даний педагогічний досвід по своїй суті новий і відрізняється від масового, сприяє вирішенню основних завдань, що стоять перед системою освіти на сучасному етапі її розвитку, актуальних проблем педагогічної теорії та практики, знаходить застосування у масовому досвіді, збагачує його і має перспективу для подальшого його поширення.

• ВИСОКА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ І ОПТИМАЛЬНІСТЬ

Мають місце значні зрушення в системі роботи педагогічних кадрів, в учнів, у рівні їх вихованості, високий рівень навчально-виховного процесу, результативність досвіду вище за масові показники ефективності та якості, стабільність, стійкість результатів у змінених умовах роботи. Високі результати у роботі досягаються при найменших затратах сил учителів, учнів, батьків, матеріальних засобів школи, громадськості тощо.

• НАУКОВА ОБГРУНТОВАНІСТЬ

Передовий досвід враховує закономірності процесу виховання й навчання школярів. Відступ від цих об’єктивно існуючих закономірностей веде до суб’єктивних і помилкових суджень і висновків.

• МОЖЛИВІСТЬ ТВОРЧОГО НАСЛІДУВАННЯ ДОСВІДУ ІНШИМИ ПЕДАГОГАМИ

Готовність досвіду до творчого використання при наявності в ньому продуктивної педагогічної ідеї, доступність і наступність досвіду, що дозволяє розвивати й удосконалювати власну практику, теоретична і практична готовність педагогічних кадрів до творчого використання провідних ідей досвіду.

• НАЯВНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ НОВИЗНИ Й ОРИГІНАЛЬНОСТІ

Етапи ВИВЧЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ

передового педагогічного досвіду:

І. ПІДГОТОВЧИЙ.

Передбачає організаційну, теоретичну і методичну підготовку.

У процесі організаційної підготовки необхідно визначити проблематику й об’єкти досвіду, спланувати його вивчення. Дані про об’єкти досвіду доцільно обліковувати за формою:

№ п/п

Орієнтовна тема та ідея досвіду

Адреса

Дані про вчителя

Прізвище, ім’я, по батькові

Рік народження

Освіта

Стаж роботи

Результати атестації

Проблематику і об’єкти досвіду висвітлюють у відповідних розділах перспективного плану:

• зміст, форми, принципи, методи, засоби навчання;

• засоби розвитку учнів;

• зміст, форми, методи виховання у процесі викладання предмета;

• управління школою, керівництво навчально-виховним процесом;

• система підвищення кваліфікації.

Теоретична підготовка щодо вивчення досвіду передбачає:

• ознайомлення з історією питання, яке стосується даної проблеми досвіду;

• ознайомлення із сучасною інтерпретацією проблеми;

• зіставлення цих матеріалів з інформативними даними, здобутими на підставі тривалих спостережень. Це дає змогу осмислити наявний досвід, допомогти підвищити рівень майстерності вчителя, зробити певні корективи досвіду. Прийоми роботи під час теоретичної підготовки: інформаційно-аналітичний, конструюючий, консультативний.

Якщо досвід потрібно лише узагальнити, методична підготовка полягає у вивченні мети, змісту, об’єму питань для вивчення форм, їх узагальнення, у доборі потрібних статистичних даних, дидактичних матеріалів, методів роботи відповідно до проблеми передового педагогічного досвіду. Основні методи роботи в цьому випадку – спостереження, аналіз, узагальнення. Якщо досвід ще не сформований і його потрібно моделювати, методична підготовка набагато складніша. Основними методами роботи при цьому є конструюючий експеримент і спостереження.

Після організаційної, теоретичної, методичної підготовки на основі перспективного плану здійснюється поточне планування вивчення досвіду. У поточних планах зазначається тема і мета досвіду, об’єкт вивчення, терміни, зміст роботи щодо вивчення досвіду.

ІІ. ВИВЧЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ.

Цей етап можна поділити на такі частини:

• попереднє спостереження. Проводиться у вересні-жовтні протягом 10-15 днів з метою визначення в загальних рисах суті досвіду, його оцінки з точки зору критеріїв.

• грунтовне вивчення досвіду. Передбачається тривала, планомірна робота методиста за певною схемою, зміст якої залежить від характеру досвіду, встановленому при попередньому спостереженні. Ці спостереження варто проводити у два періоди: у грудні-травні з інтервалами у 1,5 – 2 місяці протягом 5 – 7 днів. Методист має уточнити й поглибити висновки про суть досвіду, надає допомогу щодо усунення виявлених недоліків і доводить до необхідного ступеня досконалості.

• контрольне вивчення, суть якого – аналіз ефективності роботи вчителя, результативності його досвіду, проведення контрольних робіт у кінці року, перевідних та випускних екзаменів.

• процесі вивчення досвіду роботи використовують такі методи:

• спостереження;

• бесіди з педагогічними працівниками та учнями школи, анкетування;

• вивчення планів роботи закладів освіти та їх працівників;

• відвідування й аналіз різних форм організації навчально-виховного процесу;

• усне опитування з метою визначення рівня знань, умінь, практичних навичок учнів та рівня їх вихованості;

• проведення контрольних, практичних та лабораторних робіт;

• аналіз учнівських робіт;

• вивчення педагогічної документації тощо.

ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА АНАЛІЗ НАСЛІДКІВ ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ.

На основі зібраного матеріалу методист робить висновок про суть досвіду, розкриває методи, прийоми та технологію дослідження результатів, проводить педагогічний аналіз зібраного фактичного матеріалу, розкриває причинно-наслідковий зв’язок між явищами.

Вивчивши факти передового педагогічного досвіду, методист може:

• скласти простий опис їх;

• класифікувати їх;

• визначити умови та причини, що породжують дане явище;

• встановити, до яких наслідків приводить досліджуване явище;

• з’ясувати характер залежності між причиною і наслідком;

• встановити всі обставини, за яких певні причини викликають певне явище.

Після глибокого педагогічного аналізу та оцінки зібраних фактів про досвід роботи методист приступає до опису самого досвіду роботи, де розкриває змістовну суть: засоби, прийоми, фактори, умови, обгрунтувати висновки про значення досвіду, його цінність.

Письмове узагальнення досвіду може бути поданим у формі довідки, доповіді, статті, методичного бюлетня, альбома, буклета, плаката, розкладки, стенда, листівки, методичних рекомендацій, монографій, посібників. Опис передового педагогічного досвіду повинен бути літературно оформленим, науково обгрунтованим, всебічно розкривати технологію педагогічної праці та її результати.

Узагальнення досвіду може бути в усній формі: виступ учителя чи керівника школи на педраді, семінарі, засіданні методоб’єднання.

ІV. ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ.

Усна пропаганда здійснюється у формі лекцій, доповідей, що читають самі педпрацівники або методисти на педрадах, методичних об’єднаннях, конференціях, семінарах, педагогічних читаннях.

Друкована пропаганда – це описання досвіду в спеціальних плакатах, буклетах, брошурах, статтях у педагогічних газетах та журналах, видання спеціальних збірників з досвіду роботи.

Наочна пропаганда здійснюється за допомогою організації постійних, епізодичних педагогічних виставок, матеріалів з досвіду роботи, виставок-пересувок у методичних кабінетах, на методичних об’єднаннях, курсах, конференціях, серпневих нарадах та конференціях педпрацівників; використання технічних засобів (радіо, телебачення, створення діапозитивів, діафільмів, кінофільмів, фототек, магнітофонних записів кращих занять та виховних заходів)

Досвід виробляється, формується, а не передається. Його не можна передати з одного середовища в інше без активної дії того, хто його запозичує. Потрібно усвідомити провідну ідею, зміст будь-якого досягнення передових педагогічних працівників і творчо використовувати їхні методи та прийоми, з урахуванням конкретних умов.

ОСНОВНІ ВИМОГИ

ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ППД

Структура матеріалів перспективного педагогічного досвіду:

1. Титульний лист ( додаток 1 ).

2. Зміст досвіду ( додаток 2 ).

3. Виписка з рішення Ради міського методичного центра управління освіти (чи педради школи).

4. Анотація на досвід керівника (методиста, заступника директора, керівника шкільного методичного об'єднання) ( додаток 3 ), ( додаток 4 )

5. Модель організаційно-педагогічної діяльності установи освіти (школа, методична служба) щодо поширення перспективного педагогічного досвіду ( додаток 5 ).

6. Характеристика на автора досвіду (надається адміністрацією навчального закладу) ( додаток 6 ).

7. Опис змісту досвіду.

8. Додаток до досвіду роботи ( додаток2 ).

Основні вимоги до змісту матеріалів перспективного педагогічного досвіду:

Структура змісту досвіду:

1.Вступ (коротке обґрунтування актуальності досвіду, оцінка сучасного стану проблем, ціль роботи над проблемою, взаємозв'язок із сучасними науковими дослідженнями, можливості педагогічного досвіду в усуненні недоліків, утруднень, протиріч масової педагогічної практики).

2. Нормативно-правова база (короткий огляд документів з проблеми).

3. Теоретична основа досвіду (короткий анотований огляд літератури).

4. Технологія досвіду містить у собі наступні компоненти:

• узагальнені схеми (моделі) реалізації педагогічних, ідей у системі навчання ( додаток 7 );

• формулювання ведучої ідеї досвіду (короткий витяг із нормативного документа чи теорії з проблеми);

• формулювання гіпотези педагогічного дослідження (прогнозовані шляхи досягнення результату, обґрунтування цінності досвіду);

• постановка цілей і задач досвіду;

• розкриття сутності досвіду (короткий виклад інформації щодо дослідження проблеми);

• ілюстративний опис узагальнень моделі реалізації досліджуваної технології (форм, методів, прийомів).

5. Результативність досвіду:

• результати анкетування;

• експертна оцінка уроку (педагогічної діяльності в цілому) учителя батьками, педагогами, учнями (додатки 8-14 ).

• результати контрольних зрізів з предмету;

• результати тестування учнів з метою вивчення динаміки реалізації особистісних якостей школярів (емоційна сфера (Додаток 15 ), мотиви навчальної діяльності, соціальна сфера, пізнавальна, вольова сфера і т. і.);

• рівень сформованості основних компетенцій учнів.

Результативність діагностичної роботи з вивчення ППД оформляється у вигляді таблиць, діаграм і з коротким аналітичним коментарем.

6. Висновки (розміщаються на окремому листі).

У висновках дають оцінку результатам роботи, розкривають можливості їхнього використання, відзначають наукову новизну і соціальну цінність проблеми.

7. Рекомендації

У рекомендаціях визначають подальші шляхи роботи для більш глибокого вивчення проблеми, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження. Рекомендації повинні носити конкретний характер і бути цілком підтверджені даною роботою. За необхідністю рекомендації можуть спиратися на додаткові матеріали, що приводяться в додатках.

8. Список рекомендованої літератури з проблеми (додаток 16 ).

9. Вимоги до додатків.

Додатки містять матеріал, що необхідний для розкриття повноти досвіду. У додатках можуть бути включені ілюстрації, дидактичний матеріал, фотографії, описи методик, комп'ютерних програм, авторських програм варіативного компонента, індивідуальних програм для школярів з предмету, розроблених у процесі виконання роботи, творчі роботи учнів, а також таблиці, діаграми, що ілюструють результативність досвіду. Варто звернути увагу на обов'язкове включення системи розробок уроків з визначеної теми і позакласних заходів, що є міні-моделлю, проекцією педагогічних ідей у системі навчання.

Систему розробок уроків рекомендується супроводжувати методичним аналізом теми, що складається з наступних компонентів: основна ідея теми, основні змістовні лінії теми, основна мета (дидактична, розвиваюча, виховна), основні вимоги до знань і умінь, методи роботи.

Зразковий стандартний перелік додатків приводиться в додатку 2 .

Варто звернути увагу на домінування у шкільній практиці репродуктивного досвіду, заснованого на удосконаленні професійної майстерності вчителя. Звідси і низькі результати участі педагогів у конкурсах «Учитель року», перевага стихійного ППД, інертність педагогів у поширенні педагогічних ідей за допомогою мультимедіа.

Сучасні реалії життя, інтенсивність інформаційного потоку в суспільстві вимагають інноваційних підходів до навчання, управління в школі. А інновації можна трансформувати тільки за допомогою педагогічних ідей, знахідок. Тому необхідно відмовитися від стихійності в узагальненні ППД і зупинитися на моделюванні, в основі якого лежить педагогічний експеримент.