Село славиться вишивальницями-рукодільницями, а саме: Федяй Зінаїдою Григорівною, Марченко Лідією Василівною. При створенні своїх композицій вони спираються на багаті традиції української вишивки, збагачують її новими надбаннями. Перевагу надають рушникам в українському стилі, серваткам, картинам, іконам.

Село славиться своїми земляками

Цимбал Анатолій Григорович відомий в Гадяцькому районі і далеко за його межами. Постать цієї людини заслуговує на почесне місце в житті нашого села.

Народився в 1949 році селі Ціпки Гадяцького району, Полтавської області. Закінчив Ціпківську 8-річну школу, а потім Великобудищанську середню школу. Після закінчення середньої школи поступив в однорічну с-г школу. Закінчив без відриву від виробництва Полтавський с-г інститут. Працював бухгалтером в с. Ціпки. Був призваний до лав Радянської армії. А потім знову повернувся працювати в рідне село. Був направлений працювати головою господарства села Середняки. 14 років очолював Гадяцьку районну раду. Є депутатом районної ради сьомого скликання. Має багато нагород та почесних грамот. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України».

Все його життя пов’язане з рідним краєм. Людина обов’язку, великої душі і несамовитої віддачі.

Григорій Павлович Чижевський (* 23 жовтня 1886, с.Ціпки Великобудищенської волості Гадяцького повіту Полтавської губернії — † 1936, м.Келецьке, Польща) — полковник Армії УНР, син відомого діяча українського руху Павла Івановича Чижевського.

Чижевський Микола Павлович народився 1 жовтня 1891 року у селі Ціпки Полтавської губернії у родині українського громадського і політичного діяча, депутата Державної думи Російської імперії першого скликання — Павла Івановича Чижевського.

Микола проходив службу у російській армії. Останнє звання Чижевського у російській армії — поручник. У 1919 році він пішов служити у 3-тю Залізній стрілецьку дивізію Дієвої армії УНР. У 1919-1920 роках був учасником Першого зимового походу на посаді командира 4-ї гарматної сотні 3-го кінного полку. У 1920–1921 роках Микола Павлович — помічник командира 3-ї гарматної бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. У жовтні-листопаді 1921 року у складі Волинської повстанської групи підполковник узяв участь у Другому зимовому поході як командир комендантської сотні штабу Повстанчої армії.

Після війни Микола Чижевський опинився у Польщі. Там він одружився і здобув вищу освіту, викладав у інституті. Микола намагався допомагати матері, яка залишилася в селі Ціпки.

У 1932 році у збірнику «За державність» в Каліші вийшли друком спогади Миколи Чижевського про події Листопадового рейду під назвою «15 діб на окупованій Москвою Україні».

Подальша доля підполковника залишається невідомою.

Літератор, краєзнавець, автор поетичних збірок «Земля батьків», «Сповідь», «Любов і ненависть», літературно-критичного нарису про життя і діяльність М.П.Драгоманова «Поборник духовності народу», нарису-довідника «Літературна Гадяччина».

Василенко Микола Арсентійович, народився 20 вересня 1931 року в с. Ціпки , Гадяцького району Полтавської області в багатодітній селянській родині.

1951-1957 роки - навчання в Ленінградському санітарно-гігієнічному інституті імені Мечникова.

1958-1960 роки – головний лікар Шилкінської міської лікарні (Чита).

1961-1964 роки – аспірант Читинського медичного інституту.

З 1964 року – Полтавська обласна лікарня. Нейрохірург.

1970-2000 роки - завідуючий відділенням нейрохірургії Полтавської обласної лікарні.

2000-2008 роки - лікуючий лікар нейрохірург.

Написав 30 наукових робіт , нагороджений орденом «Трудового червоного прапора», Жовтневої революції, Дружби народів.

Заслужений лікар України.

Помер та похоронений 27 лютого 2016 року в м. Полтава.

Протягом усього життя приділяв значну увагу вирішенню проблем як в цілому територіальної громади, так і кожного окремо взятого односельчанина.