1. Дотримання режиму дня, не тільки в будні дні, а й на вихідних та канікулах. Це допоможе вашій дитині достатньо відпочивати, а також відповідально ставитися до часу.
2. Домашні обов’язки. Звучить, можливо дивно, як домашні обов’язки пов’язані з навчанням у школі? Але, виконання домашніх обов’язків є чудовим тренажером подолання труднощів та розвитку сили волі!
3. Обговорювати очікування дитини. Що вона хотіла би вивчити. Важливо виробити у дитини розуміння того, що вона не просто іде в ліцей, а саме вчитися, отримувати нові знання та використовувати їх.
4. Враховувати інтереси дитини. Якщо дитина відвідує різні цікаві студії – це значно підвищує мотивацію та бажання ходити до школи.
5. Єдині правила ліцеї та вдома. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрілася в навчальному закладі, учнівському колективі, класі. Поясніть їх необхідність і доцільність. При наявності протиріч дитині важко вибудувати власні норми поведінки.
6. Обговорення навчальних справ, стосунків з однокласниками, друзями, вчителями. Важливо вислухати дитину, дати змогу емоційно відреагувати ситуації. Не спішіть давати поради, якщо дитина не запитує.
7. Підтримка та похвала. Допомагайте перебороти труднощі, не акцентуючи на них надмірної уваги. Помічайте успіхи вашої дитини, хваліть навіть за незначні досягнення.
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
2. Прислухайтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини та зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтесь, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділити трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити, тоді краще зупинити себе, пригадати про лічбу від одного до десяти, зробити вдих-видих, побути наодинці – заспокоїтись.