ІСТОРІЯ ШКОЛИ

Історія ліцею (нова редакція)

Ліцей №104 імені О.Ольжича розташований у курортній місцевості Пущі-Водиці Оболонського району міста Києва. Історія закладу розпочинається в післяреволюційний період 1917 року. Тоді в Пущі-Водиці були два навчальні заклади: гімназія та середня трудова школа, яку відвідував з 1919 по 1922 рік відомий політичний діяч, археолог та  поет О.Ольжич. Обидва заклади знаходилися в різних будівлях і з часом були реорганізовані в школи №104 з українською мовою та №4 з російською мовою навчання. У 1937 році їх розмістили під одним дахом у новобудові по вулиці Лісній, 28. Російські класи школи №4 поступово виводилися, і вже з 1959 року школа стала суто українською під номером 104. Першим директором був Григорій Костянтинович Гречко.

Однією з цікавих особливостей ліцею є те, що 40% педагогічного складу  становлять його випускники, а серед сьогоднішніх ліцеїстів нерідко можна зустріти представників п’ятого покоління учнів школи №104.

З 2001 року освітній процес відбувається в новій сучасній будівлі, але за тією самою адресою.  У 2008 році Указом Президента України середній загальноосвітній школі №104  було присвоєно ім’я О. Ольжича. У 2024 році назву «школа» змінено на «ліцей».

Ліцей №104 має такі структурні підрозділи: «Початкова школа», «Гімназія», «Старша профільна школа». Здійсненню якісного освітнього процесу сприяє різноманітність матеріально-технічної бази: два спортивні зали, басейн, зимовий сад, бейсбольне поле, просторі кабінети та сучасне навчальне обладнання. У старшій профільній школі використовується технологія мультипрофільного навчання.

Історія школи.

Школа I-III ступенів  № 104 імені О. Ольжича

Оболонського району

м. Києва

У післяреволюційний період в Пущі-Водиці знаходилися два навчальні заклади: гімназія та Українська трудова школа. Саме її відвідував протягом п'яти років видатний політичний діяч, археолог та поет Олег Ольжич (Кандиба), син відомого українського поета Олександра Олеся. Згодом обидва заклади припинили своє існування, а на їх місці з'явилися школи № 104 з українською мовою та № 4 з російською мовою навчання. У 1937 році відбувся перший випуск обох шкіл, а в листопаді того ж року відкрито нове приміщення, в якому розташувалися обидві школи. Новобудова мала надзвичайно важливе значення для мешканців Пущі-Водиці, і діти з радістю відвідували нову школу, першим директором якої був Григорій Костянтинович Гречко.

З початком війни майже всі вчителі та випускники школи наділи шинелі. Багато з них не повернулися з війни, в тому числі і Герой Радянського Союзу І. А. Гераськін.

У пам'яті мешканців Пущі-Водиці назавжди залишилася вчителька російської мови О. П. Шарандаченко. Працюючи під час окупації на біржі реєстратором, ця тендітна жінка врятувала багатьох людей від висилки на примусові роботи у нацистську Німеччину. Про це вона і розповіла у книзі спогадів «Реєстраторка ЗАГСу», виданій вже в мирний час.

В період Німецько-радянської війни в школі було розміщено німецький шпиталь. З визволенням Пущі в класах почали лікувати поранених бійців-визволителів. Випускники і ветерани школи добре пам'ятають зустрічі з людиною, яка першою зайшла у визволений навчальний заклад. Цей молодий солдат-розвідник став почесним гостем на урочистих лінійках до Дня перемоги. У 1970 році в пам'ять про загиблих вчителів і учнів біля школи постав обеліск «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». У дні урочистих подій учні завжди приносять сюди квіти, вшановуючи пам'ять загиблих…

У післявоєнні роки навчальний заклад продовжував своє функціонування; поступово виводилися російські класи школи № 4. З 1959 року школа стала суто українською під номером 104. Однією з головних особливостей закладу є те, що тут навчалися і навчаються цілі династії мешканців Пущі-Водиці. Серед педагогічного складу — 30 % випускників цієї школи. Це дійсно сімейна школа, яка має багаті традиції, своє неповторне обличчя і пишається своїми досягненнями: призерами районних олімпіад, переможцями міських, районних спортивних змагань, які згодом ставали чемпіонами Європи і світу, командою КВК «$104» і багатьма іншими.

З 2001 і до сьогодні навчання проходить у новій будівлі школи.

Паспорт школи № 104 імені О. Ольжича:

·         Загальна площа приміщень — 15 тис. 892 м².

·         Кількість навчальних кабінетів — 38.

·         Кабінет інформаційно-комунікаційних технологій, обладнаний мультимедійною системою.

·         Комп'ютерні класи — 2.

·         Ігрові кімнати для учнів початкової школи — 2.

·         Учнівські майстерні (столярна, крою та шиття).

·         Басейн — 25×9 м.

·         Спортзал — 540 м².

·         Дитяче бейсбольне поле (єдине в м. Києві).

·         Стрілецький тир (для пневматичної зброї).

·         Музей Бойової Слави (нагороджений званням «Зразковий»).

·         Етнографічний музей.

·         Бібліотека (бібліотечний фонд налічує більш ніж 20 000 примірників).

·         Актовий зал (дворівневий).

·         Їдальня — 380 м².

·         Зимовий сад.