Контактна інформація відповідальних осіб з питань протидії булінгу в Узинській гімназії та телефони гарячих ліній, громадських та державних організацій з питань запобігання насильства

Контактні дані відповідальних осіб з питань протидії булінгу

в Узинській гімназії:

Черепаха Оксана Василівна, директор гімназії – 0974403750

Бажалюк Вікторія Георгіївна, заступник директора з навчально-виховної роботи – 0686253970

Телефони гарячих ліній, громадських та державних організацій з питань запобігання насильства

- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 800 500 335;

-Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

- Національна поліція України 102;

- «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 1547

Міжнародний правозахисний центр «Ла Страда Україна»: гаряча лінія 0-800-500-22-50

У разі, якщо права дитини порушені органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, необхідно звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на гарячу лінію: 0800-50-17-20, 044-299-74-08, на пошту hotline@ombudsman.gov.ua.

Права кожної дитини повинні бути захищені!

ПЛАН ЗАХОДІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ НА 2024-2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Порядок реагування  на доведені випадки булінгу (цькування) у закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу

ПОРЯДОК  подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в Узинській гімназії Івано-Франківської міської ради

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.

ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?

Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

• поясненя особи, яку притягують до відповідальності,

• пояснення потерпілого та свідків,

• висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),

• речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,

• письмові документи,

• матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

"Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе"

До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.

Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Якщо ж дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, штраф – 51 гривня – платили батьки.

"Самим покаранням за фізичне насильство не вдавалося охопити всі сторони булінгу як такого.

Наприклад, неможливо було покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують свого однокласника. Важливо, що в закріпленому понятті відображені можливі наслідки булінгу – або наявна, або навіть потенційна шкода.

Це свідчить про можливість притягнення до відповідальності за цькування, навіть якщо у потерпілого відсутні фізичні ознаки його вчинення".

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.

ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?

Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

• поясненя особи, яку притягують до відповідальності,

• пояснення потерпілого та свідків,

• висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),

• речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,

• письмові документи,

• матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

"Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе"

До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.

Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Якщо ж дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, штраф – 51 гривня – платили батьки.

"Самим покаранням за фізичне насильство не вдавалося охопити всі сторони булінгу як такого.

Наприклад, неможливо було покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують свого однокласника. Важливо, що в закріпленому понятті відображені можливі наслідки булінгу – або наявна, або навіть потенційна шкода.

Це свідчить про можливість притягнення до відповідальності за цькування, навіть якщо у потерпілого відсутні фізичні ознаки його вчинення".