Борис Якович Резнік

Життєвий шлях академіка Бориса Яковича Резніка

Борис Якович Резнік (05.01.1929 - 08.12.1997) - видатний вчений-педіатр, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук, народний депутат України (1980 - 1994), академік Академії медичних наук України (1992 - 1997) , завідувач кафедри дитячих хвороб Одеського державного медичного університету (1972 - 1997) істотно збагатив педіатричну науку і практику незалежної України.

Б. Я. Резник належав до плеяди лікарів, в яких дар клініциста органічно поєднувався з аналітичним розумом вченого, здатного бачити ключові проблеми педіатрії та обирати перспективні, важливі для охорони здоров'я дітей наукові напрямки.


Борис Якович народився в родині одеських лікарів. У 1950 році з відзнакою закінчив Одеський медичний інститут. Свою трудову діяльність розпочав в Донецькій області, де він працював дільничним педіатром, а потім організатором і завідувачем відділенням в дитячій лікарні м Кадіївка. У 1957 р Б. Я. Резник став асистентом, а в 1959 р - завідувачем кафедри дитячих інфекційних хвороб Донецького медичного інституту ім. М. Горького, очолював кафедру педіатрії того ж інституту. У 1957 р Б. Я. Резник захистив кандидатську дисертацію на тему: «Матеріали до характеристики вищої нервової діяльності в відновлювальному періоді поліомієліту у дітей». У 1964 р була захищена докторська дисертація: «Реактогенність і імунологічна реактивність асоційованої коклюшно-дифтерійно-правцевий вакцини при імунізації дітей з різним станом здоров'я».


Вся професійне життя Бориса Яковича нерозривно пов'язана з лікарською діяльністю. Він був Лікарем в найкращих традиціях вітчизняної медицини, його клінічні огляди хворих були неповторними зразками глибокого клінічного мислення, клінічної спостережливості та індивідуального підходу до хворої дитини. У пам'яті тих, кому пощастило слухати лекції проф. Б. Я. Резника, він назавжди залишиться як блискучий лектор. Його клінічні лекції містили чіткий аналіз клінічної симптоматики і синдромологією, відрізнялися неповторним вмінням виділяти головні діагностичні ознаки хвороби, захоплювали аудиторію глибиною проблем. Борис Якович міг в живій і доступній формі викласти найскладніші питання сучасної медицини.


Спектр наукових досліджень професора Б.Я. Резника завжди визначався актуальністю проблем клінічної педіатрії. Його роботи з питань профілактики дитячих інфекційних хвороб були вагомим внеском у розробку обгрунтованих показань і протипоказань до профілактичних щеплень у дітей, яке було закріплено відповідними рішеннями МОЗ СРСР. Він розробив теоретичні основи імуногенезу у дітей при вакцинації. Робота цього періоду узагальнена в монографіях «менінгіти у дітей», (1971), «Електрокардіографія в педіатрії» (1972), «Профілактичні щеплення в практиці педіатра» (1975) та інших.


З 1972 р професор Б. Я. Резнік очолював колектив кафедри дитячих хвороб педіатричного факультету Одеського медичного інституту. Його наукові пошуки зосередилися на найважливіших напрямках сучасної педіатрії: вроджені і спадкові захворювання, неонатологія, пульмонологія, питання дитячого харчування, гематологія. Великий клінічний досвід і глибокі дослідження з проблем захворювань крові стали основою для створення таких монографій як «Гематологія дитячого віку з атласом мієлограма» (1975) і «Практична гематологія дитячого віку» (1989).


Під керівництвом Б. Я. Резніка був виконаний комплекс робіт на молекулярно-клітинному рівні з вивченням процесів біоенергетики та стану клітинних мембран. Це стало підставою для створення програми диференціальної метаболічної терапії гіпоксичних станів у дітей (при гострій пневмонії, респіраторному дистрес-синдромі у новонароджених), яка була введена в практику лікувальних установ і сприяла зниженню дитячої смертності в нашій країні.


Широке галузеве, міжгалузеве і міжнародне співробітництво, в тому числі з клінікою Д. Газліні (Генуя, Італія), сприяло розробці молекулярно-генетичних основ діагностики і профілактики вродженої і спадкової патології дитячого віку та створення системи медико-генетичного консультування в м.Одесі. Були запропоновані принципово нові методи пренатальної діагностики спадкових захворювань (муковісцидоз, гемофілія, фенілкетонурія та ін.); створені моніторинг і комп'ютерна діагностика вроджених вад розвитку; вдосконалені методи прогнозування народження хворої дитини, одна з ці робіт нагороджена срібною медаллю ВДНГ (1991).


Професор Б. Я. Резнік вніс великий внесок у вирішення проблеми одного з найбільш поширених спадкових захворювань - муковісцидозу. На основі глибокого вивчення патогенезу цього захворювання була розроблена система комплексної терапії, яка визнана на міжнародних конгресах з муковісцидозу (Будапешт, 1986; Осло, 1987; Арлінгтон, США, 1990). Розроблена метаболічна терапія муковісцидозу і етапна реабілітація дітей в створеному місцевому санаторії допомогла значно продовжити і поліпшити життя цих хворих. Спільно з Міжнародною Інтегрованої Асоціацією охорони здоров'я (Великобританія) виконувалася програма TACIS - Lien (допомога сім'ям дітей, хворих на муковісцидоз); проводилась спільна наукова робота з британськими лікарями з Королівського Бромптонского госпіталю, Європейським співтовариством допомоги дітям з муковісцидозом. За цикл робіт з медичної генетики, в тому числі «Спадкові захворювання і вроджені вади розвитку в перинатальній практиці» академік АМН Б.Я. Резник був удостоєний Державної премії України в 1997 р

Він був одним з ініціаторів і організаторів І міжнародного симпозіуму педіатрів поріднених міст, в якому брали участь вчені з Угорщини, Італії, Фінляндії, Болгарії, Росії. Творче наукове співробітництво постійно здійснювалося з угорськими, італійськими та японськими колегами. Професор Б. Я. Резник неодноразово доповідав на міжнародних конгресах і симпозіумах, гідно представляв Україну в багатьох країнах світу.


Професор Б. Я. Резнік - автор понад 300 наукових праць, в тому числі 14 монографій, 2 підручників для студентів медичних вузів, один з них - «Дитячі хвороби», витримав три видання, а Борис Якович як співавтор відзначений Державною премією України (1979 ).


Великий творчий потенціал, неординарність і глибина мислення в розробці нових наукових напрямів дозволили академіку Б. Я. Резніку стати засновником сучасної Одеської педіатричної школи. Він підготував 10 докторів і близько 50 кандидатів медичних наук. Троє учнів Бориса Яковича є завідувачами педіатричних кафедр Одеського національного медичного університету - член-кореспондент АМН України Н. Л. Аряєв, лауреат Державної премії України І. Л. Бабій, заслужений діяч науки і техніки А.В. Зубаренко.

Б. Я. Резнік проводив велику громадську роботу. Був народним депутатом України трьох скликань, членом Правління Української Асоціації дитячих лікарів, головою Одеської Асоціації педіатрів, членом редакційних колегій багатьох медичних журналів.

Однією з останніх ідей, з блиском перетворених в життя, стала організація багатопрофільного міського дитячого лікувально-профілактичного центру, який нині органічно влився в структуру міської дитячої лікарні № 1. Вічною пам'яттю Б.Я. Резніку стала не тільки меморіальна дошка пам'яті в центрі, який носить його ім'я, а й тисячі маленьких пацієнтів, які відвідують будинок на Дворянській, 10.


Наукові розробки та творчі плани професора Б. Я. Резніка продовжують його учні, гідні свого Вчителя. З 1998 р кафедру очолює член-кореспондент АМН України Н. Л. Аряєв, автор понад 300 наукових праць, 20 конкурсних вітчизняних і закордонних дослідницьких програм і грантів. Під керівництвом Н. Л. Аряєва захищені 2 докторські та 20 кандидатських дисертацій. Член-кореспондент АМН України Н. Л. Аряєв - експерт ВАК і науковий консультант Фармакологічного центру України, член редакційних колегій кількох медичних журналів.


Колектив кафедри, яку очолює професор Н. Л. Аряєв, продовжив дослідження з клінічної мембранології. Введена тактика медикаментозної корекції мембранопатологіческіх процесів за допомогою антиоксидантних та мембранотропних препаратів при бронхолегеневої патології значно покращила результати терапії. Створені такі навчальні посібники як «Дитячі хвороби. Неонатальної, грудної і ранній вік »,« Дитячі хвороби. Старший вік »,« Антибактеріальні препарати »та монографії« Дитяча пульмонологія »та« Муковісцидоз ».


За грантом МОЗ України та двома грантами ДКНТ України на кафедрі виконувалися дослідження з розробки нових методів профілактики і лікування резус-гемолітичної хвороби новонароджених на основі патофізіологічних закономірностей резус-конфлікту і стану фетоплацентарної системи (перинатальне призначення анти-D-імуноглобуліну з урахуванням величини фетоплацентарної трансфузии; антенатальная терапія резус-конфлікту); удосконалення протоколів постнатального ведення резус-гемолітичної хвороби з використанням методів гіпербаричної оксигенації і ентеросорбції.


Спільно з кафедрою акушерства і гінекології (завідувач - академік АМН України В. М. Запорожан) в Південному регіоні України була введена програма перинатальної медицини, спрямована на зниження материнської та неонатальної смертності, виконана програма удосконалення первинної реанімації новонароджених: 2 проекту TACIS - Lien; USAID - США, AIHA.


Результати наукової програми кафедри «Розробка стратегії профілактики синдрому раптової смерті у дітей (СРСД) в Україні на моделі Одеського регіону» за конкурсним фінансуванням МОЗ України та підтримки міжнародними проектами ECAS, ICCPS дозволили запропонувати стратегію профілактики СРСД в Україні.

Новаторськими стали розробки з профілактики та лікування гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи на основі призначення новонародженим алопуринолу та індометацину; з профілактики внутрішньошлуночкових крововиливів із застосуванням фенобарбіталу; по терапії затримки внутрішньоутробного розвитку плода за допомогою біологічних препаратів.


В процесі виконання міжнародних програм (проект «MATRA», уряд Нідерландів) розроблена регіональна модель первинної медико-санітарної допомоги дітям та концепція перешкоджання жорстокому поводженню з дітьми. У співпраці з закордонними фахівцями видана монографія - «Терапевтичний союз лікаря і пацієнта» і «Охорона здоров'я матері і дитини в практиці сімейного лікаря». Під керівництвом Н. Л. Аряєва видано 5 підручників, у тому числі підручник «Біоетика» українською, російською та англійською мовами, 15 навчальних посібників та 20 монографій.


Колектив кафедри педіатрії продовжує працювати за грантами МОЗ України за підтримки UNISEF, AIHA з профілактики вертикальної трансмісії ВІЛ від матері до дитини. Вперше в Україні були доведені зниження частоти трансмісії ВІЛ-інфекції від матері до дитини за допомогою невірапіну. Результатом циклу досліджень в області перинатології та неонатології стало видання підручника «Неонатологія» (українською та російською мовами), фундаментальні монографії «ВІЛ-інфекція та СНІД», «Практична перинатологія», «Догляд за дітьми з ВІЛ-інфекцією», «Попередження трансмісії ВІЛ-інфекції від матері до дитини »,« Спадкові захворювання і вроджені вади розвитку в перинатології »,« Гемолітична хвороба новонароджених »,« Діагностика та лікування гемолітичної хвороби плода та новонародженого »,« Хронічні розлади харчування плоду, новонароджених і дітей раннього віку ».


Колектив кафедри педіатрії Одеського національного медичного університету зберігає та примножує кращі традиції Одеської педіатричної школи академіка Б.Я. Резніка.

За матеріалами статті "М.Л. Аряєв, Н.Л. Мерікова. Життя, что продовжується у справах ".