Захворювання молочної залози (вимені) найчастіше спостерігається у лактуючих самок у перші дні після окоту. Ця хвороба може протікати в гострій (септичній) або хронічній формі.
Перебіг та симптоми захворювання
Гостра форма: Проявляється зазвичай на 8–12-й день після окоту. Самка раптово втрачає апетит, стає млявою та малорухливою. Шерсть стає скуйовдженою і втрачає природний блиск. Часто хвороба супроводжується сильним проносом — у таких випадках хутро навколо хвоста та огузка мокре й забруднене рідким калом. При огляді виявляється ураження однієї або кількох часток вимені. Шкіра молочної залози спочатку червоніє, а потім набуває багрово-синього відтінку. Через 2–3 дні уражені ділянки твердіють і чорніють (починається некроз тканин). Без негайного втручання смерть тварини настає на 2–3-й, рідше — на 7-й день. При гострій формі маститу хворих самок доводиться забивати разом із приплодом.
Хронічна форма: Загальний стан кролиці майже не змінюється, апетит зберігається. Про хворобу найчастіше здогадуються лише тому, що кроленята погано розвиваються і суттєво відстають у рості. Під час огляду стає помітним почервоніння та набряк часток вимені. Невдовзі вони затвердіють, утворюючи кілька вузлів розміром від горошини до волоського горіха. Згодом ці тверді вузли розм'якшуються і прориваються, виділяючи густий гній білого або зеленувато-білого кольору. Захворювання може тривати місяць і довше.
На інфекційний мастит кролики можуть хворіти у будь-яку пору року. На великих та малих фермах необхідно щодня оглядати всіх лактуючих самок, щоб вчасно виявляти та ізолювати хворих особин.
Лікування та ветеринарні заходи
При хронічній формі хворих кролиць негайно переводять в ізолятор.
Першочергова допомога: На початку хвороби застосовують легкий масаж вимені, здоювання молока, обробку камфорною олією та іхтіоловими компресами.
Хірургічне втручання: Гнійники, що утворилися, акуратно розкривають, видаляють гній, а рану дезінфікують стафілококових бактеріофагом або настоянкою йоду.
Медикаментозна терапія: Ефективне лікування інфекційного маститу неможливе без застосування антибіотиків широкого спектра дії (зокрема тих, що згубно діють на стафілококи). Антибіотик вводять внутрішньом'язово в область сідничних м'язів. Курс та дозування залежать від конкретного ветеринарного препарату.
Комплексна обробка: Одночасно з уколами антибіотика тваринам часто дають сульфідин (у дозі 0,1–0,3 г). Запалену частину залози протягом 2–3 днів змащують йод-гліцерином, а потім — сульфідиновою емульсією з присипкою порошком білого стрептоциду, змішаного в рівних частинах із борною кислотою.
Санітарія та дезінфекція на фермі
Клітки, де утримувалися хворі тварини, а також увесь інвентар підлягають негайній дезінфекції 2-відсотковим розчином формаліну або іншими сучасними дезінфекційними засобами. Після цього профілактично обробляють решту кліток та територію ферми.
Для запобігання поширенню інфекції під час щоденного ветеринарного обходу соски лактуючих самок, які мають мікротравми, царапини або укуси, необхідно протирати 3-відсотковим розчином борної кислотою.
Профілактика: інструментальний захист тварин
Основним профілактичним заходом проти інфекційного маститу є утримання тварин у чистих, сухих клітках із суворим дотриманням ветеринарно-санітарних норм. Запорукою безпеки на кролефермі є висока загальна культура кролівництва, гігієна та використання правильного обладнання.
Сучасне житло для кроликів має бути не просто місцем їхнього обмеження, а надійним інструментальним захистом, який враховує фізіологію та безпеку тварин. У клітках та маточниках категорично недопустима наявність гострих частин, виступаючих країв сітки, цвяхів чи необробленого дерева, об які кролиця може травмувати вим'я.
Оригінальні еко-ферми «Раббітакс», створені на основі 12-річного досвіду інженерних розробок, априорі виключають подібні чинники ризику. Професійно сконструйоване обладнання захищає поголів'я від механічних пошкоджень, протягів, вогкості та інфекцій, забезпечуючи гарантований і стабільний кінцевий результат у кролівництві.