Щоб правильно організувати харчування кроликів, необхідно враховувати їхні природні фізіологічні потреби та створити такий тип годівлі, який забезпечить бездоганний розвиток тварини за найменших виробничих і часових затрат.
Нормативний та ненормативний типи годівлі
У сучасному кролівництві застосовуються різні підходи до організації процесу, але базово їх ділять на два типи:
Ненормативний (бункерний) тип: Це прогресивний метод, коли в клітках встановлюються спеціальні технологічні бункерні годівниці, і кролик споживає корм тоді, коли йому заманеться — їжа є у доступі цілодобово. Це повністю відповідає природній біології кролика, який має їсти часто і малими порціями.
Нормативний (погодинний) тип: Сьогодні цей метод уже є абсолютним атавізмом. Його практично повністю витіснено з промислового, бройлерного та інноваційного еко-кролівництва. Винятком залишається лише аматорське ретро-кролівництво, де досі тримаються за застарілі догми. При нормативній годівлі корми насипають у миски вручну по годинах (зазвичай 2–3 рази на добу), що створює постійні стреси для шлунково-кишкового тракту тварин і вимагає величезних витрат ручної праці.
Пастки трав'яного раціону та безпека молодняка
Найбільш природним за складом вважається трав'яний тип раціону. Проте його впровадження у промисловому чи комерційному кролівництві є вкрай витратним і смертельно небезпечним.
На волі дикий кролик інстинктивно обходить отруйні або невідповідні рослини. У неволі ж кролівники часто мимоволі отруюють тварин. Багато рослин у певні періоди вегетації можуть перетворюватися з корисних на шкідливі (наприклад, звичайна кульбаба). Крім того, свіжа зелена маса часто викликає гостру діарею, оскільки бактеріологічний склад шлунка кролика миттєво реагує на патогенну флору, що знаходиться на листі.
Такі цінні бобові рослини, як люцерна, еспарцет, козлятник, конюшина та буркун, у свіжому або неправильно підсушеному вигляді викликають у кроликів стрімке здуття кишечника (метеоризм), яке за умов застарілого утримання призводить до масової загибелі тварин! Навіть використання цих рослин у сухому вигляді (як сіно) має суворо контролюватися.
Особливості годівлі молодняка
Оскільки 90% стада будь-якої кролікоферми складає молодняк, що активно росте, потреба у повноцінному живленні є критичною. Проте підсосні та щойно відлучені кроленята мають ще не сформовану секрецію шлункового соку. Необережне згодовування їм свіжої трави — це прямий шлях до шлунково-кишкових захворювань.
Тому в інноваційному еко-кролівництві основу раціону складають сухі, збалансовані види кормів (грануляти) на основі цінних злакових культур, збагачені необхідними мікро- та макроелементами. А зелений корм, якщо і використовується, проходить спеціальну бактеріальну обробку (ферментацію), що нівелює будь-які ризики травлення.
Хімічний склад кормів та їхня біологічна роль
Для організації повноцінного харчування еко-кролівник повинен чітко розуміти, які поживні речовини необхідні для організму тварини та в яких джерелах вони містяться.
1. Білки (Протеїни) — Будівельний матеріал
Білки є головною складовою частиною раціону, необхідною для побудови клітин, тканин та органів як молодняка, так і дорослих особин. Тваринний організм не здатний синтезувати білок із небілкових сполук — він має отримувати його виключно з корму.
У процесі травлення білки розщеплюються на амінокислоти. Кожна з них має своє фізіологічне значення:
Лізин: Безпосередньо стимулює високу молочність (лактацію) у кролематок.
Цистин: Необхідний для формування якісного, густого та міцного волосяного покриву (хутра).
Білки, у яких відсутні критично важливі амінокислоти, називаються неповноцінними. Натомість повноцінні білки за своїм амінокислотним профілем максимально наближені до складу тканин тіла самого кролика. Що повноцінніший білок, то вища його поживна дія.
Важливо: В еко-кролівництві джерелами повноцінного білка є якісне зелене сіно, концентровані зернобобові корми, макуха (38–40% білка) та бобові трави. При цьому категорично заборонено використовувати штучні замінники білка та сурогати (ферментований курячий послід, відходи грибного виробництва, ГМО-рослини тощо), які масово впроваджуються у бройлерній індустрії.
2. Жири — Джерело енергії та блиску хутра
Жири є концентрованим джерелом енергії та тепла. При розщепленні вони дають у 2,5 раза більше енергетичного потенціалу, ніж вуглеводи чи білки тієї ж ваги.
У стандартних рослинних кормах кроликів жирів небагато: у злаках та бобових — від 1% до 4%, у кукурудзі — 5–6%, а зелена трава бідна на жири (0,2–0,8%). Натомість на жири багате насіння олійних культур (наприклад, льон — до 40%). Введення оптимальної кількості натуральних жирів до раціону в процесі відгодівлі суттєво покращує якість міздри, посилює природний блиск та шовковистість хутра кроликів.
3. Вуглеводи — Паливо для організму
Вуглеводи забезпечують організм тепловою енергією та енергією для руху. У кормах вони містяться у вигляді крохмалю, цукрів та клітковини.
Крохмаль: Зосереджений у зерні злакових (в овсі — до 70%) та бульбах (у картоплі — до 20%).
Цукри: На них багаті морква, цукровий буряк, гарбузи та баштанні культури. З цукрів в організмі кролика формується виноградний цукор крові та глікоген печінки, а надлишок трансформується у внутрішній жир.
Клітковина (Целлюлоза): Складає оболонку рослинних клітин. У молодих рослинах вона ніжна, але з віком грубіє і насичується мінералами. Найбільше клітковини містить солома (до 40%) та перезріле сіно, проте кролики перетравлюють таку грубу клітковину вкрай погано, тому згодовувати її не слід. Натомість якісне зелене сіно містить оптимальні 20–30% легкозасвоюваної клітковини, яка необхідна для правильної перистальтики кишечника.
4. Вода — Основа метаболізму
Вода розчиняє всі поживні речовини та є основою для вироблення травних соків, крові та молока. Тіло кролика на 70% складається з води. Багато вологи міститься в коренеплодах (90–92%) та свіжій траві (80–85%), тоді як у сіні її лише 15–20%, а в зерні — 12–15%. Чим вищий вміст води в самому кормі, тим нижча його загальна питома поживність, тому тварини повинні мати постійний доступ до чистої питної води в рідкому стані (що взимку забезпечується автоматичним підігрівом у системах «Раббітакс»).
Вітамінний статус та його значення для імунітету
Для нормального розмноження, росту та високої опірності хворобам кроликам необхідний повний комплекс природних вітамінів.
Вітамін А (Каротин): Головний вітамін росту. Його дефіцит уповільнює розвиток молодняка аж до повної зупинки росту. У дорослих кроликів авітаміноз А викликає ураження очей, ороговіння епітелію, хвороби дихальних шляхів та різко знижує плодючість (викликає прохолости самок). Особливо це помітно навесні після зими, якщо тварини утримувалися без світла та якісних кормів. Організм здатний накопичувати вітамін А в печінці та передавати його зародішам і молодняку через молоко. Джерела: свіжа зелень, морква, гарбуз, риб'ячий жир та якісне зелене сіно, висушене в тіні (під навісом), оскільки на сонці та під дощем каротин швидко руйнується. Взимку каротиновий баланс в еко-кролівництві підтримують введенням червоної моркви, пророщеного вівса, хвойного борошна або високоякісного силосу (кукурудзяного, соняшникового, амарантового), який згодовують у спеціальних закритих годівницях.
Вітаміни групи B (B1, B2, B3, B4, B5, B6): Регулюють нервову діяльність та обмін речовин (наприклад, В1 відповідає за вуглеводний обмін). Брак вітамінів цієї групи веде до повної втрати апетиту та розладів травлення. Містяться в кормових дріжджах, висівках, злаках, пророщеному зерні, свіжих овочах та молоці.
Вітамін С: Протицинготний фактор, що підтримує імунітет та роботу шлунково-кишкового тракту. Багаті на нього зелені корми, капустяне листя, проросле насіння.
Увага: Попри високий вміст вітаміну С, використання свіжої капусти в еко-кролівництві суворо заборонено, оскільки в умовах кліткового утримання вона миттєво викликає бродіння та смертельно небезпечний тимпаніт (вздуття). На волі дикий кролик нейтралізує цей ефект постійним активним рухом, який у клітці обмежений.
Вітамін D: Протирахітний фактор. Регулює засвоєння кальцію та фосфору, необхідних для формування міцного скелета. Вкрай важливий для інтенсивного росту молодняка та здоров'я лактуючих самок. Міститься в риб'ячому жирі та бобовому сіні. В організмі кролика вітамін D здатний синтезуватися самостійно з провітамінів (ергостерину) під впливом ультрафіолетового спектра сонячного світла.
Вітамін Е (Токоферол): Вітамін розмноження. При його дефіциті у самців блокується сперматогенез, а у сукрольних самок зародки гинуть і розсмоктуються в лоні (ембріональна смертність). Крім того, вітамін Е допомагає організму повноцінно засвоювати вітамін А. Міститься у великій кількості в пророщеній пшениці, зеленій траві та якісному сіні.
🛑 Вітамінний тупик промислового бройлерного кролівництва
У промислових бройлерних цехах, де панує постійний напівморок, відсутнє пряме й розсіяне сонячне світло (ультрафіолетовий та інфрачервоний спектри), стоїть безперервний гул витяжних систем і транспортерів гною, природний синтез вітамінів в організмі кролика повністю заблокований.
Через це фабрики змушені штучно, хімічним шляхом вводити синтетичні вітамінні премікси в комбікорми або колоти їх ін'єкційно. Наскільки таке «синтетичне» м'ясо є корисним для кінцевого споживача — питання риторичне. В еко-фермах «Раббітакс» завдяки відкритій, але захищеній конструкції тварини отримують весь спектр сонячної радіації та чистого повітря, що забезпечує природне формування вітамінів.
Мінеральний обмін та гемоглобіновий баланс
Мінеральні речовини є невіддільною складовою кожної клітини тіла кролика. Найважливішими є кальцій та фосфор, з яких формується кісткова тканина (скелет). Ними особливо багаті бобові трави (люцерна, конюшина, вика, чина).
При дефіциті в раціоні кухонної солі (натрію та хлору) у тварин стрімко падає засвоюваність поживних речовин і порушується виділення шлункового соку.
Проблема післяпологової анемії
У новонароджених кроленят через бурхливий ріст часто спостерігається фізіологічне зниження рівня гемоглобіну в крові — анемія (некрів'я). Щоб підтримати молодняк, сукрольним та лактуючим кролематкам обов'язково вводять у раціон корми з високим вмістом органічного заліза. Найкращими природними джерелами заліза є сушена кропива, а також високоякісне м'ясо-кісткове або рибне борошно.
Фізіологія перетравності кормів
Поживні речовини, які після обробки в шлунково-кишковому тракті всмоктуються стінками кишечника і потрапляють у кров, називаються перетравленими. Решта неперетравленої маси виводиться з організму у вигляді калу.
Від чого залежить коефіцієнт перетравності:
Вік тварини: Молодий організм значно гірше перетравлює грубі корми (клітковину), ніж дорослі особини.
Технологічна підготовка корму: Подрібнення, гранулювання, варка, дріжджування та ферментація кормів підвищують їхню доступність для ферментів шлунка, збільшуючи коефіцієнт перетравності в рази.
Кормові суміші (Комплексність): Збалансована суміш різних кормів (наприклад, зерно разом із соковитими кормами) засвоюється організмом набагато краще, ніж ті самі корми, згодовані окремо. Доведено, що введення в раціон натуральної моркви виступає потужним каталізатором, який значно посилює виділення травних соків і покращує перетравність усього іншого з'їденого корму.
Найвищий коефіцієнт перетравності мають чисті білки, рослинні жири та безазотисті екстрактивні речовини (крохмаль, цукри). Найнижчий — груба злігніфікована клітковина.
Впровадження закритих, чистих бункерних систем годівлі в еко-фермах «Раббітакс» гарантує, що корми не забруднюються екскрементами, не псуються від вологи та засвоюються організмом кролика з максимальною фізіологічною та економічною ефективністю.
