БОНІТУВАННЯ КРОЛИКІВ РІЗНИХ ПОРІД: ОЦІНКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛЕМІННОГО СТАДА
Якісного поліпшення породи кроликів можна досягти шляхом оновлення та оптимізації умов утримання, догляду, годівлі, а також відбору на плем'я найкращих за продуктивністю тварин із цінними спадковими властивостями — саме так цей процес організовано в сучасному еко-кролівництві.
Спадкові властивості безпосередньо пов'язані з племінними якостями предків та умовами вирощування кроликів. Тому для розмноження слід залишати виключно особин із добре розвиненими господарсько-корисними ознаками.
Визначення племінної цінності тварин на основі їхньої комплексної оцінки за продуктивністю, розвитком, статурою (екстер'єром), пристосованістю до умов, походженням та якістю потомства шляхом безпосереднього огляду кроликів у конкретних виробничих умовах з урахуванням даних племінних та інших зоотехнічних записів називається бонітуванням.
На основі бонітування всі кролики отримують відповідну класну оцінку, після чого стадо розподіляється на виробничі групи і виділяється племінне ядро. За результатами оцінки складаються плани парування та вирощування молодняку, а також оцінюється загальна племінна робота ферми.
Порядок проведення та ветеринарний огляд
Бонітування дорослого стада кроликів проводять два, а іноді три рази на рік, у міру дозрівання тварин. На фермах цю процедуру здійснює експертна комісія, до складу якої входять зоотехнік, ветеринарний лікар і завідувач кролеферми. Перед початком роботи перевіряють номери таврування (клеймування) кроликів, переглядають усі племінні дані, готують бонітувальну відомість і вносять необхідні записи у затверджені форми обліку.
Перед початком бонітування обов'язково проводиться ветеринарно-санітарний огляд поголів'я. Усіх хворих та підозрілих щодо захворювання особин вибраковують і видаляють із ферми — оцінці підлягають лише повністю здорові тварини. Кожного кролика оглядають і оцінюють індивідуально за всіма показниками.
Параметри оцінки: екстер'єр, вага та густота хутра
Статура молодняку оцінюється візуально, а у дорослого поголів'я про екстер'єр судять також на основі промірів. Як правило, виконують три виміри: довжина тулуба (від кінчика носа до кореня хвоста), обхват грудей (за лопатками) і ширина тулуба. При оцінці статури кролика звертають увагу на форму тіла й голови, розмір і поставу вух, розвиток грудей, лінію та форму спини, а також на характер розвитку і поставу кінцівок.
Забарвлення хутра визначається візуально при денному світлі (в затінку), а зональність забарвлення встановлюється шляхом роздування хутра на спині та боках тварини. У дорослого кролика остаточне забарвлення формується до 5–6 місяців, а у молодняку — по досягненні 4-місячного віку. Живу вагу дорослих кроликів визначають у цей же період шляхом зважування з точністю до 100 г, а вагу ремонтного молодняку — по досягненні 4 місяців.
Густоту зимового хутра дорослих кроликів оцінюють у період з жовтня по лютий за величиною площі дна розетки, що утворюється при роздуванні ворсу (вимірюється в квадратних міліметрах):
· Найвища густота: при дуже щільному хутрі дно розетки не виявляється або його розмір не перевищує 4 кв. мм.
· Хороша густота: площа дна розетки становить не більше 9 кв. мм (розмір сірникової голівки).
· Задовільна густота: площа дна розетки становить близько 12 кв. мм.
Продуктивність дорослих самок визначають за середнім показником окоту за виробничий рік. Він розраховується як загальна кількість живих кроленят у всіх приплодах, що збереглися на момент відлучення, поділена на кількість окотів за рік.
Молодняк віком від 4 місяців бонітують за скороченою схемою: статура, забарвлення хутра, жива вага та походження.
Класи кроликів за стандартами еко-кролівництва
Згідно зі стандартами еко-кролівництва, за результатами оцінки все поголів'я розділяють на три основних класи:
1. Супер-еліта (Перший клас): Сюди відносять кроликів, ідеально типових для своєї породи, вирощених на еко-фермі, гармонійно складених, з відмінним забарвленням хутра, без будь-яких дефектів і недоліків. Їхня жива вага, щільність хутра та показники продуктивності повністю відповідають вищому стандарту. Як правило, це кролики, які народжуються першими в окоті й протягом життя випереджають своїх братів та сестер за вагою, демонструючи міцний вроджений імунітет.
2. Еліта (Другий клас): До цієї групи відносять кроликів, які є типовими для даної породи, але мають окремі незначні дефекти, передбачені стандартом. Цей клас також придатний для ремонту основного стада, но потребує прискіпливого спостереження та повторних оцінок до моменту вступлення у продуктивний вік.
3. Третій клас: Сюди зараховують кроликів, які мають хоча б одну суттєву ваду. Розподіл особин за класами суворо регламентується таблицями еко-кролівництва.
Окрім стандартних параметрів, у самок обов'язково відзначають такі важливі якості, як молочність (визначається за вагою гнізда) та материнський інстинкт. Материнський інстинкт полягає в турботі про потомство: влаштуванні гнізда, своєчасному зборі кроленят після окоту, вищипуванні пуху на грудях для укривання малят. Самки, у яких цей інстинкт відсутній, підлягають негайній вибраковці.
Розподіл стада по виробничих групах
По закінченні бонітування складається підсумкова відомість, і всі перевірені кролики розподіляються за своїм цільовим призначенням на 4 групи:
· Племінне ядро: Сюди відбирають найкращих за виробничими та племінними якостями дорослих самців і самок (класу не нижче «Супер-еліта»), необхідних для відтворення та ремонту стада. Для них створюються найкращі умови годівлі, утримання та догляду, їх розміщують в окремих вольєрах по одній або по дві особини у відділенні. Поповнення ядра відбувається за рахунок найкращого ремонтного молодняку з перших окотів, відбір якого проводять спочатку в 1–1,5 місяці, а потім повторно в 4 місяці. Ремонтний молодняк пухових кроликів відбирають з урахуванням їхньої пухової продуктивності в 1,5 місяці та у 2–2,5 місяці.
· Виробнича група: Дорослі самки, які залишаються в господарстві для отримання якісного племінного молодняку на продажу, та самці, які обслуговують цю групу.
· Племінний молодняк: Підрощені самці та самки, призначені для племінного продажу в інші господарства.
· Група для відгодівлі та забою: Кролики, визнані непридатними для відтворення, а також товарний молодняк, призначений для відгодівлі на забій або для здачі на м'ясо.
Заключним етапом бонітування є складання плану парування (случок) на весь виробничий рік, де закріплюються батьківські пари та графіки покриттів. У першу чергу в план включають тварин класу «Супер-еліта». Коли тварин на фермі мало, на плем'я залишають особини II класу, які пізніше мають бути замінені вирощеним ремонтним молодняком першого класу. При закріпленні самців за самками суворо стежать за тим, щоб клас самця завжди був вищим. Пари, які дають у приплоді кроленят низької якості, вибраковують і в план на наступний рік не включають.