Розведення та утримання кроликів 

До методів екобіології, спрямованих на вирощування молодняку сільськогосподарських тварин (зокрема й кроликів), відносять: спрямований відбір та підбір батьківських пар, правильно організовану й покращену годівлю, природні умови утримання самців і самок, а також забезпечення найкращого розвитку потомства на всіх етапах його життя, починаючи з ембріонального періоду.

Свого часу видатні природознавці довели, що людина може змінювати природу організмів у бажаному для неї напрямку завдяки вивченню їхніх особливостей та вмілому впливу умовами зовнішнього середовища. Зокрема, було доведено, що через планомірну зміну обміну речовин в організмі можна трансформувати йогo спадкову природу.

Формотворчий вплив зовнішнього середовища чудово розуміли й використовували у своїх працях класики зоотехнії. Вони зазначали, що на основі практичних спостережень та географічного розподілу найкращих м'ясних і молочних порід можна з упевненістю стверджувати: у розвитку корисних продуктивних якостей зовнішні чинники відігравали значно більшу роль, ніж штучний підбір. Організм та необхідні для його життя умови становлять єдине ціле — кожне живе тіло будує себе з елементів зовнішнього середовища на свій лад, відповідно до своєї спадковості.

Встановлено: якщо організм знаходить у навколишньому середовищі умови, що повністю відповідають його спадковості, він розвивається так само, як і попередні покоління. Коли ж тварини не знаходять потрібних умов і змушені засвоювати чинники середовища, які тією чи іншою мірою не відповідають їхній породі, виникають організми (або їхні окремі системи), які починають відрізнятися від попередніх поколінь.

Проте цього процесу природного розвитку не спостерігається в сучасному промисловому кролівництві, де тварин утримують у штучно створених закритих приміщеннях за так званими бройлерними технологіями. Навіть якщо такі кролики адаптуються до штучних умов, їхній організм та структура тіла (особливо скелет, над яким «попрацювали» зооінженери) не витримують природних інстинктів. Часто бройлерні кролики просто ламають собі хребет від звичайних стрибків, коли отримують бодай мінімальну свободу у просторі, який не є «концтабірним».

Адаптивність еко-кроликів є значно вищою. Якщо організм еко-кролика розвивається в умовах зовнішнього середовища, які відрізняються від умов життя попередніх поколінь, але є природними, кролик еволюціонує, а разом із цим вдосконалюється і його спадкова природа.

Кролівнику варто знати, що молодий організм кроленяти, який ще формується, значно легше піддається позитивному впливу умов утримання, годівлі та догляду, ніж повністю сформований організм дорослої тварини. Розвиток кролика починається ще в утробі, тому, створюючи ідеальні умови для сукрольної кролиці, еко-кролівник тим самим закладає міцний фундамент для ембріона, плоду та майбутнього підсосного молодняку.

Нові продуктивні якості кроликів, набуті ними в процесі росту завдяки збалансованому харчуванню, правильному догляду, чистому повітрю та грамотній селекції, закріплюються, передаються нащадкам і стають спадковими.

У цьому й полягає суть методу еко-кролівництва, який доводить можливість і необхідність успадкування корисних набутих властивостей. На основі цього закону передовики еко-кролівництва досягли значних успіхів у вдосконаленні наявних та виведенні нових ліній кроликів. Цей принцип є основою племінної роботи у професійному кролівництві, що застосовує натуральні форми утримання та розведення.

Практичні дослідження чинників середовища в еко-кролівництві

З огляду на це, робота над якісним вдосконаленням порід має базуватися на вивченні особливостей росту тварин та вмілому керуванні умовами середовища. Фахівці компанії «Раббакс Текнолоджи» (Rabbax Technology) впродовж кількох років проводили детальні спостереження за якісним покращенням існуючих порід кроликів і зібрали цінний матеріал щодо спрямованого вирощування молодняку.

Особливості розвитку вивчалися залежно від таких факторів, як сезон року (вплив температури повітря), тривалість молочного періоду, рівень білкового живлення, міжпородне схрещування та специфічні породні ознаки.

Вплив сезону року та температури на якість хутра

Результати спостережень довели, що продуктивні особливості кроликів прямо залежать від екологічних чинників середовища. Встановлено, що повне формування хутра та линька у кроленят, які народилися в різні пори року й отримали життєвий комфорт в обладнанні «Раббітакс», завершується значно швидше, ніж у домашньому чи традиційному шедовому кролівництві.

Щільність хутра у дорослих тварин (на площі шкурки у 25 кв. мм) має такі показники:

• Весняний окрол: в середньому 2460 волосин;

• Літній окрол: в середньому 2600 волосин;

• Осінній окрол: в середньому 3050 волосин.

Таким чином, у кроленят однакового походження, але вирощених у різні сезони (тобто за природних коливань температури повітря у поєднанні із захистом «Раббітакс»), хутро формується стабільно густішим та якіснішим, ніж за будь-якого іншого способу утримання.

Зміни у внутрішній структурі організму

Було також встановлено, що під впливом сезонних факторів змінюється внутрішня архітектура тіла тварин. Наприклад, кроленята літніх окролів виростали з більш розвиненим травним трактом, але менш об'ємними серцем та легенями (через адаптацію до тепла). Дослідження показують, що такі конституційні зміни, викликані температурою чистісінького зовнішнього повітря, здатні передаватися нащадкам у першому та другому поколіннях.

Для вирощування якісного ремонтного молодняку в господарстві доцільно залишати кроленят ранньовесняних окролів. Осінній молодняк за своїм розвитком не поступається весняному, проте його вирощування вимагає більше уваги, адже фаза інтенсивного росту припадає на холодну та вологу пору року. Використання захищеного еко-житла типу «Раббітакс» повністю знімає цю проблему, нівелюючи температурні ризики.

Вплив типу годівлі та рівня білка

Одним із найактивніших факторів формування організму є живлення:

• Молочний період: Подовжене молочне харчування кроленят без надмірного раннього введення грубих рослижних кормів забезпечує найбільш інтенсивний приріст живої ваги. Водночас надто раннє відлучення від кролиці та примусовий перехід на рослинний концентрат гальмує розвиток м'ясних якостей і скороспілість.

• Рівень білка: Збільшення чистого білка в раціоні на 25% від стандартної норми позитивно впливає на товщину шкурки, густоту хутра та розвиток життєво важливих внутрішніх органів (нирок, серця, легенів, шлунка). Проте як зменшення білка на 25%, так і його надмірне збільшення (на 50% вище норми) негативно позначаються на вазі тварини та якості хутра.

• Соковиті та сухі корми: Складання раціону, де соковиті корми становлять 50% від загальної поживності, суттєво покращує смакові та дієтичні якості м'яса, структуру хутра та розвиток шлунково-кишкового тракту. Своєю чергою, забезпечення сухих чистих кормів у обсязі 50% від норми стимулює розвиток міцності, товщини та еластичності шкіряної тканини (міздрі).

Вплив віку батьків на потомство

Дослідження щодо віку плідників показали, що кроленята, народжені від старих самок та самців (віком понад 3 роки), помітно відстають у рості, показниках живої ваги, екстер'єру та щільності хутра порівняно з потомством від молодих батьків або комбінацій «молода самка + старий самець» / «стара самка + молодий самець». Тому на професійних еко-фермах недоцільно утримувати тварин, старших за 3 роки.

Висновок

Наведені наукові та практичні спостереження чітко вказують на те, що ріст, розвиток та продуктивні особливості кролика повністю залежать від факторів навколишнього середовища і можуть бути спрямовані людиною у бажаний бік.

Використовуючи професійне серійне обладнання нового покоління типу «Раббітакс», оптимізуючи натуральну годівлю та створюючи для тварин бездоганний екологічний комфорт, фермери досягають найвищих показників продуктивності, які мають виняткове комерційне та промислове значення.