4-А курс

Тема заняття: Енергія біомаси. Гідроенергетика

Хід роботи

1. Опрацюйте сторінки 511 -572 у навчальному посібнику Основи енергозбереження (Манжара В. М., Шаман А. В.)

2. Законспектуйте основні положення.

3. Дайте відповіді на питання для самоперевірки в письмовому вигляді.

4. Надішліть виконану домашню самостійну роботу на електронну пошту викладача (sveta330@ukr.net

Питання для самоперевірки

1. Назвіть основні методи одержання біогазу? З яких етапів складається цей процес?

2. Яка будова, принцип дії біогазових установок?

3. Назвіть основні переваги і недоліки біоенергетичних установок.

4. Який рівень розвитку біогазових установок в Україні та за кордоном?

5. Як в сільському господарстві можна застосовувати біогазові технології?

6. Як можна отримати електричну енергію від енергії морських хвиль?

7. Призначення та принцип дії припливних електростанцій.

8. Назвіть основні характеристики гідроелектростанцій.

9. Яке конструктивне виконання малих ГЕС? З яких основних елементів вони складаються?

Тема заняття: Підсумкове заняття.

Хід роботи

1. Повторіть весь вивчений матеріал за семестр.

2. Виконайте тести.

Тестове завдання.

1. Основним органічним енергоносієм в Україні є:

а) вугілля;

б) газ;

в) нафта;

г) торф.

2.Для підвищення рівня енергозабезпечення України використовують:

а) горючі сланці;

б) уранову руду;

в) залізну руду;

г) дрова.

3. Основними виробниками електричної і теплової енергії в Україні є:

а) вітрові енергетичні установки;

б) атомні електростанції;

в) гідроелектростанції;

г) теплові електростанції.

4.Паливно-енергетичні ресурси - це:

а) сукупність всіх природних видів палива, що використовуються в народному господарстві;

б) сукупність всіх перетворених видів енергії;

в) сукупність всіх природних і перетворених видів палива і енергії, що використовуються в народному господарстві;

г) сукупність всіх перетворених видів палива.

5.Енергетичний консалтинг - це консультаційна діяльності, яка направлена на:

а) роз ’яснення переваг реалізації задач енергозбереження;

б) надання практичної допомоги у розв ’язанні енергетичних проблем замовника;

в) вибір і обґрунтування ефективних рішень і навчання персоналу замовника;

г) роз ’яснення переваг реалізації задач енергозбереження, надання практичної допомоги у розв ’язанні енергетичних проблем і вибір,

обґрунтування ефективних рішень і навчання персоналу замовника.

6. З метою ефективного використання паливно-енергетичні ресурсів в країні із ринковою економікою застосовують:

а) інформаційні компанії та науково-освітні програми;

б) фінансове стимулювання;

в) науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи;

г) інформаційні компанії та науково-освітні програми, фінансове стимулювання і науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи.

7.Енергетичний менеджмент (енергоменеджмент) - це:

а) управлінська діяльність персоналу об’єкта господарювання, що направлена на раціональне використання енергії;

б) технічна діяльність персоналу об’єкта господарювання, що направлена на раціональне використання енергії;

в) управлінська діяльність персоналу об’єкта господарювання, яка направлена на раціональне використання енергії з врахуванням соціальних, технічних, економічних і екологічних аспектів;

г) управлінська і технічна діяльність персоналу об’єкта господарювання, яка направлена на раціональне використання енергії з врахуванням соціальних, технічних, економічних і екологічних аспектів.

8.Енергетичний аудит - це вид діяльності направлених на:

а) скорочення споживання енергії;

б) оптимізацію структури енергоспоживання;

в) зменшення споживання енергетичних ресурсів об’єктами господарювання за рахунок підвищення ефективності використання енергії;

г) заміну одного енергоресурсу іншим.

9.Основними проблемами енергетичного сектора є:

а) дуже високий рівень енергомісткості;

б) низька ефективність використання енергії;

в) залежність від імпорту газу, нафти і ядерного палива;

г) низька ефективність використання енергії, високий рівень енергомісткості, залежність від імпорту газу, нафти і ядерного палива.

10.Найбільша енергомістка галузь народного господарства є:

а) легка і харчова промисловість;

б) чорна металургія;

в) машинобудування та верстатобудування;

г) кольорова металургія.

11.Національною енергетичною програмою України передбачено стратегію розвитку енергетики, що складається з таких етапів:

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 5.

12.До приоритетних напрямків енергозбереження відносяться:

а) показники ефективності використання енергії в конкретних секторах економіки України;

б) показники, що регулюють ефективність використання енергії;

в) якісні показники, що свідчать про питоме енергоспоживання;

г) показники ефективності використання енергії в конкретних секторах економіки України, показники, що регулюють ефективність використання енергії, якісні показники, що свідчать про питоме енергоспоживання.

13. Стратегія розв’язання проблеми енергозбереження охоплює:

а) надійність енергопостачання та ефективність використання енергії;

б) вдосконалення законодавчої бази та фінансова підтримка програм із енергозбереження;

в) реалізація програм керування енергоспоживанням;

г) надійність енергопостачання та ефективність використання енергії, вдосконалення законодавчої бази та фінансова підтримка програм із енергозбереження, реалізація програм керування енергоспоживанням.

14.Перешкодами на шляху ефективного енерговикористання є:

а) фінансові і соціальні;

б) виробничі і адміністративні;

в) юридичні і ринкові;

г) фінансові і соціальні, виробничі і адміністративні, юридичні і ринкові.

15. Вибір того чи іншого виду палива повинен проводитися на підставі таких міркувань:

а) технічних;

б) економічних і технічних;

в) комерційних і економічних;

г) технічних, комерційних і економічних.

16. Яку кількість енергії палива використовує споживач, який користується послугами центральної котельні?

а) 20%;

б) 25%;

в) 30%;

г) 15%.

17. Вибір палива для технологічного процесу залежить від:

а) вартості палива;

б) вимог технологічного процесу;

в) вартості палива і вимог технологічного процесу;

г)виду палива.

18. Джерелами енергії є:

а) відновлювальні;

б) не відновлювальні;

в) відновлювальні і не відновлювальні;

г) природні.

19. Енергетичний аудит—це обстеження підприємства, фірми або виробництва з метою визначення:

а) можливостей економії енергії;

б) механізмів ефективного енергокористування;

в) послідовності впровадження на підприємстві системи енергетичного менеджменту;

г) можливостей економії енергії, механізмів ефективного енергокористування, послідовності впровадження на підприємстві системи енергетичного менеджменту.

20. Обстеження підприємства, фірми проводиться:

а) кваліфікованим спеціалістом;

б) представником адміністрації;

в) головним енергетиком;

г) консультантом з енергетики.

21. Вибір способу проведення енергоаудиту залежить від:

а) кваліфікації енергоаудитора та вимог замовника;

б)вимог замовника та вимірювальної техніки

в) кваліфікації енергоаудитора, вимог замовника та вимірювальної техніки;

г)тривалості часу проведення вимірювання споживання енергії.

22. Для енергоменеджера-початківця найпростішим є:

а) спрощений енергоаудит;

б) комплексний енергоаудит;

в) спрощений і комплексний енергоаудит;

г) розрахунок палива, що споживається.

23. Робота енергоаудитора залежить від:

а) детальності енергоаудиту та кількості параметрів, які

використовуються;

б) методу розрахунку енергоспоживання;

в) заходів щодо енергозбереження та видів показників роботи, що використовуються;

г) детальності енергоаудиту та кількості параметрів, які

використовуються, методу розрахунку енергоспоживання, заходів щодо енергозбереження та видів показників роботи, що використовуються.

24. Під нормалізацією витрат енергії розуміють процес:

а) встановлення планової величини витрат енергії на одиницю продукції;

б) який показує фактичне скорочення енергії;

в) який показує різницю між фактичним споживанням і реально очікуваним рівнем споживання;

г) встановлення планової величини витрат енергії на одиницю продукції або планової величини питомих витрат енергії.

25. Метою нормалізації є:

а) складання корпоративного звіту;

б) забезпечення реального і економного витрачання енергії і палива та встановлення вихідних величин для планування енергоспоживання;

в) визначення втрат;

г) складання спільного звіту.

26. Норма питомих витрат енергії - це:

а) об ’єктивно необхідна величина споживання енергії на виробництво одиниці продукції;

б) виконання одиниці роботи встановленої якості в конкретних умовах виробництва;

в) максимально допустима величини споживання енергії в даних умовах виробництв;

г) енергетичний облік, контроль і аналіз енерговикористання.

27. Норми питомих витрат енергії класифікуються за:

а) ступенями агрегації та складом витрат енергії;

б) періодом дії норм;

в) ступенями агрегації, складом витрат енергії та періодом дії норм;

г) ступенями агрегації та періодом дії норм.

28. Енергетичний баланс - це:

а) система взаємопов ’язаних показників, які відображають кількісну відповідність між надходженням і використанням усіх видів енергетичних ресурсів;

б) основний узагальнюючий документ для комплексного використання енергоресурсів;

в) документ для планування заходів із підвищенням ефективності енергопостачання;

г) науково-технічна основа для нормалізації енергоспоживання.

29. Для розв’язання проблеми управління енерговикористанням необхідно:

а) відмовитися від спостереження за наслідками енергорозбазарювання;

б) відійти від думки про екологічну агресивність енерговикористання;

в) перейти до прогнозування та запобігання виникненню різних явищ і ситуацій;

г) відмовитися від спостереження за наслідками енергорозбазарювання, відійти від думки про екологічну агресивність енерговикористання, перейти до прогнозування та запобігання виникненню різних явищ і ситуацій.

30. Коефіцієнт навантаження - це:

а) значення середньої величини енергії, що використовується за певний проміжок часу;

б) максимальне (пікове) значення величини енергії, що споживається за певний проміжок часу;

в) відношення середньої величини енергії до максимальної її величини;

г) відношення мінімального значення величини енергії до її максимальної величини.

31. Інтегроване ресурсне планування - це інструмент, який може бути використаний для:

а) мінімізації загальних витрат як із сторони постачання, так із сторони споживання;

б) прийняття певних рішень під час діалогу з владою ;

в) відповіді на питання, що є вигіднішим витрачати більше грошей на заходи, що пов’язані з економією електроенергії чи на використання альтернативних джерел енергії;

г) оцінки руху грошових потоків між споживачами та генеруючими компаніями.

32. Поняття управління попитом на використання енергії охоплює:

а) управління навантаженням і стратегічне енергозбереження;

б) підвищення долі прибутку на ринку;

в) управління навантаженням, стратегічне енергозбереження і підвищення долі прибутку на ринку;

г) управління ефективністю використання енергії споживачем.

33. Головною метою енергопостачання є:

а) виробництво енергії при найменших витратах;

б) висока надійність постачання і найменший вплив на довкілля;

в) економічний баланс між зусиллями щодо енергопостачання та енерговикористання;

г) виробництво енергії при найменших витратах, висока надійність постачання та найменший вплив на довкілля.

34. Категоріями маркетингової діяльності енергопостачальної компанії є:

а) альтернативне ціноутворення і прямі заохочення;

б) прямі заохочення та контакти із споживачами;

в) торгова кооперація і реклама;

г) альтернативне ціноутворення, прямі заохочення і контакти із споживачами, торгова кооперація та реклама.

35. Ефективне управління електричними навантаженнями в умовах України буде реальним при умові:

а) використання прогресивної системи тарифів за електричну енергію;

б) існування методик і прогресивного забезпечення, а також заходів щодо управління електричними навантаженнями;

в) наявність технічних пристроїв для обліку та управління електроспоживанням, а також нормативно-правових документів;

г) використання прогресивної системи тарифів за електричну енергію; існування методик і прогресивного забезпечення, а також заходів щодо управління електричними навантаженнями; наявність технічних пристроїв для обліку та управління електроспоживанням і застосування нормативно- правових документів.

36. Завдяки цифровій обробці інформації система управління режимами енерговикористання дозволяє:

а) вводити первинні сигнали на об’єкт управління в цифровій або аналоговій формі;

б) виводити первинні сигнали з об’єкта управління в цифровій або аналоговій формі;

в) вводити (виводити) первинні сигнали на (з) об’єкт (а) управління в цифровій або аналоговій формі;

г) управляти опаленням, вентиляцією, кондиціонуванням і освітленням.

37. Види систем управління режимами енерговикористання:

а) централізовані та децентралізовані;

б) системи із змішаною структурою;

в) централізовані, децентралізовані та системи із змішаною структурою;

г) системи управління навколишнім середовищем у технологічних приміщеннях.

38. Функції системи управління режимами енерговикористання:

а) керування попитом або потребою енергії для будь-якого заданого проміжку часу та його тривалістю;

б) формування сигналів тривоги у випадку відмовлення устаткування та виникнення нештатної ситуації;

в) керування попитом або потребою енергії для будь-якого заданого проміжку часу та його тривалістю, формування сигналів тривоги у випадку відмовлення устаткування та виникнення нештатної ситуації;

г) забезпечення користувача набором не „ енергетичних ” задач.

39. Чинники, що впливають на реалізацію організаційно- технологічних заходів щодо енергозбереження:

а) зменшення питомих енерговитрат на одиницю продукції та економія паливно-енергетичних ресурсів;

б) зменшення собівартості продукції та підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках;

в) зменшення питомих енерговитрат на одиницю продукції та економія паливно-енергетичних ресурсів; зменшення собівартості продукції та підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках;

г) додаткові фінансові витрати, що пов ’язані з проведенням зовнішнього або внутрішнього енергоаудиту.

40. Для оцінки інвестицій в енергозбереження використовують:

а) метод визначення чистої текучої вартості;

б) метод розрахунку рентабельності інвестицій;

в) метод розрахунку внутрішньої норми прибутку;

г) метод визначення чистої текучої вартості; метод розрахунку рентабельності інвестицій; метод розрахунку внутрішньої норми прибутку.

41. Застосування нетрадиційної енергетики:

а) енергозабезпечення специфічних споживачів;

б) задоволення побутових і виробничих потреб людини і невеликих виробництв і підприємств;

в) підприємства із певною специфікою виробництва;

г) задоволення побутових потреб людини.

42. Використання сонячної енергії здійснюється за допомогою:

а) радіаторів;

б) колекторів;

в) акумуляторів;

г) агрегатів.

43. Термін окупності вітроенергетичної установки:

а) від 1 до 3 років;

б) від 3 до 5 років;

в) від 5 до 8 років;

г) від 8 до 10 років.