3 пр. курс

Тема заняття: Аналіз, облік і звітність на підприємствах

Хід роботи

1. Опрацюйте лекційний матеріал.

2. Дайте відповіді на контрольні питання.

3. Виконайте завдання домашньої самостійної роботи.

4. Оформіть домашню самостійну роботу згідно з вимогами.

5. Надішліть виконану домашню самостійну роботу на електронну пошту викладача lenalegosh@gmail.com

Завдання

на домашню самостійну роботу з предмета «Економіка сільського господарства і організація агроенергосервісу»

Виконайте тестові завдання.

Завдання

Які з наведених показників, на Вашу думку, не належать до показників ліквідності та платоспроможності?

1. коефіцієнт покриття загальний;

2. коефіцієнт швидкої ліквідності;

3. рентабельність акцій;

4. коефіцієнт автономії;

5. чисельність працівників.

Що характеризує рівень фінансової стійкості підприємства?

1. відносини між позиковими і власними коштами;

2. рівень отриманого прибутку;

3. відношення прибутку до собівартості продукції;

4. відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних фондів і нормативних оборотних коштів;

5. рентабельність акцій.

Які показники, на Вашу думку, впливають на фінансовий стан підприємства?

1. прибутковість підприємства;

2. платоспроможність;

3. собівартість продукції;

4. ліквідність;

5. чисельність працівників.

Як визначається коефіцієнт платоспроможності?

1. відношенням прибутку до собівартості продукції;

2. відношенням прибутку до фонду заробітної плати;

3. відношенням виручки від реалізації продукції до собівартості продукції;

4. відношенням власного капіталу до загальних зобов’язань підприємства;

5. відношенням виручки від реалізації продукції до обсягу готової продукції.

Щоб мати думку про фінансове положення підприємства у визначений момент часу, необхідно вивчити його:

1. рекламний проспект;

2. балансовий звіт;

3. фінансовий план;

4. платіжний календар;

5. бізнес-план.

Як називається здатність підприємства швидко продавати активи й одержувати гроші для своїх зобов’язань?

1. ліквідність підприємства;

2. платоспроможність;

3. конкурентоспроможність;

4. фінансова стійкість підприємства;

5. кредитоспроможність.

Фінансовий аналіз є складовою . . .

1. аналізу господарської діяльності підприємства;

2. аналізу фінансової діяльності підприємства;

3. аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;

4. аналізу виробничого обліку;

5. аналізу бухгалтерської звітності.

Вимоги до оформлення домашньої самостійної роботи

Приклад оформлення домашньої самостійної роботи

Інструкційна картка до проведення практичного заняття

Тема заняття: Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Мета проведення заняття: З'ясувати при яких умовах підприємство вважається рентабельним; які показники характеризують фінансовий стан підприємства

Структура проведення практичного заняття.

1. Організаційна частина з вивченням мети практичного заняття.

2. Теоретичне обґрунтування практичного заняття.

3. Видача завдань студентам для самостійної роботи.

4. Виконання студентами практичного завдання.

5. Перевірка викладачем виконання завдання.

6. Підсумки проведення практичного заняття.

7. Домашнє завдання.

Надішліть виконану практичну роботу на електронну пошту викладача lenalegosh@gmail.com

Тема заняття: «ЯКІСТЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСОБИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»

план опрацювання

1. Економічна значущість якості електроенергії та критерії її забезпечення.

2. Техніко-економічні наслідки погіршення якості електроенергії.

3. Техніко-економічні проекти з покращання якості електроенергії.

1 Економічна значущість якості електроенергії та критерії її

забезпечення

Стандартом ISO 9000 поняття «якість» визначено як ступінь відповідності сукупності характеристик, що властиві об’єкту.

Якість електроенергії – це сукупність властивостей електроенергії, що визначають вплив на електрообладнання, прилади та пристрої й оцінюються показниками якості електроенергії (ПЯЕ). На практиці ідеальні ПЯЕ забезпечити технічно неможливо, тому орієнтуються на рівні допустимих відхилень, що нормуються національним стандартом ГОСТ 13109-97. Усі показники якості електроенергії можна розділити на основні та допоміжні.

Крім того, ПЯЕ можуть бути поділені на показники, що характеризують якість частоти, і показники, що характеризують якість напруги.

За джерелом впливу основні ПЯЕ можуть поділятися на три групи.

До першої групи належать відхилення частоти δf та встановлене відхилення напруги δUв. Відхилення частоти регулюється енергосистемою та залежить лише від неї. Окремі ЕП на промислових підприємствах (а тим більше в побуті) не можуть впливати на цей показник, оскільки потужність їх значно менша порівняно із сумарною потужністю генераторів електростанцій енергосистеми. Отже, значення цих параметрів залежать від ЕК.

До другої групи належать ПЯЕ, що характеризують несинусоїдальність форми кривої напруги, несиметрію та коливання напруги. Це відповідно коефіцієнти викривлення синусоїдальності кривої напруги КU і n-ї гармонійної складової напруги КU(п), коефіцієнти зворотної К2U і нульової К0U послідовностей, розмахи коливань напруги δUt та доза флікеру Pst і Plt .

Джерелами цих викривлень напруги є споживачі електроенергії (електроприймачі).

До третьої групи належать ПЯЕ, що характеризують випадкові електромагнітні явища й електротехнологічні процеси в СЕП. Вони охоплюють провали напруги Uп, перенапругу KперU та імпульсну напругу Uімп. У більшості випадків вони виникають у результаті комутацій або розрядів блискавки в ЛЕП.

ПЯЕ перших двох груп нормуються Державним стандартом, і на них установлено два припустимі рівні: нормальний і граничний.

ПЯЕ третьої групи не можуть нормуватися, оскільки є випадковими величинами, однак статистична інформація про них має велике значення для нормальної експлуатації СЕП.

Приклад 1

Визначимо, на скільки відсотків зросте реактивна потужність для АД (50 кВт) та втрати в мережі, якщо відомо, що зниження частоти від номінального значення становило 3 %, а відхилення напруги +1,5 %.

Відомо, що зростання напруги на 1% для АД потужністю 20–100 кВт призводить до зростання РП на 3 %, тоді ΔРП = 1,5 · 3 = 4,5 %, а зниження частоти на 1% призведе до зростання втрат на: ΔВ = 3 · 2 = 6 %.

Погіршення ЯЕ зумовлене технологічними процесами її виробництва, передачі, розподілу і споживання. Останніми роками проблеми забезпечення ЯЕ набувають особливої актуальності у зв’язку з тим, що ЯЕ безпосередньо впливає на економічність і тривалість експлуатації будь-яких сучасних електроприладів у різних галузях економіки. Найбільшого ефекту досягають споживачі при оптимальних параметрах ЯЕ, які визначаються відповідними економіко-математичними розрахунками. Практика показує, що при ПЯЕ, які знаходяться в допустимих межах, має місце висока ефективність роботи електрообладнання. Якщо показники виходять за межі допустимих значень, то у споживачів виникає збиток, величина якого залежить від значущості виходу одного або групи показників за допустимі межі та тривалості такого відхилення. Залежно від величини збитків вирішують питання про доцільність застосування додаткових пристроїв (устаткувань) для покращання ЯЕ як на рівні споживача, так і на рівні постачальника залежно від того, які саме ПЯЕ не відповідають нормі і хто є винуватцем погіршення.

Для України як одного з найбільших постачальників електроенергії у Східній Європі проблема невідповідності ЯЕ стандартам ЄС має пріоритетне значення. Сьогодні зарубіжні споживачі не мають бажання «засмічувати» свої мережі неякісною електроенергією. Тому національна економік через погіршення ЯЕ може зазнати чималих економічних втрат у вигляд пені енергопостачальним компаніям та у зв’язку з розірванням контрактів на постачання електроенергії до країн ЄС.

2. Техніко-економічні наслідки погіршення якості електроенергії

Розглянуті вище техніко-економічні наслідки відхилення ПЯЕ від норми на підприємствах мають місце й у побуті: вони дуже часто призводять до виходу з ладу побутової техніки. Наприклад, добова зміна напруги мережі від 200 до 240 В, що сьогодні є звичайним явищем, може вивести з ладу мікрохвильову піч, яка має обмеження за максимальною напругою (як правило, 230 В). А зменшення напруги нижче норми для холодильника може призвести до того, що двигуну не вистачить пускового моменту і його обмотка згорить.

Обрив нейтралі на підстанції може збільшити напругу в мережі до 380 В, яку не витримає жодна побутова техніка.

Погіршення ЯЕ призводить до збитків, які мають місце як у споживачів, так і у постачальників електроенергії. Під збитком, викликаним погіршенням ЯЕ, розуміють усі види негативних наслідків, що виникають у роботі СЕП, споживачів і ЕП. Розрізняють три види збитку: технічний, технологічний і економічний.

З позиції споживача:

1) технічний збиток обумовлений:

– перегрівом обертових машин, прискореним старінням ізоляції, скороченням терміну служби (у деяких випадках виходом з ладу) електроустаткування;

– зростанням споживання електроенергії й необхідної потужності електроустаткування;

– збоєм у роботі електронних систем управління, обчислювальної техніки та специфічного устаткування;

– перешкодами в теле- і радіоапаратурі, помилковою роботою рентгенівського устаткування;

2) технологічний збиток пов'язаний з порушенням технології виробництва і викликаний недовиробництвом та браком продукції, простоями устаткування, псуванням технологічного обладнання;

3) економічний збиток – технічний і технологічний збитки, виражені у грошовій формі. Найбільший вплив відхилення ПЯЕ від норми здійснює на такі економічні характеристики:

зниження обсягу продажів унаслідок зменшення кількості продукції, що випускається, погіршення її якості;

збиток від перевитрати електроенергії;

збиток від зменшення терміну служби струмоприймачів і електроустаткування;

зниження продуктивності устаткування.

З позиції постачальника електроенергії:

1) технічний збиток обумовлений порушенням роботи й неправильним спрацьовуванням пристроїв релейного захисту та автоматики; зниженням ефективності процесів генерації, передачі і споживання електроенергії за рахунок збільшення втрат в елементах мережі; збільшенням втрат в усіх елементах електричної мережі;

2) технологічний збиток викликаний відхиленнями режимів роботи електроустаткування та похибками вимірювальних приладів;

3) економічний збиток обумовлений додатковими витратами на потреби підстанцій та втратами електроенергії, параметри якої не відповідають нормативам, і яку у зв’язку з цим абонент має право не оплачувати.

3. Техніко-економічні проекти з покращання якості електроенергії

Компенсація реактивної потужності (КРП). Одним з найефективніших економічних напрямів у галузі енергозбереження є КРП. Завдяки сучасній технічній базі, інноваційним рішенням, досить низьким капіталовкладенням і порівняно невеликим строкам окупності останніми десятиліттями він отримав найсильніший поштовх у розвитку.

Компенсація РП полягає у формуванні додаткового навантаження протилежного характеру (ємнісного для активно-індуктивного навантаження та індуктивного для активно-ємнісного навантаження) для лінійних навантажень, а також активної фільтрації гармонік – для нелінійних навантажень.

Це забезпечує коригування коефіцієнта потужності і його підвищення аж до 0,99.

Розглянемо випадки, коли індуктивному реактивному навантаженню, яке створюється електроспоживачами, можна протидіяти за допомогою ємнісного навантаження, підключаючи точно розрахований конденсатор.

Це й називається коригуванням коефіцієнта потужності або КРП.

Для розрахунків РП (Qк), яку буде компенсувати установка, необхідно знати величину активної потужності P і tg φ. Ці параметри вимірюються на виході вторинної обмотки трансформатора.

Залежно від підключення конденсатора або конденсаторної установки (КУ) можливі такі види компенсації:

1) індивідуальна, або постійна, компенсація, при якій індуктивна РП компенсується безпосередньо в місці її виникнення, що веде до розвантаження кабелів. Це найбільш витратне рішення, що обумовлюється більшою кількістю установок та неможливістю зміни потужності батарей конденсаторів.

Перевагами індивідуальної компенсації є зниження плати за надлишкове споживання РЕ і технічна ефективність рішення, оскільки РЕ генерується в тому самому місці, де і споживається. Таким чином, джоулеві втрати (RI2) знижуються в усіх лініях та зменшуються перетини усіх кабелів, що сприяє зменшенню втрат у кабелях;

2) посекційна компенсація, при якій аналогічно індивідуальній компенсації для декількох одночасно працюючих споживачів (для груп електродвигунів, трансформаторів, розрядних ламп та ін.) підключається загальний постійний конденсатор (рис. 13.4). Тут також розвантажується лінія, що підходить лише до точки розподілу на окремі групи ЕП. Дане рішення, як правило, застосовується у великих промислових електричних мережах.

Перевагами посекційної компенсації є:

- зниження плати за надлишкове споживання РП;

- зниження необхідної повної потужності, на якій, як правило, ґрунтується постійна плата за електроенергію;

- можливість зменшення перетинів кабелів, що живлять локальні розподільні щити, або використання таких кабелів без зменшення перетинів для забезпечення додаткової пропускної здатності на випадок підвищення навантаження;

- зниження навантаження силового трансформатора, який може прийняти додаткове навантаження;

- зниження втрат у кабелях;

3) централізована компенсація, при якій певна кількість конденсаторів підключається до головної або групової розподільної шафи.

Таку компенсацію, як правило, застосовують у великих електричних системах зі змінним навантаженням, де не прийнятні постійно увімкнені батареї конденсаторів, оскільки при цьому може виникнути режим недокомпенсації або перекомпенсації. На відміну від індивідуальної і групової компенсації цей спосіб має найкраще співвідношення «якість компенсації / ціна», оскільки при найменших фінансових витратах забезпечує максимальну ефективність компенсації. При такій компенсаційній схемі втрати в кабелях (RI2) не знижуються.

До переваг централізованої компенсації належать: відсутність плати за споживання РЕ; економічність рішення, оскільки компенсація здійснюється в одній точці шляхом зміни кількості підключених конденсаторів; зниження навантаження на трансформатор;

4) конденсаторні установки постійної ємності. Вироблена КУ РЕ постійна. Вона не залежить від зміни коефіцієнта потужності й навантаження ЕП і від кількості РЕ, яка споживається електроустановкою. КУ такого типу застосовуються в електроустановках, що працюють цілодобово з постійним навантаженням; для КРП трансформаторів у режимі холостого ходу; для КРП окремих електродвигунів.

Контрольні питання:

1. Наведіть приклади негативних наслідків в економіці внаслідок зниження якості електроенергії.

2. Яким чином погіршення якості електроенергії впливає на економічні показники роботи підприємства?

3. Які показники якості електроенергії нормуються в Україні?

4. Якими показниками визначається якість електроенергії?

5. Що таке реактивна потужність та як вона впливає на якість електроенергії?

6. За допомогою яких показників вимірюється реактивна потужність?

7. Яким чином можна знизити реактивну потужність?

8. Яких збитків зазнає споживач та постачальник електроенергії при погіршенні якості електроенергії?

9. Яким чином можна досягти компенсації втрат напруги?

10. Яким чином може розподілятися відповідальність постачальника та споживача за погіршення якості електроенергії?

11. Наведіть приклади економічних збитків, обумовлених погіршенням якості електроенергії.

12. Обґрунтуйте основні стимули впровадження інтелектуальних систем електропостачання.

Хід роботи

1. Опрацюйте лекційний матеріал.

2. Дайте відповіді на контрольні питання.

3. Виконайте завдання домашньої самостійної роботи.

4. Оформіть домашню самостійну роботу згідно з вимогами.

5. Надішліть виконану домашню самостійну роботу на електронну пошту викладача (lenalegosh@gmail.com

Вимоги до оформлення домашньої самостійної роботи

Домашня самостійна робота повинна бути виконана особисто студентом та надіслана ним на електронну пошту викладача.

Приклад оформлення домашньої самостійної роботи

Студент Іванов Петро

Курс 3 приск. спеціальність «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»

1. Показники якості електроенергії в Україні…

Тема заняття: «Техніко-економічне обґрунтування господарських заходів в енергетиці»

Хід роботи

1. Опрацюйте лекційний матеріал.

2. Дайте відповіді на контрольні питання.

3. Виконайте завдання домашньої самостійної роботи.

4. Оформіть домашню самостійну роботу згідно з вимогами.

5. Надішліть виконану домашню самостійну роботу на електронну пошту викладача (lenalegosh@gmail.com).

Вимоги до оформлення домашньої самостійної роботи

Домашня самостійна робота повинна бути виконана особисто студентом та надіслана ним на електронну пошту викладача.

Приклад оформлення домашньої самостійної роботи

Студент Іванов Петро

Курс 3 приск спеціальність «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»

Тема заняття: «Техніко-економічне обґрунтування господарських заходів в енергетиці»

Завдання 1. Об'єктом оцінювання економічної ефективності є ….