Діагностичні інструменти дозволяють в першу чергу оцінити самопочуття і розширити погляд фахівця та клієнта на наявні аспекти психічного здоров'я клієнта: біологічні, психологічні та соціальні.
Результати діагностичних опитувальників самі по собі не є підставою до діагнозу, проте можуть бути індикатором потреби звернення до лікаря-психіатра для подальшої діагностики психічного стану /добробуту та вчасного призначення медикаментозної підтримки та лікування.
Всі опитувальники анонімні, їх результати ніде не зберігаються, проте є можливість скопіювати результати та надіслати фахівцю з психічного здоров'я або внести у власні записи спостереження за психічним здоров'ям чи станами.
Всі діагностичні інструменти знаходяться у своїх доменах відповідно до МКХ - 11, в тому числі і ті інструменти що відносяться до DSM-5. Комплексні опитувальники знаходяться в окремій групі.
Є окремий розділ з опитувальниками для фахівців, що допомагає оцінити самоефективність практики, навички клінічної діагностики та якості професійного життя.
* Українськомовний переклад оригінальних опитувальників здійснений автором сайту. Процес включав використання зворотного перекладу та співставлення з оригіналом, з залученням машинного перекладу та власних знань англійської мови.
* Перекладені опитувальники не пройшли повної психометричної валідизації та стандартизації на українській популяції. Це означає, що їхня надійність та валідність не були офіційно перевірені статистичними методами в українському контексті.
* Використання даних цих опитувальників у наукових роботах або для прийняття діагностичних рішень вимагає від користувача самостійної перевірки надійності даних на власній вибірці.
CORE-OM-34 (Clinical Outcomes in Routine Evaluation – Outcome Measure) – це стандартизований опитувальник для самооцінки психічного стану за останні 7 днів. Він був розроблений у Великій Британії для використання у психотерапії та консультуванні як універсальний інструмент, що:
оцінює загальний рівень психологічного дистресу та добробуту;
допомагає відстежувати динаміку стану до, під час і після терапії;
не є діагностичним тестом, але дає структуровану картину симптомів, функціонування і ризиків.
Охоплює 4 домени:
W – Добре самопочуття (Well-being) – 4 пункти,
P – Проблеми та симптоми (Problems/Symptoms) – 12 пунктів,
F – Функціонування (Functioning) – 12 пунктів,
R – Ризик (Risk) – 6 пунктів (ризик для себе та для інших)
Загальний бал і середній бал відображають інтенсивність психологічного дистресу: що вищий бал – то більше труднощів людина переживає.
Що вимірює:
Глобальну самооцінку – загальне ставлення людини до себе, відчуття власної цінності, прийняття себе.
Як влаштована:
10 тверджень про ставлення до себе (як позитивних, так і з акцентом на самокритику). Відповіді даються за 4-ступеневою шкалою («повністю погоджуюсь» – «повністю не погоджуюсь»).
Для чого використовується:
Для швидкої оцінки рівня самооцінки в клінічній практиці, дослідженнях та консультуванні, а також для відстеження змін у процесі терапії.
Що вимірює:
Рівень депресивних симптомів за критеріями DSM (настрій, анедонія, втома, порушення сну й апетиту, почуття провини, труднощі концентрації, уповільнення / збудження, суїцидальні думки).
Як влаштований:
9 пунктів, кожен описує симптом за останні 2 тижні. Відповіді від 0 («зовсім не турбувало») до 3 («майже щодня»), сумарний бал 0–27 відображає тяжкість депресивних проявів.
Для чого використовується:
У первинній ланці та психічному здоров’ї – для скринінгу депресії, приблизної оцінки її тяжкості та моніторингу змін у часі.
Що вимірює:
Рівень депресивної симптоматики: настрій, втрата інтересу й радості, почуття провини, самооцінка, суїцидальні думки, порушення сну, апетиту, втома, інтерес до сексу тощо.
Як влаштований:
21 твердження, до кожного – 4 варіанти відповіді від 0 до 3 балів. Сумарний бал (0–63) відображає загальну вираженість депресивних симптомів.
Для чого використовується:
Для скринінгу, оцінки тяжкості депресії та відстеження змін у процесі психотерапії чи медикаментозного лікування. Не замінює клінічної діагностики.
Що вимірює:
Симптоми генералізованого тривожного розладу: постійне занепокоєння, труднощі контролювати тривогу, напруження, дратівливість, проблеми зі сном тощо.
Як влаштований:
7 пунктів про частоту симптомів за останні 2 тижні. Відповіді від 0 («зовсім не турбувало») до 3 («майже щодня»). Сумарний бал 0–21 використовується для оцінки тяжкості тривоги.
Для чого використовується:
Для скринінгу генералізованої тривоги та оцінки її вираженості, а також як зручний інструмент моніторингу під час лікування.
Що вимірює:
Рівень соціальної тривоги / соціальної фобії: страх оцінювання іншими, уникання соціальних ситуацій, фізичний дискомфорт у присутності людей (почервоніння, пітливість, тремтіння тощо).
Як влаштована:
17 тверджень, що охоплюють страх, уникання й фізичні симптоми в соціальних ситуаціях. Кожен пункт оцінюється від 0 («аніскільки») до 4 («надзвичайно»), зазвичай за останній тиждень.
Для чого використовується:
Для скринінгу соціальної тривоги, оцінки її тяжкості та відстеження ефекту психотерапії чи фармакотерапії.
Що вимірює:
Інтенсивність тривожних симптомів – переважно тілесних: напруження, тремор, серцебиття, відчуття жару, запаморочення, задуха, страх «що станеться найгірше» тощо.
Як влаштована:
21 симптом, кожен оцінюється за шкалою від 0 («зовсім не турбує») до 3 («дуже турбує»). Підсумковий бал показує загальну вираженість тривоги.
Для чого використовується:
Для оцінки рівня тривоги та моніторингу змін у динаміці лікування тривожних розладів.
Опитувальник симптомів РДУГ у дорослих (Adult ADHD Self-Report Scale, ASRS v1.1)
Що вимірює:
Симптоми розладу дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ/ADHD) у дорослих: труднощі з концентрацією й організацією, забудькуватість, відкладання справ, моторна й вербальна гіперактивність, імпульсивність у поведінці та спілкуванні.
Як влаштований:
18 пунктів про частоту симптомів за останні 6 місяців. Відповіді від 0 («ніколи») до 4 («дуже часто»). Формує окремі бали для Частини A (пункти 1–6), Частини B (7–18) та загальний бал (0–72), а також профіль за підшкалами неуважності й гіперактивності/імпульсивності.
Для чого використовується:
Для скринінгу можливого РДУГ у дорослих та оцінки вираженості симптомів у повсякденному функціонуванні (робота, навчання, стосунки), а також для моніторингу змін під час лікування. Не є самостійним діагностичним інструментом і потребує інтерпретації фахівцем.
Що вимірює:
RAADS-R оцінює вираженість аутистичних рис у дорослих (особливо тих, кого не діагностували в дитинстві). Опитувальник охоплює труднощі у соціальній взаємодії, особливості зацікавлень, мовлення та сенсорної чутливості. Вищі бали означають більшу вираженість поведінкових і досвідних особливостей, типових для аутизму.
Як влаштований:
4 підшкали:
Social Relatedness – соціальні взаємини, емпатія, розуміння соціальних правил.
Circumscribed Interests – вузькі інтереси, ригідність, повторювані патерни.
Language – прагматичні особливості мовлення, метафори, small talk.
Sensory-Motor – сенсорна чутливість, самоcтімуляції, особливості рухів.
Для чого використовується:
За RAADS-R орієнтовно оцінюють, наскільки профіль людини узгоджується з аутизмом та чи потрібна подальша діагностична оцінка.
Типові інтервали (за сумарним балом):
< 65 – «загалом не узгоджується з аутизмом» (нижча ймовірність аутизму на основі відповідей).
65–105 – «деякі аутистичні риси» (є окремі прояви, але не завжди відповідають повній картині).
106–139 – «загалом узгоджується з аутизмом» (рекомендується повна діагностична оцінка з оглядом розвитку).
≥ 140 – «виражені аутистичні риси / pronounced» (сильна відповідність аутистичному профілю, потрібна розгорнута клінічна оцінка).
Для підшкал є власні пороги, які допомагають побачити, в яких доменах найбільше труднощів (соціальні стосунки, інтереси, мова, сенсорика). Опитувальник не замінює клінічної бесіди чи розвитку анамнезу, а використовується як скринінговий інструмент та додаткова інформація для фахівця.
Шкала аутистичних рис для дорослих (Autism Spectrum Quotient, AQ)
Що вимірює:
Рівень аутистичних рис у дорослих: соціальна взаємодія й соціальні навички, гнучкість уваги й перемикання між завданнями, схильність до деталей і шаблонів, особливості комунікації та уяви. Шкала не «діагностує аутизм», а відображає, наскільки виражені риси, характерні для аутистичного спектра.
Як влаштований:
50 тверджень із відповідями за шкалою від «цілком згоден» до «цілком не згоден». Частина відповідей зараховується як 1 бал, інші — 0 балів; формується загальний показник (0–50) та п’ять підшкал: соціальні навички, перемикання уваги, увага до деталей, комунікація, уява. Вищий бал означає вищий рівень аутистичних рис.
Для чого використовується:
Для скринінгу можливих аутистичних рис у дорослих, планування подальшої діагностичної оцінки, обговорення сильних сторін і труднощів (соціальна взаємодія, сенсорна чутливість, потреба в структурі тощо), а також відстеження змін у процесі підтримки чи психотерапії. Результати завжди потребують інтерпретації фахівцем у контексті життєвої історії та нейророзвитку.
Що вимірює:
Стратегії «камуфлювання» аутичних рис у соціальних ситуаціях: свідома зміна поведінки, міміки та мови тіла, приховування власних особливостей, намагання «злитися» з оточенням. Опитувальник дає загальний рівень камуфлювання та три домени:
Компенсація (Compensation) – використання завчених сценаріїв, правил і спеціально відпрацьованої поведінки, щоб подолати соціальні труднощі.
Маскування (Masking) – спроби приховати або приглушити аутичні/нейровідмінні риси та емоції, щоб здаватися «типовішим».
Асиміляція (Assimilation) – зміна себе, щоб «злитися» з соціальним середовищем (наслідування, підлаштування, уникання помітних відмінностей).
Як влаштований:
25 тверджень про те, як людина поводиться під час взаємодії з іншими. Відповіді за 7-бальною шкалою від 1 («категорично не згоден/на») до 7 («категорично згоден/на»). Частина пунктів кодується у зворотному напрямку.
Обчислюються:
Загальний бал камуфлювання (25–175)
3 субшкали: Компенсація, Маскування, Асиміляція (кожна 8–56).
Для загального бала орієнтовні діапазони:
25–51 – надзвичайно низький, 52–75 – низький, 76–112 – помірний, 113–136 – високий, 137–175 – надзвичайно високий рівень камуфлювання.
Для чого використовується:
Для клінічного та дослідницького вивчення того, як люди з аутичними рисами (та інші нейровідмінні люди) приховують або адаптують свою поведінку в соціумі.
Для обговорення з клієнтом впливу камуфлювання на виснаження, емоційне благополуччя та автентичність.
Як доповнення до діагностичної оцінки аутизму, а не як самостійний діагностичний інструмент.
Увага! Після блоку з результатами буде слідувати роз'яснення щодо інтерпритації результатів та особливостей опитувальника.
Extreme Demand Avoidance Questionnaire – Adult оцінює, наскільки вираженими є риси та поведінкові стратегії екстремального уникнення вимог у дорослих. Вищі бали означають більш часте та напружене використання поведінки, спрямованої на уникнення, відкладання або саботування звичайних вимог і прохань (від побутових справ до професійних чи соціальних обов’язків). Опитувальник не є діагностичним тестом, але допомагає окреслити профіль того, як людина реагує на зовнішній тиск і очікування.
Що вимірює:
Самооцінка рис «екстремального уникання вимог» у дорослих: схильність чинити опір звичайним проханням, уникати тиску та контролю з боку інших, потребу бути «головним», різкі емоційні реакції, рольову/театральну поведінку, маніпулятивні стратегії, труднощі у взаємодії з авторитетами. Ці особливості часто поєднуються з аутистичними рисами або іншими нейророзвитковими варіантами.
Як влаштований:
26 тверджень про типову поведінку й емоційні реакції. Відповіді за 4-бальною шкалою від 1 («не відповідає дійсності») до 4 («цілком відповідає дійсності»). Частина пунктів оцінюється у зворотному напрямку відповідно до оригінальної методики, після чого підраховується сумарний бал (приблизний діапазон 26–104).
Для чого використовується:
Для клінічного скринінгу й формування гіпотез щодо профілю «екстремального уникання вимог» у дорослих, планування підтримки та моніторингу змін у часі. Підвищені значення можуть свідчити про виражені труднощі з витримуванням звичайних вимог і соціального тиску, але самі по собі не є діагнозом і потребують інтерпретації в ширшому клінічному контексті.
EQ-40 (Empathy Quotient) EQ-40 — самоопитувальник емпатії (здатності помічати стани інших людей, розуміти їхню перспективу та емоційно резонувати). Що вимірює
Рівень емпатії у дорослих: здатність розуміти психічні стани інших людей (когнітивна емпатія), емоційно резонувати з переживаннями інших (емоційна емпатія) та ефективно орієнтуватися у соціальних взаємодіях (соціальні навички).
Як влаштований
Складається з 40 тверджень. Кожне оцінюється за 4-бальною шкалою з відповідями від «цілком згоден/згодна» до «цілком не згоден/згодна». За кожне твердження нараховується 0–2 бали відповідно до ключа. Підраховується загальний бал (діапазон 0–80), а також окремі показники за підшкалами: когнітивна емпатія, емоційна емпатія та соціальні навички (середні значення 0–2).
Для чого використовується
Для оцінки індивідуального профілю емпатії у дорослих, порівняння рівня емпатії з дослідницькими порогами (зокрема орієнтир 30 балів), а також для наукових досліджень, психологічного консультування та клінічного скринінгу як допоміжний інструмент (не є діагностичним тестом).