У психологічному словнику ми знайшли наступне визначення поняття "стереотип": 

Стереотип (від греч. "stereotype": stereos - твердий, міцний і typos - форма, зразок, відбиток) - тверда, часто спрощена, стандартна думка про соціальні групи чи про окремих індивідів як представниках цих груп.

Дзеркало, яке відображує душу

Для багатьох психолог — не перший, не найбезпечніший і не традиційний, як на Заході, а крайній засіб знайти допомогу. Люди часто приходять до психолога, коли буває вже надто пізно. Вони зважуються на консультацію, опинившись за тією межею, після якої вже немає виходу . До цього вони «тримаються», «опановують себе», застосовують популярні засоби . Хто вирішує проблеми за чаркою, хто «заїдає» їх їжею або заспокійливими засобами, а часто психологічна незадоволеність проявляється у тілесному вигляді, себто різноманітними хворобами, причин яких лікарі встановити не можуть. Тобто часто українці доводять себе до стану, з якого складно вийти, або до справжньої патології, а потім хочуть змінитися за одну годину на консультації в психолога.

 Психотерапія – це як зуби почистити

Чому ж  сеанси у психолога - засіб, що є настільки простим і настільки дієвим, що ним послуговується весь цивілізований світ, для нас є таким неприйнятним та майже огидним? Адже це і можливість розширити свій поведінковий репертуар, глибше вивчити себе, усвідомити свої потреби та реакції, вийти на більш чесний та духовний рівень спілкування, глянути на себе та оточуючих збоку, зрозуміти інших людей тощо.

На одному психотерапевтичному семінарі ведуча сказала, що психотерапія – це як зуби почистити. І справді, дуже точний вислів. Адже скільки ми уваги витрачаємо на своє тіло і зовнішність, а гігієну внутрішнього стану проводити не хочемо. Аналогія співпадає і по тривалості, бо за п’ять – десять зустрічей можливо вирішити якусь певну маленьку проблему, досягти певного прогресу, проте для справжніх глибоких змін особистості зустрічі з психологом можуть тривати роками.

Частково нерозуміння функцій психолога, його методів роботи пояснюється нашою посттоталітарною свідомістю, адже в Радянському Союзі всі психологічні концепції, які здобули визнання у світі, були заборонені. Суспільство було налаштоване на просування абстрактних ідей, а не на душевний комфорт людини. 

 Психолог – не лікар-психіатр

Найчастіше доводиться чути: «Для чого мені психолог? Я ж не хворий!» І тут же хочеться заперечити – психолог працює виключно зі здоровими людьми, не має медичної освіти і не має права лікувати. Психіатр же лікує різноманітні психічні розлади. Що стосується поділу на психологів та психотерапевтів, то тут уже немає настільки різкого розмежування. Досвідчений практичний психолог використовує методи психотерапії при проведенні консультацій, а не тільки дає рекомендації і проводить діагностику. 

Психотерапія – попри різноманіття підходів і течій – засіб впливу в процесі бесіди, тому не варто боятися. Ніякого гіпнозу, гадань на картах чи викачування яйцем не буде!

На Заході психотерапевт – це людина, яка має гуманітарну освіту, і психотерапія там включена до гуманітарних наук. Зараз у нашій країні психологи масово здобувають таку освіту європейського зразка. 

 Психолог не вирішує за людей їхні проблеми і не бачить людей наскрізь

Всі ми бачили серіали, в яких психолог роздає поради і прямо чи опосередковано вказує, що потрібно робити. Насправді психолог не може  і не має права допомагати таким чином. Адже порада належить тому, хто її дає, саме він може її виконати. Психолог же не може нести відповідальність за життя своїх клієнтів, тому й не дає порад. Клієнт сам з допомогою психолога бере на себе відповідальність за свої рішення і вибирає спосіб дії. У певних випадках психолог може тільки окреслити варіанти цих способів, може дати певні рекомендації, однак вибір клієнт завжди робить сам.

Жоден, навіть найдосвідченіший психолог чи психотерапевт, не може з першого погляду визначити, що відбувається з людиною, які в неї почуття, потреби, сімейна історія. Часто перша консультація – це знайомство, яке не тільки не вирішить вашу проблему, з якою ви звернулися, а поставить безліч нових запитань, це тільки початок роботи над собою. Для психолога – це початок дослідження вашої особистості і своєї власної теж, адже кожна проблема клієнта знаходить певне емоційне відображення у консультанта. Для ефективної роботи з проблемою часто недостатньо тільки бесіди, потрібна ще й додаткова психодіагностика (тести, опитувальники, анкети, проективні методики тощо). 

 Психолог не повинен допомагати всім у будь-який час за будь-яких обставин

В наш час ринкової економіки мене здивувала думка, що психологи повинні консультувати безкоштовно і не можуть відмовити, якщо у клієнта немає коштів. Так вже влаштована людина, що вона не цінує те, що легко дається. Тобто значимість безкоштовної консультації буде значно нижча, ніж такої самої консультації за прийнятну платню. Ще Фрейд наголошував на зв’язку між оплатою та відповідальністю за результат з боку клієнта. Якщо клієнт не сплачує певну суму за сеанс, то він і не відчуває себе причетним до роботи з психологом. Більше того, засновник психоаналізу твердив, що сплачені за консультацію гроші перебувають у прямому зв’язку із отриманим результатом.

 Психолог – не надлюдина

Попри те, що інформація про психологів та їхню роботу є в газетах, по телебаченні та в інтернеті, часто, дізнавшись, що я – психолог, люди, вперше зустрівшись зі мною, запитують: «Ну, і що Ви можете про мене сказати?» Психолог – не екстрасенс, не бабка-ворожка і не відьма в сьомому коліні. Консультант не може за п’ять-десять хвилин спілкування діагностувати, приміром, депресію чи скласти психологічний портрет особистості. Робота з психологом – це самопізнання, це зустріч із собою справжнім, це відкриття того, що глибоко всередині нас, про що ми, можливо, й не підозрювали. Психолог – це дзеркало, яке відображує те, що лежить на душі. 

 У психолога теж можуть бути проблеми

Для багатьох це теж стає відкриттям. Більше того, люди дивуються, чому, наприклад, чоловік-психолог стурбований сваркою з дружиною, заспокоюють його, як можуть: «Як ти можеш хвилюватися? Ти ж психолог! » Це все одно, що думати, що терапевти не хворіють грипом, а у стоматологів не буває карієсу. Більше того, проблеми психолога, його особистий  життєвий досвід стає приводом для особистісного росту та розвитку. А саме особистість психолога є головним інструментом у роботі з людьми. До слова, кожен психотерапевт зобов’язаний працювати зі своїм консультантом над вирішенням особистих проблем. 

Всі ми різні. Тому завжди є і буде попит на класику і попсу, на ідеалізм та реалізм, на раціональний та емоційний підхід. Тільки от якщо для фізичного здоров’я необхідні гімнастичні вправи, правильне харчування, очищення від шлаків та токсинів, то те ж саме необхідно й на духовному рівні. 

Замість вважати роботу з психологом необхідною умовою самодопомоги її вважають додатковим стресом. Ресурс енергії, що міг би витратитися на вирішення проблеми, витрачається на недовіру до психолога і до себе.