Психолог і Я


Мороз Оксана Дмитрівна

практичний психолог ЦРД №4 м.Коростеня

Закінчила ЖДУ 2010 р.

Педагогічний стаж роботи: 16 років.

Категорія: спеціаліст вищої категорії.




Для чого потрібен психолог?

Можна сказати, що до психологів всі вже звикли.   Але варто зазначити,       що психолога не варто плутати ні з психіатром, ні з невропатологом, ні з будь-яким іншим лікарем. Це - не медична спеціальність.  Психолог не ставить діагноз, не виписує рецепти.  Він займається не станом внутрішніх органів і зовнішнім  виглядом , а іншими  проблемами. 

         Психолог – це спеціаліст, який має відповідну освіту і працює зі здоровими людьми, котрим необхідна допомога, підтримка у вирішенні конкретної ситуації або проблеми. Психолог не дає порад, не має чарівної палички, не оцінює і не критикує. Він спрямовує, дає можливість зрозуміти те, що насправді відбувається у вашому житті, допомагає роздивитися різні варіанти рішень та знайти вихід.  Все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.
        А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця? Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно. Виявити причини  труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів  іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівця є підтвердження  своєї «ненормальності». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.
  Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає з так званими віковими кризами у розвитку дитини (рік-півтора, три-чотири, шість-сім і підлітковий період). Що відбувається в ці моменти? Віковий криза означає, що в розвитку дитини відбувається різкий стрибок, що щось радикально змінюється. Мама й тато ж не встигають звикнути до цих змін, не враховують їх у спілкуванні, використовують виховні прийоми, вже не дієві в нових умовах. Все це накладається на підвищену емоційність дитини, характерну для перехідних періодів.
Капризи, агресія, впертість дитини - і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в труднощах, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позаймається  з дитиною, щоб допомогти і їй подолати непростий період.

         Що роблять дитячі психологи?
Отже, ці або якісь інші причини привели вас до думки про звернення до дитячого психолога. У чому ж може полягати його робота?
  •      Психодіагностика
          Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик. Їх мета - визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення і т.д.).  Якщо для дорослих часто використовуються тестові методики, відомі багатьом, то в арсеналі дитячого психолога звичайно це особливі методики для дітей. Фахівець може попросити вашої дитини щось намалювати. Може пограти з ним в захоплюючу гру - насправді ж за допомогою цих процедур збере необхідні дані.
  •      Розвиваючі заняття
        За допомогою розвиваючих психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини  необхідні навички і якості. Увага, пам'ять, посидючість, логічне та образне мислення - в арсеналі дитячого психолога розвиваючі ігри для  різного віку. Найчастіше, що розвиваючі психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймати соціальні норми.
  •      Корекційно-відновлювальна робота
        За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережив сильний стрес - втрату близьких, фізичний або психічний біль, насильство і т.п.
          Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим методом є пісочна терапія (спеціально організовані заняття з піском). Для дітей старшого віку дуже ефективна буває казкотерапія (заняття із застосуванням спеціальних психотерапевтичних казок,  як готових, так і складаються в ході взаємодії дитини з психологом). Гра, малюнок, казка - всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках спеціаліста потужним засобом допомоги.
  •       Консультування батьків та сімейне консультування
          У психологів є така відома аксіома «Проблеми маленьких дітей - це проблеми батьків». І це насправді так. При уважному розгляді причини всіх дитячих труднощів беруть початок у сімейних проблемах і конфліктах, неадекватності стилю виховання і т.д. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось у своїй поведінці, в ситуації, в оточенні  дитини.Психолог на консультації допоможе вам побачити себе збоку, об'єктивно оцінити свої методи виховання. Гарний психолог ніколи не буде судити або дорікати вам за щоб то не було. Він просто дасть вам у руки нові, більш ефективні інструменти виховання, розповість більше про вікові особливості малюка.
          Наступним напрямком роботи є просвітницький – регулярні виступи на батьківських зборах, та розміщення цікавої психологічної інформації у інформаційних куточках кожної групи та на веб-сайті ЦРД.


АДАПТАЦІЯ

ФРАЗИ, ЯКІ НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ ДИТИНІ, ЯКА  ЙДЕ ДО  ДИТЯЧОГО САДКА

Ці 10 фраз, які дуже часто використовують батьки, можуть зашкодити швидкій і безболісній адаптації дитини до дитсадка. Деякі з них лякають дитину, інші її обманюють, але всі вони — заважають адаптації.

1.Вчись їсти самостійно, бо в садочку ніхто кормити тебе не буде! —таким способом ми формуємо негативну установку дитини на садочок. Краще скажіть: “Ти вже можеш їсти сам, ти вже такий дорослий! Мені так подобається дивитися, як ти самостійно їси!

   2.Ану поділись іграшкою — в садочку доведеться ділитися! Там всі іграшки спільні! —для дитини це не аргумент, а для того, щоб малюк зміг взаємодіяти з іншими дітками, йому потрібно цьому навчитися. Краще скажіть: “Дивись, як хлопчик хоче твою іграшку, давай дамо йому трішки погратися, він пограється і поверне.

   3.Не плач, бо віддам в дитячий садок! —так ми залякуємо дитину, формуємо враження, що в садку погано і там можуть скривдити.

   4.Заспокойся, бо заведу в дитсадок і там залишу! —знову ж таки, лякаємо дитину ще й тим, що мама може хотіти позбутися її, а значить не любить…

   5.Там не страшно! Не бійся! Вихователька не буде тебе ображати! —“не” дитиною не сприймається. Дитина чує: “Потрібно боятися, в садку страшно, а вихователька може скривдити”

   6.Я буду з тобою сидіти поки ти не заспокоїшся! (якщо насправді ви не збираєтесь цього робити) —  це обман. Обманюючи малюка ми самі собі копаємо яму, оскільки з часом він перестане вам довіряти, почне обманювати сам. Тому, якщо ви пообіцяли залишитися з дитиною — залишіться, і не йдіть поки малюк на це не погодиться.

   7.Я тобі куплю …, якщо ти підеш в садочок! —малюк звикне до того, що кожен раз мама щось купує і з часом почне маніпулювати і вимагати щораз більше і більше.

   8.Будь-який негатив про вихователів, помічників вихователя дитини, садочок загалом, навіть просто інтонація (в присутності дитини) —малюк складає враження про вихователів з ваших слів. Якщо ви негативно відзиваєтеся — значить вихователі погані, тому з ними залишатися небезпечно.

   9.Не плач! Дивися, інші діти не плачуть! А ти…— не варто порівнювати дитину з іншими. Ніколи. Ні за яких обставин! Краще скажіть: “Тобі сумно / гірко, що доводиться залишатись без мами. Я теж сумуватиму за тобою!”

   10.В садочку так весело! Там стільки іграшок! Там стільки діток! Всі граються, веселяться!— ці фрази здатні викликати в дитини завищені очікування і сформувати враження, що садочок — це розвага, і що в садочку одразу з першого ж дня буде так прекрасно. Тому краще говоріть правду, більш стримано, попереджайте, що з дітками доведеться спочатку познайомитися, що в садочку будуть заняття і вихователь, яку потрібно буде уважно слухати.

Рекомендації для батьків:

"Щоб процес адаптації не затягувався"

Необхідно:

·Давати позитивні настановлення, підтримувати бажання дитини йти в садок;

·Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає;

·У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2 години;

·Наблизити домашній режим до садкового;

·Утримуватися від шумних масових вистав, або зменшити емоційне навантаження;

·Навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадка.

Правильна поведінка рідних у період адаптації дуже важлива, педагоги повинні надати рекомендації батькам:

·Дитині потрібно говорити, що вона вже доросла;

·Не залишати дитину на цілий день у групі;

·Гуляти на майданчику після відвідування садка;

·Давати із собою улюблені іграшки;

·Повідомляти вихователя про особливі звички дитини;

·Придумати ритуал «прощання» й обіграти його вдома;

·Зустрічати дитину з посмішкою;

·Розповідати якомога більше позитивного про садок;

·Підтримувати самостійність дитини вдома.


ЩО РОБИЛИ - МИ НЕ СКАЖЕМ, ЩО РОБИЛИ - МИ ПОКАЖЕМ!

Враховуючи психолого-педагогічні особливості дітей різних вікових груп практичним психологом ставляться такі мета та завдання:

 

Ранній дошкільний вік

Мета: створення оптимальних умов для адаптації дитини в дошкільному навчальному закладі.

Завдання діяльності психолога з дітьми раннього віку :

·         відстежувати психічний розвитку дітей раннього віку;

·         сприяти і допомагати в адаптації дітей та профілактика дезадаптації у дитячому навчальному закладі;

·         сприяти подоланню кризи трьох років.

 

Молодший дошкільний вік

Мета: створення оптимальних умов для адаптації дитини в дошкільному навчальному закладі, сприяння розвитку емоційної сфери дітей.

Завдання діяльності психолога з молодшими групами:

·         виявлення дезадаптованих дітей;

·         проведення занять на розвиток емоційної сфери дітей.

 

Старший дошкільний вік

Мета: створення умов для подальшого навчання дитини у школі; створення умов для розвитку творчої особистості.

Завдання діяльності психолога зі старшими віковими групами:

·         вивчення емоційно-особистісної сфери дітей;

·         сприяти підвищенню рівня пізнавальної активності дітей;

·         визначення рівня готовності дитини до шкільного навчання;

·         формувати розвиток емоційної регуляції, дрібної моторики.

 

Завдання роботи психолога з батьками:

1.     Підвищувати рівень знань з питань вікової психології через індивідуальну та групову консультаційну роботу з батьками за запитами.

2.     Здійснювати анкетування батьків з метою конкретизації змісту корекційної, просвітницької, консультаційної роботи.

 

Завдання роботи психолога з педагогами:

1.     Здійснювати психологічну просвіту педагогів, підвищувати рівень психологічних знань і умінь.

2.     Продовжувати консультативну роботу з психопрофілактики педагогічної діяльності, співпрацю з педагогами з метою покращення психологічного клімату у колективі.

3.     Надавати індивідуальну консультаційну допомогу педагогам за запитами