4.2. Фізичні властивості основ

   За звичайних умов усі основи є твердими речовинами йонної будови. Так як сили притягання між йонами досить великі, то основи повинні мати високі температури плавлення. Однак, при помірному нагріванні майже всі основи розкладаються на відповідний оксид і воду. Розплавити можна лише гідроксиди натрію і калію. 

 Розчинні у воді основи (луги) є твердими кристалічними речовинами білого кольору. Майже всі розчиняються у воді у будь-яких співвідношеннях з утворенням прозорого розчину, мильного на дотик. Вони є гігроскопічними речовинами, тобто здатні вбирати водяну пару з повітря, тому їх необхідно зберігати у щільно закритих ємкостях.

  Серед лугів виділяють ще малорозчинні основи. До них належать кальцій гідроксид Са(ОН)2 та стронцій гідроксид Sr(OH)2. 

  NaOH і KOH є їдкими речовинами, тобто вони здатні роз'їдати органічні речовини. Тому, при роботі з цими речовинами, необхідно дотримуватись правил техніки безпеки.

   Нерозчинні основи є теж твердими речовинами, але забарвлення можуть мати різне.

    Наприклад:

• ферум(ІІ) гідроксид Fe(OH)2 - зеленувато-білий; 

• ферум(ІІІ) гідроксид Fe(OH)3 - бурий; 

• цинк гідроксид Zn(OH)2 - білий; 

• купрум(ІІ) гідроксид Cu(OH)2 - синій. 

   Всі основи не мають запаху.