1. Звантажити електронний підручник можна тут  

https://www.slideshare.net/slideshow/7-pdf-45bb/269521022 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ НУШ

Природнича освітня галузь    ГЕОГРАФІЯ 7клас

Любі друзі, вітаю вас ! 

Ми продовжуємо вивчення предмету географія, який є сходинкою до пізнання природи і дослідження навколишнього світу. Щоб наші заняття були максимально ефективними, ознайомтеся з наступною інформацією.

Зверніть увагу!

Асинхронний урок (Онлайн-урок)- це урок, який Ви опрацьовуєте вдома самостійно. Може містити письмові або усні завдання, які перевірятимуться  в класі на уроці. Тому уважно читайте викладений матеріал. Також звертайте увагу на номер, дату та тему уроку, який Вам задали.

Кожен урок починається з кольорового розділу, де зазначені номер, тема, дата проведення  у вашому класі, а також очікувані результати (чого маєте навчитися на онлайн-уроці). Потім йде матеріал, який потрібно опрацювати (відео, роз'яснення, презентації, схеми тощо). У кінці зазначено домашнє завдання.

Будьте уважні та у Вас все вийде! Успіхів!

ФІЗИЧНА КАРТА СВІТУ 

за посиланням https://drive.google.com/file/d/16Hhb5UTuFUhfj0knn6hwbHG-jAX3-och/view?usp=sharing 

ТЕКТОНІЧНА КАРТА

за посиланням https://drive.google.com/file/d/1xoHUZ2XCQ2IJpv2pB9FfZmk1du3JTMjV/view 

РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ 

за посиланням  https://drive.google.com/file/d/1_tPqsMaMptpn_icDnCurl_Eklu-ykUYx/view 

7 А, 7 Б, 7 В КЛАС   11 листопада  2025    УРОК 19 

Які особливості рельєфу Африки та чому материк багатий на корисні копалини

1.Рельєф Африки переважно рівнинний, що зумовлено давньою платформою в її основі, тому тут домінують височини, плато та плоскогір'я

Характерні особливості – це наявність найглибшої на суходолі системи східноафриканських розломів з вулканами, наприклад, Кіліманджаро, а також гірські системи Атлас на північному заході та Капські й Драконові гори на півдні. 

Які особливості рельєфу

• Переважання рівнин: Близько  70% території займають рівнини, плато та плоскогір'я, більшість з яких розташована на висоті 200−1000 метрів над рівнем моря.

• Рівнини та низовини: Низовини займають лише близько 10% площі, переважно в прибережних районах. Западини, як-от Конго, мають увігнуту поверхню.

• Гори:

  • Атлас: Високі гори на північному заході, утворені внаслідок зіткнення літосферних плит.

  • Східноафриканські гори: Вулканічного походження, розташовані вздовж східноафриканських розломів, включають найвищу точку Африки – гору Кіліманджаро.

  • Південноафриканські гори: Капські та Драконові гори на півдні материка.

• Зовнішні процеси: Значний вплив на формування рельєфу мають зовнішні сили, такі як вітер, вивітрювання та ерозія, що призводять до утворення дюн у пустелях та формування рельєфу в цілому. 

2. Що приховують африканські надра.

• Родовище корисних копалин – це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів.

•  Надра Африки багаті на різноманітні корисні копалини. Їх розміщення тісно пов’язане з геологічною будовою материка. 

• Поклади рудних корисних копалин приурочені до стародавнього фундаменту платформи.Зокрема це стосується золота і таких руд, як: залізні, мідні, цинкові, олов’яні, хромові, марганцеві 

• Родовища нерудних корисних копалин залягають в осадових породах, потужним чохлом покривають знижені ділянки платформи. До таких порід в Африці належать: кам’яне вугілля,природний газ, нафта, фосфорити тощо.

• Величезні родовища нафти й природного газу є на півночі Сахари і на шельфі Гвінейської затоки. Освоєння покладів фосфоритів, які широко використовують у виробництві добрив, розташовані на півночі материка.

4.Перевіряємо себе:

1. Припустіть, які можуть бути наслідки розширення Великого

Африканського розлому.

2. Африка – материк високих рівнин. Розкрийте зміст цього твердження.

3. На які корисні копалини багате узбережжя Гвінейської затоки?

Поясніть взаємозв’язок їх розміщення з будовою земної кори.

4. Чому для Східної Африки характерні вулкани?

5. Які процеси впливають на руйнування африканських гір?

Домашнє завдання

1.Вивчити параграф 11 с. 66-72

2.Позначте на контурній карті географічні об’єкти Африки:

• гори: Атлас, Драконові, Капські;

• вулкан: Кіліманджаро;

• нагір’я: Ефіопське;

• плоскогір’я: Східноафриканське;

• нафтогазоносні басейни: Сахарський, Гвінейський.

7 А, 7 Б, 7 В КЛАС   05 листопада  2025    УРОК 18     ТЕМА УРОКУ:

Чому Африку називають материком коротких тіней

Фізична карта Африки

https://drive.google.com/file/d/1P1l8eDXsgZhIqakNgRJiQWAO0YUFzZKC/view 

1. Фізико-географічне положення – це розміщення території (материка, країни) відносно різноманітних географічних (природних) об’єктів, які впливають на природноресурсний потенціал території.

План характеристики  

фізико-географічного положення материка 

1. Назва материка та його розміри. 

2. Розташування материка щодо: екватора; нульового меридіана; тропіків; полярних кіл. 

3. У яких кліматичних поясах розташований материк. 

4. Крайні точки материка, їх координати, протяжність материка в градусах і  кілометрах з півночі на південь та із заходу на схід. 

5. Океани та моря, що омивають материк, річки та озера. 

6. Розташування материка щодо інших материків. 

7. Особливості фізико-географічного положення.  

8. Висновок. 

3.Дослідіть фізико-географічне положення Африки за допомогою інтерактивного глобуса https://earth.google.com/ 

4.Перевіряємо себе:

1. Який вплив має географічне положення Африки на особливості її природи?

2. Назвіть моря та океани, що омивають материк.

3. Яка тектонічна структура лежить в основі Африки?

4. Як називають лінійно витягнуті тектонічні розломи, що утворюються під час розходження земної кори? Де вони розташовані?

5. Використовуючи фізичну карту, визначте, який вид транспорту вам знадобиться для подорожі з України до Африки. Поясніть чому.

6. «Усі гроші світу будуть тут» – такі слова вибито на пам’ятнику Ф. Лессепсу – французькому інженеру, який керував будівництвом Суецького каналу. Поясніть, як ви їх розумієте.

7. Оцініть свою роботу на уроці, давши відповіді на запитання:

Що нового дізнався / дізналася? Які завдання найбільше сподобалися?

Що залишилося незрозумілим і потребує самостійного опрацювання?

8.Знайдіть географічні об’єкти на карті Африки за посиланням

https://sites.google.com/view/geography-7-paragraph-1/%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB-%D1%96%D1%96%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2/%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0-1-%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0/20-%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%83-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%B9?authuser=0 

Домашнє завдання

1.Вивчити параграф 10 с. 60-66

2.Напишіть в зошиті відповіді, виконавши тест за посиланням   Діагностуємо навчальні досягнення

https://cutt.ly/Iwz9W1ft 

3. Позначити на контурній карті  Африки: 

•  крайні точки материка : мис Рас- Енгела, мис Агульяс (Голковий), мис Альмаді, мис Рас - Гафун

•  моря: Середземне, Червоне;

•  затоки: Гвінейська, Аденська; 

•  протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель Мандебська;

•  острів Мадагаскар; 

•  півострів Сомалі 

7 А, 7 Б, 7 В КЛАС   04 листопада  2025    УРОК 17     ТЕМА УРОКУ:

 Як заселена наша планета

https://docs.google.com/presentation/d/1eLmEUnBr1EiSFThIitSKpypXamzsJdBH/edit?usp=sharing&ouid=107236201684362194042&rtpof=true&sd=true 

Чисельність населення – це кількість усіх людей, які проживають на певній території. Такою територією може бути населений пункт, країна, материк або Земля загалом.

• Розміщення населення територією Землі залежить від ряду чинників. Значною мірою це залежить від природних умов.

• Головний показник розміщення людей на планеті – це густота населення. Густота населення – це показник, що характеризує рівень заселеності певної території та вказує на кількість постійного населення, що проживає на одиниці площі (зазвичай це один квадратний кілометр).

• Густота населення будь-якої території формується у процесі її історичного розвитку під впливом різних соціально-економічних і природних чинників. Учені підрахували, що середня густота населення обжитого суходолу Землі становить майже 50 осіб на 1 км2

1.Перегляньте відеоурок: Розселення людей на материках

https://www.youtube.com/watch?v=TZrpAxNo7tE

Перевіряємо себе:

1. Укажіть на карті півкуль, у яких напрямках відбувалося заселення суходолу людиною.

2. Скільки людей проживає у світі? Обґрунтуйте, чому чисельність населення на Землі постійно збільшується.

3. Чому території земної кулі заселені нерівномірно?

4. Проаналізуйте, як змінювалася чисельність населення Землі за ХХ ст.

Домашнє завдання

1. Вивчити матеріал теми   уроку  "Розселення людей на материках".

2. Перегляньте відеоурок: Розселення людей на материках.

3. Заповніть в зошиті таблицю : Розселення людей на материках. за посиланням:

https://docs.google.com/document/d/1SGxvr0hu9uOqTQwdXrRZald81Elw23zF/edit?usp=sharing&ouid=110608022516728370520&rtpof=true&sd=true 

головне

• Географічні пояси – це найбільші зональні природні комплекси географічної оболонки, які широкими смугами простягаються в широтному напрямку і змінюють один одного від екватора до полюсів.

• На Землі виділяють 7 основних географічних поясів: екваторіальний, два тропічних, два помірних і два полярних – арктичний і антарктичний) та 6 перехідних (два субекваоріальних, два субтропічних, два субполярних – субарктичний і субантарктичний). Для кожного географічного поясу на материках характерний свій набір природних зон

• Природна зона – це великий за територією природний комплекс, який вирізняється особливостями природних компонентів: типом клімату, ґрунтів, водних ресурсів, рослинності й тваринного світу.

• Природна зональність -   це  повторюваність однакових співвідношень тепла й вологи на різних материках. Природну зональність на рівнинах називають широтною. 

• Висотна поясність  це зміна у  горах  природних комплексів з висотою. Кількість вертикальних поясів у горах залежить від їхнього географічного положення та висоти

Перевіряємо себе

1. Поясніть, чому географічну оболонку називають найбільшим природним комплексом Землі.

2. За картою природних зон з’ясуйте, у яких поясах і природних зонах розташована територія України і ваш населений пункт.

3. Дослідіть розміщення зони степів на материку Євразія, користуючись картою «Географічні пояси та природні зони світу». З’ясуйте, використовуючи різні джерела інформації, яких змін зазнали ці природні комплекси за останні 100 років. Поясніть, чому саме степи зазнали найбільшої антропогенної деградації.

4. Сформулюйте припущення: як зміняться природні зони на Землі у період глобального потепління.

5. Оцініть свою роботу на уроці. Назвіть три моменти, які у вас вийшли добре, і запропонуйте одну дію, яка надалі покращить вашу роботу.

Проаналізуйте карту географічних поясів та природних зон з навчального атласу.

Оберіть для прикладу один материк (на вибір). Використовуючи дані карти, визначте:

• Скільки географічних поясів та природних зон є на цьому материку?

• Яка природна зона займає найбільшу площу на материку?

• Яких природних зон на цьому материку немає?

Домашнє завдання

1. Вивчити параграф 9 с. 53- 59.

2. Перегляньте відеоурок:Природні комплекси материків

https://www.youtube.com/watch?v=TtLd9rZq1_g 

3. Виконайте тест в зошиті за посиланням

https://drive.google.com/file/d/1UirQooUTGgRxDpXBZxm04FM-UBTNKJik/view?usp=sharing 

7 А, 7 Б, 7 В КЛАС   21 ЖОВТНЯ 2025

УРОК 15 ТЕМА УРОКУ:   Чому кліматичні пояси розміщені симетрично щодо екватора 

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Позначення на контурній карті кліматичних поясів Землі та опис клімату місцевості за кліматичною картою

Перевіряємо себе

1. Що таке кліматичний пояс? Скільки кліматичних поясів виділяють в обох півкулях?

2. Назвіть і покажіть на карті основні кліматичні пояси. Чому вони

мають такі назви? У якому кліматичному поясі розташована Україна?

3. Чим відрізняються перехідні пояси від основних? Назвіть перехідні пояси.

4. Схарактеризуйте один з основних кліматичних поясів.

5. Що таке кліматична область? Наведіть приклади кліматичних областей одного з кліматичних поясів. Чим вони різняться?

6. Придумайте емблему уроку. Прокоментуйте вашу ідею.

Домашнє завдання

1. Вивчити параграф 7 с. 41- 48.

2. .Перегляньте відеоурок: Чому кліматичні пояси розміщені симетрично щодо екватора

https://www.youtube.com/watch?v=-AE0uNhlX3I 

3. Виконайте практичну роботу  на контурній карті.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Позначення на контурній карті кліматичних поясів Землі

та опис клімату місцевості за кліматичною картою

1. Проведіть приблизні межі поясів Землі на контурній карті та підпишіть їх.

2. Укажіть стрілками напрямок постійних вітрів у тропічному, помірному й полярних кліматичних поясах - пасати, західні вітри, стокові вітри.

ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ:

1.ГОЛОВНЕ

• Повітряні маси – це великі об’єми повітря тропосфери з однорідними властивостями.

• Залежно від місця формування виокремлюють чотири типи повітряних мас: 

  екваторіальні, тропічні, помірні та полярні.

• За вологістю всі типи повітряних мас поділяють на континентальні (більш сухе повітря) і морські (більш вологе повітря).

Морські повітряні маси взимку тепліші за континентальні, а влітку – холодніші.

• Пояси атмосферного тиску – це смуги, що тягнуться вздовж паралелей, з переважанням високого чи низького тиску.

• Атмосферна циркуляція – це система горизонтальних і вертикальних повітряних течій у тропосфері.

Вітри, які утворюють загальну циркуляцію атмосфери:

• Пасати – це постiйнi вiтри, якi виникають мiж тропiчним високим та екваторiальним низьким поясами атмосферного тиску в Пiвнiчнiй i Пiвденнiй пiвкулях Землi.

• Західні вітри помірних широт – це вітри, які дмуть від тропіків до помірних широт.

• Східні (стокові) вітри – вітри, які дмуть від полярних областей до помірних широт.

• Мусони – це сезонні вітри, які змінюють напрямок двічі на рік.

Домашнє завдання

1. Вивчити параграф 6 с. 36-.

2.Дайте відповіді на запитання.

   Встановіть основні закономірності, використовуючи запропоновані нижче мовні формули. За допомогою однієї формули можна виразити більше однієї закономірності:

а) що більший атмосферний тиск, то ... ;

б) що менша кількість сонячного тепла, то опадів випадає ... ;

в) що густіший трав’яний покрив на поверхні землі, то ... ;

г) що більше поверхня поглинає сонячних променів, то ... .

3.Виконайте тест  Яка роль повітряних мас у формуванні клімату

https://vseosvita.ua/test/start/kmo381  

1.ГОЛОВНЕ

Клімат місцевості залежить від трьох основних чинників: 

• кількості сонячної радіації (визначається географічною широтою та кутом падіння променів);

•  атмосферної циркуляції (перенесення повітряних мас); 

• підстильної поверхні (рельєфу, висоти над рівнем моря, близькості до водойм, рослинного покриву). 

Ці фактори взаємодіють, створюючи унікальні кліматичні умови для кожної території. 

Основні  кліматотвірні чинники:

• Сонячна радіація та географічна широта: Це головний фактор, що визначає кількість тепла, яку отримує місцевість. Чим ближче місцевість до екватора (нижча широта), тим більший кут падіння сонячних променів і, відповідно, більше тепла, що впливає на температуру повітря. 

• Атмосферна циркуляція: Це процес перенесення повітряних мас, який забезпечує розподіл тепла між різними широтами та територіями. Він впливає на температуру, кількість опадів та інші погодні умови. 

• Підстильна поверхня (рельєф):

  • Рельєф: Наявність гір, рівнин та інших особливостей рельєфу впливає на розподіл тепла, атмосферного тиску та опадів. 

  • Висота над рівнем моря: Чим вище місцевість, тим нижча температура повітря. 

  • Близькість до водойм: Океани та моря пом'якшують клімат узбережжя, роблячи його менш континентальним, ніж у внутрішніх частинах материків. 

  • Рослинний покрив: Особливості рослинності також впливають на розподіл тепла і вологи в певному регіоні. 

Додаткові фактори, що впливають на клімат:

• Океанічні течії: Теплі або холодні течії біля узбережжя можуть значно змінювати температуру повітря. 

• Діяльність людини: Викиди парникових газів та інші дії людини також мають суттєвий вплив на сучасну зміну клімату. 

Перевіряємо себе

1. Пригадайте, які чинники формують клімат місцевості. На які складові клімату впливає кожен із них? Який чинник, на вашу думку, найважливіший? Чому?

2. Поясніть, чому клімат материків такий різний.

3. Поясніть, як географічна широта впливає на формування клімату.

4. Розкрийте вплив океанічних течій на формування клімату території.

5. Як залежить температурний режим материків і поверхневих вод від їх розміщення в різних теплових поясах?

6. Чи буде життя людей однаковим залежно від того, на якому материку вони живуть? У чому будуть проявлятися відмінності або подібності між їхнім способом життя, видами діяльності, житлом?

Домашнє завдання

1. Вивчити параграф 5 с. 30-36.

2. Виконайте тест Від чого залежить клімат місцевості  за посиланням   https://vseosvita.ua/test/start/gia567  

3. Підготуйте повідомлення з інтернет -ресурсів про десять найспекотніших місць на планеті. Скористайтеся QR-кодом, щоб знайти та опрацювати інформацію на сторінці 35 в підручнику.

 7 А, 7 Б КЛАС 08 ЖОВТНЯ  2025  

7 В КЛАС   09 ЖОВТНЯ  2025  

ТЕМА УРОКУ: Які закономірності визначають особливості рельєфу та поширення корисних копалин на материках і в океанах.  

Практична робота 2. Виявлення закономірностей поширення основних форм рельєфу материків на основі аналізу тектонічної та фізичної карт.

1.Виконати завдання за посиланням https://docs.google.com/document/d/1njm9wCqrCYk76XVDNppXTYaLFv_gZDXX/edit?usp=sharing&ouid=107236201684362194042&rtpof=true&sd=true 

2. Прочитайте уважно закономірності формування рельєфу земної поверхні. Користуючись фізичною картою світу та іншими джерелами інформації, доберіть до кожної закономірності приклади форм рельєфу.

1. Відносно стійким ділянкам літосферних плит – платформам – відповідають рівнини.

2. Складчастим рухомим тектонічним областям у рельєфі відповідають гори, тому що тут відбуваються активні горотворчі процеси, виникають вулкани, землетруси; що давніша складчастість (герцинська, каледонська, байкальська), то гори за абсолютною висотою нижчі.

3. На межі зіткнення літосферних плит, в областях складчастості, утворюються складчасті гори.

4. Сучасний зовнішній вигляд гір залежить також і від новітніх тектонічних рухів, що відбувалися впродовж останніх двадцяти мільйонів років, і від дії зовнішніх чинників.

5. Високогірний тип рельєфу (круті схили, гострі вершини, вкриті льодовиками, глибокі міжгірні улоговини) характерний для молодих складчастих гір.

6. Найбільш  високі й сейсмічно активні області нашої планети – молоді гори.

7. Середньо гірний рельєф характерний як для молодих, так і для складчасто-брилових гір. Зважаючи на склад гірських порід, які легко руйнуються водою, вітром, перепадом температур, часто їхня висота незначна (до 2000 м), з неглибокими міжгірними западинами.

3. Які закономірності поширення корисних копалин. 

• Паливні корисні копалини залягають переважно в тектонічних западинах, рудні – тяжіють до щитів і вулканічних гірських хребтів. 

• Нерудні копалини осадового походження (солі, вапняки, піски) розміщені в прогинах тектонічних структур.

•  Корисні копалини магматичного чи метаморфічного походження (граніт, мармур, графіт) – у породах щита, складчастих системах.

Висновок: 1.Укажіть закономірності у розміщенні стійких та рухливих ділянок земної кори, та вкажіть які форми рельєфу їм відповідають.

2. Доведіть, що на більшій частині території України не може відбуватися руйнівних землетрусів та виверження вулканів.

7А, 7Б, 7В КЛАС   07  ЖОВТНЯ  2025          Тема уроку: 

Що зображено на тектонічній карті світу.

§ 9. Узагальнення вивченого з розділу «Картографічне зображення Землі»

Виконати завдання за посиланням https://docs.google.com/document/d/1njm9wCqrCYk76XVDNppXTYaLFv_gZDXX/edit?usp=sharing&ouid=107236201684362194042&rtpof=true&sd=true 

Словничок. Тектонічна карта – це тематична карта, що відображає будову земної кори.

Словничок. 

Складчасті гори – підняття земної поверхні, які виникають у рухомих зонах земної кори. Платформа – це ділянка земної кори з відносно малою інтенсивністю тектонічних рухів і магматичнихпроявів. Її основою (фундаментом) були зруйновані гори

ЗАПАМ'ЯТАЙ

1.Прикордонні зони між літосферними плитами називають сейсмічними поясами Землі.  

2.Найбільший із них має назву Тихоокеанське вогняне кільце. Це найбільш рухливі райони планети. Тут зосереджена більшість діючих вулканів (95 % від їхньої загальної кількості). На Землі нараховують понад 1300 діючих вулканів.

3.Меншим за розмірами та інтенсивністю процесів є АльпійськоГімалайський пояс. Він перетинає Північну Африку, ПівденнуЄвропу та Азію.

Домашнє завдання 

1.Прочитати  §§ 4.С.25-30

2.Виконати тестові завдання в зошиті за посиланням https://docs.google.com/document/d/1eXCH4kIsORA_RwkYwTfpkpB0RjqUSNXs/edit?usp=drive_link&ouid=107236201684362194042&rtpof=true&sd=true 

Щоб визначити протяжність материка в градусах, знайдіть найпівнічнішу та найпівденнішу точки материка, визначте їхні широти та відніміть меншу широту від більшої. Для переведення в кілометри, помножте отриману кількість градусів на довжину одного градуса широти (1° ≈ 111,3 км). 

Кроки для визначення протяжності материка в градусах: 

• Знайдіть найпівденнішу точку материка: Визначте географічну широту південної точки материка на карті або глобусі.

• Знайдіть найпівнічнішу точку материка: Визначте географічну широту північної точки материка на карті або глобусі.

• Вирахуйте різницю широт: Відніміть широту південної точки від широти північної точки. Це буде протяжність материка у градусах.

Кроки для визначення протяжності материка в кілометрах: 

• Визначте довжину 1° широти: В середньому довжина 1 градуса широти (тобто, 1° меридіана) становить приблизно 111,3 кілометра.

• Помножте на довжину в градусах: Помножте отриману в попередньому кроці кількість градусів на 111,3 км.

Наприклад, 

Якщо найпівденніша точка материка має широту 10° пд.ш., а найпівнічніша — 60° пн.ш., то протяжність материка буде:

• В градусах: 60° (північна широта) + 10° (південна широта) = 70°. 

• В кілометрах: 70° * 111,3 км/° ≈ 7791 км. 

Домашнє завдання 

1.Прочитати  §§ 8. Як виміряти відстані між точками, що лежать на одному

меридіані або на одній паралелі, в градусах і кілометрах за посиланням https://drive.google.com/file/d/1U3tKCbynB0jcE-kpFflwSquVtVDtrz7R/view 

2.ПРАКТИЧНА РОБОТА. Визначення протяжності (у градусах і кілометрах)

материків із півночі на південь та із заходу на схід за допомогою градусної сітки

на карті / глобусі

1. Визначте протяжність (у градусах і кілометрах) материка Євразія із півночі на південь по меридіану 80° сх. д.

2. Визначте протяжність (у градусах і кілометрах) Південної Америки із заходу на схід за лінією екватора.

4. Визначте за картою півкуль відстань між двома точками (обраними самостійно), які розташовані на одному меридіані, використавши градусну сітку.

5. Розрахуйте відстань у кілометрах між м. Києвом і м. Каїром (столиця Єгипту) за меридіаном 30° сх. д.

3.Пройдіть тестування за посиланням

https://vseosvita.ua/test/start/jak715  

Словничок. Масштаб – це число, яке показує, у скільки разів зображення на карті, глобусі чи плані зменшено порівняно зі справжніми розмірами цих об’єктів на місцевості. За допомогою масштабу можна визначати відстані на глобусі, плані та карті. 

Види масштабів:

Числовий масштаб карти (наприклад, 1 : 1 000 000) показує,що довжина відрізків на ній порівняно з їхньою довжиною на місцевості зменшена в 1 мільйон разів, що 1 см на карті відповідає 1 000 000 см на місцевості. 

Іменований масштаб — це спосіб вираження масштабу на карті чи плані за допомогою цифр та слів, що вказують, яка відстань на місцевості відповідає одному сантиметру на зображенні 

Наприклад:

числовий масштаб –1 : 50 000. Це означає, що в 1 см – 50 000 см – 500 м. 

іменований масштаб потрібно записати так: в 1 см – 500 м.

Права та ліва частини числового масштабу записані в однакових одиницях вимірювання. Для зручності праву та ліву частини масштабу записують спочатку в сантиметрах. Потім праву частину зводять до метрів, а якщо є потреба, то й до кілометрів.

Масштаб безпосередньо пов’язаний з величиною чи детальністю зображених об’єктів на карті. 

Існує зворотний взаємозв’язок між масштабом і детальністю:

– що більший масштаб (наприклад, 1:10 000) – то карта зображує меншу територію, але з більшою детальністю. На карті можна побачити більше дрібних об’єктів, таких, як окремі будинки, вуличні мережі, дерева та інші дрібні деталі;

– що дрібніший масштаб (наприклад, 1:1 000 000) – то карта зображує більшу територію, але з меншою детальністю. Такі карти підходять для вивчення великих регіонів, таких, як країни або материки.

1.Як вимірювати відстані на карті. 

• • Виміряти відстань між двома точками на карті лінійкою. Отримаємо відстань у сантиметрах. 

  • Потім виконуємо математичну дію множення: кількість сантиметрів множимо на масштаб і маємо відстань у метрах або кілометрах.

Наприклад, потрібно дізнатися, яка протяжність Африки у км по лінії екватора.

1. Вимірюємо лінійкою відстань: вона становить 11 см. 

2.Масштаб фізичної карти Африки у шкільному атласі 1 : 35 000 000 (в 1 см – 350 км). 

3. Виконавши математичну дію множення, дізнаємося відстань у кілометрах: 11 см × 350 км = 3850 км.

Отже, протяжність Африки по екватору становить 3850 км.

Вимірювати відстані між точками на глобусі лінійкою незручно. Тому можна скористатися сантиметровою стрічкою або ниткою, а потім її довжину виміряти за допомогою лінійки.

Домашнє завдання 

1.Прочитати  § 7. Як виміряти відстані на карті за масштабом ЗА ПОСИЛАННЯМ.

2.Виконайте письмово в зошиті. 

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Визначення протяжності (у кілометрах) материків із півночі

на південь та із заходу на схід за допомогою масштабу на карті / глобусі.

1. Визначте за картою протяжність материка Південна Америка із заходу на схід (у км) по лінії екватора.

2. Визначте за картою протяжність материка Австралія із заходу на схід (у км) по лінії Південного тропіка.

3. Визначте за глобусом протяжність материка Африка з півночі на південь (у км) за нульовим меридіаном.

4. Зобразіть розміри річок прямими лініями в масштабі в 1 см – 1000 км.

річка Дунай – 2960 км; річка Ніл – 6700 км

річка Дніпро – 2285 км; річка Конго – 4320 км.

3.Робота з контурною картою. 

На контурній карті с. 1 підписати назви материків та океанів.

24   вересня 2025 року  Тема: Урок-практикум. Визначення географічних координат за глобусом та географічною картою.

► Яку географічну широту мають усі точки на території України?

► Укажіть, скільки градусів у меридіані від Південного полюса до екватора.

► На поверхні Землі є точки, для визначення яких достатньо однієї координати. Назвіть їх.

Виконайте письмово в зошиті завдання 

1. З’ясуйте, у якій півкулі щодо екватора й нульового меридіана розташовані міста: Київ, Париж, Каїр, Вашингтон,Бразиліа, Мехіко, Кейптаун, Канберра. Заповніть у зошиті таблицю.

2. Установіть відповідність між колонками таблиці.

4. Використавши можливості онлайн-сервісу «Google Еarth»,визначте географічні координати міст, зазначених нижче (див. «Інструкцію до роботи», завдання 5). Підпишіть на контурній карті їхні назви.

Інструкція до роботи

1. Відкрийте сервіс «Google Еarth».

2. У полі «Пошук» надрукуйте назву міста.

3. Поставте вказівник на екрані на центр міста (приблизно).

4. Знайдіть на екрані (у правому нижньому куті) інформацію про географічні координати.

5. Запишіть їх лише у градусах (перші цифри), вказавши півкулі:

 І варіант – Сідней, Варшава, Одеса, Ріо-де-Жанейро;

ІІ варіант – Каїр, Вашингтон, Донецьк, Канберра.

6. Визначте географічні координати.

І варіант: найвищої точки Українських Карпат;

ІІ варіант: вашого обласного центру.

Словничок. Точки-антиподи – це точки на земній поверхні, які розміщені на діаметрально протилежних сторонах.

Існують дві протилежні точки: перша – протилежна точці за діаметром паралелі, а друга – розміщена на діаметрально протилежному боці земної кулі, так звана точка-антипод (мал. 22). Антипод (з грецьк. anti – проти, podos – нога) географічний – протилежна точка на земній кулі.

Якщо ви перебуваєте на Північному полюсі, то антиподом під вашими ногами буде Південний полюс. Як визначити антипод, перебуваючи в іншій точці Землі? І тут усе дуже просто. 

Антипод можна обчислити за допомогою широти й довготи. У цьому випадку широта півкулі, де ви

перебуваєте (наприклад, Північної), завжди чисельно дорівнює широті протилежної півкулі (Південної). За винятком того, якщо ви знаходитесь на екваторі – у цьому випадку антипод буде через 180° навпроти за екватором. А довгота вашого антипода буде через 180° протилежною вашій.

Завдання 7 Знайдіть на глобусі протилежні точки (антиподи) на Землі. Визначте їхні географічні координати.

І варіант: м. Київ; 50°пн. ш. 30°сх. д 

ІІ варіант: м. Львів.49° пн. ш. 24°сх. д. 

Дивовижні факти. Найпівнічніша точка Землі – це географічний Північний полюс у Північному Льодовитому океані.

Найпівнічніша точка суходолу – це острів Кафеклуббен, на північ від острова Гренландія. Найпівденніша точка Землі та найпівденніша точка суходолу – географічний Південний полюс, на материку Антарктида.

Домашнє завдання 

1.Прочитати та виконати завдання § 6. Урок-практикум. Визначення географічних координат за глобусом та географічною картою  за посиланням

23  вересня 2025 року  Тема:  Як визначати географічну широту і довготу точки на карті.

Дайте відповіді на ці запитання, виконавши вправу.  за посиланням

Домашнє завдання 

1.Прочитати § 5. Як визначати географічну широту і довготу точки на карті.

за посиланням

2.Виконайте наступні завдання та зробіть скриншот виконаних завдань

1.Перевірте себе за допомогою флеш-карт з підказками 

2.Як визначити географічну широту заданої точки? Вставте в текст пропущені слова 

3.Як визначити географічну довготу заданої точки? Вставте в текст пропущені слова 

16  вересня 2025 року  Тема: Що таке градусна сітка

Градусна сітка – система меридіанів та паралелей на географічних картах, яка служить для відліку географічних координат.

Паралель – це уявна лінія на земній кулі, проведена на однаковій відстані від екватора.

Меридіан – це уявна лінія (півколо) на земній кулі, яка з’єднує Північний і Південний полюси за найкоротшою відстанню.

Як ведуть відлік відстаней за паралелями і меридіанами.

Оскільки ми маємо справу з дугами і колами, то всі розрахунки на картах і глобусі потрібно робити в градусних величинах (тому й сітка називається градусною). 

Всі паралелі – кола величиною 360°, зокрема й екватор. Його називають нульовою паралеллю і від нього ведуть відлік інших паралелей. Від екватора до кожного із полюсів відстань становить 90°

Усі меридіани за довжиною однакові. Тому домовилися вести відлік від нульового меридіана.

Домашнє завдання 

1.Прочитати § 4. Що таке градусна сітка за посиланням https://drive.google.com/file/d/1Uh4lBSp-IqhYjXJQ_9Y92Dh5PI5myEso/view 

2. Перегляньте відеоурок.

Градусна сітка Землі. 

3.Перевіряємо себе

1. Порівняйте паралель і меридіан. Які між ними відмінності?

2. Чи можна у класі або в кімнаті вдома провести паралель і меридіан?

3.Виконайте завдання 1.Порівняйте паралелі й меридіани⬇️  та завдання 2 вікторина паралелі та меридіани та зробіть скриншот виконаного завдання на оцінку за посланням

Домашнє завдання

1. Вивчити матеріал параграфа 2.с. 11-19

2. Перегляньте відеоурок.

Чому використовують картографічну генералізацію та спотворення. Які є умовні знаки на картах

3. Підготуйте відповіді на завдання 1,2 та запитання рубрики Складаємо меседжі до питань сторінка в підручнику 17.

09 вересня 2025 Тема уроку: Тема 1. Карти материків та океанів

§ 2. Які бувають карти материків та океанів

Щоб по світу мандрувати,

Ми його повинні знати.

Перший глобус він створив,

Цим повагу заслужив.

Загадка

Отже, географічні карти відіграють винятково важливу роль у вивченні географії. Вони мають велику інформативність, оглядовість, наочність, дозволяють встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та взаємозалежності, розвивають географічне і просторове мислення.

Домашнє завдання

1. Вивчити матеріал параграфа 

2. Підготуйте відповіді на запитання.

1. З якою метою класифікують карти?

2. Розгляньте карти навчального атласу: фізичну карту Північної Америки і карту півкуль. Визначте, до якого виду вони належать за охопленням території та змістом. Визначте, яка з цих карт має дрібніший масштаб. Наведіть три аргументи на підтвердження своєї відповіді.

3. Користуючись масштабом, виміряйте довжину східної частини  Австралії з півночі на південь на глобусі й карті шкільного атласу. Який висновок можна зробити на основі цих вимірювань?

4. Оцініть свою діяльність на уроці. Доповніть речення: Сьогодні я дізнався / дізналася... ; Було цікаво... ; Мені захотілося... .