Цінність сприяння сталому розвитку

Анотація. Феномен «сталий розвиток» розглянуто в контексті процесу позитивних, постійно зростаючих науково-освітніх змін. Привернуто увагу до освітнього процесу, який будучи утворенням соціуму, функціонує й розвивається завдяки модернізаційним явищам та інноваційним доробкам учених всього світу й України в тому числі. Освіту як «індикатор, чинник і рушій сталого розвитку» (за В. Огнев’юком) схарактеризовано з огляду на процес навчання, орієнтований на сприяння сталому розвитку. Такий процес навчання вирізняється тріадною структурною будовою (учіння – викладання – управління) та передбачає функціональність тріади як єдиного цілого. Аналіз процесу навчання, орієнтованого на сприяння сталому розвитку, здійснено в контексті сучасних інновацій. Йдеться про такі нові наукові феномени, як: діадний базис (за В. Савошем), міждіяльнісна інтеграція (за Т. Мієр), екоінтедиференційний підхід (за Л. Голодюк).

Ключові слова: сталий розвиток, інновації, процес навчання, діадний базис, міждіяльнісна інтеграція, екоінтедиференційний підхід.

Мієр Т.І., Голодюк Л. С. Процес навчання, орієнтований на сприяння сталому розвитку: сутність, дидактична тріадна структура, інноваційна основа. Роль науки та освіти в забезпеченні сталого розвитку. Publishing House of University of Technology, Katowice, Poland. 2021. С. 500–509.