Перехід до рубрики "Видання"

Автор проекту, розробник концепції проекту, науковий керівник, виконавець проекту «АХІА» 

e-mail: t.i.miier7@gmail.com

Назва наукового дослідження: Дидактичні засади організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів.

Рік захисту: 2017

Ключові слова дисертації: навчально-дослідницька діяльність, навчально-дослідницьке завдання, міждіяльнісна інтеграція, поліфункціональна діяльність учителя, викладання, управління, різноспособове учіння, педагогічна взаємодія, пізнавальна самостійність, взаємодія з іншими.

Ключові слова монографії: дослідницьке завдання, навчальний проект, практична робота, екскурсія, вправа, задача, дидактична гра, спостереження, дослід, проблемна ситуація.

 Джерела висвітлення результатів наукового дослідження:

1. Мієр Т. І. Організація навчально-дослідницької діяльності молодших школярів: монографія. Кіровоград: ФО-П Александрова М. В., 2016. 424 с.

2. Мієр Т. І. Дидактичні засади організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.09. Київ, 2017.  594 с.

3. Мієр Т. І. Дидактичні засади організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: 13.00.09. Київ, 2017. 44 с.

4. Мієр Т. І. Дидактичні основи організації навчально-екскурсійної діяльності як засобу вибудовування суб’єкт-суб’єктної взаємодії тих, хто навчає, з тими, хто навчається. Научен вектор на Балканите. № 1. България: «Научен хронограф» ЕООД. 2018. С. 67-70.

 Термінологічний блок:

1.  Уперше введено в науковий обіг поняття (із зазначенням джерела)

Уперше введено в науковий обіг поняття «міждіяльнісна інтеграція» на позначення: 

1) стану поєднання різних видів діяльності в цілісність, що характеризується словами «впорядкування» і «взаємопроникнення», набуває вияву в повному й частковому поєднанні  різних  видів  діяльності  між  собою  та  йменується  як  повна  і часткова міждіяльнісна інтеграція; 

2) процесу, що веде до цього стану; 

3) результату, що отримано на основі поєднання різних видів діяльності між собою (як-от, навчально-екскурсійна, проектно-управлінська, навчально-дослідницька, навчально-пізнавальна тощо) [3, с. 7-8];

4) підхід як спосіб трактування стану, процесу чи результату певного педагогічного (дидактичного) явища [4, с. 70].

 2.  Уточнено трактування понять (із зазначенням джерел(а)):

   Навчально-дослідницька діяльність – це вид навчальної діяльності, яка здійснюється в урочний і позаурочний час як процес відкриття учнем суб’єктивно нових знань і способів дій на основі пізнавальної самостійності та взаємодії з іншими [3, с. 30].

   Навчально-дослідницьке завдання – спеціально створена навчальна ситуація, яка являє собою низку взаємопов’язаних навчальних проблем, які, набувши вигляду оптимальних структурних одиниць навчального матеріалу (вправ, задач, дидактичних ігор, навчальних проектів, дослідів, спостережень, екскурсій, практичних робіт), містять необхідну супровідну навчальну інформацію (запитання, приписи, інструкції, алгоритми способів дій тощо), сприяють пізнавальній самостійності учнів і взаємодії з іншими та спрямовують їхні дії в напрямі формулювання проміжних і кінцевих висновків з метою відкриття суб’єктивно нових знань і способів дій [3, с. 33].

  Учіння – усвідомлена, цілеспрямована й самостійна діяльність учня, яка супроводжується безпосередньою або опосередкованою взаємодією з іншими, спрямовується на оволодіння знаннями, способами дій і формування досвіду організації власної діяльності [3, с. 33].

   Дослідницьке завдання – письмова або усна інструкція вчителя, яка спрямовує діяльність учнів на ретельне обстеження й вивчення конкретного об’єкта (явища, процесу) з метою з’ясування його ознак (якостей, характеристик, властивостей тощо) [1, с. 150].

   Навчальний проект – це усвідомлена й упорядкована діяльність учня або учнів, яка здійснюється у певний проміжок часу з метою створення матеріального або інтелектуального продукту на основі самостійного або колективного виконання завчасно запланованих дій  [1, с. 163].

   Практична робота – це діяльність учнів із застосування знань і способів дій для вирішення практичних завдань [1, с. 167].

   Екскурсія – це цілеспрямована діяльність з  вивчення об’єктів, явищ, процесів на місці їхнього природного знаходження, вияву чи перебігу [1, с. 172].

   Вправа – це процес вправляння у виконанні способів дій та процес застосування дій у звичних та змінених умовах [1, с. 178].

  Задача  – це упорядкована інформація, складовими якої є умова і вимога, що оформлена у вигляді запитання, формулюванню відповіді на яке передує вибудовування системи розумових дій та їх виконання у визначеній послідовності [1, с. 185].

  Дидактична гра – різновид активної діяльності дітей, зміст якої визначається дидактичною метою та ігровою ситуацією й реалізується в ігрових діях, що виконуються з дотриманням певних правил [1, с. 192].

  Спостереження – це сприймання певної складової навколишньої дійсності, яке спрямовується усвідомленою метою, виявляється в доцільних розумових і практичних діях та завершується формулюванням висновків [1, с. 197].

  Дослід – це відтворення в штучно створених умовах будь-якого явища чи процесу з метою його вивчення молодшими школярами [1, с. 203].

  Проблемна ситуація – це: 1) явище об’єктивне, тобто існуюче безвідносно до того, чи займаються учні в даний момент розв’язанням проблемної ситуації; 2) явище суб’єктивне, в основі її виникнення лежить усвідомлений кожним учнем стан інтелектуального утруднення, подолання якого вимагає здійснення пошуку нових знань і способів діяльності [1, с. 211].

Анотаційний блок:

1.     Анотація про наукове дослідження 

   У дисертації відображено результати наукового пошуку з проблеми організації навчально-дослідницької діяльності в початковій школі. Здійснено інтерпретацію суті навчально-дослідницької діяльності в контексті базових понять «діяльність», «навчальна діяльність», «дослідницька діяльність»; розглянуто педагогічну взаємодію як основу організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів; визначено передумови, умови, процесуальний базис та результати організації цього виду діяльності в початковій школі; визначено й класифіковано засоби організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів. 

  Проаналізовано сучасну теорію і практику організації навчальної, дослідницької та навчально-дослідницької діяльності з акцентуванням уваги на пізнавальній самостійності учнів, їхній взаємодії з іншими та на засобовому забезпеченні процесу. Обґрунтовано необхідність уведення в науковий обіг поняття «міждіяльнісна інтеграція». Науково обґрунтовано, експериментально доведено і візуалізовано модель організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів. Розроблено педагогічний і учнівських блоки дидактичного інструментарію як складники зазначеної вище моделі. 

  У дисертації розкрито поліфункціональну діяльність учителя в контекстах викладання та управління; стратегічне, тактичне й оперативне управління охарактеризовано з огляду на суб’єкт, об’єкт, мету, цілі та цикли управління; деталізовано характеристики різноспособого учіння («я навчаю себе», «мене навчають інші», «я навчаю інших», «учіння у взаємонавчанні»). Визначені критерії, показники, характеристики рівнів готовності вчителя й учнів до організації та здійснення навчально-дослідницької діяльності в початковій школі слугували основою для формулювання висновків про ефективність упровадження в освітній процес початкової школи експериментальної моделі та її складників за результатами формувального експерименту.

2. Інформація про складники наукового доробку, які можуть впроваджуватися в освітній процес з метою внесення модернізаційних змін:

• Макет таблиці-матриці моделювання уроку в контексті полідіяльнісної діяльності педагога (викладання, управління) та різноспособового учіння (учіння «я навчаю себе», учіння «мене навчають інші», учіння «я навчаю інших», « учіння у взаємонавчанні») [1, с. 341];

• аналіз способу учіння «я навчаю себе» та матричний підхід до його моделювання [1, с. 366-375];

• аналіз способу учіння «мене навчають інші» та матричний підхід до його моделювання [1, с. 375-378];

• аналіз способу учіння «я навчаю інших» та матричний підхід до його моделювання [1, с. 379-382];

• аналіз способу учіння «учіння у взаємонавчанні» та матричний підхід до його моделювання [1, с. 383-393];

• застосування підходу «міждіяльнісна інтеграція» в процесі моделювання уроку та під час здійснення аналізу (самоаналізу) його проведення [1, с. 346-348].