Embedded Files
У житті сучасної людини емоції відіграють чи не найголовнішу роль.
Ви сумніваєтеся? Тоді наукові докази.
Професор Бостонського університету Карен Арнольд тривалий час досліджувала самореалізацію випускників шкіл, які навчалися на відмінно. За результатами дослідження, ця категорія випускників досягла значного успіху в тому, що вимірюється балами, проте додаткову перевагу на робочому місці отримувала лише у разі поєднання інтелектуального потенціалу з розвиненим емоційним інтелектом. Відсутність навичок контролю над власними емоціями, породжувала сильні внутрішні переживання, що, у свою чергу, перешкоджало ефективному виконанню професійної діяльності та кар’єрному зростанню.
Антоніо Дамасіо, невролог медичного коледжу Університету Айови, досліджував пацієнтів, у яких збережено достатній рівень IQ, але з певних причин порушено зв’язок між прифронтальною корою та мигдалеподібним тілом. А саме ці зв’язки відкривають так звані «двері до сховища», де зберігаються симпатії та антипатії, емоційні переживання, які попередньо пережиті людиною. Під час дослідження було встановлено, що пацієнти забували всі емоційні уроки, а тому могли без кінця виконувати навіть дуже прості завдання. За висновками Антоніо Дамасіо, мисленню потрібні емоції.
Що ж таке емоції?
Як не дивно, на сьогодні не існує єдиного визначення, прийнятого всією науковою спільнотою. Тому з переліку обирайте те, яке, на Вашу думку, більш зрозуміле, точне, виразне.
Емоції – це:
- психічні стани і процеси в людини та тварини, у яких реалізуються ситуативні переживання; також емоції виступають і як властивості людини, через емоції виявляється позитивне або негативне ставлення індивіда до певних об’єктів, явищ оточуючого світу, сфер діяльності, до інших людей, до самого себе (Психологічний словник);
- фізіологічні стани організму, що мають чітко виражене суб’єктивне забарвлення і охоплюють усі види почуттів і переживань людини – від глибоко травмуючих страждань до високих форм радості й соціального життєвого відчуття (П. Анохін);
- клас психологічних явищ, що являють собою внутрішні, суб’єктивно переживані стани людини, які супроводжуються приємними чи неприємними відчуттями (Р. Немов);
- вираження ставлення людини до своїх потреб, їх задоволення чи незадоволення (В. Квінн);
- відображення відношення між величиною потреби та ймовірністю її задоволення в даний момент (П. Симонов).
Головне призначення емоцій – оцінити все те, що відбувається в житті людини.
Спочатку здійснюється оцінка біологічного значення предметів, що забезпечують життя. Це так званий рівень біологічних емоцій.
Потім емоції починають «оцінювати» соціальне значення дій інших людей та власних дій стосовно дій інших. Тобто емоції починають «працювати» на рівні соціальних емоцій.
Згодом емоції спрямовуються на оцінку особистого значення власних дій. Це рівень власне психологічних емоцій.
У результаті тривалих наукових досліджень Л. Броуді та Д. Голл сформулювали такі висновки:
- Дівчатка і хлопчики отримують різний досвід контролю за власними емоціями.
- Новонароджені дівчатка отримують значно ширший діапазон батьківських емоцій, у порівнянні з емоціями, з якими батьки звертаються до малесеньких хлопчиків.
- Батьки неоднаково розповідають казки дітям різної статі. В оповіді казки дівчаткам домінують емоційні вирази. Та їх кількість суттєво зменшується, коли та сама казка розповідається хлопчикам.
- З доньками батьки частіше і більше говорять про емоції. Виняток складає лише емоція гніву. Обговорюючи наслідки цієї емоції з синами, батьки найчастіше використовують повчальні історії.
- Батьки часто детально описують емоційний стан під час спілкування з доньками та не роблять цього, спілкуючись із синами.
- Дівчатка у порівнянні з хлопчиками чіткіше і майстерніше розповідають про свої почуття.
- У ситуаціях зі зміною емоційних реакцій дівчатка надають перевагу використанню слова, а не застосуванню фізичної сили.
- Граючись разом, дівчатка об’єднуються в мінігрупи, між якими недружелюбність зводиться до мінімуму.
- Для хлопців словесне вираження емоцій має набагато менше значення.
- Хлопчики, лише частково усвідомлюючи власні емоційні стани та стани інших дітей, вдаються до застосування фізичної сили.
- Під час гри хлопці об’єднуються у великі групи. Ці групи неприхильно ставляться одна до одної.
Л. Броуді та Д. Голл звернули увагу на те, що у разі отримання травми під час гри емоційна поведінка дівчаток і хлопчиків теж різниться.
- Хлопчик, який отримав травму, має перестати плакати, щоб не заважати іншим продовжити гру.
- Дівчинку з травмою оточує переважна більшість дітей, які гралися, розваги припиняються, дівчинку різними способами намагаються заспокоїти.
К. Джилліан, учений Гарвардського університету, сформулював висновки про вплив емоційних проявів у дитинстві на становлення відмінностей у поведінці хлопчиків і дівчаток:
- Хлопчики виявляють замкнутість, рішучу незалежність та автономію.
- Дівчатка діють як частина системи з безліччю зв’язків.
- Загрозу хлопці вбачають у тому, що / хто може кинути виклик їхній незалежності.
- Загроза для дівчат виявляється у розриві стосунків.
Відмінності в емоційному навчанні призводять до різного досвіду.
- Дівчатка набувають досвіду зчитування вербальних і невербальних емоційних сигналів.
- У досвіді хлопців мінімальна кількість емоцій, які пов’язані зі: страхом, болем, вразливістю, почуттям провини.
Емоції пронизують все життя людини.
Вирують вони і в освітньому процесі. Той, хто навчається, може переживати різні емоції, а саме:
- позитивні (радість, інтерес, здивування);
- негативні (гнів, ворожість, сором, страх, страждання).
Усвідомлення реалізації під час навчання своїх можливостей породжує переживання емоції радості.
Наявність бажання пізнавати, досліджувати, вивчати, цікавитися, дізнаватися, оволодівати новими знаннями, набувати необхідних умінь, збагачувати власний досвід засвідчує про переживання тим, хто навчається, емоції інтересу.
Негативні емоції гальмують процес мислення, спрямований освітнім процесом на пізнання нового, та перенаправляють на обмірковування того, що в даний момент турбує людину.
Емоційний комфорт
передбачає психічний стан максимальної емоційної зручності перебування з дитини у навчальному середовищі, яке створено з використанням Google Classroom, Hangouts Meet чи Skype.
Для створення емоційного комфорту велике значення набувають не лише естетизація навчального середовища, оптимальний психологічний клімат в колективі дітей, а й гармонізація, тобто злагодженість, узгодженість дій учасників процесу навчання.
У науковий обіг було введено термін «муз-маркер» на позначення «початку та завершення навчального заняття (уроку, лекції, практичного заняття тощо) використанням короткотривалого гармонійного звучання (музики) як прикладу поєднаності й злагодженості у діях» (за Т.І. Мієр).
Потенціал муз-маркерів використовується для:
- створення емоційного комфорту;
- переведення тих, хто навчається, у стан злагодженості дій з іншими учасниками процесу навчання;
- сприяння налаштуванню на навчальне заняття або відпочинок після нього.
Муз-маркери «Ранковий», «Квітковий», «Сонячний», «Святковий», «Мальовничий», «Особливий», «Білий», «Зелений» розміщено за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1pqWMSD7a6Nb-QT7uz05GpcpUMCwwGdEz
Google Sites
Report abuse