Перехід до рубрики "Видання"

Науковий керівник, розробник електронної версії проекту, виконавець проекту

e-mail: golodiuk_larysa@ukr.net

Назва наукового дослідження: Теоретико-методичні основи комплексної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики

Рік захисту: 2018

Ключові слова дисертації: навчально-пізнавальна діяльність, екоінтедиференційний підхід, пізнавальний акт у навчально-пізнавальній діяльності учня, полізасобовий базис, засоби полідіяльнісної основи, комплексна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ключові слова монографії: перцептивна діяльність, проблемно-орієнтована діяльність, пошукова діяльність, варіативна діяльність, діяльність-спостереження, евристична діяльність, дослідницька діяльність, навчально-дослідницька діяльність, проектна діяльність, графічна діяльність, практична діяльність і діяльність із моделювання.

Джерела висвітлення результатів наукового дослідження:

1. Golodiuk Larisa. On the Problem of Shaping Teaching and Research Skills of Mathematics Students [Електронний ресурс] // American Journal of Educational Research. 2014 2 (12B). doi: 10.12691/education-2-12B-8. – Режим доступу : http://www.sciepub.com/portal/search?q=Golodiuk Larisa

2. Голодюк Л.С. Завдання дослідницького характеру з математики. Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 20 (353). Черкаси: ред-вид. від. ЧНУ ім.Б.Хмельницького, 2015. С. 88–96.

3. Conceptual framework for improving the mathematical training of young people: [monograph] / Eds. prof. N. Tarasenkova, & L. Kyba. – Budapest: SCASPEE, 2016. – 212 p. (4.3. Research Approach in the Current School Mathematical Practice / Golodiuk L., pp. 110–127).

4. Голодюк Л. С. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи у навчанні математики в урочний та позаурочний час: теоретичний аспект: монографія. Кропивницький: ФО-П Александрова М. В., 2017. 404 с.

5. Golodiuk L. Functioning and Development of Different Systems of Arranging Students’ Educational-Cognitive Activity in Learning Mathematics / Current Status and Prospects of Mathematical Education : [monograph] / I. Akulenko, D. Bobyliev, O. Chashechnikova, Z. Chukhrai, L. Golodiuk, V. Kirman, T. Krylova, B. Lazarov, Yu. Leshchenko, I. Lovyanova, I. Sitak, N. Tarasenkova, M. Tretyak, I. Vasilenko, & K. Vlasenko; Eds. prof. N. Tarasenkova, & L. Kyba. – Budapest : SCASPEE, 2018. – P. 9-36.

6. Голодюк Л.С. Теоретико-методичні основи комплексної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра пед. наук : 13.00.02 – теорія і методика навчання (математика) / Л.С. Голодюк. – Черкаси, 2018. – 40 с.

7. Голодюк Л.С. Теоретико-методичні основи комплексної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.02 – теорія і методика навчання (математика) / Л.С. Голодюк. – Черкаси, 2018. – 652 с.

Термінологічний блок:

1. Уперше введено в науковий обіг поняття (із зазначенням джерела)

Уперше введено в науковий обіг поняття «екоінтедиференційний підхід» на позначення:

1) наукової позиції щодо організації діяльності учнів на основі цілеспрямованої гармонізації впливів вікових і життєвих криз;

2) практичної реалізації екологізації як орієнтованості вчителя на зведення до мінімуму «життєвих криз», що переживають учні або окремий учень унаслідок особливих обставин, які набули розгортання на особистісному, міжособистісному або на суспільному рівнях, виявляються в родинному колі чи в класному колективі;

3) гнучкого запровадження інтеграції й диференціації з метою пом’якшення перебігу вікових і життєвих криз [6, с. 334]

Уперше визначено полізасобовий базис, до якого віднесено: засоби полідіяльнісної основи (перцептивна, проблемно-орієнтована, пошукова, варіативна, діяльність-спостереження, евристича, дослідницька, навчально-дослідницька, проектна, практична діяльність і діяльність із моделювання), засоби змістової основи (задача, завдання) та засоби вибудовування взаємодії з іншими (спілкування (безпосереднє, опосередковане)) [6].

2. Уточнено трактування понять (із зазначенням джерел(а)):

Комплексна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики – процес, що розгортається з використання складників полізасобового базису організації діяльності, здійснюється з урахуванням неоднакових форм подання інформації математичного змісту, вибудовується в різноманітних системах взаємодії вчителя з учнями з метою пізнання ними математичних об’єктів [6, с.400].

Навчально-пізнавальна діяльність – вид навчальної діяльності, що спрямовується на отримання істинних і суб’єктивно нових знань про об’єкт пізнання й виконується учнем самостійно та у взаємодії (безпосередній, опосередкованій) з іншими [6, с.399].

Суб’єкт навчально-пізнавальної діяльності – носій пізнавальної активності; використовується стосовно вчителя та учнів; активність суб’єкта виявляється на рівні взаємодії з іншими суб’єктами діяльності та на рівні пізнання об’єкта [6, с.399].

Об’єкт навчально-пізнавальної діяльності – те, із чим взаємодіє суб’єкт; те, на що спрямовані його дії; той фрагмент об’єктивної реальності (об’єкт матеріальної, матеріалізованої, знаково-символьної, змішаної форм подання інформації математичного змісту), який перетворюється в пізнаний [6, с.399].

Мета загальна (конкретна) навчально-пізнавальної діяльності – передбачення головного очікуваного результату як діяльності вчителя, так і діяльності учнів стосовно процесу в цілому (або стосовно конкретного уроку) [6, с.399].

Цілі навчально-пізнавальної діяльності – орієнтири, які завдаються вчителем і учнями як напрям руху до результату, наперед передбаченого метою [6, с.400].

Процес навчально-пізнавальної діяльності – визначення й послідовне виконання дій у складі діяльності відповідно до її мети [6, с.400].

Пізнавальний акт у навчально-пізнавальній діяльності учня – це процес, що являє собою сукупність дій, послідовне виконання яких сприяє отриманню істинних і суб’єктивно нових знань про об’єкт пізнання відповідно до конкретної мети діяльності (завдання чи задачі), що досягається на основі мисленнєвого оброблення сприйнятої інформації [4, с.323; 6, с.400].

Результат навчально-пізнавальної діяльності – бажані зміни в суб’єкті навчально-пізнавальної діяльності; психічні утворення (знання, уміння) – безпосередні результати дій з отримання істинних знань про об’єкт пізнання й умінь здійснювати діяльність [6, с.400].

Анотаційний блок:

1. Анотація про наукове дослідження

У роботі обґрунтовано теоретичні (мета, наукові підходи, дидактичні принципи, передумови, суб’єктивні фактори, умови, компоненти готовності учасників процесу) та методичні (зміст, форми, методи, полізасобовий базис, системи взаємодії учасників процесу, етапи досягнення мети) основи комплексної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики. Схарактеризовано парадигмальність, діяльнісну морфологію й інформаційний дискурс цього процесу. Сутність поняття «навчально-пізнавальна діяльність» інтерпретовано в контексті системотвірних видів діяльності, визначено й витлумачено поняття, які складають термінологічний каркас його смислового поля. До полізасобового базису віднесено: засоби полідіяльнісної основи (перцептивна, проблемно-орієнтована, пошукова, варіативна, діяльність-спостереження, евристична, дослідницька, навчально-дослідницька, проектна, графічна, практична діяльність і діяльність із моделювання); засоби змістової основи (завдання, задача); засоби вибудовування взаємодії з іншими (спілкування (безпосереднє, опосередковане)). Розкрито суть процесів сенсорно-перцептивного відображення інформації математичного змісту в образах об’єктів пізнання та репродуктивно-творчого використання образів об’єктів пізнання в процесі формування математичних знань, виражених в уявленнях, поняттях, судженнях й умовиводах. Визначено компоненти, критерії, показники, характеристики рівнів готовності вчителя математики та учнів як учасників процесу. Аргументовано доцільність уведення до наукового обігу поняття «екоінтедиференційний підхід». Обґрунтовано й експериментально доведено ефективність моделі комплексної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики та методичного супроводу як її складника.

2. Інформація про складники наукового доробку, які можуть впроваджуватися в освітній процес з метою внесення модернізаційних змін:

- розкриття сутності перцептивної [6, с.341], проблемно-орієнтованої [6, с.342-343], пошукової [6, с.344-345], варіативної [6, с.346], діяльності-спостереження [6, с.349], евристичної [6, с.350-351], дослідницької [6, с.353-354], навчально-дослідницької [6, с.359], проектної [6, с.360], графічної [6, с.361], практичної діяльності [6, с.362] й діяльності з моделювання [6, с.363-364] як полідіяльнісної основи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики;

- визначення характеристик трьох циклів управління, реалізованих учителем математики (суб’єктом управління) стосовно об’єкта управління (способу вияву учнями різноспособової активності) під час здійснення навчально-пізнавальної діяльності на основі безперервної циркуляції інформації [4, с.297-308 ; 6, c. 285-293].