Професор Бостонського університету Карен Арнольд тривалий час досліджувала самореалізацію випускників шкіл, які навчалися на відмінно. За результатами дослідження, ця категорія випускників досягла значного успіху в тому, що вимірюється балами, проте додаткову перевагу на робочому місці отримувала лише у разі поєднання інтелектуального потенціалу з розвиненим емоційним інтелектом. Відсутність навичок контролю над власними емоціями, породжувала сильні внутрішні переживання, що, у свою чергу, перешкоджало ефективному виконанню професійної діяльності та кар’єрному зростанню.

Емоції – це:

- психічні стани і процеси в людини та тварини, у яких реалізуються ситуативні переживання; також емоції виступають і як властивості людини, через емоції виявляється позитивне або негативне ставлення індивіда до певних об’єктів, явищ оточуючого світу, сфер діяльності, до інших людей, до самого себе (Психологічний словник);

- фізіологічні стани організму, що мають чітко виражене суб’єктивне забарвлення і охоплюють усі види почуттів і переживань людини – від глибоко травмуючих страждань до високих форм радості й соціального життєвого відчуття (П. Анохін);

- клас психологічних явищ, що являють собою внутрішні, суб’єктивно переживані стани людини, які супроводжуються приємними чи неприємними відчуттями (Р. Немов);

- вираження ставлення людини до своїх потреб, їх задоволення чи незадоволення (В. Квінн);

- відображення відношення між величиною потреби та ймовірністю її задоволення в даний момент (П. Симонов).

Спочатку здійснюється оцінка біологічного значення предметів, що забезпечують життя. Це так званий рівень біологічних емоцій.

Потім емоції починають «оцінювати» соціальне значення дій інших людей та власних дій стосовно дій інших. Тобто емоції починають «працювати» на рівні соціальних емоцій.

Згодом емоції спрямовуються на оцінку особистого значення власних дій. Це рівень власне психологічних емоцій.

• Дівчатка і хлопчики отримують різний досвід контролю за власними емоціями.

• Новонароджені дівчатка отримують значно ширший діапазон батьківських емоцій, у порівнянні з емоціями, з якими батьки звертаються до малесеньких хлопчиків.

• Батьки неоднаково розповідають казки дітям різної статі. В оповіді казки дівчаткам домінують емоційні вирази. Та їх кількість суттєво зменшується, коли та сама казка розповідається хлопчикам.

• З доньками батьки частіше і більше говорять про емоції. Виняток складає лише емоція гніву. Обговорюючи наслідки цієї емоції з синами, батьки найчастіше використовують повчальні історії.

• Батьки часто детально описують емоційний стан під час спілкування з доньками та не роблять цього, спілкуючись із синами.

Л. Броуді та Д. Голл звернули увагу на те, що у разі отримання травми під час гри емоційна поведінка дівчаток і хлопчиків теж різниться.

• Хлопчик, який отримав травму, має перестати плакати, щоб не заважати іншим продовжити гру.

• Дівчинку з травмою оточує переважна більшість дітей, які гралися, розваги припиняються, дівчинку різними способами намагаються заспокоїти.

Вирують вони і в освітньому процесі. Той, хто навчається, може переживати різні емоції, а саме:

• • позитивні (радість, інтерес, здивування);

  • негативні (гнів, ворожість, сором, страх, страждання).

Усвідомлення реалізації під час навчання своїх можливостей породжує переживання емоції радості.

Наявність бажання пізнавати, досліджувати, вивчати, цікавитися, дізнаватися, оволодівати новими знаннями, набувати необхідних умінь, збагачувати власний досвід засвідчує про переживання тим, хто навчається, емоції інтересу.

Негативні емоції гальмують процес мислення, спрямований освітнім процесом на пізнання нового, та перенаправляють на обмірковування того, що в даний момент турбує людину.

передбачає психічний стан максимальної емоційної зручності перебування з дитини у навчальному середовищі, яке створено з використанням Google Classroom, Hangouts Meet чи Skype.

Для створення емоційного комфорту велике значення набувають не лише естетизація навчального середовища, оптимальний психологічний клімат в колективі дітей, а й гармонізація, тобто злагодженість, узгодженість дій учасників процесу навчання.

Потенціал муз-маркерів використовується для:

• • створення емоційного комфорту;

  • переведення тих, хто навчається, у стан злагодженості дій з іншими учасниками процесу навчання;

  • сприяння налаштуванню на навчальне заняття або відпочинок після нього.