Історія виникнення
Дефлімпійські ігри (англ. deaf — глухий) іноді Сурдлімпійські ігри (фр. sourds — «глухий») — санкціоновані Міжнародним олімпійським комітетом спортивні змагання найвищого рівня для людей, що не чують.
Перші Дефлімпійські ігри пройшли у 1924 році, в Парижі. Учасниками були делегації Бельгії, Чехословаччини, Франції, Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Угорщини, Італії, Латвії й Румунії.
Спортсмени перших Ігор брали участь в змаганнях з легкої атлетики, велоспорту, футболу, стрільби й плавання. Ігри пройшли успішно. 16 серпня 1924 року керівництво спортивних делегацій країн учасників на нараді вирішили організувати Міжнародний спортивний комітет глухих (МСКГ) (Comite International des Sport des Sourds — CISS), основною метою якого мало стати заснування союзу всіх спортивних федерацій глухих та розробка їх статуту для заснування та керівництва тільки що народжених Ігор. Того ж року було вирішено, що ігри проводитимуться кожні чотири роки.
Лише через 25 років, у січні 1949 року, в Австралії були проведені 1-ші Міжнародні зимові мовчазні ігри, в яких взяло участь 33 спортсмена з п'яти країн світу. У 1955 році Міжнародний олімпійський комітет визнав МСКГ як міжнародну федерацію з олімпійськими принципами, а через два роки комітет почав змінювати статут, приводячи його у відповідність до олімпійського. Нині МСКГ налічує більше 90 національних федерацій. Рішенням Виконавчого Комітету МОК у травні 2001 року Всесвітні ігри глухих перейменовано у Дефлімпійські («Deaflympic»). Того ж року у Римі були проведені 19-ті Дефлімпійські ігри. Більше 3000 спортсменів з 80 країн світу вели боротьбу за медалі найвищого ґатунку.
Україна на Дефлімпійських іграх
У 1992 році було створено спортивну федерацію глухих України. Того ж року її було прийнято до Міжнародного спортивного комітету глухих[en] з правом участі у всіх міжнародних змаганнях, які проводяться під його егідою.
Вперше на міжнародній арені національна збірна дебютувала на 17-х Всесвітніх іграх глухих у 1993 році, які відбулися у Софії, де завоювала 8 нагород (2 золоті, 4 срібні та 2 бронзові).
18-ті літні Дефлімпійські ігри (1997)
Через чотири роки, на 18-х Всесвітніх іграх глухих, що проходили у Копенгагені (Данія), українські спортсмени викликали цілий фурор, здобувши 20 нагород (5 золотих, 10 срібних і 5 бронзових медалей) та встановивши чотири світові рекорди. У неофіційному загальнокомандному заліку українці зайняли 9 місце.
19-ті літні Дефлімпійські ігри (2001)
На 19-х Дефлімпійських іграх, які відбулися в Римі у 2001 році, українські спортсмени здобули 32 медалі (12 золотих, 12 срібних та 10 бронзових), встановивши 4 світові рекорди і посівши 4-те загальнокомандне місце серед 85 країн-учасниць.
20-ті літні Дефлімпійські ігри (2005)
На 20-х літних Дефлімпійських іграх, які пройшли з 5 по 16 січня 2005 року в австралійських містах Мельбурн і Баллараті українська збірна зайняла 1-ше місце в загальнокомандному заліку, завоювавши 52 медалі (21 золоту, 17 срібних і 14 бронзових) і випередивши команди з Росії, США і Китаю.
21-ші літні Дефлімпійські ігри (2009)
Міжнародні дефлімпійські ігри, які пройшли у місті Тайпей (Тайвань) з 5 по 15 вересня 2009 року. Це треті Дефлімпійські ігри, що пройшли в Азійсько-тихоокеанському регіоні. Дзюдо, карате і тхеквондо були вперше включені до програми літніх Дефлімпійських ігор. Збірна команда України здобула 20 золотих медалей, 22 срібних, 25 бронзових, та посіла ІІ загальнокомандне місце.
22-гі літні Дефлімпійські ігри (2013)
На 22-х літніх Дефлімпійських іграх, які пройшли з 25 липня по 5 серпня 2013 року в болгарських містах Софія і Правець українська збірна зайняла 2-ге місце в загальнокомандному заліку, завоювавши 88 медалей (21 золоту, 30 срібних і 37 бронзових). При цьому команда складалася зі 191 спортсмена (майже кожен другий (!) виграв медаль!) і 45 тренерів
23-ті літні Дефлімпійські ігри (2017)
Національна дефлімпійська збірна команда України (разом з тренерським штабом) була найбільшою за всю свою дефлімпійську історію — 290 осіб. Спортсмени-дефлімпійці України вперше взяли участь у 15 видах спорту. Змагання на Дефлімпійських іграх 2013 пройшли у 21 виді спорту: 16 індивідуальних та 5 командних. Збірна команда України здобула 21 золоту медаль, 42 срібних, 36 бронзових, та посіла ІІ загальнокомандне місце.
24-ті літні Дефлімпійські ігри (2022)
Спочатку програма складалася з 221 дисциплін у 18 видах спорту. Однак через проблеми з наявною інфраструктурою та малою кількістю учасників боулінг довелося перенести з Кашіяс-ду-Сул до Куала-Лумпуру в Малайзії на 20-30 жовтня 2022 року. Таким чином, програма складалася з 216 дисциплін у 18 видах спорту. Медалі, отримані в Малайзії, пізніше будуть додані в таблицю медалей, а їхні результати та кількість спортсменів будуть додані пізніше до офіційної статистики. Додалися нові види спорту: легка атлетика, карате, спортивне орієнтування, стрільба та плавання, а кількість змагань з боулінгу, дзюдо та тхеквондо зменшено. Збірна команда України здобула 62 золотих медалей, 38 срібних, 38 бронзових, та посіла І загальнокомандне місце.
14-ті зимові Дефлімпійські ігри (1999)
Зимовий дефлімпійський дебют для нашої національної збірної команди відбувся в 1999 році на XIV зимових Всесвітніх іграх глухих, м. Давос, Швейцарія (6—14.03.1999 р.), разом із 18 іншими країнами світу (загалом 273 атлети). Спортсмени змагались у чотирьох видах спорту: гірські лижі, сноубордінг, лижні перегони та хокей. Фортуна не була на боці наших дефлімпійців, котрі змагались лише у одному виді спорту — лижних перегонах, — у здобутку команди були лише 8-і та 9-ті місця. Команду представляло лише 7 спортсменів — 3 жінки та 4 чоловіка.
15-ті зимові Дефлімпійські ігри (2003)
Наступні зимові Дефлімпійські ігри — XV зимові Дефлімпійські ігри м. Сундсвалл, Швеція, 26 — 09.03.2003 р. — для нашої команди були більш успішними — 1 срібло у чоловічій естафеті (3Х10 км). Команду представляло 4 чоловіки, троє з яких стали переможцями в естафеті. Загалом, 253 атлети з 21 країни, змагаючись у чотирьох видах спорту — гірські лижі, сноубордінг, лижні перегони та хокей, — брали участь у XV зимових Дефлімпійських іграх.
16-ті зимові Дефлімпійські ігри (2007)
З 1 по 10 лютого 2007 року в м. Солт-Лейк-Сіті (США) відбулись XVI зимові Дефлімпійські ігри. Близько 370 спортсменів із 23 країн світу взяли участь у цьому форумі, змагаючись у 5 видах спорту — гірськолижний спорт, лижні перегони, керлінг (показові змагання), хокей, сноубординг. Національна дефлімпійська команда України, у складі якої було лише 8 спортсменів, достойно виступила на Іграх в Солт-Лейк-Сіті. Українські спортсмени змагалися лише у одному виді змагань: лижних гонках. В загально-командному заліку (за кількістю здобутих нагород) національна Дефлімпійська збірна команда України посіла почесне 5 місце, що є найкращим результатом за всю історію участі українських спортсменів з вадами слуху в зимових Дефлімпійських іграх. Сенсаційним високим результатом української збірної стало 7 медалей: 4 срібних та 3 бронзових. Яскравим був командний виступ нашої команди в естафеті серед чоловіків та командному забігу серед жінок та чоловіків — три командні почесні срібні нагороди нашої національної збірної у цьому виді змагань за своєю цінністю можна прирівняти до золота найвищого ґатунку.
17-ті зимові Дефлімпійські ігри (2011)
Мали відбутися у місті Високі Татри (Словаччина), але були скасовані
19-ті зимові Дефлімпійські ігри (2019)
Національна дефлімпійська збірна команда України (разом із тренерським складом та штабом) була найбільшою за всю зимову дефлімпійську історію України. Спортсмени-дефлімпійці України вперше у цих Іграх брали участь у 5 видах спорту, у тому числі дебютували у сноуборді та шахах. Україна здобула 4 золота, 4 срібла та 3 бронзи, посівши ІІІ загальнокомандне місце.