У поемі-хроніці «На поклик пам'яті» (2002) зворушливо розповідається про переживання сина, що хоче довідатися про долю батька, якого в період Другої світової війни насильно вивезли до Фатерлянду і там закатували. Нащадок протягом довгих п'ятдесяти років ятрив своє серце спогадами про дорогу людину. Згодом він все ж таки отримав звістку від міжнародного Червоного Хреста, з якої довідався, де могила батька, і відвідує ті місця (у м. Люнені). Також у поемі йдеться про співчуття та допомогу людей, з якими зводить автора доля. .