Пересопницьке Євангеліє – оберіг української державності

(до 460-ї річниці завершення написання Пересопницького Євангелія)

…У день п’ятидесятниці cвятий

Іскриною у кожне рідне слово.

В чернечій келії без суєти

Творилося натхненно й празниково

Євангеліє духу і душі

Мого народу – від зела у полі,

Від сивих придорожніх споришів,

Від реготіння вітру у тополях,

Від сплеску хвиль у чистім джерелі,

Від дзвону шаблі о щити чужинські,

Від ласки й сили рідної землі

Господня мудрість – словом українським –

Творилась Першокнига. Славен труд

Її творців, і незабутні ймення.

Світліймо серцем, осягнувши тут

Любов до краю як благословення.

(Неоніла ДИБ’ЯК «Пересопницький мотив»)


Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) – перший із відомих перекладів Святого Письма на староукраїнську літературну мову середини ХVІ ст.

Роботу над Пересопницьким Євангелієм розпочали 15 серпня 1556 р. у Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці. Саме тоді написано Євангеліє від Матвія і першу половину тексту Євангелія від Марка. Згодом роботу було припинено і відновлено лише 1561 року в Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці (сьогодні це село Пересопниця Рівненської області). Тут дописано Євангеліє від Марка, завершено Євангелія від Луки та Іоанна, післямова до пам’ятки та Місяцеслів. Весь процес завершився 29 серпня 1561 року.

Першокнига створена за меценатством кн. Анастасії Юріївни Заславської-Гольшанської та князів Чорторийських – Івана Федоровича і Євдокії. Над нею працювали: чернець Григорій, який керував роботою та здійснив переклад і редакторську правку рукопису, та два писці – Михайло Василієвич, син сяноцького протопопа, яким написано більшу частину тексту, ім’я другого писця залишилося невідомим.

Робота над рукописом була кропіткою. Можна тільки уявити як зранку, помолившись, чернець щодня старанно на пергаменті виписував пізнім уставом (писав чорним чорнилом і циноброю — червоною фарбою) літеру за літерою.

Рукописна книга на 482 пергаментних аркушах розміром 380x240 мм, в оправі, вагою 9 кг 300 г, повна за обсягом.

Рукопис за змістом є традиційним православним четвероєвангелієм, але текст за зразком західнослов’янських перекладів, поділено на глави, кожна з яких починається із сумарія (короткого викладу змісту наступної глави), і на зачала, також постійно наявні глоси (українські лексичні відповідники до слів оригіналу). Писано Євангеліє «новим» українським уставом та на півуставом з елементами скоропису, притаманними для волинської книжкової школи письма. У правописі поєднані давньоукраїнські, південнослов’янські та новітні староукраїнські орфографічні норми.

Рукопис є перлиною українського книжкового мистецтва ХVІ ст., над його оформленням працювали два анонімних майстри: професійний ілюмінатор та менш досвічений оздоблювач. Кожне Євангеліє відкривають високохудожні мініатюри євангелістів, виконані в традиціях іконописної школи того часу. Кожна з мініатюр намальована на суцільному золотому тлі різнокольоровими фарбами. Усі ці малюнки прикрашені рамками з рослинним орнаментом.

Зображення чотирьох євангелістів на початку кожної з чотирьох книг Євангелія та орнаменти зі стилізованих рослинних мотивів, якими прикрашено початкові сторінки текстів, є пречудовим прикладом ренесансного стилю в українському образотворчому мистецтві XVI ст. Упродовж багаторічних досліджень чи не найбільш інтригуючим було питання авторства художнього оформлення рукопису, яке перегукується з українською вишивкою — і за кольорами, чорним і червоним, і за орнаментом.

Автор мініатюр відтворює традиційно євангелістів за роботою: Матвій загострює перо, Марко думає, Лука ставить чорнильницю, Іоанн диктує, але жоден з них не зображений у мить написання тексту.

Мініатюри

Євангеліст Матвій

Євангеліст Марко

Євангеліст Лука

Євангеліст Йоан з Прохором

Сторінки рукописного Пересопницького Євангелія прикрашено химерним орнаментом. У барвистих мініатюрах, що змальовують євангелістів, досягнута дивна гармонія між формою і змістом. Поєднання ніжно-рожевих, сірих, блакитних, сріблястих, золотих, червоних і зелених тонів додає життєрадісності й урочистості. Під кожною мініатюрою вміщено текст в орнаментальній рамці – коротка анотація з відомостями про євангеліста та вказівкою на те, скільки в цьому Євангелії глав, зачал, стихів. Мініатюри обрамлені широкими бордюрними рамками з рослинним орнаментом. Такі ж рамки обрамляють початок тексту кожного Євангелія на правосторонньому аркуші розвороту арк. 21, 129, 204, 341 – у пропорції до лівостороннього, що обрамляє мініатюру. На цих аркушах вгорі є віньєтка, заголовок, виконаний в’яззю золотавою фарбою, та великий різнобарвний декоративний ініціал у рамці. Усі 8 бордюрних рамок композиційно виконані в єдиному стилі рослинної орнаментики, який містить риси української флори, що є оригінальним вирішенням художника, котрий поєднав західноєвропейські та місцеві традиції.

Рукопис багатий на численні заставки, ініціали, орнаментації записів, коло фонів, кінцівок, рубрикаційних і пунктуаційних знаків та інші прикраси. Зустрічаються контурні прості малюнки, елементи та мотиви зооморфного, антропоморфного і сюжетного орнаментів. Декорованим можна вважати й рукописний шрифт письма. Основна орнаментальна лінія – рослинні мотиви: в обрамленнях навколо зображень євангелістів, на початкових сторінках кожного Євангелія, в заставках, кінцівках, частково вкраплена в окремі ініціали.

У православній рукописній традиції переписування книг Святого Письма завжди було особливою роботою, де авторство не вказувалося. Така анонімність є характерною особливістю середньовічної християнської культури: скромність, відмова від індивідуальності особи, благоговіння та відповідальність за кожне написане слово. Пересопницьке Євангеліє – одна з небагатьох рукописних книг, історія якої відома нам принаймні частково. Інформацію про те, коли, де й завдяки кому створено Пересопницьке Євангеліє, можна знайти на останній сторінці книги.

Подальша доля Пересопницького Євангелія подекуди й досі загадкова. Відомо лише, що в 1701 р. український гетьман Іван Мазепа передав його Переяславському кафедральному собору. Зберігалося воно у Переяславській семінарії, а після переведення семінарії до Полтави перебувало у цьому місті до Великої Вітчизняної війни. У 1948 р. фоліант з фондів музею-заповідника «Києво-Печерська лавра» було передано до відділу рукописів Бібліотеки Академії наук УРСР (нині – Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського), де він зберігається й донині.

Пам’ятка містить унікальний матеріал для вивчення не лише історії української мови, а й відображає внесок українських подвижників у справу збереження і розвитку своєї культурної та релігійної самобутності. Створений у період релігійної полеміки православ’я з католицизмом, переклад церковно-слов’янського тексту Євангелія українською мовою в національній мистецькій традиції був покликаний відстоювати власну релігію та мову, а отже, свою національну самобутність, мав стати взірцем для подальших перекладів конфесійних текстів на основі глибокого знання всієї християнської традиції трактування канонічних текстів.

Слава відкриття рукопису в 30-х роках ХІХ ст. у Переяславській семінарській бібліотеці належить філологу-славісту О. Бодянському, який писав про цей рукопис як про надзвичайний скарб, де «мова південноруська чиста, як зорі небесні». Побутування рукопису в Переяславі пов’язане з іменами Т. Шевченка та М. Максимовича.

Із нагоди 1020-річчя Хрещення Київської Русі з благословення Митрополита Володимира у 2008 році було здійснено факсимільне видання Пересопницького Євангелія. Більше року Українська Православна Церква спільно з Національною Академією Наук України, Національною бібліотекою України імені В. Вернадського, видавничим домом «АДЕФ-Україна» та численними меценатами працювала над тим, щоб зберегти стародавню пам'ятку українського письменства. Книга виготовлена на цупкому папері, містить усі ознаки точно виконаної копії. Її шкіряна обкладинка прикрашена срібними мініатюрами. Формат факсимільного видання майже ідентичний оригіналу. Зокрема, вага книги становить 8 кг 300 гр., що додало видавцям певного клопоту під час друку, оскільки жодна з існуючих промислових друкарських машин із такою вагою не працюють. Тому для виготовлення фоліанта були застосовані стародавні технології, якими в XVI-ХVІІ ст. користувалися Іван Федоров та інші друкарі. Щоб зберегти раритетність 450-річного Євангелія, книгу вирішено було видати обмеженим тиражем – лише 1000 екземплярів. Частина тиражу реалізувалась по благодійній передплаті, вартість одного примірника – 50 тис. гривень.

Факсимільне видання рукопису надало віруючим та широкому суспільному загалові можливість ознайомитися з текстом Пересопницького Євангелія, його унікальним оздобленням, записами тих, хто його перекладав та писав.

_________________________ « ______________________________

Увага до Пересопницького Євангелія з часом лише збільшується, що справедливо пояснюється його ключовим значенням для формування української нації. Адже саме в ньому акумульований багатий духовний світ українського народу, сформований протягом віків православною культурою та українською мовою як об’єднуючими факторами, і саме в ньому історична традиція книгописання виявила себе засобом формування національного світогляду, менталітету, етики та естетики, які й в ХХІ ст. є близькими та зрозумілими нащадкам творців Пересопницького Євангелія. До створення, поширення та впливу на віруючих епохи Відродження цього видатного зразка української писемності, вивчення його непростої долі та власне до відкриття світові були причетними як численні представники національної церковної та світської еліти Середньовіччя, так і пересічні українці. І в цьому полягає велика духовна сила рукопису, що стала підґрунтям до обрання його ще й символом незалежності нашої держави, її Орантою.


Олексій ОНИЩЕНКО, академік НАН України

_____________________________________________________________________________________________________

Пересопницьке Євангеліє настільки загадкове за походженням, історією побутування, поліфонічним, символічним значенням для всього слов’янського світу, що цікавить учених до сьогодні та свідчить про духовну близькість і спадкоємність культур XVI–XXI століть. Воно є клейнодом нашої державності нарівні з Конституцією, булавою, яка вручається Президентові України.

Саме ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації – на Пересопницькому Євангелії під час інавгурації присягають президенти України. У мить присяги Президент кладе руку на це Євангеліє, обіцяючи бути вірним не лише людському закону, а й Богові:

___________________________ « ___________________________

«Зобов’язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі».

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Книга, на якій президенти складають присягу, об’єднала європейський ренесанс і староукраїнську мову, новаторське оформлення та новий український устав. Цей рукопис – найдавніший переклад канонічного євангельського тексту книжною українською мовою.

Використано матеріал з книги: Пересопницьке Євангеліє. 1556-1561. Дослідж. Транслітер. текст. Словопокажчик / НАН України; підгот. І. Чепіга за участю Л. Гнатенко. – Київ, 2001.


Музей Першокниги – Пересопницького Євангелія був збудований на початку ХXІ ст., усього за три літні місяці, його урочисте відкриття відбулося наприкінці серпня 2011 р.

У центрі Пересопниці раніше, у 1989 р. за підтримки Спілки письменників України було споруджено гранітний пам'ятник Пересопницькому Євангелію, який ознаменував початок нової епохи відродження України. Саме ця подія стала поштовхом для створення у цій місцевості музейного комплексу – Культурно-археологічного центру «Пересопниця». До його складу входять музей, що знаходиться в споруді у вигляді вежі, муляж садиби і фортифікаційної споруди XІІ – XІІІ ст., конференц-зал, бібліотека і фондосховище. Неподалік музейного комплексу, який розташований на двох поверхах вежі, відтворено садибу княжого дружинника, майданчик для ярмарків та сцену, а через дорогу біля старовинної дерев'яної церкви св. Миколая розміщений музей давньоруської зброї та обладунків.

Культурно-археологічний центр «Пересопниця» у однойменному селі поблизу Клеваня та Олики приваблює туристів та мандрівників не лише з України, але і з багатьох країн, переважно представників української діаспори і належить до визначних пам'яток історії України.

Пересопницьке Євангеліє — срібна ювілейна монета номіналом 20 гривень, випущена Національним банком України. Монету було введено в обіг 30 березня 2011 року. Вона належить до серії «Духовні скарби України».

Фільм Сумського державного університету «Пересопницьке Євангеліє – видатна пам’ятка українського відродження XVI ст.» став переможцем у номінації «Фільми духовної тематики» на XII Київському Міжнародному фестивалі документальних фільмів «КІНОЛІТОПИС-2013». Університет є власником унікального факсимільного видання стародруку. Факсиміле Української Першокниги зберігається з відкритим доступом у бібліотечно-інформаційному центрі СумДУ. Творча група ставила за мету в доступній формі викласти історію створення Святого Письма.

Фільм «Пересопницьке Євангеліє» (2015) ― спеціальний проєкт телеканалу НТН. До річниці Незалежності країни найкращі журналісти каналу підготували фільм про духовну реліквію українського народу. Історія про те, з чого усе почалося. Від першого аркуша до сучасного часу. Увесь історичний шлях, який пройшло Пересопницьке Євангеліє. Журналісти показали, як охороняють духовну святиню Українського народу, де знаходиться розкішна книга вагою майже у десять кілограмів, як доглядають за стародавнім пергаментом та хто цим займається. Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації. Саме на Пересопницькому Євангелії під час інавгурації присягали усі Президенти України. Фільм покроково розкаже, як доставляють книгу до Верховної Ради та скільки охорони для цього потрібно, скільки людей задіяні у цій таємничій процесії. У фільмі розкривається майже весь процес інавгурації та роль Пересопницького Євангеліє для теперішньої України.

Література


Книги рукописні, друковані з самого початку їх появи на нашій землі були не тільки «ріками, що напувають всесвіт», як сказано в давнього літописця, а й носять суто український зміст.

Володимир РОЖКО

Пересопницьке Євангеліє. 1556-1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України; НБУ ім. В.І. Вернадського НАН України, Ін-т укр. мови НАН України, Укр. мовно-інформ. фонд. – Київ: [б.в.], 2011. – 745 с.

Видання супроводжується науковими дослідженнями про рукопис та повним словопокажчиком з вичерпною граматичною характеристикою кожної словоформи та її локалізацією в тексті.

Рожко В. Українське православне книгописання і книгодрукування на Волині (ХІ-ХХ ст.) : (історико-краєзнавчий нарис) / В. Рожко. – Луцьк : Медіа, 2005. – 256 с.

Про Пересопницьке Євангеліє (с. 6, 15-16, 35-37).


Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. Т.6. Житє економічне, культурне, національне XVI-XVII віків / М. С. Грушевський ; редкол. : П.С. Сохань (голова) та ін. – 2-ге вид. – Київ : Наук. думка, 1995. – 680с.

Про Пересопницьке Євангеліє (с. 430-431).

Дзюба О. М. Літопис найважливіших подій культурного життя в Україні (X - середина XVII ст.) : посіб.-довід. / О. М. Дзюба, Г. І. Павленко. – Київ : АртЕк, 1998. – 200 с.

Про Пересопницьке Євангеліє (с. 124-125).

Огієнко І. Українська культура : коротка історія культурного життя українського народу : курс, читаний в українськім народнім університеті / І. Огієнко. – Київ : Абрис, 1991. – 272 с. : іл.

Про переклад Пересопницького Євангелія на українську мову (с. 41-43).

Історія української культури : Побут. Письменство. Мистецтво. Театр. Музика / за заг. ред. І. Крип'якевича. – Київ : Либідь, 1994. – 656 с.

Про Пересопницьке Євангеліє (с. 237-245).

Возняк М. С. Історія української літератури: у 2-х кн. / М. С. Возняк. – 2-ге вид., випр. – Львів: Світ, 1992. – Кн. 1. 694 с.

Про Пересопницьке Євангеліє (с. 295-300).

Шевчук В. Муза Роксоланська : Українська література XVI-XVIII століть: у 2 кн. Кн.1. Ренесанс. Раннє бароко / В. Шевчук. – Київ : Либідь, 2004. – 400 с. : іл.

Про Пересопницьке Євангеліє (с. 46, 52, 82).

Сила м'якого знака, або Повернення Руської правди / за заг. ред. Л. Івшиної. – Київ : Українська прес-група, 2011. – 800 с.

Про Пересопницьке Євангеліє (с. 653-665; 737-743).

Скарби та реліквії України / уклад. С. Вербич. – Київ : Арій, 2020. – 352 с. : іл.

Про Пересопницьке Євангеліє (с. 182-185).

Першокнига / Ю. Нікольченко, В. Ярощук, П. Сара. – Рівне : Світоч, 1992. – 40 с.

Збірник наукових досліджень М. Максимовича, П. Житецького, Я. Поліщука про Пересопницьке Євангеліє.

Войтович В. М. Пересопниця. Рівненський край: історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2011. – 816 с. : іл.

Про Пересопницьке Євангеліє (с. 93-165).

Пересопницькому Євангелію-450 років / [упоряд. П. М. Кралюк]. – Острог, 2011. – 240 с.

У книзі представлені документальні матеріали, наукові статті, спогади, а також твори художнього характеру, які стосуються історії Пересопниці, Пересопницького Євангелія й волинської книжності.

Цимбалюк Є. Пересопницьке Євангеліє: повернення на рубікон / Є. Цимбалюк. – Рівне : ПП ДМ, 2011. – 112 с. : іл.

Історико-документальна книга про народження, значимість, історичний шлях раритету.

Шморгун Є. І. Пересопниця. Трикнижжя / Є. І. Шморгун. – Рівне : ПП Лапсюк В. А., 2013. – 370 с.

Книга охоплює майже тисячолітній період буття колишнього княжого города древньої Погорини, де було явлено світові Українську Першокнигу.

Пересопницьке Євангеліє в художній літературі

Літературна Рівненщина : антологія: до 20-річчя обласної організації письменників / [упоряд.: О. Євтушок, В. Климентовська, Л. Рибенко; передм. А. Криловця]. – Рівне : Рівненська друкарня, 2005. – 532 с.

Вірш Юрія Берези «Елегія української книжки» (с. 36)

Климентовська В. Пересопницька осінь : поезії / В. Климентовська. – Рівне : Азалія, 1997. – 90 с.

Пересопницькому Євангелію-450 років / [упоряд. П. М. Кралюк]. – Острог, 2011. – 240 с.

Неоніла Диб’як «Пересопницький мотив» (с. 3); «Пересопницький шлях» (с. 140).

Євген Шморгун «Те, що гріє душу…» (с. 96-119).

Вікторія Климентовська «Пересопницька осінь» (с. 132).

Сергій Синюк «Книжна мудрість» (с. 139).

Василь Басараба «Столичні села» (с. 141).


Шевчук В. О. Око Прірви : роман / В. О. Шевчук. – Київ : Укр. письменник, 1996. – 197 с.

Головний герой роману - художник та каліграф Михайло Василевич - творець Пересопницького Євангелія.


Кравцов Л. П. Волинські Афіни : роман / Л. П. Кравцов. – Москва, 2003. – 240 с.

Розповідь про зустріч у Пересопниці архімандрита монастиря Григорія з книгодрукарем Іваном Федоровим (с. 195-204).

Публікації у збірниках

Гнатенко Л. А. Письмо Пересопницького Євангелія та графіко-орфографічні особливості пам’ятки / Л. А. Гнатенко // Пересопницьке Євангеліє. 1556-1561 : Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик. – 2-ге вид., доп. – Київ : НБУВ, 2011. – С. 55-73. Електрон. аналог друк. вид. – https://archive.org/details/PY1561/page/n11/mode/2up . – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

Дубровіна Л. А. Археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія / Л. А. Дубровіна, Л. А. Гнатенко // Пересопницьке Євангеліє. 1556-1561 : Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик. – 2-ге вид., доп. – Київ : НБУВ, 2011. – С. 74-104. - – Електрон. аналог друк. вид. – https://old.archives.gov.ua/Publicat/Researches/PJevanhel.pdf . – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

Дубровіна Л. Пересопницьке Євангеліє – початок створення кодексу в Дворецькому монастирі / Л. Дубровіна, Л. Гнатенко // Пересопницькому Євангелію-450 років / [упоряд. П. М. Кралюк]. – Острог, 2011. – С. 75-87.

Житецкий П. О Пересопницкой рукописи : труды III археологического съезда в Киеве 1879 / П. Житецкий ; пер. Я. Поліщука, М. Федоришина // Першокнига / Ю. Нікольченко, В. Ярощук, П. Сара. – Рівне : Світоч, 1992. – С. 14-23.

Житецький П. Про Пересопницький рукопис : (Труды археологического сьезда в Киеве, т.2, 1878 г.; із книги «Першокнига», ст. 13-23. пер. Я. Поліщука) / П. Житецький // Пересопниця. Рівненський край: історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2011. – С. 93-102. : іл.

Запаско Я. Перлина книжкового мистецтва : (із часопису «Пам'ятки України!», 1986, № 3, ст. 24-25.) / Я. Запаско // Пересопниця. Рівненський край: історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2011. – С. 111-113. : іл.

Кравцов Л. Літописна Пересопниця : (із книги «Свідки народної величі») / Л. Кравцов // Пересопниця. Рівненський край: історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2011. – С. 128-130. : іл.

Кралюк П. Геній знайомиться зі святинею / П. Кралюк // Сила м'якого знака, або Повернення Руської правди / за заг. ред. Л. Івшиної. – Київ : Українська прес-група, 2011. – С. 737-743.

Шевченко й Пересопницьке Євангеліє.

Кралюк П. Євангеліє княгині Жешлавської / П. Кралюк // Сила м'якого знака, або Повернення Руської правди / за заг. ред. Л. Івшиної. – Київ : Українська прес-група, 2011. – С. 653-665.

Про історію створення Пересопницького Євангелія.

Новак О. Пересопницька Євангелія : (із книги «Християнство в Україні», ст. 50-53.) / О. Новак // Пересопниця. Рівненський край: історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2011. – С. 123-124. : іл.

Омелянчук І. Книга, на якій присягають президенти / І. Омелянчук // Волинь моя : Видання Міжнародного громадського об'єднання «Волинське братство» / Гол. ред. М. Сорока. – Київ : Київська правда, 2005. – Вип. 5. – С. 141-144.

Поліщук Я. Пересопницьке Євангеліє як феномен української духовної культури : (із книги «Першокнига», ст. 25-37.) / Я. Поліщук // Пересопниця. Рівненський край: історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2011. – С. 103-110.

Поліщук Я. Пересопницьке Євангеліє як феномен української духовної культури / Я. Поліщук // Першокнига / Ю. Нікольченко, В. Ярощук, П. Сара. – Рівне : Світоч, 1992. – С. 26-39.

Рівненський район ― батьківщина Української Першокниги // Воскресіння духу. Православні громади, храми та настоятелі Рівненського благочиння Рівненської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату / [ред.-упоряд. О. Кулик]. – Рівне : Вид. О. Зень, 2013. – С. 7.

Цибульська А. Дубровиця ― Пересопниця: роль княгині Анастасії-Парасковії Гольшанської-Дубровицької у створенні «Пересопницького Євангелія» : (із книги «Дубровиці - 1000 років», ст. 49-51) / А. Цибульська // Пересопниця. Рівненський край: історія та культура / В.М.Войтович. – Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2011. – С. 135-136. : іл.

Цирліна М. Пересопницьке Євангеліє: книга, яка сама розповідає свою історію : («Клеванський тракт» № 20 (330), 30 трав.) / М. Цирліна // Пересопниця. Рівненський край: історія та культура / В.М.Войтович. – Рівне : Видавець Валерій Войтович, 2011. – С. 162-165. : іл.

Чепіга І. П. Пересопницьке Євангеліє – унікальна пам’ятка української мови / І. П. Чепіга // Пересопницьке Євангеліє. 1556-1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик. – 2-ге вид., доп. – Київ : НБУВ, 2011. – С. 13-54.

Публікації в журналах

Андріяшик О. Рік української Першокниги / О. Андріяшик // Дивосвіт. – 2011. – № 2. – С. 40-42. До 450-річчя Пересопницького Євангелія (1556-1561).

Бухало Г. Пересопницьке Євангеліє / Г. Бухало // Погорина. – 2007. – № 2-3. – С. 210-216.

Губанов О. «Західна брама» ― перехрестя можливостей / О. Губанов // Віче. – 2011. – № 1. – С. 9. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу: http://veche.kiev.ua/journal/2366/ . – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

В стратегії туристичного розвитку Рівненщини «Західна брама» велике місце відведено відзначенню 450-річчю Пересопницького Євангелія.

Дем'янчук Г. Хто він, Михайло Василевич? : життєва згадка одного з авторів Пересопницького Євангелія / Г. Дем'янчук // Погорина. – Рівне : Азалія, 2002. – Вип. 4. – С. 25-27.

Димова Н. Заповеди Блаженства. 450 лет назад Благая Весть прозвучала на украинском языке ― в Пересопницком мужском монастыре завершилась работа над переводом Евангелия / Н. Димова // Бизнес. – 2011. – № 34. – С. 56-57.

Дубовик О. Пересопницькому Євангелію ― 450 / О. Дубовик // Вісник Книжкової палати України. – 2011. – № 8. – С. 39-40.

Климчук А. Українська першокнига / А. Климчук // Мистецькі грані. – 2011. – № 23 (8). – С. 26.

Кралюк П. Там, де писалося Пересопницьке Євангеліє / П. Кралюк // Погорина. – 2010. – № 14-15. – С. 309-312. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу: https://eprints.oa.edu.ua/83/1/Kraljuk.pdf. – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

Мандрик Н. Пересопницьке Євангеліє як джерело культури української мови / Н. Мандрик // Нова педагогічна думка. – 2004. – № 2. – С. 78-79.

Марчук Л. Нове життя старої Пересопниці / Л. Марчук // Віче. – 2011. – № 1. – С. 10-11.

Проект «Пересопниця» по відновленню старовинного княжо-монастирського поселення.

Матвієнко А. Пересопницьке Євангеліє ― видатна пам'ятка українського відродження 16 ст. / А. Матвієнко // Дивослово. – 2004. – № 5. – С. 31-34.

Німчук В. Пересопницьке Євангеліє ― знову ювіляр / В. Німчук // Українська мова. – 2016. – № 4. – С. 3-23. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2016_4_3 . – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

Лексика Пересопницького Євангелія. Аналіз лексем та їхньої семантики.

Писаренко С. А долоню над Пересопницьким Євангелієм пронизує тепло / С. Писаренко // Віче. – 2011. – № 1. – С. 6-8. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/viche_2011_1_7 . – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

Пересопницьке Євангеліє в Інституті рукопису Національної бібліотеки імені В.Вернадського.

Прокопчук О. Видання Пересопницького Євангелія крок до об'єднання слов'янських народів / О. Прокопчук // Віче. – 2011. – № 1. – С. 12. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viche_2011_1_10 . – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

Оновлене видання «Пересопницького Євангелія» презентуватимуть на святі з нагоди 450-річчя Першокниги.

Соколов В. З історії книжкової оправи та палітурного мистецтва / В. Соколов // Бібліотечна планета. – 2014. – № 4. – С. 17-22.

Толочко П. Пересопницьке Євангеліє та його історичний контекст / П. Толочко // Світогляд. – 2008. – № 4. – С. 2-5. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу: https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2008-12-4/svit-2008-12-4-02-tolochko.pdf . – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

Історія Пересопницького Євангелія та новий проект факсимільного видання православного церковного раритету.

Хлинова Н. Рукописи та стародруки в книгозбірнях України / Н. Хлинова // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 4. – С. 102-105.

Часословець; Христинопольський Апостол; Холмське Євангеліє; Требник; Перло Многоцінне; Пересопницьке Євангеліє; Патерик Печерський.

Цимбалюк Є. Пересопницьке Євангеліє: повернення на рубікон : (уривки з історико-документального есе) / Є. Цимбалюк // Погорина. – 2011. – №18-19. – С. 340-371.

Про історію створення Пересопицького Євангелія.

Ярмусь С. Пересопницьке Євангеліє в історії української церкви й українського народу / С. Ярмусь // Вісті Комбанта. – 2011. – № 3. – С. 28-30.

Публікації в газетах

Галущак І. Пересопницьке Євангеліє ― наша Першокнига / І. Галущак // Слово Просвіти. – 2016. – 03.11-09.11 (№ 44). – С. 11.

Про створення рукописного Пересопницького Євангелія, написаного староукраїнською мовою в монастирі села Пересопниця в середині XVI століття (до 460-річчя написання української Першокниги).

Дем'янчук О. Повернення через віки / О. Дем'янчук // Вісті Рівненщини. – 2010. – 21 січ. (№ 3). – С. 4.

Факсимільна копія Пересопницького Євангелія передана в Рівненський краєзнавчий музей.

Жабокрицька А. Скарб національної духовності. Пересопницьке Євангеліє / А. Жабокрицька // Вісті Рівненщини. – 2011. – 27 трав. (№ 21). – С. 12.

Ісаєв В. Найцікавіші факти про Пересопницьке Євангеліє / В. Ісаєв // Експрес. – 2019. – 9-16.05 (№ 19). – С. 9.

Ісаєв В. Першокнига повертається / В. Ісаєв // Експрес. – 2011. – 12.05-19.05 (№ 50). – С. 19-20.

Історики готують електронну версію Пересопницького Євангелія.

Квітка О. Світський ювілей церковної книги / О. Квітка // Літературна Україна. – 2011. – 18 серп. (№ 31). – С. 11.

До 450-річчя Пересопницького Євангелія.

Омелянчук І. «Хай святиться ім'я твоє...» / І. Омелянчук // Урядовий кур'єр. – 2011. – 27 серп. (№ 156). – С. 8. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/haj-svyatitsya-imya-tvoye/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

До 450-річчя Пересопницького Євангелія.

Петро Кралюк. Блага вість од княгині Жеславської . Історія Пересопницького Євангелія. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2011 // Літературна Україна. – 2011. – 27 жовт. (№ 41). – С. 14.

Про нову книгу П. Кралюка «Блага вість од княгині Жеславської. Історія Пересопницького Євангелія».

Цимбалюк Є. Дубровицькі паростки сестер Гольшанських / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2011. – 13 січ. (№ 5). – С. 12.

Княгиня Анастасія Гольшанська доклала фундаторських зусиль для перекладу Пересопницького Євангелія.

Цимбалюк Є. Середньовічні реліквії з рівненським корінням / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2014. – 6 листоп. (№ 79). – С. 11.

Про Пересопницьке Євангеліє, Острозьку Біблію, Радивилівський «Апостол», Дубенське Четвероєвангеліє.

Чорна С. Пересопницьке Євангеліє: від гетьмана Мазепи до президентів незалежної держави / С. Чорна // Голос України. – 2019. – 17 квіт. (№ 74). – С. 1, 14. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/316079 . – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

Історія створення Пересопницького Євангелія.

Шморгун Є. Те, що гріє душу / Є. Шморгун // Літературна Україна. – 2011. – 21 квіт. (№ 16). – С. 10.

Нарис до 450-річчя Пересопницького Євангелія.

Шпак І. Повернення додому ... / І. Шпак // Літературна Україна. – 2018. – 30 серп. (№ 31). – С. 3.

Про презентацію української Першокниги ― Пересопницького Євангелія, яка відбулася 24 серпня 2018 року у концертному залі «Акваріус» міста Буча. Автори також знайомлять читачів з історією видання.

Юркова О. ...«Пересопницьке Євангеліє: повернення на рубікон» / О. Юркова // Голос України. – 2011. – 3 верес. (№ 163). – С. 7. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://www.golos.com.ua/article/102601 . – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2021.

Історико-документальна книга Євгена Цимбалюка «Пересопницьке Євангеліє: повернення на рубікон».

Конспекти уроків, сценарії

Бутенко Ю. Україна ― наш спільний дім. Мандрівка сторінками усного журналу / Ю. Бутенко // Класному керівнику. УСЕ для роботи. – 2011. – № 11. – С. 8-10.

Власов В. Історія української культури ХVІ ст. : матеріали до уроків / В. Власов // Історія в школах України. – 2008. – № 10. – С. 21-28.

Про історичні передумови створення Пересопницького Євангелія.

Марушкевич Л. Пересопницьке Євангеліє ― національна святиня українців / Л. Марушкевич // Дивослово. – 2012. – № 2. – С. 13-15.

Конспект уроку до Дня рідної мови. Вивчення перших рукописних книг.

Путенко В. Народження української книги. До 450-річчя Пересопницького Євангелія. Бібліотечний урок / В. Путенко // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 6. – С. 7.

Щербина С. «Книги ― перли із перлин» / С. Щербина // Українська література в ЗОШ. – 2014. – № 7-8. – С. 40-45.

Конспект уроку для 6-го кл.: «Книжка в житті людини. Письменник та його праця над художнім твором. Розповідь про те, як «робиться книга». Сучасний читач і його роль у новому «житті» твору». Про Пересопницьке Євангеліє (с. 41-42).

Електронні ресурси

Бухало О. Пересопницьке Євангеліє: як починалася українська літературна мова? [Електронний ресурс]/ О. Бухало //BBC-Україна : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/blog-history-46152610 . ― Назва з екрана. ― Мова: укр. ― Дата перегляду: 12.08.2021.

Гнатенко Л. А. Пересопницьке Євангеліє [Електронний ресурс] / Л. А. Гнатенко //Інститут історії України НАН України : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу: https://cutt.ly/gQS5zpn. – Назва з екрана. – Мова: укр. – Дата перегляду : 12.08.2021.

Казаков М. Пересопницьке Євангеліє [Електронний ресурс] / М. Казаков // YouTube. – Електрон. відеодані (1 файл : 12:32 хв.). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=PxwROcCRv6E . – Опубліковано : 28.08.2016. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.08.2021.

Кралюк П. Пересопницьке Євангеліє – національний символ України [Електронний ресурс] / П. Кралюк // День : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/peresopnycke-yevangeliye-nacionalnyy-symvol-ukrayiny. – Назва з екрана. – Мова: укр. – Дата перегляду: 12.08.2021.

Пересопницьке Євангеліє [Електронний ресурс] // Суспільне Рівне : [ТVканал]. – Електрон. відеодані (1 файл : 4:29 хв.). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ug8_1KSvGC0. – Опубліковано : 8.11.2019. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.08.2021.

Пересопницьке Євангеліє святиня українського народу…[Електронний ресурс] // Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу: https://mefodiy.org.ua/peresopnicke-ievangeliie-svyatinya-ukr/. – Назва з екрана. – Мова : укр. – Дата перегляду : 12.08.2021.

Пересопницьке Євангеліє. Факсимільне видання / Агенція інформатики та аналітики «Гал-інфо» // YouTube. – Електрон. відеодані (1 файл : 5:36 хв.). – Режим доступу: https: https://www.youtube.com/watch?v=UVMzDG-CWuM . – Опубліковано : 22.12.2017. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.08.2021.

Сатпаєв М. Пересопницьке Євангеліє: реліквія, на якій присягають президенти [Електронний ресурс] / М. Сатпаєв // Український інтерес : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу: https://uain.press/articles/peresopnytske-yevangeliye-relikviya-na-yakij-prysyagayut-prezydenty-1036614. – Назва з екрана. – Мова: укр. – Дата перегляду: 12.08.2021.

Чому Пересопницьке Євангеліє таке цінне для українців [Електронний ресурс] / ВВС NEWS. Україна // YouTube. – Електрон. відеодані (1 файл : 2:20 хв.). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=RJq1FYjFGWc. – Опубліковано : 15.11.2018. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.08.2021.

Інформаційно-бібліографічний відділ