Технологія створення власної справи
Найголовніше в організації нового підприємництва, створенні власної справи - це її запуск, старт, вихід на "стаціонарну орбіту". Як свідчить досвід, більше половини спроб створення фірм безуспішно завершується вже на початковій стадії. У багатьох випадках провал або загасання підприємницького задуму обумовлені невмінням, незнанням простих речей, організаційною недосконалістю побудови початкової стадії проекту, створення власної справи. У зв'язку з цим увага підприємця-початківця повинна бути привернута на деякі загальні вимоги та правила, які необхідно знати і дотримуватись, щоб не допустити зриву вашої справи ще на самому початку. Аби не зазнати фіаско у благородному прагненні стати підприємцем, початківцям необхідно завчасно знати, які документи необхідні для заснування фірми, як вони готуються, як формується статутний фонд підприємства, як здійснюється державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.
Засновницькі документи та їх підготовка
Відправною точкою, з якої починається власна справа, є ідея, закладена в її основу. Заздалегідь слід знати, хто може здійснювати підприємницьку діяльність, а кому забороняється. Крім того, необхідно також бути обізнаним з існуючими обмеженнями у здійсненні підприємницької діяльності. До засновницьких документів, що підтверджують статус юридичних осіб і без яких неможливо заснувати фірму, відносять статут та установчий договір. Створення малих підприємств, товариств, асоціацій, об'єднань підприємств та інших підприємницьких структур без цих основних документів неможливе. Для тих, хто створює приватні фірми на правах малих підприємств з індивідуальною формою організації бізнесу, необхідним документом є статут підприємства, а для підприємств із колективною формою організації бізнесу (товариства, об'єднання підприємств тощо) - необхідні статут та установчий договір.
Що ж таке статут підприємства?
Статут підприємства - це офіційно зареєстрований документ, який визначає форму власності підприємства, сферу його діяльності, спосіб управління та контролю, порядок утворення майна підприємства й розподілу прибутку, порядок реорганізації підприємства та інші положення, які регламентують діяльність юридичної особи.
Статут підприємства - це його мала конституція, його основний закон.
Завдання статуту - дати найбільш повне уявлення про правовий статус підприємства (фірми) як самостійного суб'єкта підприємницької діяльності, що має всі права юридичної особи, про його внутрішній механізм управління і самоуправління, режим формування та розпорядження його коштами і прибутком. Таке призначення статуту виявляється і в його структурі, яка, як правило, складається з таких розділів (статей), як:
· найменування та місцезнаходження фірми;
· загальні положення;
· предмет, цілі та напрямки діяльності фірми;
· юридичний статус фірми;
· зовнішньоекономічна діяльність;
· майно фірми;
· фонди фірми;
· виробничо-господарська діяльність;
· прибуток фірми та його розподіл;
· відшкодування збитків;
· органи управління та контролю фірми;
· організація й оплата праці;
· компетенція і повноваження органів трудового колективу;
· облік та звітність;
· припинення діяльності фірми (реорганізація та ліквідація).
Усі ці розділи повинні міститися в статутах усіх видів підприємств, незалежно від їх організаційних форм власності. Водночас вони можуть об'єднуватися, а "наповнення" цих розділів конкретними положеннями залежить від виду підприємства, вимог та бажань власників-засновників.
Організація підприємства, якщо кількість осіб, які бажають його заснувати, двоє або більше, починається з розробки та прийняття установчого договору.
Установчий договір - це угода (договір), яка укладається між двома або декількома засновниками щодо створення підприємства (фірми) певним шляхом. Суть установчого договору полягає в тому, що він є одним із різновидів згоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи.
В установчому договорі визначаються предмет угоди, назва та юридична адреса підприємства (фірми), статутний фонд, відповідальність засновників та інші умови функціонування підприємства (фірми). Зміст установчого договору - об'єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому головним для установчого договору є окреслення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, передусім майнового та організаційного характеру. Все це визначає відповідну структуру установчого договору, яка має такі розділи:
преамбулу;
предмет договору;
назву та місцезнаходження фірми;
загальні положення договору;
юридичний статус фірми;
статутний фонд і вклади учасників (засновників);
права та обов'язки учасників (засновників);
майно фірми. Розподіл прибутку;
порядок виходу зі складу учасників;
форс-мажор;
розв'язання суперечок;
умови припинення (розірвання) договору;
умови та строки набуття договором чинності;
інші умови.
Установчий договір набирає чинності з моменту його підписання всіма засновниками (учасниками) фірми.
Засновницькі документи - важливий атрибут підприємницького бізнесу. Вони підтверджують юридичний статус підприємства і через те потребують професійного підходу до укладання. Тому таку роботу, як правило, доручають фахівцям (юристам, економістам). Користуючись кваліфікованими довідковими матеріалами, а також ознайомившись з основними положеннями законодавчих актів щодо підприємницьких структур, можна провести цю роботу самостійно.
Процес укладання засновницьких документів передбачає:
підготовчу роботу, в ході якої визначають цілі, завдання, методи організації підприємства;
попередні переговори з потенційними засновниками (учасниками) для підприємств з колективною формою власності;
збирання й узагальнення необхідних матеріалів;
створення робочої групи для розробки статуту та установчого договору;
юридичні та економічні консультації щодо змісту засновницьких документів;
підготовку і проведення установчих зборів. На установчих зборах розглядають:
питання створення (заснування) підприємства (фірми), форми власності та функціонування;
проекти найменування фірми та ЇЇ юридичну адресу;
склад засновників;
строки розробки засновницьких документів;
питання щодо вибору керівних органів фірми та інші організаційні питання.
Рішення зборів оформлюють протоколом, який підписують усі засновники. У разі позитивного рішення фірму вважають заснованою. На чергових зборах розглядають та затверджують підготовлені засновницькі документи. Цей факт підтверджується протоколом. Статут та установчий договір підписують усі засновники (учасники), тиражують необхідною кількістю примірників, засвідчують державним нотаріусом і подають на реєстрацію. Тільки після реєстрації підприємство (фірма) дістає право на функціонування.
РЕЄСТРАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ І ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Закон).
Стаття 5 р.1 Закону:
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця.
Реєстрація юридичних осіб
Порядок.
Для проведення реєстрації юридичної особи державному реєстратору подаються документи, які він перевіряє на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, згідно ч. 1 ст.27 Закону.
Якщо таких підстав немає, державний реєстратор до реєстраційної картки вносить ідентифікаційний код заявника та робить запис до Єдиного державного реєстру про державної реєстрації юридичної особи.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису є датою державної реєстрації юридичної особи.
Строк не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Документи:
- паспорт;
- заповнена реєстраційна картка(форма № 1);
- копія рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
- два примірники установчих документів;
- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб.
Реєстраційний збір.
Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб -170 грн.
Держання реєстрація припинення діяльності юридичної особи
Для внесення до Єдиною державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи засновники (учасники) юридичної особи або уповноважені ними орган чи особа повинні подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:
- нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи;
- документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Слід пам'ятати, що:
- свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця та юридичної особи повинно бути оформлено державним реєстратором і видано (надіслано рекомендованим листом) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації;
- свідоцтво про державну реєстрацію підписується державним реєстратором та засвідчується його печаткою;
- у разі подання документів поштою (рекомендованим або цінним листом) підписи на реєстраційних картках мають бути нотаріально посвідчені (п.2 ст.8 Закону).
Реєстрація фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
Порядок.
Для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, державному реєстратору подаються документи для їх перевірки на відсутність підстав для відмови у проведенні реєстрації, які передбачені ч.1 ст. 44 Закону.
Якщо таких підстав немає, реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця на підставі відомостей реєстраційної карт».
Дата внесення до Єдиного державного реєстру є датою державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Строк реєстрації не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів і не пізніше наступного дня фізична особа-підприємець отримує свідоцтво про державну реєстрацію, яке має бути оформлено державним реєстратором і видано заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про реєстрацію фізичної особи-підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця для взяття його на облік.
Документи:
- паспорт;
- заповнена реєстраційна картка (форма №10);
- копія договору про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;
- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця
Реєстраційний збір.
За проведення державної реєстрації - підприємця - оплачується збір 34 гривні.
Документом, що підтверджує внесення реєстраційного збору, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.
Для державної реєстрації документи подаються заявником особисто, реєстратору й додатково пред'являється паспорт.
Види банківських рахунків та порядок їх відкриття
Передумовою існування різних форм розрахунків є можливість відкриття та ведення операцій за рахунками юридичних і фізичних осіб в установах банків.
Суб'єкти господарської діяльності — учасники безготівкових розрахунків — за власним розсудом обирають банківську установу. Після згоди цієї банківської установи у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України (НБУ) та іншими актами чинного законодавства, здійснюються безготівкові розрахунки; рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, а також рахунки для обліку коштів — у розрахунках за конкретними операціями.
Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями відкриваються підприємству на підставі заяви про відкриття рахунка. Рахунки відкриваються відповідно до нормативної бази, що регулює цей вид правовідносин, і договору між установою банку та власником рахунка. Підприємства відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення банківських операцій у будь-яких банках за умови згоди останніх.
Суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, а також їх відокремлені підрозділи, мають право відкрити поточні, бюджетні, кредитні та депозитні рахунки.
Поточні — відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів банківських операцій відповідно до чинного законодавства України.
Бюджетні — відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання.
Кредитні —- відкриваються на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам у будь-якій установі банку, яка має право видавати кредити з дотриманням вимог чинного законодавства. Нерезидентам — юридичним та фізичним особам кредитні рахунки в національній валюті не відкриваються.
Депозитні — відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам на підставі укладеного депозитного договору між Власником рахунка та установою банку на визначений у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Відсотки за депозитними вкладами перераховуються в такому самому порядку або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняється.
Для відкриття поточних рахунків до установи банку подають:
• оформлену заяву на відкриття рахунка встановленого зразка;
• свідоцтво про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;
• копію статуту або положення, засвідчену нотаріально чи реєструю чим органом;
• довідку, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;
• картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів;
• зразок відбитки печатки, присвоєної підприємству;
• копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.
Фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їх ім'я. Вони подають до установи банку:
• заяву про відкриття рахунка, підписану підприємцем;
• копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;
• картку зі зразком підпису, засвідчену нотаріально.
За довіреністю підприємця, що засвідчена нотаріально, рахунком підприємця можуть розпоряджатися інші особи.
Завдання
Опрацювати матеріал (конпект в зошиті). Дати в зошиті відповіді на питання:
1. Що таке засновницькі документи?
2. Який основний зміст та структура статуту підприємства (фірми)?
3. Що таке установчий договір, яка його структура?
4. Протягом якого терміну здійснюється державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності?