ІСТОРІЯ

Не треба навіть шукати старі фото будинку. Так він виглядає зараз.

Наш будинок був збудований у 1926 році. У всякому випадку так "говорить" технічний паспорт. Кажуть, що спочатку тут була баня, потім - школа, потім - житловий будинок.

У XVIII ст. – першій половині в передмісті Воля (в районі сучасної вулиці П. Дорошенка) існував, мабуть, чи не найстаріший цвинтар. Саме навпроти цього, тепер вже бувшого, цвинтарю і стоїть наш будинок.

Про нього згадував В. Г. Короленко у спогадах «Історія мого сучасника». На цьому ж кладовищі була могила учня гімназії Янкевича, який в ній вчився за кілька років до Короленка. Тоді Янкевича «переслідувала» гімназійна влада і одного разу він був покараний нібито за неуважність на уроці. На його запевнення, що він хворий, ніхто не звернув уваги і його відправили до карцера. Коли ж сторож пішов його ввечері випустити, той вже марив, а за деякий час Янкевич помер. З тих пір серед гімназистів був своєрідний обов’язок в пам’ять за померлим товаришем. Ось як це описує Короленко у тих-таки спогадах: "На плиті після традиційних трьох літер D. O. M. (DeoOptimoMaximo, з лат. "В славу найвеличнішого і найвищого Бога", авт.) стояло зменшувальне ім’я з прізвищем (ніби Ясь Янкевич), потім рік народження та смерті. Зверху, видряпані в глибокій борозні цвяхами і ножиками, були видимі два польських слова: ofiarasrogości (жертва строгості)".

Вулиця ДОРОШЕНКА ПЕТРА (кол. Томарівська, Тамарівська, Легіонів, Горького, перейменована згідно з розпорядженням міської управи від 25.05.1993 р. № 541–р). Дорошенко Петро (1627–1698 рр.) – гетьман Правобережної України (1665–1676 рр.). Учасник визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. Виконував важливі доручення Б.Хмельницького. В 26 років – прилуцький полковник. Був противником підписання Переяславської угоди з Росією. Вів боротьбу за об’єднання Правобережної і Лівобережної України.

ЯК БУДИНОК НЕ ЗНЕСЛИ

В далеких 80-х один із мешканців будинку написав листа, поцікавившись долею будинку.

13 червня 1984 року Рівненське обласне виробничо-технічне управління Міністерства зв'язку УРСР надало відповідь мешканцю нашого будинку Кольцову А. Н.

"Планом капітального будівництва на 1984 рік будівництво житлового будинку повул.Пирогова не передбачено, відповідно, питання знесення не вирішуватиметься. При складанні плану капітльного будівництва на 1985 рік будівництво житлового будинку буде включено до проекту плану, але остаточне рішення буде прийнято при захисті плану в Міністерстві зв'язку УРСР у вересні-жовтні 1984 року. У випадку позитивного рішення питання в МЗ УРСР питання знесення вирішуватиметься додатково"

Що ж ... Доволі конкретна відповідь як для тих часів.

Стурбовані "конкретністю" відповіді мешканці вирішили написати листа Заступнику председателя Держбуду Української РСР Жарикову Н. П.

Ось він:

Листом від Лютого 1985 року № 14-2/154 Рівненському містськвиконкому та облконторі будбанку Вами дозволено будівництво індивідуального житлового будинку серії № 87-086/12 на 90 квартир в місті Рівне по вулиці Пирогова, 9 на базу існуючих фундаментів. Рішенням Рівненського містськвиконкому № 93 від 20 березня 1979 року виділена площадка під забудівлю 0.36 га з розташованими на ній житловими будівлями, знесення яких передбачене до початку будівництва. Але будівництво 90-квартирного будинку здійснювалось з порушенням всіх норм та правил техніки безпеки без знесення будівель на будівельному майданчику. Планом передбачено введення 90-квартирного будинку по вулиці Пирогова, 9 в третьому кварталі 1987 року. Будинок не здано до теперішнього часу. Враховуючи ненормальні умови будівництва житлового будинку, при наявності мешканців в не знесених будинках, а також дуже тяжкі умови мешканців, ми неодноразово звертались до місцевих органів з питанням нашого відселення. Але нам "люб'язно" обіцяли, що наше питання з нашого відселення буде вирішене позитивно, але до теперішнього часу "віз і нині там", у зв'язку не вирішенням питання про знесення будинку по вулиці Горького (тепер Дорошенка), 34А і після здачі в експлуатацію 90-квартирного житлового будинку. Виникає питання: кому потрібна така економія? Вона непотрібна ні мешканцям, які будуть проживати в новому будинку, тому що їх позбавляють благоустрою, ні мешканцям, які залишились жити в не знесеному 4-х квартирному житловому будинкові і теж позбавляються всіх умов благоустрою. Ми, мешканці 4-х квартирного будинку погоджуємось на отримання квартир в житловому будинку, що будується або в інших будинках. Просимо вашої вказівки Рівненському відділу держархбудконтролю і Рівненській облконторі будбанку про заборону приймання в експлуатацію 90-квартирного житлового будинку по вулиці Пирогова, 9 без виконання проектних рішень. Додатки: копія листа-відповіді № 06-ГР-2048/І; копія листа-відповіді № 6-9 а № 6-Д-533/І від 27 лютого 1987 року. Мешканці будинку по вулиці Горького (тепер Дорошенка), 34А: Кольцов, Зозулинська, Вишнякова.


І запрацювала бюрократична машина: листи, відповіді, статті в газетах і людська БАЙДУЖІСТЬ.



















СОНЯЧНЕ - МОЛОДЦІ !!! ВСЕ ЗРОБИЛИ!!!

ЩО МАЄМО ЗАРАЗ

А зараз маємо результат БАЙДУЖОСТІ. Та сумне продовження.

Історія з калюжею та Водоканалом

Одного разу виникла на дорозі невеличка ямка. Заповнилася водою і стала калюжею. Їдуть машини і весело заляпують водою із калюжі наші вікна. А коли стала вона така глибока, що машини почали псуватись, хтось добрий поставив ЗНАК.

І вирішив Водоканал відремонтувати ту трубу під дорогою, з якої так текло, що на дорозі ями утворювались. Копав він довго, глибоко і широко. І вдень копав і вночі. А вночі, це щоб усі добре запам'ятали що то ВОДОКАНАЛ працює. А коли у червні закінчив, то вирішив, що у листопаді теж треба покопати.

Про воду і куди вона тече.

І взагалі, що це вона собі дозволяє! Тече і тече кудись!

Як бачимо якась дуже "добра" людина влаштувала тротуар. Гарний такий, асфальтований. Ідеш по ньому в дощ, а ноги в грязюці не тонуть. Все б нічого, та нахилили того тротуара, що та вода знову ж таки тече. І куди?

Звичайно під будинок. Бо люди, що в ньому живуть дуже люблять, коли всередині квартири вологі стіни. Це їм дуже необхідно. Вони там в хаті плісняву розводять. До промислових масштабів ще не дійшли, але впевнено до цього прямують.

Але не тільки плісняву ті мешканці люблять. Вони ще в захваті від того, що будинок дає тріщини. Але цю історію розкажу пізніше.

Нова казка про дерева та їхні гілки

Дуже давно одного разу добра людина вирішила посадити біля дитячого садочку дерева. Дерева росли росли і виросли на радість людям. Високі скроні зелених дерев захищали людей від палючого сонця. Міцне коріння укріплювало ґрунт навколо дерев. Та ось одного разу Рівнеенерго (тепер, раніше мабуть якось по радянському називалось) захотіло привести людям в будинки світло і провели вздовж вулиці проводи електромережі. Але дерево не знало що таке електроенергія і вирішило дотягнутись до проводів. Аж тут налетів шалений вітер, почав хитати допитливе дерево. Гілки не витримали натиску вітру і зламались. Впали вони на електромережі і залишили людей без світла. І тоді МНС дорогу перекрило. Швидку і поліцію викликало. Рівнеенерго швидко приїхало. І всі гуртом прибрали гілки, вчепили провід на місце і відновили електропостачання. І добре, що ні на кого з людей ці чудові дерева і прогресивні мережі електропостачання не впали.

Здавалося б нарешті щасливий кінець настав.

Але не так сталося, як гадалося.

Дерева - вони ж дуже допитливі. І знову ростуть і цікавляться, як то там у Рівнеенерго по проводах електричний струм біжить. Може самі хочуть щось подібне зробити (Аватар якийсь виходить). І вже доросли до проводів. І вирішила людина зателефонувати до Рівнеенерго, щоб захистити його проводи. Але добра людина із Рівнеенерго сказала, що вони не мають справи з деревами і порадили звернутись до Зеленого господарства. А вітер в суботу починав вирувати все більше і більше. І ось ось знову зламається гілляка і впаде тепер не тільки на проводи, а і на дах будинку, а може і вікно якоїсь людини може розбити. А Зелене господарство по суботах і неділях спить. І розбудити його в ці дні неможливо. Тоді Людина вирішила зателефонувати в Єдину диспетчерську службу. А та по суботах і неділях тільки від COVID-у рятує. Ну вже людина не стала нікого турбувати (хай вже всі відпочинуть, всіх врятують і всім буде добре), дочекалась буднього дня і зателефонувала до Зеленого господарства. А воно і каже: "взагалі-то плановим доглядом за деревами на вулицях ми не займаємось, це обов'язки Житлово-комунального господарства". Взагалі вони ріжуть дерева тільки за великі гроші. А як немає у вас грошей, то самі ріжте, як хочете. І вирішила людина звернутись до УК Сонячне. А там ще одна дуже добра людина сказала, що треба обов'язково писати заяву. А планово вони тільки вулиці замітають.

Так і звисає чудове гілля допитливих дерев. А всі добрі люди чекають поки прилетить вітер і зробить свою чорну справу.

Раніше я думав, що тільки чиновники байдужі та бездушні, але стикнувся зі звичайними людьми, які виявились набагато байдужішими та егоїстичнішими. А можливо ці прості люди просто не достатньо щасливі...

КОНТАКТИ

Поштова адреса:

вулиця Петра Дорошенка, 34А

місто Рівне

33001

e-mail: p.doroshenko34a@gmail.com