Архів зниклого сталкера
Архів зниклого сталкера
Мене звуть Павло Луговий я захоплююсь фотографією, також до останнього року серед моїх інтересів були нелегальні прогулянки в чорнобильську зону відчуження, чи як кажуть екстремальний туризм.
В суспільстві існує визначення, сталкер, це людина яка відвідує та досліджує занедбані та заборонені для знаходження місця, намагається винести звідти будь що.
Одного разу я почув розповідь про хлопця, який занадто ретельно досліджував зону відчуження, та захоплювався радянською естетикою, на його шиї завжди бовталася старенька заряджена плівкою дальномірка. Одного разу, не дивлячись на застереження друзів, він проник у підвал санчасті, саме той де в перші дні аварії складали речі пожежників, з метою зупинити розповсюдження радіації. Потім в якомусь закритому чаті він хизувався, що звідти виніс знайдений шолом ліквідатора. Потім ця коротка легенда обривається, більше про цього хлопця ніхто зі спільноти нелегалів не чув, він зник.
Дивним чином через кілька років я почав помічати деякі аналогії зі своїм життям, але єдине що я виносив із зони відчуження це фотографії, зроблені мною. Я припустив, що архів зниклого сталкера було знайдено, після пожежі на сталкерській квартирі в Прип'яті. В цьому проекті я показую як би міг виглядати архів зниклого сталкера, використовуючи фотографії зі свого архіву, та звертаю увагу на явище підсвідомої ностальгії в суспільстві.
Люди прив’язані до своїх спогадів, адже це важливий емоційний досвід. Для того, щоб спогади виникали, потрібні відповідні стимули. Оскільки людям легше мати справу з матеріальними об’єктами, вони схильні наділяти особливим значенням речі з минулого.
Інсталяція проекту, міській будинок культури, м.Вознесенськ (травень 2023 рік)