Монобільшість (не)суперсила...

За президентськими виборами 2019 року слідкували практично всі як в Україні, так і за кордоном. Тоді 73,22% виборців підтримали Володимира Зеленського, колишнього коміка та сценариста гумористичного шоу «Квартал 95». Здавалося б, на цьому сюрпризи закінчаться, проте це лише так здавалося. За результатами позачергових парламентських виборів у липні 2019 року в українську політику увірвався ще один феномен – монобільшість у вигляді пропрезидентської партії «Слуга народу».

Зараз Верховна Рада ІХ скликання виглядає так:

Улітку ВРУ ІХ скликання виповниться 2 роки. Майже половина терміну дії повноважень позаду, тому актуально та цікаво визначити, які складові передвиборчої програми вже вдалося реалізувати. Програма невелика, але охоплює багато сфер суспільно-політичного життя України. Хто найчастіше ініціює подання законопроектів до парламенту? Які законопроекти подав Володимир Зеленський? Як голосують за визначені законопроекти політичні фракції та групи? Про це та більше читайте далі.

Відповідно до Конституції (ст. 93), суб`єктами законодавчої ініціативи можуть виступати:

· Народні депутати;

· Кабінет Міністрів України;

· Президент України.

У ВРУ ІХ скликання суб`єктом законодавчої ініціативи найчастіше виступають народні депутати. У період з 30.08.2019 по 29.04.2021 рр. народні депутати 30 238 разів були ініцаторами подання законопроектів. За два роки це дуже багато.

З одного боку, парламент є уособленням законодавчої гілки влади. З іншого боку, часто парламентарі зловживають правом законодавчої ініціативи, продукуючи величезну кількість законопроектів. У міжнародній практиці, зокрема, у багатьох європейських країнах, конституційно закріплено ряд положень, що обмежують реалізацію права законодавчої ініціативи членами парламенту. Натомість посилюється роль виконавчої гілки влади (уряду) в ініціюванні прийнятті законів. Подібні обмеження спрямовані на боротьбу із «законодавчим спамом», низькою якістю законопроектів, а також на забезпечення ефективності здійснення парламентом своєї законодавчої функції, за рахунок зменшення законопроектного навантаження на парламент, і створення можливостей для реалізації урядом державної політики.

Найменше ініціює подання законопроектів Президент Володимир Зеленський. За час перебування при владі Президент ініціював подання 146 законопроектів, з яких 77 були підтримані ВРУ. Попри те, що серед усіх Президент подав найменше законопроектів, він може визначати їх як невідкладні. У такому випадку парламент зобов`язаний розглянути такі законопроекти позачергово.

Володимир Зеленський активно користується таким правом. Так, він уже подав до ВРУ невідкладні законопроекти. Переважно вони стосуються його передвиборчої програми і деякі з них ми розглянемо далі.

Одними із перших програмних законопроектів, визначені Президентом як невідкладні, були Проект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) №7203 і Проект Закону про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент) №1012.

У передвиборчій програмі Президента вони згадуються у 3 пункті «Справедливість і рівність усіх перед законом».

Як політичні фракції та групи голосували за прийняття законопроекту №7203?

Як політичні фракції та групи голосували за прийняття законопроекту №1012?

Коментар

Два проаналізовані вище законопроекти входили до передвиборчої програми В. Зеленського, тому їх прийняття було особливо важливим для Президента.

Законопроект про недоторканність виключає зі ст. 80 Конституції положення, що гарантує парламентарям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди ВР. Для прийняття законопроекту №7203 про недоторканність в цілому знадобилося 106 днів (від моменту подання до підписання Президентом).

Тема депутатської недоторканності була досить популярною серед суспільства, тому, імовірно, більшість політичних фракцій та груп ВР підтримали прийняття законопроекту. Так, пропрезидентська партія «Слуга народу» проголосували 252 голосами «за». До речі, це поки єдиний випадок, коли фракція повним складом підтримала законопроект. Також повним складом підтримала законопроект і група «За майбутнє»; 33 голоси «за» були від позафракційних депутатів; 24 «за» – від ЄС, лідер якої П. Порошенко ще за своєї каденції був ініціатором подання цього законопроекту; 23 «за» – від Батьківщини, 19 «за» – від Голосу. ОПЗЖ єдина фракція, що не проголосувала ні «за», ні «проти». Частина депутатів не голосувала, а інша частина була відсутньою. Оскільки фракція ОПЗЖ є проросійською, а її члени часто є авторами одіозних висловлювань і дій, недивно, що вони проігнорували голосування.

Законопроект про імпічмент Президента визначає засади притягнення Президента України до відповідальності шляхом усунення з посади. Для прийняття законопроекту №1012 про імпічмент президента в цілому знадобилося 26 днів (від момент подання до підписання Президентом).

Законопроект про імпічмент був розкритикований усіма фракціями та групами у ВР. Так, частина депутатів наголошувала на тому, що закон містить положення, уже закріплені в Конституції, а саме: ст. 111, де йдеться про усунення Президента з поста в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Також депутати звернули уваги на те, що Президент користується правом недоторканності, відповідно до ст. 105 Конституції.

Так, лише пропрезидентська фракція «Слуга народу» підтримала законопроект 244 голосами, через що і вдалося його прийняти. Один голос «за» був від позафракційного депутата, усі інші фракції та групи, а саме: ОПЗЖ, ЄС, Батьківщина, Голос і «За майбутнє» – не підтримали законопроект, розкритикувавши його за неповноту, заскладну процедуру і надшвидкий розгляд на засіданні.

Отже, у першому випадку монобільшість проголосувала по максимуму – 252 голоси, інші необхідні голоси надійшли від інших фракцій і груп, що дозволило прийняти законопроект, який передбачав зміни до Конституції. У другому випадку голосів монобільшості було достатньо для прийняття законопроекту – 244 «за», хоча всі фракції та групи розкритикували його. Обидва законопроекти були прийняті практично на початку роботи ВРУ ІХ скликання, тому фракція голосувала консолідовано.

Однією з найбільш обговорюваних реформ в Україні є земельна реформа. Україна, що є одним з найбільших експортерів аграрної продукції, довгий час залишалася однією з останніх країн Європи, де немає ринку купівлі-продажу земель аграрного призначення. «Формування прозорого ринку землі», – так у своїй програмі зазначив Володимир Зеленський. Перший основний «варіант» законопроекту про землю був поданий колишнім прем`єр-міністром України Гончаруком О. В. Проте група народних депутатів подала альтернативний законопроект, що пізніше і був прийнятий на 1568 голосуванні. Ринок землі в Україні запрацює в липні 2021 року.

Як політичні фракції та групи голосували за прийняття законопроекту №2178-10?

Коментар

ВРУ ІХ скликання вдалося втілити в життя ще одну обіцянку В. Зеленського, прийнявши законопроект про землю, хоча це був напружений довгий процес голосування. Закон передбачає внесення змін до Земельного кодексу й інших нормативних актів, що скасовують заборону на продаж землі аграрного призначення і роблять земельний ринок можливим. Для прийняття законопроекту №2178-10 про землю в цілому знадобилося 168 днів (від моменту подання до підписання Президентом).

Думки суспільства, так і депутатів ВР ІХ скликання щодо запропонованого законопроекту розділилися навпіл. Упровадження закону в дію буде тривати поетапно, спочатку в 2021 році, далі в 2024 році. Варто відзначити, що прийняття законопроекту було важливим і для міжнародних партнерів України, що надають фінансову допомогу. Найперше для МВФ, що оцінює ринок землі в Україні як потужний стимул розвитку економіки.

Під час останнього голосування фракція «Слуга народу» змогла зібрати лише 206 голосів на підтримку законопроекту. Також підтримали законопроекти й інші фракції та групи, а саме: 23 голоси «за» від ЄС, 13 голосів «за» від Голосу, 12 голосів «за» від «Довіри» і 5 голосів «за» від позафракційних депутатів.

Жодного голосу «за» не віддали Батьківщина та ОПЗЖ, що традиційно виступають проти запровадження ринку землі в Україні. Також депутати від «За майбутнє» не підтримали законопроект, незначна частина висловилася проти, переважна більшість депутатів були відсутні під час голосування.

Отже, цього разу монобільшість не змогла так легко зібрати необхідну кількість голосів для прийняття законопроекту. Як можливі причини цього можна назвати суспільну значимість цього законопроекту, через що депутати, і не лише в «Слузі народу», а й в інших фракціях та групах, не змогли виробити спільну позицію. У законопроект внесли досить багато правок, через що опозиційні фракції (Голос, ЄС) майже повним складом підтримали його. Іншою причиною, імовірно, також може бути той факт, що законопроект приймали під час жорсткого карантину (30.03.2020).

У передвиборчій програмі Володимир Зеленський виділяє роль людини і народу в цілому у державотворенні. Так, першою обіцянкою і першим законопроектом визначено законопроект «Про народовладдя», де «ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії». Президент ініціював подання законопроекту «Про народовладдя» трохи більше, ніж через рік від початку каденції.

Як політичні фракції та групи голосували за прийняття законопроекту №3612?

Коментар

Не менш резонансний та суспільно значимий законопроект про народовладдя вдалося схвалити на 78 голосуванні. Законопроект запроваджує проведення референдуму з народної ініціативи. На один референдум можна виносити лише одне чітке питання, що може стосуватися лише таких тем:

• зміни до І, ІІІ і XIII розділів Конституції (це розділи «Загальні засади», «Вибори. Референдум» та «Внесення змін до Конституції»);

• питання загальнодержавного значення;

• зміни території України;

• скасування законів чи їхніх окремих норм.

Для прийняття законопроекту №3612 про народовладдя в цілому знадобилося 304 дні (від моменту подання до підписання Президентом).

Пропрезидентська партія «Слуга народу» 226 голосами «за» гарантувала прийняття законопроекту. Також підтримали законопроект депутати від «Довіри» 20 голосами «за» і позафракційні депутати 9 голосами «за». Піддалися критиці такі положення законопроекту, як норми проголосувати онлайн і можливість шляхом референдуму скасувати попередні закони. Крім того, багато депутатів звернули увагу на ймовірні загрози національній безпеці та територіальній цілісності України через прийняття відповідного законопроекту. Через це ОПЗЖ, «За майбутнє», ЄС, Голос і Батьківщина не підтримали законопроект.

Отже, монобільшість парламенту змогла самостійно прийняти цей законопроект, забезпечивши 226 голосів. Так, пропрезидентська партія домоглася впровадження ще одного програмного пункту. Щодо інших політичних сил ВР, то переважна більшість фракцій не підтримали законопроект.

ВИСНОВКИ

Володимир Зеленський і його команда «Слуг народу» прийшли в політику на мріях та з бажанням змінити сучасну систему. Українці повірили їм, підтримавши їх на президентських і парламентських виборах. Що ми можемо сказати зараз, після майже 2,5 років роботи Президента й монобільшості в парламенті? По-перше, Президент послідовно виконує передвиборчі обіцянки. Так, 4 запропоновані ним законопроекти, проаналізовані тут, були ухвалені. По-друге, монобільшість у вигляді «Слуги народу» підтримує президентські ініціативи, голосуючи консолідовано. Проте час від часу «суперсила» монобільшості слабшає під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Попереду ще половина шляху, і політичні аналітики вже прогнозують, що для того, аби забепезпечити ефективну роботу ВР, монобільшості, і Президенту, потрібно буде шукати підтримку. Далі буде ...

Підготувала: Любарець Діана