Урок АДМ-2.2.4
Тема уроку: Підготовка доповіді.
Пояснення характеру та призначення наступної роботи й порядку виконання вправ:
Доповідь - одна з форм публічного виступу. Доповідь є дуже важливим елементом системи зв'язків із громадськістю (приміром, повідомлення своєї точки зору на проблему, наукової та громадської позиції тощо). Розрізняються політичні; звітні, ділові та наукові доповіді.
Ділова доповідь містить виклад певних питань із висковками та пропозиціями. Інформація, що міститься в доповіді, розрахована на аудиторію, готову до сприймання, обговорення та розв'язання проблем.
Проголошення доповіді вимагає серйозної підготовки.
Визначення теми.Тему визначає сам автор або організатори зібрання. Назва виступу повинна бути чіткою, зрозумілою, короткою; бажано, щоб вона висвітлювала основний зміст і привертала увагу слухачів.
Розпочинаючи роботу над текстом, необхідно визначити мету виступу, важливість порушеної теми, аргументи, за допомогою яких можна залучити на свій бік кожного слухача.
Щоб правильно сформулювати мету доповіді, потрібно попередньо знати склад аудиторії, перед якою буде виступати доповідач. Розраховуйте на середній рівень слухачів. Страйтеся зробити доповідь зрозумілою і простою, але не примітивною.
Наступний крок у підготовці — добір інформації. Щоб виступ вийшов змістовним, краще використовувати не одне джерело, а кілька. Матеріал виступу повинен бути достовірним, тому слід перевіряти точність інформації, правильність цифр, дат, цитат, імен.
5. Скласти план доповіді:
вступ,
основна частина,
висновок.
Початок доповіді (вступ) є визначальним і повинен чітко й переконливо відбивати причину та мету виступу, розкривати суть конкретної справи, містити докази. Першочерговим завданням доповідача на цьому етапі є привернути й утримати увагу аудиторії. Для цього рекомендується:
подякувати тому, хто представив вас аудиторії (наприклад, голові);
чітко назвати тему вашої доповіді та проблему, якій вона присвячена;
стисло пояснити, у який спосіб ви аналізуватимете проблему, на що, насамперед, звернете увагу.
В основній частині викладається суть проблеми, наводяться докази, пояснення, міркування, дотримуючись попередньо визначеної структури доповіді. Доречно доповнити доповідь візуальними елементами: фото, відео, анімація.
Ці елементи бажано розмістити та впорядкувати на слайдах.
Їх кількість не повинна перевищувати 40 шт.
Намагайтеся не давати на слайді більше 5-6 рядків тексту.
Основні слова чи словосполучення виділіть жирним.
Висновок – це підсумок дослідницької діяльності, який зроблений на основі раніше поставлених мети і завдань. Висновок повинен:
розкрити основні завдання;
дати відповідь на поставлене запитання;
підвести підсумок вищевикладеного.
Готуючись до виступу:
бажано записати доповідь на папері, але розмовною мовою; можна роздрукувати не просто текст доповіді а слайди з текстовим супроводом і рекомендується цю доповідь мати біля себе, але не бажано її просто зачитувати;
проговорити доповідь перед зеркалом і зафіксувати час, який вона займає;
ретельна підготовка надасть впевненості і зменшить страх перед аудиторією.
Виступаючи:
підтримуйте зв’язок із слухачами; виберіть кілька уважних слухачів в різних кінцях залу і підтримуйте з ними візуальний контакт;
використовуйте мимовільні керовані жести, але не зловживайте жестикуляцією;
використовуйте голос, змінюючи інтонацію, темп, для виділення певних фраз, частин тексту;
будьте ввічливі, звертайтесь до слухачів на "Ви";
дуже важливо продумати, в яких місцях тексту потрібні своєрідні «ліричні» відступи, адже суцільний текст погано сприймається (наприклад, у доповідях можана розповісти анекдот чи якусь кумедну або цікаву історію).
Будь-яку доповідь не можна вважати завершеною без відповіді на запитання аудиторії. Декого це лякає. Хоча, готуючись до публічного виступу, потрібно спрогнозувати запитання і бути готовими відповідати на них. Зробивши аналіз аудиторії, можна зрозуміти, що саме зацікавить ваших слухачів, чому вони надають перевагу і якими знаннями володіють. Отже, якщо виникли запитання:
Уважно вислухати запитання до кінця.
Якщо необхідно, повторіть або перефразуйте запитання. Це дасть можливість переконатися, що Ви правильно зрозуміли запитувача.
Визначити, чому було задане запитання. Не вважайте, що запитання було задано проти вас особисто.
Переважно запитання задають для того, щоб:
отримати додаткову інформацію;
підтримати виступаючого;
виявити зацікавленість і вдячність;
запропонувати іншу точку зору або просто проявити себе.
Розділяти запитання. Дуже часто в одному запитанні міститься декілька, тому що запитання не продумане. Перед відповіддю, бажано розділити запитання і почати з легшого.
Зберігати спокій, особливо коли відчуваєте агресію запитувача.
Не на всі запитання потрібно відповідати. Можна скористатися різноманітними альтернативними запитаннями, які допоможуть уникнути прямої відповіді:
попросити уточнити запитання;
переадресувати запитання аудиторії;
повернути запитання до запитувача («а ваша думка?»);
сказати, що відповідь прозвучить дальше в ході презентації;
признатися в тому, що зараз не готові відповісти, але ви в пошуках відповіді;
відповісти на інше, більш просте запитання;
відмовитися відповідати, посилаючись на комерційну таємницю чи іншу причину;
відповісти щось, що нічого не означає.
Хоча часто цю альтернативу використовувати не можна!
Виконання завдання за інструкційно-технологічною карткою:
Підготувати доповідь на будь-яку тему, в якій ви компетентні і яку б хотіли висвітлити перед одногрупниками.