Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру
При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери.
Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні надзвичайної ситуації або при евакуації у безпечні райони.
Підготовка оселі:
нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;
зробити вдома запаси питної та технічної води;
зробити запас продуктів тривалого зберігання;
додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;
підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
підготувати (закупити) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
особистий транспорт завжди мати у справному стані і запасом палива для виїзду у небезпечний район;
при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.
Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру
Необхідно:
зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
уникати місць скупчення людей;
не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;
у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.
Не рекомендується:
підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
спостерігати за ходом бойових дій;
стояти чи перебігати під обстрілом;
конфліктувати з озброєними людьми;
носити армійську форму або камуфльований одяг;
демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
Джерело: https://voladm.gov.ua/article/diyi-naselennya-v-umovah-nadzvichaynih-situaciy-viyskovogo-harakteru/
При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:
перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
намагатися розряджати і розбирати;
виготовляти різні предмети;
використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.
Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".
Джерело: https://voladm.gov.ua/article/diyi-naselennya-v-umovah-nadzvichaynih-situaciy-viyskovogo-harakteru/
Додати цю сторінку до закладок
1. Сайт ДСНС «Розмінування України» з інтерактивною мапою небезпечних ділянок // Державна служба України з надзвичайних ситуацій
2. Серія відеороликів «Навчаємось мінній безпеці» // UNICEF Ukraine
3. Відеоролики для юних українців «Повернення на деокуповані території та мінна безпека» // USAID «ГОВЕРЛА», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, «ШоТам»
4. Електронна книжка для дітей «Мінна безпека не без ПЕКа» // Видавництво «Ранок», Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
5. Рекомендації від дитячого психолога «Як говорити з дітьми про правила мінної безпеки?» // UNICEF Ukraine, Світлана Ройз
6. Поради громадянам, які проживають на деокупованих територіях // Міністерство охорони здоров’я України
7. Відеоролик «Безпека на природі під час війни» // «ШоТам»
Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).
У рюкзак рекомендується покласти наступне:
копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах так само вказують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
дублікати ключів від будинку і машини;
карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;
засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;
компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
багатофункціональний інструмент, що включає (лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо);
ніж, сокира, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
декілька пакетів для сміття, об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
рулон широкого скотчу;
упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
шнур синтетичний 4-5 мм , близько 20 м;
блокнот і олівець;
нитки та голки;
аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що Ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
приналежності для дітей (якщо необхідні);
посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;
запас їжі на кілька днів - все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце - крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).
У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.
Джерело: https://voladm.gov.ua/article/diyi-naselennya-v-umovah-nadzvichaynih-situaciy-viyskovogo-harakteru/
Правила перетину блокпостів
1. Зменшити швидкість руху перед заїздом на блокпост;
2. Відкрити вікна;
3. Обов’язково зупинити автівку;
4. Вимкнути світло фар та увімкнути «аварійку»;
5. Руки покласти на кермо, щоб їх було видно;
6. Спокійно надати для перевірки документи та відповісти на запитання;
7. У жодному разі не намагатися проїхати без зупинки!
Правила поведінки при зустрічі з незнайомими людьми
в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру
Необхідно:
зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
уникати місць скупчення людей;
не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її знайомим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно зателефонувати 102;
Як розпізнати ворога
орієнтуються на місцевості ,
розмовляють з акцентом,
не характерна зовнішність,
протиправні і провокативні дії,
не можуть правильно вимовити українські слова: «паляниця», «укрзалізниця», «нісенітниця»
проведення незрозумілих робіт тощо.
Негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
Не рекомендується:
конфліктувати з озброєними людьми;
носити армійську форму або камуфльований одяг;
демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
При аваріях на АЕС, на підприємствах атомної промисловості з викидом у зовнішнє середовище радіоактивних продуктів може бути радіоактивне зараження за межами території станції. Це призведе до опромінення населення і забруднення навколишнього середовища вище допустимого рівня, встановленого для нормальної роботи АЕС. При цьому одягаються засоби індивідуального захисту, береться запас їжі, води, предметів першої необхідності. Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих приміщеннях, то потрібно провести герметизацію: прикрити тканиною вікна, у будинках з пічним опаленням перекрити труби. Слід пам'ятати, що дози опромінення значно менші під час перебування людей у різних будинках і спорудах. На зараженій місцевості потрібно поводитись дуже обережно: використовувати засоби індивідуального захисту, не ходити без потреби по вулиці. При виході зі сховища необхідно вдягати засоби індивідуального захисту органів дихання й шкіри. Режим поведінки людей на місцевості, зараженій радіонуклідами, їх трудова діяльність, час перебування у сховищах, укриття та інші питання вирішують органи самоврядування на підставі даних штабів ЦО. З населенням проводиться медична профілактика шляхом прийому протирадіаційних препаратів до і після опромінення.
У зв'язку з тим, що територія в радіусі 30 км підлягає тривалому радіоактивному зараженню, основним засобом захисту є евакуація. В першу чергу евакуйовуються діти дошкільного віку.
У даний час на основі світового і вітчизняного досвіду розроблено систему захисту людини від пошкоджуючих дій ядерного впливу. Ця система передбачає використання передусім природних факторів, котрі супроводжують повсякденне життя кожної людини і визначає 12 правил захисту медицини. Ось деякі з них:
— генозахисне харчування (воно врятувало генофонд японців від наслідків Хіросіми і Нагасакі);
— очищення організму від радіонуклідів, хімічних і біологічних генотоксікандів;
— методи стимуляції захисних сил організму, біотехнологія генозахисної дії продуктів бджолярства;
— навчання методів корекції психіки (аутотренінг, медитація).
РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА
Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:
1. При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.
2. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
3. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.
4. Уменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.
5. Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин).
6. Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.
Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:
1. З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40-100 разів.
2. Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.
3. Уменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.
4. Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.
5. Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.
7. По можливості негайно залишить зону радіоактивного забруднення.
8. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.
9. З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.
10. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Запам'ятайте!
1. Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
2. Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
3. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
4. У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.
5. У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання - протигаз, респіратор, ватно-марлева чи протипилова пов'язка, зволожена марлева пов'язка, хустинка або будь-яка частина одягу; для захисту шкіри - спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.
ЙОДНА ПРОФІЛАКТИКА НА ВИПАДОК АВАРІЇ НА АЕС
Йод вважається життєво необхідним і в той же час дефіцитним елементом, тому всі живі організми виробили здатність концентрувати йод в своєму тілі. У людини більша частина йоду концентрується в щитовидній залозі. Тому навіть невеликі кількості радіоактивного йоду приводять до високих доз локального опромінення щитовидної залози.
Підвищений вміст в повітрі йоду-131 небезпечний для здоров’я людини.
В зв’язку з тим актуальним є питання йодної профілактики.
Найбільш ефективним методом захисту щитовидної залози від радіоактивних ізотопів йоду є прийом лікарських препаратів стабільного йоду (йодна профілактика).
У разі надходження в навколишнє середовище йоду-131 населенню негайно слід проводити йодну профілактику щитовидної залози.
Ефективність йодної профілактики в залежності від часу прийому препаратів стабільного йоду наведена в таблиці.
За 6 годин до інгаляції - 100 %
Під час інгаляції - 90 %
Через 2 години після разового поступлення - 10 %
Через 6 години після разового поступлення - 2 %
Одноразовий прийом 125 мг йодиду калію забезпечує високий захисний ефект на протязі 24 годин. У зв’язку з тим, що неможливо виключити ймовірність повторного викиду, для підтримання такого рівня захисту в умовах тривалого надходження в організм радіоактивного йоду необхідні повторні прийоми препаратів стабільного йоду 1 раз на добу на протязі всього терміну, коли можливе надходження радіойоду, але не більше 10 діб для дорослих і не більше 2-х діб для вагітних жінок і дітей до 3-х років. Якщо йодна небезпека буде зберігатися більше 10 діб для дорослих і 2 доби для вагітних жінок і дітей до 3 років, то необхідно застосовувати інші міри захисту, аж до евакуації.
Дозування
Особи, на яких поширюються захисні міри, повинні приймати пігулки йодистого калію, а вразі його відсутності – водно-спиртовий 5% розчини йоду в таких дозах на один прийом:
- дорослі - 125 мг йодистого калію – 1 пігулка, що еквівалентно 20 краплям водно-спиртового розчину;
- діти - 65 мг – ½ пігулки йодистого калію або 10 крапель водно-спиртового розчину йоду;
- діти віком до 2 років, в тому числі діти грудного віку, які знаходяться на штучному годуванні – 40 мг йодистого калію (1/4 пігулки) чи 5 крапель розчину йоду.;
- новонароджені, які знаходяться на грудному годування, одержують необхідну дозу препарата з молоком матері, яка прийняла 125 мг стабільного йоду.
Настоянка йоду може застосовуватися шляхом нанесення на шкіру. Захисний ефект нанесення настоянки йоду на шкіру зіставляється з її прийомом всередину в тих же дозах. Настоянка йоду наноситься тампоном у вигляді смуг на передпліччі, гомілці. Цей спосіб захисту особливо прийнятний у дітей молодшого віку (до 5 років).
Щоб запобігти подразненню шлунково-кишкового тракту таблетку рекомендується запити водою, чаєм і т.п.
Для дітей таблетку перед вживанням слід розтовкти та розчинити в невеликій кількості чаю, соку і т.п.
У випадку відсутності таблеткового препарату йодистого калію можна використовувати його порошкоподібний препарат в дозах наведених вище.
При відсутності йодистого калію допускається використання інших препаратів стабільного йоду.
Побічна дія препаратів стабільного йоду
Побічну дію лікарських препаратів стабільного йоду поділяють на два типи реакцій:
- ефекти, що виявляються в самій щитовидній залозі (тиреоідит, зоб гіпотиреоідний і негіпотиреоідний, тиреотоксикоз, гіпотироеідизм);
- ефекти, що розвиваються в інших органах (дерматологічні прояви, реакції гіперчутливості, кон’юктивіт, паротит, реакції зі сторони шлунково-кишкового тракту: нудота, рвота, понос).
Протипокази
До числа можливих протипоказів для прийому препаратів стабільного йоду можна віднести:
- підвищену чутливість до йоду;
- патологічні стани щитовидної залози, такі як тиреотоксикоз, наявність великого багатовузлового зобу;
- ряд шкірних захворювань, наприклад, герпетиформний дерматит, пемфігус, псориаз та інші.
Відносним протипоказом є також прийом фармпрепаратів, які містять йод для лікування деяких захворювань.
Підготував:
ДУ «Львівський ОЛЦ МОЗ України»
Завідувач радіологічної лабораторії
Колянчіков І.П.
Повітряна тривога – це загроза удару з повітря. З території Білорусі російські балістичні або крилаті ракети випускають в конкретне місце десь в Україні уздовж кордону. Найчастіше по аеропортах чи по інших наперед визначених стратегічних об‘єктах.
Наша протиповітряна оборона фіксує запуск ракет і їх траєкторію, але не кінцеву точку призначення. Тобто вона може летіти над містом чи областю кудись далі. Але військові і регіональна влада зобов‘язані повідомити цивільне населення про потенційну небезпеку із повітря ті території, над якими потенційно може пролетіти ракета. Звідси і оголошення «повітряної тривоги».
Наші системи ППО більшість загроз перехоплюють. Та з різних причин – не всі.
Ворог почав навмисно руйнувати і цивільну інфраструктуру. Аби посіяти паніку та сумнів.
З такої логіки, ймовірність що ракету запрограмували, до прикладу, в якийсь житловий будинок, школу, пологовий у Рівному чи на Рівненщині – існує.
Водночас, багато стратегічних і інфраструктурних об’єктів, ушкодження яких може посприяти жаданій окупантом дестабілізації на нашій території, знаходяться поруч із житловими будинками. І це також велика загроза для безпеки їх мешканців.
Крім того, коли ППО вражає ворожу ракету, її уламки потенційно можуть потрапити на будинки. Заподіяти руйнування.
Зараз багато чути, що «втомилися ховатися під час повітряної тривоги».
А хто може гарантувати, що триста сорокова «повітряна тривога» не виявиться реальною? Що саме ця повітряна атака не буде адресована у згадане Рівне, не омине ППО і не досягне своєї злочестивої цілі?
Врешті-решт, хто може гарантувати, що путін зовсім не чокнеться і його генерали не дадуть завдання бомбити житлові квартали?
Мораль історії: за найменшої можливості під час оголошеної «повітряної тривоги» завжди є сенс спускатись в підвал чи найближче укриття.
Недоспати. Недоїсти. Але. Краще бути сонним і голодним, проте живим і здоровим. Не просто так кажуть: береженого Бог береже.
Це не страшилка. Це нагадування про те, що за вікном – війна.
Бережіть себе. І Україну.
Джерело: https://4vlada.com/shcho-take-povitriana-tryvoga-i-chomu-pid-chas-nei-zavzhdy-treba-v-ukryttia
Як подолати паніку
Ознаки паніки.
ü Пришвидшене серцебиття;
ü Відчуття задухи;
ü Прискорене дихання;
ü Озноб;
ü Розлади шлунково-кишкового тракту;
ü Необґрунтований страх.
Як подолати паніку.
1. Відволіктися від причини паніки. Випити води чи вмитися.
2. Фільтруйте інформацію. Читайте інформацію тільки з достовірних джерел. Ігноруйте явно негативну інформацію — її видно вже по заголовкам. Обмежте перегляд стрічки новин до одного разу на день, а телевізора — до одного разу на тиждень. В Інтернеті шукайте тільки корисну інформацію
3. Плануйте кожен день. Скористайтеся можливістю навести порядок в домі, приділити більше уваги близьким, спілкуючись по телефону, по Вайберу і т.д.
4. Згадуйте найприємніші періоди свого життя. Переглядайте свої старі фотографії, особливо дитячі, сімейні відеозаписи. Ще можна медитувати — під гарну музику, відео. Вечорами дивіться фільми, особливо позитивні, комедійні. Хоча не треба відмовлятися від мелодрам, фантастики: щоб підкріпити емоційний інтелект і бути готовими адекватно діяти в критичній ситуації, ми повинні відчувати різні почуття.
5. Мобілізуйтеся: подумайте, як виживати. Ви самі собі зобов’язані. Для своїх дітей і батьків. Ви самі собі обираєте шлях, будуєте життя — і ніхто в ваших бідах не винен. Від проблеми не треба йти — її треба вирішувати. Подумайте, хто і чим вам може допомогти. Попросіть про допомогу. Дійте.
6. Уникайте енергетичних вампірів. Я раджу вам в цей непростий час шукати більш позитивних людей, тягнутися до хорошого.
7. Більше розмовляйте з дітьми, знайдіть спільні справи. З дитиною потрібно постійно говорити і ще раз говорити. З дитиною потрібно читати, чимось спільно займатися.
8. По дві години кожному – на особистий простір. Пам’ятайте про те, що в сім’ї кожен повинен мати можливість відпочити від суспільства всіх інших. Кожен повинен отримати на півтори-дві години в день свій особистий простір.
9. Робіть дихальну гімнастику. І ще одна практична рада, яка допомагає подолати почуття страху — робіть дихальну гімнастику. На чотири рахунки глибоко вдихніть, на чотири рахунки затримайте повітря, і ще на чотири рахунки повільно видихніть. Повторіть 10 разів — і ви відчуєте, що пішла напруга м’язів, вам стане легше і спокійніше.
10. Заразитися вірусом любові. І на закінчення я хочу сказати про те, що наше життя повне різних вірусів. Я закликаю вас заразитися вірусами щастя, доброти, щирості і вірусом любові. Випромінюючи позитивні емоції, роблячи добрі справи, не чекайте, що вони тут же повернуться до вас. Просто робіть. А закон бумеранга спрацює.
Не нехтувати сигналами повітряної тривоги.
Запам'ятати позивні "Хімічна небезпека" (чергування довгого і короткого сигналів сирени).
Слухати місцеве радіо, воно має повідомити про хімічну тривогу.
Не пересуватися відкритою місцевістю після такого сповіщення.
Якщо тривога заскочила вас поза домом, спробуйте негайно знайти прихисток у найближчому приміщенні або в автомобілі з піднятими вікнами.
Перебуваючи у квартирі, щільно зачинити вікна й ущільнити двері від протягів.
Мати у сховищі запас питної води, їжі та ліків на два дні.
Не намагатися застосувати якісь підручні засоби на кшталт масок чи респіраторів.
"Маски та респіратори гарно допомагають у разі атаки бактеріологічною зброєю, бо затримують краплі збудників інфекцій. Вельми добре працюють респіратори високих класів для захисту від радіоактивного пилу. А від отруйних речовин, які являють собою гази, вони захистити не можуть. Гази – це окремі молекули, розмір яких на порядки менший за пори тканих матеріалів", – пояснює Володимир Саркісян.
2
Якщо людина була уражена хімічною зброєю, категорично не можна чіпати її за кінцівки чи одяг незахищеними руками.
Треба розмістити її на стабільному протязі так, щоб дуло від вас.
Обов'язково зніміть з неї весь верхній одяг. Якщо немає можливості розстібнути – розріжте.
Обмийте великою кількістю води, бажано з мийним засобом. І лише після цього можна надавати подальшу допомогу.
Штучне дихання, за потреби, можна проводити лише за допомогою мішка Амбу – в жодному разі не "рот в рот".
3
Якщо ви або інша людина вважає, що перебувала в зоні отруйних речовин, якомога швидше покиньте отруєну зону і негайно зверніться по допомогу до першого-ліпшого працівника ДСНС або військового.
Навіть якщо симптомів отруєння немає, знайте, що багато бойових отрут мають відтерміновану дію. Загрозливі симптоми можуть проявитися через кілька і навіть кільканадцять годин після отруєння. Небезпечність бойових отрут зростає за високої температури довкілля, коли вони активно випаровуються, а люди натомість вдягнені легко.
Використовуйте безпечні шляхи пересування і виходу зі сховищ, про які обов'язково сповістять штаби цивільного захисту. Не треба бігти, панікувати, і не принюхуйтеся!
Не повертайтеся на місце, де сталася атака, аж доки ДСНС не сповістить про те, що там перебувати небезпечно. Отрути, які випали на землю, продовжують випаровуватися.
Якщо ви мешкаєте не ближче ніж за 10 км від хімічного підприємства, де може бути багато аміаку чи хлору, у разі ворожої атаки на них смертельні отруєння вам не загрожують.
Фосфорні бомби мають характерний прояв вибуху — яскраве світло, іскри, що нагадують феєрверк. Це супроводжується їдким димом та масштабною пожежею, яку важко ліквідувати. Фосфор є дуже отруйним для людини: навіть доза в 0,1 г може бути смертельною. Фосфорна зброя призводить до опіків дихальних шляхів, ураження кісток і кісткового мозку, змертвіння тканин та часто болісної смерті, особливо, якщо ви знаходились у закритому приміщенні.
Фосфор горить внаслідок взаємодії з киснем, відповідно гасити його потрібно великою кількістю води або мокрим піском. Якщо частини фосфору потрапили на шкіру, шерсть тварини — нейтралізуйте вологою тканиною. Від диму допоможе протигаз та респіратор, тварин варто спробувати прикрити мокрою тканиною, що не заважатиме дихати.
Перша допомога:
🔸 НЕ МОЖНА пальцями торкатися фосфору на одязі або шкірі постраждалого, для цього використовуйте пінцет чи подібне.
• За можливості занурити пошкоджену частину тіла у воду, адже у воді фосфор не горить. Якщо нема можливості занурити, поливайте або змочуйте водою шкіру та одяг там, де є краплі фосфору.
• Обережно зніміть одяг, проте продовжуйте тримати місця ураження у воді.
• РАНУ треба обробити содовим розчином: 1 чайна ложка на 1 склянку води і накласти вологу (змочену содовим розчином або хоча б просто мокру) пов’язку на рану.
🔸НЕ МОЖНА прикладати вату чи якусь пов'язку.
🔸 НЕ МОЖНА використовувати перекис! Коли він розпадається, утворюється вода та кисень, а кисень викликає загоряння фосфору.
• При отруєнні парами фосфорного з’єднання використовуйте будь-який сорбент (активоване вугілля, ентеросорбент, харчову глину, атоксил тощо), давайте людині пити багато води, віддавайте перевагу лужним рідинам (молоко, лужні води без газу).
Аміак — безбарвний газ із різким задушливим запахом, добре розчинний у воді, вибухонебезпечний, токсичний. Аміак легший за повітря, тому для захисту необхідно використовувати укриття, підвали та нижні поверхи будинків!
Ось правила, які слід виконувати:
• виходити із зараженого району необхідно перпендикулярно напрямку вітру;
• якщо немає можливості вийти з району зараження, необхідно укритися в укриттях, підвалах, квартирах (будинках),
• загерметизувати вікна, двері, вентиляцію (бажано тканиною, змоченою в лимонній кислоті або слабкому розчині оцту чи води);
• в квартирі (будинку) бажано пройти до ванної кімнати та включити душ на мілке розпилення (вода поглинає аміак із повітря), вентиляцію НЕ ВКЛЮЧАТИ (витягує чисте повітря та затягує забруднене);
•якщо чуєте запах аміаку – дихати через зволожену марлеву пов’язку (бажано змочити 5% розчином оцтової або лимонної кислоти).
Перша допомога при отруєнні аміаком:
🔹виведіть ураженого на свіже повітря;
🔹дайте йому теплого молока з харчовою содою;
🔹одягти ватно-марлеву пов'язку, змочену водою, краще 5% розчину оцтової або лимонної кислоти;
🔹при потраплянні в очі — промийте водою або протріть вазеліновою або оливковою олією;
🔹при ураженні шкіри — обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5% розчину оцтової або лимонної кислоти.
Тяжчі за повітря — від них потрібно рятуватись на узвищеннях.
Перша допомога при ураженні хлором:
Постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря,
Не дозволяти потерпілому пересуватися самостійно,
Дати потерпілому подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин.
Транспортувати постраждалого можна лише лежачи. У разі необхідності — зробити штучне дихання способом "рот в рот".
Основним засобом боротьби з хлором є вода.
Джерело: https://1plus1.ua/novyny/himicna-ataka-ak-vratuvati-sebe-ta-tvarin-fosfor-amiak-iprit-zarin-hlor