У матеріалі зібрано й підсумовано публікації останніх тижнів, які показують, як на практиці виглядають освітні закупівлі: видима конкуренція на торгах нерідко обертається узгодженими діями пов'язаних підприємців за мовчазної присутності посадовців. За інформацією Censor.NET, УНІАН, StopCor, DSnews та «Останнього Бастіону», результатом стає не просто зручний «пакет» обладнання й програм, а передусім тіньова схема перерозподілу бюджетних коштів. Гроші виходять зі школи — від майбутнього наших дітей і праці освітян і осідають у колі конкретних бенефіціарів.

Це вкрай важливо знати освітянам, адже той, хто обирає такого постачальника — директор чи член тендерного комітету — ризикує власною репутацією і кар'єрою. Наприкінці матеріалу буде окреслено медійні версії про те, що кошти, здобуті непрозорим шляхом, можуть підживлювати нову політичну силу з проросійськими наративами — площину, що безпосередньо торкається вже і національної безпеки.

Розділ 1. Хто є хто і як пов'язані

Дмитро Завгородній

Заступник міністра, відповідальний за цифровізацію освіти. У публікаціях його довго називали обличчям електронних журналів, навчальних платформ і «цифрової школи». За інформацією медіа, поруч із цим посадовцем присутній приятель за «спортзалом» Іван Волков — ще одна ключова особа цього матеріалу. Але останнім часом, персона реформи описується як провідник в «коридорі для своїх».

Іван Волков

За публікаціями, до 2021 року — керівник і фактичний куратор ТОВ «Інтерактивні системи навчання» (ІСН) — постачальника інтерактивних панелей (зокрема лінійки 1-Vision) та супутнього обладнання. Пізніше формальне керування ІСН переходить до батька, а фокус Івана зміщується на програмне забезпечення під брендом «EDDY Україна» (електронні журнали й щоденники, модулі керування школою, адміністрування).

За інформацією StopCor і DSnews, саме ІСН клопотала в МОН про гриф для ПЗ EDDY; у публічних комунікаціях фіксується партнерство ІСН і EDDY, раніше ця інформація також була зазначена на сайті ІСН. Це означає не просто технічну сумісність, а узгоджений захід у школу. Медіа називають Івана Волкова архітектором схеми збуту, у яких під виглядом конкуренції досягається необхідний результат для групи конкретних підприємців.

Володимир Волков

Батько Івана, діючий керівник/власник ІСН з 2021 року. За підсумками публікацій, саме в цей період ІСН стрімко нарощує обсяги: сотні контрактів, сотні мільйонів гривень бюджетних оплат за мінімальної чисельності штату і «домашньої» адреси замість справжнього виробництва. Медіа роблять висновок: ІСН — це не власне виробництво, а контроль потоку. Коли «потрібні» люди тримають «потрібні» договори, школа платить більше, отримує пізніше, а вийти з таких відносин стає практично неможливо.

Сергій Борбенчук

Ще один приятель та партнер Івана Волкова, керівник «дзеркальної» структури ТОВ «EDDY Навчання», паралельно засновник ТОВ «Техно Галактика» зі статуним капіталом — 1000 грн, а також він ще й фізична особа підприємець для зручної участі у закупівлях. Інформації про реальну діяльність цих підприємств або наявності значного робочого колективу — не існує. Зазвичай це свідчить про фіктивність тих юрособ.

Додаткове операційне коло

Ще декілька технічних ФОПів пов’язані з цими підприємствами і існують так само фіктивно лише для участі у цих закупівлях. Медіа вдалося з’ясувати причетність ФОП Рудик і ФОП Стахів до спільного кола і спільної схеми. Тепер, коли ми познайомилися з дійовими особами та тим, як вони пов’язані між собою, саме час дізнатися як працює побудована ними схема «викачки» державних коштів.

Корупційна гра: "Де гроші освітян?"

Зв'язок посадової ланки з бізнес-ядром

Масив публікацій вибудовує  послідовний ланцюг: Дмитро Завгородній — публічний фасад цифровізації; Іван Волков — давній друг, автор програмного забезпечення (EDDY Україна); Володимир Волков — освітнє обладнання (навчальне обладнання — інтерактивні панелі (ІСН)). ІСН клопоче гриф для ПЗ EDDY; у відкритих комунікаціях — взаємне позиціонування як партнерів; поруч — «дзеркальні» юрособи та ФОПи, що підстраховують результат на торгах.

У підсумку не держава обирає найкраще для школи, а схема обирає державу — і бюджет підлаштовується під сценарій.

Масштаби операції

За узагальненнями медіа, через ІСН проходять сотні контрактів та сотні мільйонів гривень бюджетних оплат на рік; штат — лічені працівники; у «дзеркальних» структур — символічні капітали та активність. Лише за 2024 рік, фіксується 367,4 млн грн обороту ІСН з них близько 157 млн грн з державного бюджету, при 5 працівниках. Це не окремі випадки, а повторюваний патерн у різних регіонах.

Відверту пов'язаність осіб між собою демонструє навіть їх публічна присутність в якості працівників ТОВ "ІСН" —  цю присутність вони відверто зазначають в профілі компанії на одному з майданчиків для державних закупівель. Розцінюйте самі це бестрашність чи нахабство, але ці докази можна навіть не шукати —  все очевидно.

Розділ 2. Як працює схема на освітніх закупівлях

Для участі у закупівлі подаються кілька пропозицій, коли потрібно — «синхронно» знімаються, лишаючи дорогу «своїй» юрособі. Так вибудовується керований коридор: перемагає мінімальна ціна, потім — відмова від підписання, потім — перехід договору до «потрібного» постачальника.

Один із «дружніх» гравців перемагає найнижчою ставкою, але не підписує договір. За процедурою право переходить наступному учаснику, — який так само відмовляється, право переходить третьому учаснику закупівлі вже зі значно вищою ціною. В якості переможця найчастіше опиняється або ТОВ «Техно Галактика» або ІСН. Формально — усе в межах правил, але ЗМІ вже з’ясували, що це пов’язані компанії та особи. Школа отримує той самий «пакет», але дорожче.

Видима конкуренція на відкритих торгах часто виявляється узгодженими діями пов'язаних учасників — про це послідовно пишуть Censor.NET, УНІАН, StopCor, DSnews та «Останній Бастіон». Наслідок завжди однаковий: кошти виходять зі школи, замість обладнання й послуг для дітей з'являються контракти для «свого кола», а навчальні заклади опиняються в довготривалій залежності від одного набору постачальників.

Конкретні епізоди

На майданчик одночасно заходять одні й ті самі прізвища та назви: ФОП Сергій Борбенчук, ФОП Олег Рудик, ФОП Іван Стахів, а також пов'язані з ними юрособи — насамперед ТОВ «Техно Галактика», за публікаціями — на Борбенчука, та ТОВ «Інтерактивні системи навчання». На папері це виглядає як конкуренція, а у викладах медіа — узгоджена присутність із чітким розподілом ролей.

Різниця лягає в кошторис. Після «перебудови» складу учасників договір укладають дорожче, ніж первісна «переможна» пропозиція. Для школи це означає менше панелей за ті самі гроші, довші строки постачання та більшу залежність від одного кола людей.

Дніпро — партія зі 176 панелей і мільйонна дельта. УНІАН, Censor.NET і StopCor описують велику закупівлю 176 панелей BenQ, де в процесі аукціону частина «друзів-конкурентів» знімається/відмовляється, а договір дістається дорожче. Журналісти наводять розрахунок переплати щонайменше 6,5 млн грн. Механіка — показова: видима конкуренція, «раптова» відмова і фініш із підвищеною вартістю.

Павлоград — перемога мінімумом і «перехід» договору. За матеріалами видань, ФОП Іван Стахів виграє торги, але відмовляється від підписання, і контракт забирає «Техно Галактика» — дорожче. Важливий не тільки розмір дельти, а механізм: керований ланцюжок дій забезпечує «потрібному» постачальнику зручний коридор без реальної конкуренції на фіналі. Хоча масштаби наживи дійсно вражають.

Кривий Ріг — синхронні зняття, «чистий коридор». Censor.NET і StopCor фіксують випадки, коли ФОП Сергій Борбенчук і ФОП Олег Рудик одночасно знімають пропозиції, залишаючи ІСН можливість оформити договір на максимально вигідних для себе умовах. Для неспеціаліста це виглядає як хореографія, але мова — про реальні бюджетні гроші.

Медіа описують десятки подібних історій у різних регіонах. І якщо згадати, що за цими ж викладами ІСН фігурує у сотнях контрактів на сотні мільйонів гривень, стає зрозуміло: йдеться не про випадковості, а про сталу практику.

Поки ви читаєте цю статтю ця схема продовжує працювати

Нижче додано декілька скриншотів актуальних освітніх закупівель, які відбуваються саме цього навчального сезону і яскраво демонструють описану вище схему та масштаби. Важливо також зазначити, що за коментарями освітян обладнання придбане внаслідок такої діяльності від цих постачальників має не просто завищену ціну, а ще й відкладені строки постачання, аж до кінця року. Це означає, що навчальний заклад не в змозі використовувати необхідне для навчання обладнання яке вже фактично придбане. І чим закінчиться відстрочка поставки сказати напевно неможливо. 

ТОВ «ІСН» та ФОП Кульбачинська І.П. Участь разом у 13 торгах, у 8 перемагає ФОП Кульбачинська І.П. У процедурі UA-2025-04-25-006966-a ФОП Кульбачинська І.П. відмовляється від договору на користь ТОВ «ІСН» з ціною на 42000 грн вище

Показовий приклад роботи "схеми" - коли по'язані ФОПи "працюють" на користь ТОВ "ІСН"

Зверніть увагу - якимось дивом переможцем стає компанія з найвищою ціною, при чому різниця більше 9 млн гривень.

Риторичне питання: Чи могли б ці 9 млн грн бути корисними для навчальних закладів, якби не опинилися дивом на рахунках конкретної компанії?

Пакетна пропозиція, яка робить навчальний заклад заручником

За інформацією видань, EDDY Україна (електронні журнали, щоденники, модулі керування школою) часто виступає у комплекті з інтерактивними панелями та аксесуарами від ІСН. На практиці це означає не просто «сумісність», а узгоджений захід: школа отримує залізо + софт «одним ключем». Далі йдуть щорічні ліцензії, оновлення, навчання персоналу в одного постачальника. Навчальний заклад стає заручником конкретного ПЗ і конкретного обладнання — вийти дорого й складно, а конкуренція відсікається наперед.

Знайомтесь: EDDY Україна — ще одна назва, яку згадують освітяни із жахом в очах.

EDDY LMS(керівник Іван Волков) — платформа електронних журналів, щоденників, модулі керування школою. За власними презентаціями це — «освітній партнер», що діджиталізує процеси, підвищує продуктивність і знімає біль шкіл. Багатьох освітян у цьому переконали: зручні модулі, швидкі підключення, обіцянки підтримки «24/7». Можливо, якийсь час так і було — але далі стався «сюрприз».

У середині навчального 2024-2025 року педагоги масово фіксують: зв’язок із підтримкою зникає, журнали та щоденники працюють некоректно, частина даних зникає або стає недоступною. З коментарів у Facebook (див. додані скриншоти) не завжди зрозуміло, чи це нова поломка, чи хронічна проблема, але зрозуміло інше: сервіс перестає відповідати, а підтримка — підтримувати. Під кінець року, за словами освітян у коментарях, надходять листи: платформа згортається й «пропонує перейти» на альтернативи — посеред навчального процесу. Ті, хто це проходив, знають ціну такій «пропозиції»: тижні або місяці експорту-очищення-імпорту, переналаштування ролей і прав, навчання персоналу, втрати частини контенту й оцінок, безсонні ночі адміністрацій і вчителів.

А тепер масштаби. На сторінці «Проєкти» Eddy хизується підтримкою найбільшого університету України — КНУ ім. Тараса Шевченка (≈ 40 000 користувачів; 24–26 підключених платформ), Освітнім порталом Державної служби зайнятості ( 100 000+ користувачів) та усіма школами Святошинського району Києва (46+ шкіл; 46 000+ активних користувачів). Є й інші «вітринні» кейси. Якщо платформа «гасне», то удар приймають усі ці заклади — університетський навчальний простір, державний сервіс для громадян, цілий район столиці зі своїми щоденниками, рейтингами, розкладами, повідомленнями. Це і є той жах діджиталізації без відповідальності: коли єдиний контур падає — падає все, від кабінету викладача до деканату. «Економія часу» обертається масовими переробками, «зручність» — втратою даних, «партнерство» — тишею у трубці підтримки. Це не поодинокий збій — це вчинок компанії у найкритичніший момент навчального року.

І насамкінець — зафіксуємо імена: «EDDY Україна», «EDDY Навчання». Чи не ці ж «герої» спливають у «сірих» історіях освітніх закупівель? Чи не ці самі прізвища ми бачимо поруч із апаратною й програмною «пірамідою», яка спершу обіцяє порятунок, а потім залишає школи, батьків і дітей сам на сам із міграціями та втратами? Це — ще один штрих до картини, яку ми показуємо у цьому матеріалі.

Додатковий маркер пов'язаності: «Дія.City»

«Дія.City» — це спеціальний правовий режим для ІТ-компаній, який дає правові та податкові переваги на українському ринку. За матеріалами видань, швидке отримання статусу «Дія.City» одразу декількома компаніями цього кола стало ще одним індикатором спільної орбіти. Медіа називають серед резидентів EDDY Україна (а також споріднені структури з цього «периметра»), і підкреслюють: резидентства оформлювалися швидко, майже одночасно.

Навіщо юрособам, які торгують обладнанням, статус ІТ-резидента? Чи справді вони відповідають критеріям, якщо у викладах тих же публікацій виглядають майже фантомними, із мізерними штатами працівників та мінімальною активністю? І чи не є «Дія.City» у такій конфігурації ще одним інструментом легалізації спільного бізнес-контуру?

Наслідки для освітян

У підсумку викачуються кошти з уроків, із зарплат, зі шкільних потреб; обладнання стає менше, строки постачання розтягуються, сервіс прив'язується до одного кола людей. Кожен підписант контракту, який «не помітив» ознак узгоджених дій (повторення одних і тих самих прізвищ, «дзеркальні» юрособи, синхронні зняття пропозицій), стає частиною тіньової схеми.

Розділ 3. Куди йдуть тіньові гроші з освітніх закупівель?

За публікаціями Censor.NET, УНІАН, DSnews, StopCor та «Останнього Бастіону», тендерні комбінації у шкільних закупівлях приносять пов'язаним підприємцям значні надприбутки. Медіа ставлять жорсткіше питання: куди саме течуть ці гроші?

У цих же матеріалах зазначається версія, що Володимир Волков (батько Івана Волкова, керівник ІСН) пов'язаний із новоствореною партією «Сила нації», якій приписують проросійські наративи, і що частина надприбутків з освітніх контрактів може фінансувати цю політичну силу. Отже, мова вже не лише про корупційні ризики —  це удар по реформі освіти і питання національної безпеки: гроші, призначені для наших дітей, опиняються у політичному обороті.

Компанії й зв'язки (карта для читача)

ІСН (Інтерактивні системи навчання) — апаратна частина: інтерактивні панелі та аксесуари; директор Володимир Волков. У публікаціях ІСН описується як центральний одержувач великих підрядів на навчальне обладнання.

EDDY Україна — програмне забезпечення: електронні журнали/щоденники, адміністраторські модулі, пов'язується з Іваном Волковим. У матеріалах медіа підкреслено клопотання ІСН у МОН щодо грифа для ПЗ EDDY і публічне позиціонування партнерства «ІСН ↔ EDDY». А станом на 2025 рік зупинило підтримку тисяч освітян та учнів.

«Техно Галактика» — у публікаціях фігурує як проксі-структура (директор/засновник — Сергій Борбенчук), яка підхоплює договір після «раптових» відмов «дружніх» ФОПів.

«EDDY навчання» — дзеркальна юрособа навколо бренда EDDY з мінімальною операційною активністю (керівник — Сергій Борбенчук). У виданнях описується як інструмент юридичної гнучкості під той самий продукт.

ФОПи Борбенчук, Рудик, Стахів — операційна «масовка», що створює видимість конкуренції і, коли потрібно, синхронно знімається, утворюючи коридор для «своїх».

Чому це не просто «економічна історія»

Це виведення коштів із реформи освіти. Кожна «десятка тисяч» зверху на одиниці техніки — це некуплені парти, книги й прилади, це зірвані строки в конкретних класах.

Це системна залежність шкіл. 

Це політичний напрямок грошей, де частина надприбутків може фінансувати партію «Сила нації», якій приписують проросійські погляди. Тобто з уроків наших вчителів та майбутнього наших дітей формується ворожий політичний ресурс у країні, що воює.

У цьому матеріалі підсумовано низку журналістських розслідувань і публікацій, що не перший тиждень у відкритому доступі. Настав час прямих відповідей — і від міністерств, і від профільних контролюючих та безпекових органів. Час для освітян бути пильними, бо від їхнього вибору залежить не лише репутація школи, а й доля наших дітей і нашої країни.

Це не Гелловінська страшилка, а реальна страшна історія, яка відбувається прямо сьогодні і веде не лише освітню реформу, а й всю українську освіту у темряву. 

Нижче представлені джерела від авторитетних видань у яких зібрана вся інформація підсумована в цьому матеріалі.

Джерела: