Що таке булінг (цькування)?

Булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;

• наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу (цькування):

• Діти, які страждають від булінгу (цькування), можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.

• Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.

• Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. 

• Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.

• Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.

• Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

• Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

• Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

• Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Кібербулінг – це  цькування, образи чи погрози, які лунають на адресу дитини за допомогою засобів електронної комунікації (повідомлення у соціальних мережах, миттєві повідомлення, електронні листи, СМС).

Кібергрумінг, або онлайн-грумінг – це вид сексуального насильства проти дітей в інтернеті. Шахраї реєструються в соцмережах під виглядом підлітків, «входять» у довіру до своїх ровесників, щоби отримати від них інтимні фото чи відео, а потім шантажують, аби здобути ще відвертіші матеріали, гроші чи взагалі змусити до особистих зустрічей в офлайні.

Хоча булінг (цькування) та кібербулінг часто між собою пов’язані, але від останнього залишається цифровий слід – записи, які можуть стати доказами для припинення цькування чи покарання кібербулера.                                  Люди, які стали жертвами будь-якої форми насильства, включаючи булінг, кібербулінг чи кібергрумінг, мають право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.

Що робити, якщо дитина потрапила під вплив шкідливого контенту?

1. Підтримайте дитину – скажіть їй про вашу підтримку і бажання допомогти.

2. Разом створіть покроковий план, який буде містити:

   • якщо шкідливий контент був поширений через месенджер, то важливо зробити скриншот матеріалів для подальшого звернення в правоохоронні органи;

   • якщо шкідливий контент був переглянутий на сайті або інтернет-ресурсі, то слід його заблокувати або видалити. Якщо немає можливості зробити це самостійно, то слід звернутися до адміністрації соціальних мереж.

3. Звернутися до правоохоронних органів в ситуаціях кібербулінгу, погроз, домагання, небажаного спілкування з сексуальним підтекстом.

4. Надати дитині психологічну підтримку.

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

• "Гаряча" лінія "Якщо ображають дитину" час роботи: з 09.00 до 17.00 з понеділка по п'ятницю 8 056 370 48 19

• Всеукраїнська дитяча лінія "Телефон Довіри” 8 800 500 21 80

• Національна “Гаряча лінія” з питань насильства та захисту прав дітей 8 800 500 33 50

• Національна “Гаряча лінія” по запобіганню торгівлі людьми 8 800 500 22 50

• Урядова гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та тендерної дискримінації 1547

• Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті 1545 (далі обрати «3»)

• Національна дитяча гаряча лінія Ла-Страда 0 800 500 225 (із стаціонарних), 116 111(з мобільних)

• «Гаряча лінія» Національної поліції України Єдиний контакт-центр 0 800 500 225 (із стаціонарних), 116 111(з мобільних)

• Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та тендерної дискримінації 0 800 500 335 (із стаціонарних), 116 123(з мобільних)