Початкова освіта

Початкова освіта — це перший етап загальної освіти дітей. Отримуючи початкову освіту, діти набувають перші знання про навколишній світ, навички спілкування та вирішення прикладних завдань. На цьому етапі формується і починає розвиватися особистість дитини, що підкреслює важливість початкової освіти для суспільства та держави.

В Україні початкова загальна освіта вважається обов'язковою і загальнодоступною. Навчання дітей у початкових школах зазвичай починається з віку шести років шести місяців, при відсутності протипоказань за станом здоров'я, але не пізніше досягнення ними віку восьми років.

Початкова освіта формує загальнонавчальні навички та вміння, рівень освоєння яких значною мірою визначає успішність всього подальшого навчання. Школярі, що успішно завершили початкову загальну освіту, продовжують навчання на ступені загальної освіти.

.

У демократичному суспільстві ХХІ століття запитам часу відповідає школа, яка відрізняється:

• спрямованістю на розвиток самосвідомості особистості як інструменту перетворення дійсності, володіння прийомами самоосвіти й самовдосконалення;
• переходом з режиму функціонування на режим розвитку;
• глибокою й широкою диференціацією змісту навчання.

Вочевидь, завдання ці доволі широкого діапазону і не можуть бути реалізовані в окремій школі будь-якого типу. Можливість їх реалізації потребує реформування всієї освітньої системи. Така диференційована система освіти в нашій державі зараз інтенсивно формується.

Важлива роль освіти для економічного розвитку визнається й урядом України. Аналізуючи Національну доктрину розвитку освіти, Концепцію 12-річної освіти, Закон України «Про освіту», матеріали колегій МОН України, полеміку щодо питання реформування освіти в Україні, можна визначити основні напрями цього процесу:

• особистісна орієнтація освіти;
• формування національних і загальнолюдських цінностей;
• постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;
• розвиток системи безперервної освіти;
• запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;
• інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітнього просторів.

Сучасна школа, як соціально-педагогічна система, покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й сучасним вимогам суспільства. Щоб гідно жити в сучасному суспільстві, особистість повинна бути компетентною в різних сферах діяльності. Школа має допомогти учням в володінні технологіями життєтворчості створити умови для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, саморегуляції та самореалізації, інтеграції в соціокультурний простір.

Метою освіти є формування такого рівня соціальної зрілості учнів, який буде достатнім для забезпечення їхньої самостійності в різних серах життєдіяльності. Компетентнісний підхід у освіті покликаний подолати прірву між освітою та життям. Формування компетентностей учнів відбувається у процесі обов'язкової взаємодії всіх суб'єктів освітнього процесу.

Але, на мою думку, вирішити ці завдання допоможе створення єдиною безперервної системи, яку можна представити як освітній округ, проект якого я хочу презентувати. Центром такого округу буде заклад нового типу - навчально-виховний комплекс.

Головна ідея творення освітнього округу полягає в:

• організації безперервного, гармонійного розвитку особистості дитини;
• раціональному поєднанні діяльності дошкільних, шкільних, позашкільних закладів освіти.

Структура освітнього округу:

• об'єднання «Початкова школа - дитячий садок (садки) мікрорайону»;
• мережа загальноосвітніх шкіл (ІІ ступеня) у двох рівнях: гімназійні класи та загальноосвітні класи;
• мережа профільних шкіл округу;
• міжшкільний виробничий комбінат;
• центр (центри) розвитку творчості і здоров'я дітей.

• Реалізувати принцип наступності в освіті та вихованні через розробку нового (єдиного) змісту освіти, яке забезпечить єдність культурного та освітнього просторів з центром формування духовно-моральних основ розвитку дитини.
• Забезпечити єдність навчання та виховання як показника економічного і політичного розвитку суспільства.
• Організувати ранню діагностику фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини та реалізувати на цій основі особистісно зорієнтований підхід у навчанні.
• Скорегувати функції центру і регіонів, сформувати освітньо-культурний простір для задоволення потреб громадян і регіонального ринку праці, врегулювати взаємодію середньої та вищої школи.

Основні принципи побудови освітнього округу:

• особистісно зорієнтоване навчання;
• цілісність і безперервність;
• природовідповідальність і диференціація навчання та виховання;
• гуманізація та демократизація навчально-виховного процесу;
• цільного компонентів освіти, розвитку та виховання;
• варіативність і практична спрямованість навчання.

Основні напрями роботи:

• Формування творчо працюючих колективів із високим рівнем професіоналізму.
• Удосконалення системи управління.
• Матеріально-технічне забезпечення навчальних та виховних закладів округу: література, навчально-наочні та методичні посібники комп'ютерне та програмне забезпечення, аудіовізуальна апаратура тощо.
• Модифікація змісту навчально-виховного процесу. структури його організації; пошуки і впровадження сучасних педтехнологій; оволодіння системою дистанційної освіти.
• Розробка та впровадження авторських програм та використання варіативних навчальних планів.
• Здійснення передпрофільної підготовки в основній школі (широка варіативність курсів за вибором).
• Організаційне поєднання виховного та навчального процесів із науково-дослідницькою, творчою діяльністю всіх ланок округу.
• Спеціалізація і профілізація шкіл ІІІ ступеня, що забезпечить наступноперспективні зв'язки між середньою і професійною освітою.
• Розвиток взаємодії профільних та ліцейних класів і провідних вищих навчальних закладів регіону.