Важливо уявляти знання як свого роду

семантичне дерево – упевніться,

що розумієте фундаментальні принципи –

стовбур і головні гілки –

перш ніж поринати в дрібні гілочки або листя,

інакше їм ні на що буде спиратися.

Ілон Маск, інженер, винахідник, підприємець

У проєкті Положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти термін дистанційне навчання витлумачено як «організацію освітнього процесу (за дистанційною формою здобуття освіти або шляхом використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти) в умовах віддаленості один від одного його учасників та їх опосередкованої взаємодії в освітньому середовищі, яке функціонує на базі сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій» [1, с. 2]. Документ визначає механізм забезпечення здобуття загальної середньої освіти за дистанційною формою, а також використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами.

Дистанційне навчання здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти та має забезпечувати виконання суб’єктами дистанційного навчання державних стандартів освіти [1, с. 4].

Суб’єктами дистанційного навчання є учні та педагогічні працівники, які беруть участь в освітньому процесі за дистанційною формою здобуття освіти та/або з використанням технологій дистанційного навчання. У разі потреби дистанційне навчання може організовуватися за індивідуальним навчальним планом.

Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється в межах робочого часу педагогічних працівників. Облік робочого часу та оплата праці педагогічних працівників, які організовують дистанційне навчання, здійснюється відповідно до законодавства [1, с. 6].

Дистанційне навчання може здійснюватись у двох режимах:

• синхронному (всі учасники освітнього процесу перебувають у вебсередовищі одночасно);

• асинхронному (освітній процес здійснюється за зручним для вчителів та учнів розкладом).

Синхронний режим забезпечує можливість навчальної співпраці в режимі реального часу.

Асинхронний режим особливо зручний для використання різних форм і різноманітних методів онлайнового навчання. Наприклад, учитель/ка може записувати відеоуроки (фрагменти уроків: пояснення, інструкції до виконання самостійної роботи і под.) або навчальні завдання, які учні мають виконати самостійно. Розміщені на спеціальних ресурсах навчальні відео, слайд-шоу учень може переглядати в зручний для нього час, якщо потрібно, неодноразово, опрацьовуючи їх у зручному для нього темпі.

Навчальні матеріали можуть бути надіслані учневі електронною поштою чи бути розміщеними в соціальних мережах або Viber. Синхронний режим є ідеальним для індивідуальних консультацій.

Дистанційне навчання може бути як самостійною формою навчання, так і складовою змішаного навчання.

Змішане навчання (комбіноване навчання, гібридне навчання) - педагогічна й технологічна модель, методика, що поруч із онлайн-технологіями спирається на безпосередню взаємодію між учнями та вчителем у класі. «Це поєднання онлайн та офлайн-навчання у один ланцюжок, що творить «навчальний досвід» учня та самодостатній логічний курс чи предмет. При змішаному навчанні інструкції/теорія, яку учень опрацьовує онлайн (чи то у формі самостійного прочитання матеріалів, чи при перегляді демонстраційних відео, чи при перегляді відеозапису лекції вчителя, чи у формі гри), знаходять своє застосування офлайн (тобто у приміщенні школи під час занять). Всі заняття, що відбуваються в школі, мають на практиці закріпляти знання, здобуті учнем при самостійній роботі онлайн» [ 3, c. 87].

І змішане, і дистанційне, і традиційне очне навчання мають як переваги, так і недоліки. Практика показує, що найбільший ефект досягається в поєднанні традиційного очного та дистанційного навчання. Змішане навчання найбільш придатне для студентів і дорослих, які здобувають другу вищу освіту. Проте за певних умов (карантину, пандемії) дистанційне та змішане навчання мають і можуть стати ефективною заміною традиційному очному.

Посилання на документи, вебсайти, статті

1. Положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти (проєкт).

Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-polozhennya-pro-distancijnu-formu-zdobuttya-zagalnoyi-serednoyi-osviti

2. Колесник Т.А. Змішане навчання в освітньому середовищі – основні визначення та переваги застосування. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 46, 2016

Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_pp_2016_46_20

3. Змішане навчання: сутність та переваги у сучасному світі

Режим доступу: http://blog.ed-era.com/blended-learning-sut-pierievaghi-ta-uspishni-prikladi/

4. Технологія змішаного навчання в системі відкритої післядипломної освіти: підручник /за заг. ред.В.В. Олійника, ред.кол.: С.П. Касьян, Л.Л. Ляхоцька, Л.В.Бондаренко; ДВНЗ «Ун-т менедж. освіти». – Київ, 2019 –196с.

Режим доступу: https://core.ac.uk/reader/286373850

Ми позбавляємо дітей майбутнього,

якщо продовжуємо навчати сьогодні так,

як навчали вчора.

Джон Дьюї, філософ, психолог, педагог.

Учні мають бути вмотивовані як до навчання взагалі, так і до навчання у форматі онлайн. Для цього:

1) їм має бути цікаво; актуальним і корисним повинен бути зміст, сучасною й динамічною форма його викладу;

2) онлайн-навчання не повинне стомлювати учнів, тому скринкаст теоретичної частини уроку має тривати не довше 15-ти хвилин, оптимальна тривалість уроку – від 15 до 25 хвилин залежно від віку;

3) між уроками обов’язково треба організувати перепочинок, найкраще в активній формі (супроводжувана дотепним текстом і гарною музикою фізкультхвилинка, гімнастика для очей тощо);

4) завдання мають бути не лише цікавими, а й не надто складними, тобто придатними для самостійного виконання;

5) онлайн-урок має бути розміщений у відкритому доступі, щоб учень міг за потреби ще раз його переглянути;

6) важливо пам’ятати: мета перевірки знань онлайн - не так контроль, як відзначення успіхів та аналіз помилок, до яких учитель має ставитися поблажливо, за успіхи ж обов’язково хвалити.

Оприлюднені Міністерством освіти і науки спільно з ГО “Смарт Освіта” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» Методичні рекомендації «Організація дистанційного навчання в школі» на запитання, які обов’язково виникнуть у кожного вчителя, дають чіткі відповіді.

У якій послідовності слід готуватися до дистанційного уроку? На що звертати увагу? З опорою на названий вище документ систематизуємо відповіді у вигляді таблиці:

1.Коригування календарно-тематичного плану та перегляд очікуваних результатів.

Обсяг навчального матеріалу доведеться скоротити: вилучити менш суттєві фрагменти, матеріал кількох тем намагатися (де можливо) об’єднати в одну [1, С.14].

Деякі з очікуваних результатів в умовах Д.Н. можуть виявитися недосяжними, тому варто дещо знизити їх рівень.

2.Добір і систематизація навчальної інформації, яку потрібно викласти на уроці.

З усього обсягу слід вибрати найбільш суттєве, підкреслити головне, увиразнити причиново-наслідкові зв’язки, дібрати сучасні та яскраві приклади.

3.Вибір видів навчальної інформації за способом відображення: звукова, текстова, графічна, цифрова.

Отримання навчальних матеріалів та спілкування між учасниками дистанційного навчання забезпечується передаванням відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі [1, С. 14].

4.Добір вправ і завдань.

Це можуть бути письмові роботи (самостійні й контрольні, перекази, компетентнісні завдання тощо), а також заповнення таблиць, побудова схем, навчальний проєкт тощо [1,С. 13].

5.Вибір форм оцінювання знань.

Оптимальним способом оцінювання є оцінювання в режимі онлайн — якщо є технічна можливість, то на дистанційних платформах, на яких існує така функція [1, С.50].

6.Розподіл навчального часу на онлайн-уроці.

Не слід відводити значну частину часу на лекційне повідомлення нового матеріалу. Важливо не стільки викладати новий матеріал, скільки з’ясовувати проблемні моменти [1, С. 59].

Знання бувають двох видів: або ми знаємо щось самі,

або знаємо, звідки і як про це можна дізнатися.

Семюел Джонсон, лексикограф і поет епохи Просвітництва.

Якщо під навчанням онлайн ми розуміємо формат навчання учня за комп’ютером, то навчання офлайн – це взаємодія учня з учителем та однокласниками (або членами групи, що спільно виконують проєкт).

Змішане навчання – це поєднання онлайн та офлайн-навчання в єдиний процес. Засвоюючи частину матеріалу онлайн, учні самостійно керують своїм часом, місцем, способом і темпом навчання, іншу ж частину матеріалу вивчають в аудиторії і, як результат, отримують цілісний навчальний досвід [1, с. 158].

Вивчення частини курсу у фізичному навчальному просторі (школі) в групі з іншими учнями та вчителем є обов’язковою умовою для успіху змішаного навчання. Спілкування у приміщенні школи під час занять забезпечує соціально-адаптаційний аспект, що є необхідним.

Змішане навчання ефективне передовсім завдяки пристосованості до конкретних умов, особливостей навчального матеріалу, а також потреб конкретного класу.

За змішаного навчання роль учителя з лектора змінюється на фасилітатора, тобто особи, яка організовує колективне обговорення так, щоб усі учні були максимально залучені, складні питання пояснювались, проблеми вирішувались.

З моделей змішаного навчання найбільш на сьогодні придатною вважають перевернуте навчання. Єдиного визначення термін досі не має – у педагогічній літературі його тлумачать як педагогічну технологію, педагогічну модель, принцип навчання, форму активного навчання, технологію змішаного навчання. Найчастіше перевернуте навчання тлумчать як педагогічну модель, у якій пояснення нового матеріалу і домашнє завдання міняються місцями.

Домашнім завданням для учнів стає перегляд відповідних відеофрагментів з навчальним матеріалом наступного уроку (учні самостійно проходять теоретичний матеріал). Короткі навчальні відеолекції (презентації у програмі Power Point або техніці скрайбінг) учні переглядають і осмислюють удома. Такі матеріали створює (або добирає на спеціальних ресурсах) учитель та розміщує в Інтернеті – на сайті школи, у власному блозі тощо. Якщо ж технічних можливостей для використання інтернет-ресурсів учитель та учні не мають, перегляд відеолекцій необхідно замінити самостійним опрацюванням удома відповідних темі уроку матеріалів підручника, статей енциклопедій і словників, зазначених учителем сторінок довідників, іншими навчальними матеріалами.

У класі час використовується на практичні завдання: учні виконують вправи, обговорюють питання, які спричиняють ускладнення. Головна цінність перевернутого навчання полягає в можливості використовувати навчальний час для роботи в групах: учні можуть обговорити зміст уроку, перевірити свої знання і взаємодіяти один з одним в практичній діяльності. Учитель консультує, допомагає, підтримує.

Перевернуте навчання цілком здатне забезпечити умови для формування визначених Концепцією Нової української школи спільних для всіх ключових компетентностей умінь, а саме [1, 12 ]:

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• виявляти ініціативу; творити;

• уміння вирішувати проблеми, приймати рішення;

• здатність співпрацювати в команді.

Перевернутий клас - це партнерство: учитель і його учні працюють разом. Якщо роль учителя полягає в розробці навчального досвіду, то роль учнів – у підготовці до заняття й отриманні досвіду навчання. Учні - не пасивні відвідувачі уроків, вони зацікавлені, активні, задіяні в процесі навчання. Учитель навчає та скеровує - учні вчаться діяти, застосовуючи здобуті знання, трансформуючи навчальну інформацію з когнітивного рівня в конструктивний, діяльнісний, закріплюючи навички критичного мислення, аналізу, синтезу.

Термін «перевернутий клас» сьогодні використовують для називання будь-яких занять, які будуються на попередньому перегляді навчальної відеолекції (опрацювання текстів) із подальшим обговоренням у класі. З цієї причини єдиної структури уроку (заняття) в технології «перевернутий клас» досі не визначено.

Подаємо орієнтовні матеріали для підготовки заняття в 10 класі на тему Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають назви людей за діяльністю (поет – поетеса, поетка; директор – директорка, робітник – робітниця та ін.).

Домашнє навчання, яке учні одержали перед заняттям

Для учнів виконання такого завдання можна назвати концептуальною розвідкою: навчальний матеріал вони опановують значною мірою через самонавчання, що сприяє розвитку в них пізнавальної активності та самостійності. Проте учні мають чітко розуміти, що саме і як вони повинні зробити вдома: переглянути, прочитати, виділити головне, порівняти...

Самостійно ознайомитися:

1. з п. 4 § 32 Українського правопису (2019) ПРАВОПИС СУФІКСІВ. Іменникові суфікси -К-, -ИЦ-(Я), -ИН-(Я), -ЕС- С. 27.

Адреса з екрану: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf (зайти можна зі сторінки вебсайта МОН: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/ukrayinskij-pravopis-2019 );

2. з розділом «Діяч і діячка, кореспондент і кореспондентка, лікар і лікарка, поет і поетка, поетеса» навчального посібника Олександра Пономаріва Культура слова: Мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 2008. - С 164.

Адреса з екрану: http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/morfologiya#toc11

на вебсайті http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/morfologiya

3. з відповідним правилом у підручнику «Українська мова, 10 клас».

Вправи і завдання для виконання в класі

Виконувані в класі завдання мають розвивати й удосконалювати такі вміння, як: пошук, опрацювання, коментування, планування, окреслення проблеми, доведення, обґрунтування, аналіз, синтез, переформулювання, перевірка істинності, достовірності, логічності, переказ, формулювання гіпотез, дискутування тощо.

І. Розбір самостійно опрацьованого матеріалу (на основі моделювання життєвої ситуації).

*Прочитайте оголошення. Які виправлення ви внесли б у його текст? Відповідь обгрунтуйте, використавши самостійно опрацьовану інформацію з посібника О.Пономаріва «Культура слова: Мовностилістичні поради».

Шановні учні та вчителі!

20 січня 2020 року відбудеться чергове засідання Клубу незабутніх зустрічей. Ви матимете можливість поспілкуватися з представницями творчих професій, а саме:

• письменником Оксаною Левченко;

• перекладачем Оленою Медоїд;

• художником Іриною Бойчук.

Зустріч відбудеться в приміщенні бібліотеки. Початок о 15 год.

Рада Клубу.

ІІ. Фронтальне опрацювання матеріалу.

*Робота з підручником: усне виконання вправи.

346. Прочитайте. Визначте головну думку висловлення. Які аргументи наведено на підтвердження цієї думки?

Ми говоримо про директорів, радників, журналістів, маркетологів, будівельників, юристів, продавців, гравців, спортсменів, хоча в нашій реальності давно з»явилися директорки, радниці, журналістки, маркетологині, будівельниці, юристки, продавчині, гравчині, спортсменки.

Фемінітиви, тобто іменники жіночого роду, які позначають осіб жіночої статі за родом діяльності, активно вживають сучасні ЗМІ. Журналістка Людмила Смоляр речення типу «Водій наїхала на пішохода» вважає незграбним. Не кожен одразу зрозуміє, що в ньому йдеться про жінку.

«У ситуації, коли жінки сміливо ввійшли в публічне життя і мають однакові з чоловіками права, не слід, уникаючи фемінітивів, і далі робити жінок невидимими», - вважає журналістка. У своїх текстах вона не вживає фемінітиви лише тоді, коли жінці це не подобається і вона сама просить не називати її директоркою (З вебсайта Loyely Life).

* З’ясуйте значення лінгвістичного терміна фемінітив (бажано за словником онлайн).

* Чому найактивніше фемінітиви почали вживати саме ЗМІ? Поясніть.

*Чому не слід уживати іменники продавщиця, касирша, ліфтерша?

* Назвіть суфікси, за допомогою яких в українській мові утворюють фемінітиви.

*Робота в групах. Накресліть таблицю «Творення фемінітивів». Добираючи приклади, скористайтеся розміщеним в Інтернеті плакатом.

*Утворіть фемінітиви від поданих іменників чоловічого роду – назв професій, запишіть їх. В утворених словах виділіть суфікси.

Дослідник, чемпіон, будівельник, депутат, відеоблогер, продавець, виконавець, речник, ілюстратор, друкар, стоматолог, спікер, викладач, шахіст, мистецтвознавець, вершник, друкар, словникар, учасник, плакатист, секретар, перукар, жнивар, льотчик, пілот, штукатур.

ІІІ. Розбір матеріалу в групах. Закріплення і корекція теоретичних знань, обговорення проблемних моментів.

*РОБОТА В ГРУПАХ. Дайте відповіді на подані нижче питання. Обговоріть у класі ті з них, які викликали найбільший інтерес.

*Творення яких іменників-фемінітивів спричинило труднощі? з яких причин? Які з утворених фемінітивів мають омоніми? Які називають іншу в порівнянні з іменником чоловічого роду професію? Які це професії? Поясніть, чи є такі пари слів омонімами. Свою думку доведіть.

*Які мовні знання вам знадобилися для виконання вправи? Які мовні вміння? Висловте ваше ставлення до активного вживання фемінітивів у мовленні.

*Прокоментуйте вираз «Мовна норма не є усталеною, вона змінюється відповідно до запитів суспільства». Коментар проілюструйте прикладами. Поясніть, чому зміни мовних норм у суспільстві часом сприймаються важко.

ІV. Створення навчально-проблемної ситуації для пізнавально- дослідницької діяльності учнів.

*Прочитайте. Визначте стиль кожного з речень. У яких/якому з них уживання фемінітива недоцільне? Чому? Використайте у відповіді інформацію, самостійно здобуту з підручника.

1.Оперчук Тетяну Дмитрівну призначити на посаду директорки СЗШ № 220 Дніпровського району м.Києва з 1 серпня 2021 р. (З наказу). 2. Як директриса школи, у своїй діяльності протягом звітного періоду я керувалася Статутом школи, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов’язками директора школи, законодавством України, іншими нормативними актами, що регламентують роботу керівника загальноосвітнього навчального закладу (Зі звіту про діяльність на посаді протягом навчального року). 3. Кожний твір […] переходив гостру критику пані директорки (І.Франко). 4. Молода директорка прийшла працювати в дуже непросту школу в “неблагополучному” районі, де навчаються дуже непрості підлітки (З рецензії на кінофільм).

*Чи нормативним є іменник директриса? Звіртеся зі словником онлайн.

Розбір матеріалу в групах. Закріплення і корекція теоретичних знань, розбір проблемних моментів.

*РОБОТА В ГРУПАХ. Підготуйтеся до дискусії «Чи варто/потрібно вживати в мовленні фемінітиви?» Для цього:

• Сформулюйте 2-3 питання, цікавих і корисних, на вашу думку, для обговорення.

• Доберіть до кожного з цих питань по 3-4 аргументи з позицій «за» та «проти».

*Проведення дискусії.

Обговорення найцікавіших з-поміж дібраних кожною з груп питань,

V. Самооцінювання навчальних досягнень.

*Виконайте тест онлайн: https://life.pravda.com.ua/society/2018/03/8/229385/

VІ. Завдання-заохочення для тих, хто бажає взяти участь у конкурсі на кращий учнівський проєкт.

Орієнтовні теми:

• Фемінітиви: мовна мода чи нагальна потреба часу?

• Фемінітиви: особливості вживання і способи творення.

• Фемінітиви в мовах народів світу.

VІІ. Підбиття підсумків заняття. Рефлексія.

Учні розповідають, як їм працювалося, що вдалося, над чим ще слід попрацювати, яких знань з опрацьованої теми бракує, де і як їх можна здобути.

Анкетування.

На уроці я зрозумі(в,ла) як…, що….

Я не зрозумі(в,ла)…

Мені особливо сподобалося….

Мені найбільше стане в пригоді….

Я б зміни(в, ла)…. Викликає сумнів…

Питання, на які хоті(в,ла) б знайти відповідь….

VІІ. Домашнє завдання, яке учні мають виконати перед наступним заняттям.

Жінки й дівчата в професії. Творення і вживання фемінітивів: презентація