Школа в селі Олексинці була відкрита ще за часів Австро-Угорської імперії. Існувала вона і в часи панування Польщі в Західній Україні. Спочатку школа була двокласною, пізніше – трикласною, чотирикласною.

У 50-ті роки в Олексинцях функціонувала семикласна, а з кінця 50-х – восьмикласна школа.

Першим директором школи в повоєнні роки була Нечай Люба Максимівна. Пізніше школою керували Царук В. М., Хайко С. В., Чупрун Р. В., Різник М. І.

     Велика заслуга в розвитку освіти Олексинської школи належить Срібному Петру Паньковичу. Перебуваючи на посаді директора школи 31 рік, він зумів активізувати роботу педагогічного та учнівського колективів, вивів школу на передові позиції в районі. Доклав багато зусиль в будівництві і відкритті нового корпусу школи та шкільної їдальні.

      Новий подих сучасності відчула Олексинська школа з приходом нової директорки Срібної Марії Михайлівни. Особливо відчула школа повноцінну турботу у вирішенні питань різних напрямків з утворенням об'єднаної територіальної громади Більче-Золотецької сільської ради, до складу якої увійшло село Олексинці. Протягом останніх років приділяється багато уваги створенню сприятливих санітарно-гігієнічних умов навчання і праці, зміцненню матеріально-технічної бази, харчуванню дітей, впровадженню Державного стандарту початкової загальної середньої освіти «Нова українська школа».

         Колектив школи налічує 17 вчителів. Із них 6 мають вищу категорію, звання «старший учитель» - 6. Наші педагоги – це люди з вищою освітою, які вміють майстерно навчати і виховувати підростаюче покоління, створюють атмосферу, щоб панувало три істини: 

Віра – в силу знань і праці,

Надія – на добро, красу, людяність,

Любов – до дитини, до людини, природи, життя.

         Про це свідчать досягнення їх вихованців на районних і обласних змаганнях, конкурсах, олімпіадах. Педагогічні працівники школи користуються авторитетом серед батьків і учнів. Школа пишається ветеранами освітянської ниви: Срібним П. П., Срібною З. М., Медведем П. К., Томчишин Н. М.

      Гордістю школи є наші випускники, які зробили великий внесок в добробут села. Велика заслуга колишнього директора школи Срібного Петра Паньковича і начальника відділу освіти та соціально-культурної сфери Більче-Золотецької ОТГ Чикурлія Василя Степановича на освітянській ниві. 

Заслуговує на велику увагу і повагу в медичній сфері, лікар Київської клінічної лікарні № 9 Валюк Михайло Дмитрович. А Грицюк Костянтин Васильович зробив великий внесок в культурній галузі села.

Багато випускників школи здобули вищу освіту і працюють в різних сферах на теренах України та за її межами. Вони і є гордістю нашого села і нашої школи.

      Якщо пройтися стежинами шкільного життя, то з 1954 по 2021 рік Олексинську школу закінчило 1797 учнів, з них - 193 з відзнакою.

       У 1989 році (відкриття нового корпусу) школа відкрила двері для 138 учнів. В 2023 р. школа отримала статус гімназії, а в її стінах продовжує навчатися 54. учні. Це наше найболючіше питання сьогодення. Проте, ми живемо і працюємо за правилом «Сьогодні краще, ніж учора, а завтра краще, ніж сьогодні».

        Минають роки, вирує життя… А школа завжди думає про одне і те саме: щоб добре було дітям у її стінах, щоб храм інтелектуального потенціалу назавжди залишався їхнім другим домом. А ми, вчителі, пам'ятаємо і шануємо напутні слова великого учителя Василя Сухомлинського: «Творіння людини – найвище напруження всіх ваших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти – не тільки і не стільки джерело радості . Діти - це щастя, створене вашою працею».

        Навчати дітей - це найвища святість. А школа - це оберіг, який додає сили і примножує багатство душі. Це наша радість, це наша гордість, це наша любов. І тому ми, вчителі, любимо свою професію понад усе. Для учительського колективу, школа - це найвища святиня, яка непомітна чужим, але рідна нам всім.