Розслідування та облік нещасних випадків

Основна мета розслідування та обліку нещасних випадків – виявлення недоліків, усунення яких веде до більш повної безпеки на наших підприємствах. Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що виникають на території організації або за її межами при виконані роботи за її завданням, а також на транспорті, наданому організацією для перевезення працюючих на робоче місце. Розслідуванню підлягають всі нещасні випадки, що мали місце як на протязі робочого часу, так і перед початком та після закінчення роботи. 

У разі настання нещасного випадку, професійного захворювання чи аварії на виробництві, для встановлення обставин, що призвели до настання такого випадку, створюється комісія (спеціальна комісія) з розслідування, яка в своїй роботі керується Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30.11.2011 року (далі — Порядок).

Статтею 22 Закону України “Про охорону праці” передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

    За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

    У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Всі легкі нещасні випадки, пов’язані з втратою працездатності на 1 або більше днів розслідуються на протязі 24 годин особисто начальником цеху спільно з старшим суспільним інспектором з охорони праці цеха та інженером з техніки безпеки. В цьому випадку комісія складає акт про нещасний випадок за формою Н-1 у 4-х примірниках та передає його головному інженеру, який на протязі доби розглядає та затверджує акт, який напрявляє в службу охорони праці, профспілковому комітету, технічному інспектору праці ЦК профспілки, потерпілому.

Керівники робіт зобов’язані до прибуття комісії забезпечити зберігання предметів та обладнання на місті нещасного випадку. Спеціальне розслідування групових, важких та смертельних нещасних випадків проводиться комісією у складі технічного інспектора праці ЦК профспілки, представника вищої господарської організації. У випадку особливо важких наслідків (5 та більше загиблих) комісія призначається міністром (КМ).

Основний найбільш поширений метод розслідування нещасних випадків – це розслідування на місці події. Вихідний документ для аналізу травматизму – це акт про нещасний випадок, в якому вказують вік, професію, місце роботи потерпілого, стан роботи та обставини нещасного випадку.   Причина нещасного випадку повинна виходити з обставин та конкретно вказувати які порушення норм та правил техніки безпеки були допущені. Заключний етап розслідування – визначення профілактичних заходів для усунення причин нещасного випадку. Після припинення тимчасової непрацездатності потерпілого керівник робіт заповнює пункт акта про наслідки нещасного випадку.

На основі актів розслідувань нещасних випадків визначають оплату лікарняних листів потерпілому, та розмір відшкодування підприємством збитків. Акт є основним документом для притягнення винуватих у нещасному випадку до відповідальності. Акт за формою Н-1 зберігається 45 років, що дозволяє за необхідності врахувати наслідки: пізня інвалідність, втрата працездатності.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Керівник робіт (уповноважена особа) своєю чергою зобов’язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, у разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося, роботодавця, відповідну профспілкову організацію;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення таких випадків.

Лікувально-профілактичний заклад про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства повинен упродовж доби повідомити за встановленою формою:

- підприємство, де працює потерпілий;

- відповідний робочий орган виконавчої дирекції ФССНВ;

- територіальному органові Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку;

- відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС);

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Порядок розслідування нещасного випадку комісією підприємства

    Розслідування проводить комісія, створена наказом роботодавця. До її складу входять:

1. керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства,

2. представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.

3. Керівника робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії не включають. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включають, також, спеціаліста відповідної СЕС.

Голова комісії зобов'язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.

    Члени комісії мають право одержувати усні чи письмові пояснення щодо нещасного випадку та проводити опитування роботодавця, посадових осіб, інших працівників підприємства, у тому числі потерпілого, та опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, робити необхідні запити, пов'язані з проведенням розслідування.

Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:

• обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

• вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);

• визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

• скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження;

• скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.