“Інтернет – це така ж реалія нашого життя, як телефон або телевізор. Далеко не всі українські батьки усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей. Їм варто прийти до розуміння, що вони несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в інтернеті, як і на вулиці або в метро. Інакше вони можуть зіткнутися із цілком реальними результатами віртуального спілкування”
Щороку все більше дітей користуються інтернетом, використовуючи доступ не лише з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що актуалізує проблему онлайн-безпеки дітей. За результатами спільного з Інститутом соціології НАН України дослідження «Знання та ставлення українців до питання безпеки дітей в інтернеті» з’ясувалося, що 78% батьків не знають про проблеми безпеки дітей в інтернеті. Близько 28% дітей готові переслати свої фотографії незнайомим людям, а побачивши в інтернеті рекламу алкоголю або тютюну, хоч раз пробували їх купити, 11%— намагалися купити наркотики. Крім того, 17% дітей без сумнівів погоджуються повідомити особисту інформацію про себе і свою сім’ю, 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих і лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідувала дитина.
Онлайн-ризики для дітей:
· «дорослий» інезаконний контент: порнографія, азартні ігри, реклама тютюну іалкоголю;
· онлайн-насилля: заклики доасоціальної, суїцидальної поведінки, жорстокості, насильства, сексуальна експлуатація;
· розголошення особистої інформації, яка може бути використана проти дітей таїхсімей;
короткі номери таплатні сервіси, які тарифікуються окремо тощо.
Зважаючи намасштаби питання онлайн-безпеки дітей, «Київстар», яквідповідальний оператор іпровайдер інтернет в2009 році ініціював програму «Безпека дітей вінтернеті».
Мета програми: Навчити дітей правилам онлайн-безпеки, сприяти створенню території безпечного інтернету для освіти тарозвитку.
Урамках програми «Київстар» приймає відповідальні бізнес-рішення, розробляє навчальні матеріали таактивно проводить інформаційну роботу серед дітей, вчителів табатьків зпояснення основних правил онлайн-безпеки.
Основні результати програми:
· Створено «білий список» рекомендованих дитячих сайтів;
· Видано посібник для батьків «Діти вінтернеті: якнавчити дітей безпеці увіртуальному світі»;
· Проведено інформаційну роботу серед понад 2000дітей, 4000 батьків та5000 вчителів повсій країні;
· Розроблено нову послугу компанії «Батьківський контроль», яка гарантує захист дітей від онлайн-загроз під час виходу вінтернет змобільного телефону.
Детальніше насторінці програми— www.online-bezpeka.kyivstar.ua
1.Будьте другом своїй дитині.Проявляйте зацікавленістьїї захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають.Якщо Ви зможете стати тією людиною, якому Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.
2.Установіть комп’ютер в місці, доступному всім членам родини.Це значно полегшить контроль за його використанням.
3.Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням.
4.Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп’ютера!
5.Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім’я, вік, номер телефону, домашню адресу, номер школи.Поясніть, що не слід висилати свої фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті.
6.Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона не розповідала.
7.Переглядайте інформацію, що міститься в комп’ютері Вашої дитини.Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі.Але пам’ятайте, що дитина може користуватися Інтернетом не тільки вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у друзів.
8.Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується комп’ютером і не вдома, наприклад в Інтернет–кафе чи у друзів.
•
Вдосконалення інформаційних технологій створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства. Комунікаційні засоби стали невід’ємною складовою життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп’ютери та Інтернет, розширивши комунікаційні, просторові й часові межі, розкрили нові можливості для спілкування, освіти, праці, відпочинку та творчої самореалізації особистості.
Міністерство цифрової трансформації України за підтримки ЮНІСЕФ запустило новий освітній серіал «Про кібербулінг для підлітків».
Завдяки цьому партнерському курсу підлітки дізнаються про причини та потенційні наслідки кібербулінгу і навчаться протистояти хейту та тролінгу, образливим коментарям, зможуть допомогти своїм друзям, які стали жертвами кібербулінгу.
Організатори проекту підкреслюють, що це допоможе припинити кібербулінг, зупинити цькування у підлітковому середовищі.
Участь в освітньому серіалі взяли українська суперстар NK | Настя Каменських і співачка, акторка та блогерка Анна Трінчер.
Серіал складається з 4 серій тривалістю 4-5 хвилин.
Безкоштовно переглянути всі серії можна на платформіДія. Цифрова осві
Є безліч можливостей використання інформаційних технологій — від са-мостійного складання досить досконалих програм, створення своїх сторінок у просторі Internet, дистанційного навчання до занурення у світ найкращих музейних колекцій, бібліотек. Виникають запитання: як впливає цей дивовиж-ний штучний інформаційний світ на психіку людини і, зокрема, дитини? За яких умов цей новий вид людської діяльності сприяє розвитку особистості, а за яких заважає?
Завдяки Інтернету діти та підлітки шукають необхідну інформацію для занять, завантажують музику та фільми, переглядають пошту, спілкуються з іншими користувачами Інтернету. Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп’ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.
Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв’язання задач. Навчальні, розвиваючі та розважальні Інтернет-ресурси орієнтовані на дітей будь-якого віку. За їх допомогою діти в цікавій ігровій формі засвоюють основи письма та лічби, вчаться малювати та моделювати, привчаються до самостійної роботи і складають уявлення про навколишній світ. До завдань розвиваючих програм та ігор входить також удосконалення пам’яті, уваги, мислення, логіки, спостережливості, тренування швидкості реакції та ін. Існує багато ігор, що водночас мають виховну і освітню основу та здатні викликати інтерес дітей шкільного віку до економіки, соціології, історії, літератури.
Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі.
Різноманітне спілкування.
Утамування інформаційного голоду.
Пошук нових форм самовираження.
Анонімність і віртуальна свобода.
Відчуття спільності та приналежності до групи.
Діти засвоюють нові цифрові технології та вчаться вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Вони виявляють підвищену зацікавленість усім новим, найбільше піддаються впливу зовнішнього середовища. Тому увага батьків до Інтернет-безпеки дітей є дуже важливою.
Діти не можуть реально оцінювати рівень достовірності й безпеки інформації, що містить Інтернет-простір. На сьогоднішній день понад 60% дітей та підлітків щодня розмовляють в Інтернет-чатах. Троє з чотирьох дітей, що працюють в режимі он-лайн, готові поділитися приватною інформацією про себе і свою сім'ю в обмін на товари і послуги. А кожна п'ята дитина щорічно стає мішенню зловмисників. Доступність Інтернет-ресурсів для неповнолітніх диктує підвищені вимоги до якості, достовірності та безпеки інформації, що міститься в Мережі.
Незважаючи на загальні норми мережевого етикету, межі вседозволеності в інтернет-просторі ще достатньо широкі. Порушення соціальної адаптації та недостатня увага з боку батьків роблять віртуальний світ найбільш бажаним для дитини. Надання переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на психіку і здоров’я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку.
Тільки 24% дорослих перевіряють, які сайти відвідує їх дитина. При тому, що 87% батьків вважають, що повинні навчати дітей правилам безпечного користування мережею. Лише 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як “дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність. Інститут соціології НАН України провів дослідження про те, наскільки серйозними є загрози, які підстерігають українських дітей в Інтернеті. Адже хоча рівень комп'ютерної грамотності зростає, багато батьків просто не розуміються на підводних каменях мережі для їх чад: 76% батьків навіть не цікавляться, які Інтернет-сторінки відвідує їх дитина . Дана статистика змушує замислитись. Батьки досить спокійно спостерігають неконтрольовані візити дітей в Інтернет. І наслідки такої поведінки вже є.
Слід також відмітити, що 79% дітей впевнені у тому, що вони достатньо інформовані про ризики в Інтернет та 67% навіть повідомили, що їм розповідали правила роботи в мережі. Основними інформаторами, за словами дітей, є батьки (59%), друзі (37%) та на останньому місці — вчителі (33%).
Аналізуючи результати цього дослідження, можна сміливо констатувати недостатній рівень інформування населення України щодо правил безпечної роботи в Інтернет.
Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв’язання задач. Навчальні, розвиваючі та розважальні Інтернет-ресурси орієнтовані на дітей будь-якого віку. За їх допомогою діти в цікавій ігровій формі засвоюють основи письма та лічби, вчаться малювати та моделювати, привчаються до самостійної роботи і складають уявлення про навколишній світ. До завдань розвиваючих програм та ігор входить також удосконалення пам’яті, уваги, мислення, логіки, спостережливості, тренування швидкості реакції та ін. Існує багато ігор, що водночас мають виховну і освітню основу та здатні викликати інтерес дітей шкільного віку до економіки, соціології, історії, літератури.
Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі.
Різноманітне спілкування.
Утамування інформаційного голоду.
Пошук нових форм самовираження.
Анонімність і віртуальна свобода.
Відчуття спільності та приналежності до групи.
Діти засвоюють нові цифрові технології та вчаться вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Вони виявляють підвищену зацікавленість усім новим, найбільше піддаються впливу зовнішнього середовища. Тому увага батьків до Інтернет-безпеки дітей є дуже важливою.
Діти не можуть реально оцінювати рівень достовірності й безпеки інформації, що містить Інтернет-простір. На сьогоднішній день понад 60% дітей та підлітків щодня розмовляють в Інтернет-чатах. Троє з чотирьох дітей, що працюють в режимі он-лайн, готові поділитися приватною інформацією про себе і свою сім'ю в обмін на товари і послуги. А кожна п'ята дитина щорічно стає мішенню зловмисників. Доступність Інтернет-ресурсів для неповнолітніх диктує підвищені вимоги до якості, достовірності та безпеки інформації, що міститься в Мережі.
Незважаючи на загальні норми мережевого етикету, межі вседозволеності в інтернет-просторі ще достатньо широкі. Порушення соціальної адаптації та недостатня увага з боку батьків роблять віртуальний світ найбільш бажаним для дитини. Надання переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на психіку і здоров’я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку.
Тільки 24% дорослих перевіряють, які сайти відвідує їх дитина. При тому, що 87% батьків вважають, що повинні навчати дітей правилам безпечного користування мережею. Лише 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як “дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність. Інститут соціології НАН України провів дослідження про те, наскільки серйозними є загрози, які підстерігають українських дітей в Інтернеті. Адже хоча рівень комп'ютерної грамотності зростає, багато батьків просто не розуміються на підводних каменях мережі для їх чад: 76% батьків навіть не цікавляться, які Інтернет-сторінки відвідує їх дитина . Дана статистика змушує замислитись. Батьки досить спокійно спостерігають неконтрольовані візити дітей в Інтернет. І наслідки такої поведінки вже є.
Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
Правила Інтернет-безпеки (відео).
Правила з Інтернет-безпеки для дома.
Програма "Безпека дітей в Інтернеті" включає цілий ряд заходів, спрямованих на навчання дітей, педагогів та батьків правилам безпечного користування Інтернетом.Більш детально на сайті Онляндія -http://www.onlandia.org.ua/6 правил для батьків - розумних користувачів Інтернету:http://www.onlandia.org.ua/pages/v_turvallisesti_6rulesПравила використання Інтернету вдома:http://www.onlandia.org.ua/pages/v_...sti_pelisaannotЗасоби батьківського контролю:http://www.onlandia.org.ua/pages/pctБезпечне використання інтернету дітьми разного віку:http://www.onlandia.org.ua/pages/v_...s_ja_lapsen_ikaОцінка інформації з Інтернету:http://www.onlandia.org.ua/pages/v_...lisesti_contentБезпечне операційне середовище:http://www.onlandia.org.ua/pages/v_...sti_turvallinenПрава дітей у мережі:http://www.onlandia.org.ua/pages/v_lapsen_oikeudetЯк працює веб-фільтр батьківського контролю:http://www.onlandia.org.ua/pages/pct_vista_filterБезпечна електронна пошта:http://www.onlandia.org.ua/pages/e-mail
Безперечно, сьогодні, в цифрову епоху, бути батьками складніше, ніж будь-коли раніше. Це пов’язано з тим, що ми, батьки, не маємо такого досвідукористування Інтернетом та цифровими пристроями, як наші діти. Ми ще з тогопокоління, коли листи писали на папері, а не у всіляких месенджерах, шукалиінформацію в друкованих енциклопедіях, а не кричали у відповідь: «Зараззагуглю! ». Сьогодні Інтернет надає нам та нашим дітям величезні можливостідля розвитку та вдосконалення, спілкування та освіти. І наше завдання, якбатьків, зробити використання цього ресурсу якомога безпечнішим такориснішим для наших дітей.Саме тому ми пропонуємо декілька ідей, які допоможуть організуватибезпечне використання Інтернету у Вашій родині.
Домовтесь про правила використання цифрових пристроїв у Вашійродині. Наприклад, не пізніше ніж за годину перед сном, вимикати всі цифровіпристрої. Це корисно тому, що «блакитне світло» екрану пригнічує секреціюгормону мелатоніну (відомого як «гормон сну»), тому людина гірше засинає. Можете встановити програму f.lux, яка регулює температуру кольорівекрану цифрового пристрою.Оптимальний час користування Інтернетом залежить від пристрою, якийвикористовує дитина. Для дошкільнят не рекомендовано використанняцифрових пристроїв взагалі (особливо до 2-х років), а для старшокласників – до 2годин на день загалом.Встановіть на цифровий пристрій антивірусні програми і налаштуваннябезпеки. Сьогодні практично всі мобільні оператори і провайдери пропонуютьфункцію безпечного Інтернету для Ваших дітей. Але пам’ятайте: важливимчинником є підтримка довірливих відносин з дитиною, обговорення досвідувикористання Інтернету, проблем та можливостей, з якими вона зустрічаєтьсяпід час користування всесвітньою мережею. Покарання не вчать дитинуцінностей або норм поведінки, а можуть лише збільшити ймовірність таємногопроступку. Обговоріть з дитиною, чому Ви встановлюєте таку програму і длячого. Можете встановити безкоштовний плагін для браузера AdblockPlus, якийблокує настирливо спливаючу рекламуЦікавтеся тим, що робить дитина онлайн, що їй подобається дивитися.Установіть собі ті ігри, в які грає Ваша дитина, продивіться саме ті сайти чиканали в YouTube. Запитуйте, що він/вона сьогодні дізнались нового, що сьогодніобговорюється в Інтернеті тощо.________________________________________________________________________________ЯКИЙ ЦИФРОВИЙ СЛІД ВИ ЗАЛИШАЄТЕ?
Цифровий слід Ваших дітей може початися, перш ніж вони почнутьходити, і він може йти за ними все життя. Дитина тільки народились, а рідні таблизькі вже виставили фото новонародженого у соціальній мережі.Інформація, яка розміщується про дітей чи дітьми в Інтернеті, як правило,надовго залишається доступною для будь-кого у світі. Це може загрожуватибезпеці, приватному життю, гідності дитини або по-іншому робити їївразливою на всіх етапах життя.Уявіть, що якби Ваш цифровий слід (згадка про Вас у всіх документах чифото) почався в ранньому дитинстві і який би вигляд мали результати пошукуВашого імені сьогодні? Організація Zeeko з Ірландії перед опублікуванням чогось вІнтернеті пропонує дотримуватись цікавого «правила футболки»:якщо Ви не хочете всюди носити футболку з таким написом, непублікуйте цього в онлайн. Розробіть власні правила приватності родини та домовтеся нерозміщувати особисту інформацію в Інтернеті (домашню адресу, телефон, датународження, особисті фотографії і фотографії свого будинку, тощо).
ІНТЕРНЕТ ТАКИЙ ЯКИМ МИ ЙОГО СТВОРЮЄМО
Ви та Ваша дитина відіграєте важливу роль у розвитку Інтернету.Обмінюючись інформацією, спілкуючись з іншими, залишаючи коментарі, Виробите Інтернет, що зростає кожну хвилину. Інтернет такий, яким мистворюємо його щодня: він стає кращим і доброзичливішим настільки,наскільки кожний з нас є ввічливим та позитивним онлайн. Навчіться самі і навчіть дитину критично ставитися до інформації,знайденої в мережі. Не все, що опубліковано в Інтернеті, може бути правдою.Не всі люди в житті можуть бути такими, якими показують себе в мережі. Покажіть дитині можливості Інтернету для цілеспрямованого розвитку:разом вивчайте мову, дивіться картини відомих художників, слухайтекласичну музику і т.д.________________________________________________________________________________ЯК І ДЕ ОТРИМАТИ ПІДТРИМКУ ТА ДОПОМОГУ?
P.S. ПРО ЛЮБОВ ДО ДІТЕЙ ТА ІНТЕРНЕТ
Не варто сердитися на дитину за те, чого самі не дотримуєтесь! Звідки ж їй братиприклад для наслідування? Ви можете чути про шкоду Інтернету і залежності від нього. Але часто дитиназанурюється у світ комп' ютерних ігор і віртуальний простір тільки тому, що їй невистачає батьківської уваги та любові. Тому варто завжди пильнувати свій спосібжиття, ставлення до дитини та відносини з дитиною. Більше говорити з дитиноюпро всі її відчуття протягом дня.
ЯК ВРЯТУВАТИ ДИТИНУ ВІД КОМП’ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ. ПОРАДИ ПСИХОЛОГА
1. Власний приклад
Виховуйте не тим, що говорите, а тим, як живете і що демонструєте! По можливості відкладайте свої ґаджети та згадуйте, що ще приносить вам задоволення. Чудово, якщо ваше захоплення, може бути розділене зі всією родиною! Корисно влаштовувати профілактичні вечори тиші та розмов, казок і сімейних історій. А якщо у вас ще є справжні захоплення, то сміливо залучайте своїх діток: спорт, йога, малювання, гончарство, подорожі, допомога іншим!.. Адже найкращі ліки від виникнення негараздів – це профілактика!
2. Турбуйтеся про рівень своєї психічної енергії
У кожного з нас є так званий «контейнер психічної енергії». Хороші переживання і враження наповнюють контейнер, погані – спустошують. Виснажений дорослий – кінець всьому живому. І діткам часом нічого не залишається, як ховатись у віртуальних світах. Отже – ресурси! Ресурс – це те, що саме цієї хвилини додасть вам сил і поповнить запаси вашої енергії. Є енергія – можу іти до своєї дитини, немає – шукайте сили чи спосіб її відновлення.
3. Створюйте теплий та безпечний простір
Вірте у дітей і у своє батьківство! Оберігайте, розвивайте таланти і підтримуйте індивідуальні інтереси ваших діток! Книги й статті таких авторів вам у допомогу: С.Ройз, І. Млодік, Ю.Гіппенрейтер, Л.Петрановська, Ф.Дольто, В.Сатір та інші. Читайте і розвивайтесь самі.
Якщо ми знаємо, хто ми, живемо в режимі «тут і зараз» та обізнані про психологічні особливості діток на різних вікових етапах – можемо бути надійними опорами та захисниками наших діток, вчасно розпізнати «збій системи» та адекватно відреагувати в разі необхідності!
4. Живіть та дійте з позиції довіри й поваги
Усі дітки мають право на повагу та щасливе дитинство. Отже, завдання дорослих бути такими дорослими, які можуть стати міцними контейнерами, «цілющим бульйоном», творчим середовищем, в якому хочеться рости й розвиватись. Страх, сором і провина як звичні важелі навчання та виховання мають бути трансформованими у довіру, любов і повагу! Тоді для того, щоб «відтягнути» від ґаджета, достатньо буде сказати: «А йдемо гуляти?» І наша «ґаджетова дитина» з легкістю скаже: «Так, пішли!!!». Тут допоможе живий дитячій інтерес до всього нового та цікавого. Звичайно, якщо вам не вдалося зупинити його в ранньому віці токсичними посланнями: «Не біжи, впадеш!», «Стій – забруднишся!», «Підеш туди – забере тьотя/дядя/цигани/міліціонер», «Та нащо тобі це треба», «Припини».
5. Створюйте сімейні правила й обов’язки
Створені разом ритуали, свята, правила й обов’язки можуть істотно полегшити сімейне життя та зробити його ще й класним. Так, наприклад, для створення «Правил нашої суперсімейки» кожен висловлює свої пропозиції щодо правил та обов’язків, потім з доброї волі кожен обирає те, що може виконувати. Далі все записується і «візується» підписами (наприклад: розфарбованими пальчиками рук). Правила можуть змінюватись і доповнюватись! Отже, чим більше ясності – тим менше шансів для напруги, «туману», конфліктів та пошуку «втечі».
Як боротися із залежністю від гаджетів
Поради для батьків:
· створити дитині альтернативу – спорт, хобі, гуртки;
· розвивати таланти і здібності дитини;
· поцікавитися стосунками у школі та наявністю друзів, запрошувати цих друзів у гості, тобто заохочувати живе спілкування;
· поцікавитися у класного керівника та вчителів успішністю в навчанні, адже діти можуть приховувати «погані» оцінки;
· привчати дитину до суспільно корисної праці – допомоги по господарству, допомоги бабусям і дідусям, волонтерства, соціальних проектів для молоді;
· обмежувати час використання та доступ до комп’ютера, планшета;
· розвивати в дитини уяву і силу волі: складати разом історії та казки, обговорювати фільми, регулярно разом з дитиною займатися фізичними вправами, дбати про режим;
· спілкуватися з дитиною, проводити час усією сім’єю, щоб дитина не відчувала себе самотньою;
· влаштовуйте сімейні дні без гаджетів – коли всі члени сім’ї вимикають телефони і проводять час разом.
Поради для педагогів:
· цікавтеся життям своїх учнів, спілкуйтеся з ними, частіше запитуйте про їхню думку щодо тих чи інших явищ та подій;
· культивуйте в учнів інтерес до зовнішнього світу – світу природи, людських стосунків, соціальних подій;
· говоріть з учнями про емоції та людські проблеми (особливо з підлітками), тут у пригоді стане література, художні фільми, історії з життя, казки та легенди;
· надавайте учням інформацію про цікаві події для дітей і молоді, що відбуваються у вашій школі та в місті – доволі часто підлітки просто не знають, де себе подіти та чим зайняти вільний час;
· проводьте рольові, ділові та ситуаційні ігри на актуальні теми: «Життя людей у майбутньому», «Безпечний інтернет», «Сучасний світ очима класика», «Порадьте, як позбутися залежності». Досить часто підлітки просто не задумуються, до чого можуть призвести необдумані дії та необережність в інтернеті. Ніколи не підходьте до цієї проблеми однобоко – обговорюйте як позитивний, так і негативний бік кожного процесу;
· дбайте про згуртованість колективу, уникайте агресивної конкуренції між учнями, адже вона посилює емоційний дискомфорт;
· якщо ви помічаєте ознаки залежності у свого учня, обговоріть це з батьками, шкільним психологом, з самим учнем – спільними зусиллями знайдіть корінь проблеми.
Спеціалісти рекомендують батькам використовувати такі стратегії для профілактики розвитку комп’ютерної залежності:
1. Показувати особистий позитивний приклад. Важливо, щоб слова не розходилися з ділом. І якщо батько дозволяє синові грати за комп’ютером не більше години в день, то й сам він не повинен грати за три-чотири години.
2. Обмежити час роботи з комп’ютером, пояснивши, що комп’ютер — не право, а привілей, тому спілкування з ним підлягає контролю з боку батьків. Різко забороняти працювати на комп’ютері не можна. Якщо дитина схильна до комп’ютерної залежності, він може проводити за комп’ютером дві години на будній день і три — у вихідний. Обов’язково з перервами.
3. Запропонувати інші можливості проведення часу. Можна скласти список справ, якими можна зайнятися у вільний час. Бажано, щоб в списку були спільні заняття (походи в кіно, на природу, ігра в шахи і т. д.).
4. Використовувати комп’ютер як елемент ефективного виховання, в якості заохочення (наприклад, за правильно і вчасно зроблене домашнє завдання, прибирання квартири і т. Д.).
5. Звертати увагу на ігри, в які грають діти, так як деякі з них можуть стати причиною безсоння, дратівливості, агресивності, специфічних страхів.
6. Обговорювати гри разом з дитиною. Віддавати перевагу розвиваючим іграм. Вкрай важливо навчити дитину критично ставитися до комп’ютерних ігор, показувати, що це дуже мала частина доступних розваг, що життя набагато різноманітніше, що гра не замінить спілкування.
7. У випадках, якщо батьки самостійно не можуть впоратися з проблемою, звертатися до психологів, в спеціалізовані центри.
Перші ознаки залежної поведінки від комп’ютера
1. Нав’язливе бажання діяльності за комп’ютером.
2. Постійне очікування наступної роботи за комп’ютером.
3. Скарги оточуючих те, що людина проводить занадто багато часу за комп’ютером.
4. Скарги оточуючих те, що людина витрачає занадто багато грошей на Інтернет, на роботу за комп’ютером