Любі восьмикласники!

вітаємо вас на сайті дистанційної освіти!

Впевнені, що наш сайт допоможе опанувати програмовий матеріал з усіх предметів і зробить процес навчання цікавим і захопливим!

Бажаємо вам успіху на шляху до знань!

Онлайн-зустрічі (Класні години і бесіди) проходитимуть  в Google Meet  за постійним покликанням згідно з розкладом:

https://meet.google.com/ytc-tncy-tro  

25.05.2023 - День українського рушника.

Урок патріотичного виховання " Рушник як символ України"

22.05.2023 -26.05.2023 - Тиждень  БЖ "Їдеш тихо - обминаєш лихо!"

22.05.23 - Година спілкування «Ми - відповідальні учасники дорожнього руху»

23.05.23 - Створення пам'ятки «Дорожні знаки і ми»

24.05.23  - Інформаційний вісник "Безпечна дорога додому: обов'язки і права"

25.05.23 -  Хвилинка безпеки «Поведінка в громадському транспорті»

26.05.23 - Бесіда "Будь уважний на дорозі" 

18.05.2023 - День вишиванки. 

Інформаційна хвилинка "Що потрібно знати про українську вишиванку"

15.05.2023 - Міжнародний  День сім'ї.

Виховна година "Сім'я-це гніздечко любові і тепла..."

14.05.2023 - День матері.

Інформаційна хвилинка "Як святкують День матері у різних країнах світу".

09.05.2023 

 Інформаційна хвилинка до Дня Європи в Україні. Історія свята. Традиції святкування

08.05.2023 - День пам'яті та примирення. 

Урок мужності "Пам'ятаємо. Переремагаємо".

26.04.2023

Урок пам'яті Чорнобиля

«Уроки Чорнобиля» – цей вислів дотепер часто зустрічається в газетах. Вивчати ці самі уроки нам всім не день і не рік. Занадто серйозною катастрофою випробував нас мирний атом.

  Головне, що буде важливим для нас не тільки сьогодні, але й завжди, – це   людина. Людина, яка пройшла випробування найстрашнішим варіантом майбутнього, – Чорнобиль дав нам сумну можливість «приміряти»  на себе ядерну катастрофу.

  Про це треба пам'ятати завжди!

Тиждень сприяння здорового способу життя та безпеки життєдіяльності "Помічай, упізнавай, поводься безпечно!"

(10.04.2023 - 14.04.2022)

14.04.2023 Вихідне тестування з безпеки життєдіяльності

 https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1668976 

13.04.2023. Створення пам'ятки " Що потрібно робити, якщо ви знайшли небезпечний предмет?"

12.04.2023 Тренінг " ПЕРША Домедична допомога В УМОВАХ ВІЙНИ"

11.04.2023 Інформаційна хвилинка «Як працює повітряна тривога?» 

10.04.2023 Перегляд відео "Обережно! Вибухонебезпечні предмети" 

07.04.2023

Всесвітній день здоров"я!

31.03.2023

Правила поведінки на весняних канікулах

Тиждень знань безпеки життєдіяльності на тему «Журба здоров’я відбирає, а радісна думка прибавляє» 

(30.01.23-03.02.23)

30.01.23 - Бесіда: " Корисна та шкідлива їжа" 

31.01.23 - Виховна година: "Здоров'я дорожче за золото" 

01.02.23 - Створення буклетів: "Ми за здоровий спосіб життя" 

02.02.23 - Перегляд відео: "Шкідливі звички" 

03.02.23 - Бесіда:" Спорт і здоров'я" 

27 СІЧНЯ - вшанування пам`яті жертв Голокосту в Україні 

22 СІЧНЯ - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ  УКРАЇНИ! 

14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня в Україні відзначається День учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Надання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, людей що віддали свої життя та здоров'я заради порятунку нашої землі від страшної техногенної аварії, наслідки якої не дають спокою людству і сьогодні. 

10 листопада 2006 року Указом Президента України було встановлено День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З моменту надзвичайно трагічної, гіркої та невиправної катастрофи в Україні пройшло понад 20 років. Влада вирішила вшанувати жертовність та працю усіх ліквідаторів, багато з яких вже на той час відійшли у Вічність. 

Щоб бути відвертою, скажу, що ліквідатори аварії, то герої, котрі не шкодували власного здоров'я, життя, допомагали країні рятуватись від екологічної катастрофи та її жахливих наслідків. Під збірною назвою "ліквідатори" найчастіше ми розуміємо тих звитяжців, які боролись із наслідками  квітні-травні 1986 року. Проте їх набагато більше. Загасити полум'я страшних пожеж було дуже мало. Ліквідація наслідків розтягнулась на десятиліття. Чому саме 14 грудня? Наприкінці листопада 1986 року завершилось будівництво саркофагу над четвертим енергоблоком ЧАЕС. В офіційних медіа того часу 14грудня було оголошено про прийом робіт та введення в експлуатацію захисних споруд. Об'єкт отримав назву "Укриття". Про проект та якість робіт ми не говоримо.На той час це був необхідний об'єкт і він увібрав у себе не одне здоров'я людей, які над ним трудились. Ліквідатори аврії вважали цей день своєю перемогою над атомом і вже 14 грудня 1986 року відзначили як своє "професійне" свято. 

Громадські організації та об'єднання ліквідаторів протягом тривалого часу звертались до урядовців, керівництва державою щодо офіційного запровадження Дня ліквідатора, але відповіді не було. Лишень 10 листопада 2006 року Президент В.Ющенко підписав відповідний указ. 

Час руйнував усі нашвидкоруч збудовані захисні споруди. У разі повної їхньої руйнації існувала загроза вивільнення шкідливих речовин і нової небезпечної екологічної катастрофи. Питання побудови нового захисту знову постало, але то вже зовсім інша історія.

Пам'ятаймо про подвиг звитяжців, яких за офіційними підрахунками близько 90 тис. Вони приборкали атом, ціною власного здоров'я та якісного життя!

25.11 - 12.12                                                                                                                   Всеукраїнська акція "16 днів без насильства"

   25.11.2022                               Урок пам'яті " З присвятою замордованим голодом"

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.

Нехай сьогодні наш кабінет стане храмом духовності, храмом Скорботи і Пам’яті. Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули від голоду, заподіяного сталінським режимом, пам’яті українських сіл і хуторів, які зникли з лиця землі після трагедії XX століття, присвячуються ці хвилини.

Складовими політики Голодомору  були:

Насильне вилучення всіх продовольчих припасів

Липень 1932 р. – влада ухвалила завідомо нереальні до виконання плани хлібозаготівель;

Серпень 1932 р. – прийнято закон ”Про п’ять колосків”, за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях;

Листопад 1932 р. – запроваджено натуральні штрафи, що означало вилучення всіх харчів у селян;

Грудень 1932 р. – примусово вивезено із колгоспів усі фонди, в тому числі і насіннєві.

Блокада мешканців окремих територій та всієї України:

Листопад 1932 р. – в Україні запроваджується система голодних гетто – ”чорних дощок”. Занесення на 2 чорні дошки” колгоспів, сіл і цілих районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства, заборону ввезення, будь-яких товарів та інші жорстокі репресії, що було рівнозначним смертному вироку їх мешканцям. Всього на ”чорну дошку” було занесено до третини сіл України;

Січень 1933 р. – забороняється виїзд за межі України. Відповідно до директиви Сталіна території УСРР і Кубані, в той час переважно заселеної українцями, були оточені збройними законами для блокування виїзду селян ”за хлібом” в інші регіони. Таких заходів більше ніде і ніколи не застосовувалося в СРСР.

У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.

Масштабний голод в Україні почався наприкінці літа 1932 року, діставши кульмінації напровесні 33-го і лише на початку літа завершився скорботними жнивами. Впродовж цього року в Україні загинули мільйони людей. Жодна війна не забрала за такий короткий час стільки людських життів. Щохвилини у Запорізькій, Сумській, Київській областях умирали 17 осіб. Щогодини Полтавщина, Миколаївщина, Вінниччина та Хмельниччина втрачала 1000 хліборобів. А щодня –  майже 25 тисяч українців.

Під кінець 1932  та на початку 1933 року селянство вже не мало ніяких харчів, а спеціальні загони забирали не лише останнє зерно, але і печений хліб, крупу, квасолю, картоплю, горох, насіння для сівби овочів, навіть насіння квітів. Виймали з печей зварену пісну страву: борщ чи кашу – і розхлюпували по долівці. Селяни ховали торбинки із зерном у колиски немовлят, розсипали на печі, прикривали рядном і садили згори дітей, закопували залишки зерна у землю, затоплювали у криницях. Але все це пошукові загони знаходили…

А ось яким було меню того страшного лихоліття, завдяки якому українці виживали. Меню відтворене на основі спогадів свідків того старшного голоду:

Хліб, до складу якого були висівки проса та гречки, замішані на воді.

Відварена дерев’яна стружка, обспебена з барильця, в якому колись зберігалося сало.

Випарені в казанах старі кістки тварин, шкіряне взуття та підошви.

«Млинці» з кропиви, каша з іншого буряну. Кінський гній, бо в ньому інколи були цілі зерна пшениці. Делікатесом були жолуді, слимаки.

У селах люди поїли всіх котів, собак, ловили диких птахів, пацюків, ховрахів, пробували їсти порожні качани від кукурудзи, переварений гнилий бур’ян, клей з дерев, але це не рятувало. Люди додавали в їжу тирсу, почали пухнути і вмирати з голоду. Почалися випадки людоїдства. Деякі збожеволілі сім’ї поїдали своїх найменших діточок, щоб вижити самим. Навесні 1933 року зареєстровано 10 тисяч судів над людоїдами.

А тисячі пудів хліба пріли, гнили на сусідніх з голодуючими селами залізничних станціях та елеваторах під пильною охороною міліції.

 Україну називали житницею, але, грабуючи її, по-справжньому не да­вали їй жити. Через те й була наша Україна вбогою та знедоленою, як Шевченкова наймичка. Хоч і сильна духом.

Остання хлібина

Це остання хлібина, остання!

Очі горем налиті вщент,

Батько й діти не їли зрання,

Це остання хлібина, остання!

Після неї голодна смерть.

Плаче й крає, мов соломину,

Пильно дивиться дітвора.

Тату, їжте ось цю шкуринку,

Майте жалю до нас краплинку,

Умирати вже вам пора.

Взяв шкуринку дідусь і плаче,

І стареча рука тремтить.

Сиве око, сліпе, незряче,

Але серце його козаче

Б’ється рівно і хоче жить.

Стали кожному крихти в горлі,

Спазми в горлі. Немає слів.

А над хатою — клекіт орлів,

А на вигоні — трупи чорні,

Там, де саваном сніг білів.

Найбільше постраждали від голоду діти. Всього жертвами голодомору стало 3 млн. дітей. Смертність дітей в українському селі стала причиною неповноцінного навчального року. Кількість учнів шкіл у 1931 – 1933 рр. зменшилася на 1 млн. 71 тис. осіб.

Мої синочки, доньки малолітні!

Ви сині, мов німого неба синь!

І як же так, у сонце щедрім квітні ви вмерли.

О, діти, діти, Ангели невинні!

Чом ви так тяжко й страшно мовчите?

Ви вже ніколи рідній Україні

Своїх сердець і душ не віддасте…  

 Сьогодні ми маємо все: хліб і до хліба. І за це ми повинні дякувати Богові і трудівникам, чиїми руками вирощується хліб.

Ти освяти цей хліб, що на столі

Любов’ю тих що впали на світанні

На ще не зораній плугатарем ріллі.

Те, що відбувалося в Україні в 1933 році, не знайшло жодного відображення в документах офіційних установ. Навіть саме слово «голод» заборонялося вживати в офіційних документах. Але мільйони людей, які загинули від голоду в 1933 році не можуть безслідно зникнути у часі. Про них пам’ятають їхні діти й онуки, всі, хто вижив у той страшний час. Крім того, 26 держав світу визнали голодомор актом геноциду проти українського народу. ”Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей…”Такою була спільна заява делегацій 65 держав-членів ООН 7 листопада 2003 року.

Ось уже 82 роки щемить, тужить зранене серце, котиться пекуча сльоза скорботи у роз’ятрене тіло матері-України  Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, земля перевернутися від того, що це було на землі. Але світ не розколовся, сонце сходить, земля обертається, як їй і належить. І ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і надіями, ми єдині спадкоємці всього, що було.

Тож пам’янімо сьогодні з непростим запізненням у кілька довгих десятиліть

великомучеників нашої трудної історії, схилимо голови у каятті перед світлою пам’яттю тих, хто загинув.

Вони згасали як зорі.

З давніх часів люди очищувались вогнем. Запалювали свічку і мовчки клялися, що пам’ятають, що не забудуть. І тягар із душі спадав.

Час пройшов, проминули літа,

Вже зітерлись у пам’яті нашій

Тих жахливих часів гіркота

І обличчя від голоду павших.

Але пам’ять не вмерла, жива.

Хоч ми всі й заслуговуєм докір.

І на душах хай крига скресає,

І ніколи хай свічка в серцях не згасає.

Нехай кожен із нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки

вічного.

Ці вогники символізують нашу скорботу і пам’ять про мільйони життів

наших співвітчизників, серед яких були такі ж діти як і ви.

Ці вогники зігріють душі загиблих.

Це – знак нашої пам’яті.

Це – світло очищення задля нашого майбутнього. . І не хай світло свічки буде нашою даниною тим, хто пішов від нас у 1933 році.  Вшануймо їх пам’ять хвилиною мовчання.

Мільйони померлих голодною смертю, висланих і розчавлених більшовицькою владою дивляться з минулого в сьогодення: „ Будьте пильними! Пам’ятайте про наші гіркі уроки!”

Не буває чужого горя і чужої біди. Живемо ми на одній землі, під одним небом і під одним сонцем. Нехай же ніколи не доведеться нам пережити подібне.

Навіть на останнім рубежі.

Промінь віри в нас ще не погас

Боже, Україну збережи,

Господи помилуй нас!

В наших грудях кулі і ножі,

Нас розп’ято й знищено не раз.

Боже, Україну збережи

Господи, помилуй нас.

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Адже й нині живе у пам’яті народу прокляття тим, хто збиткувався над його долею і життям. Ще й досі у сни селян приходять ці похмурі тіні, ще й досі кровоточать роз’ятрені серця, болить душа, що звідала горя до краю.

Нині доля Батьківщини в руках ваших батьків, завтра – у ваших. І щоб ніколи не повторилися трагедії народу, щоб ваші руки були міцними, надійними, голови – світлими, а серця – благородними. Щоб знали, якими кривавим був шлях до свободи, й дорожили нею. Дякую за увагу.

  Закликаю вас  приєднатись до щорічної Міжнародної акції "Запалімо свічку пам"яті" і запалити свічку у своєму вікні 26 листопада 2022 року та вшанувати хвилиною мовчання всіх жертв Голодомору 1932 -1933рр.  Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню. А світло цих свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті. 

Ми щиро віримо, що наш народ більше ніколи не знатиме

такої страшної трагедії.

21.11.2022

Перегляд навчального відео "Техніка безпеки під час пожежі"

22.11.2022

Створення буклетів "Правила пожежної безпеки" 

23.11.2022

Конкурс малюнків " Вогонь- друг чи ворог" 

24.11.2022

Інформаційна хвилинка "Наймасштабніші пожежі світу"

Пізнавальна хвилинка до відзначення 300-річчя від дня народження Григорія сКОВОРОДИ: "Обличчя української історії. Григорій Сковорода".

14.10.2022.

 Урок звитяги "Голоси боротьби"до Дня захисників і захисниць України 

Зустріч в Zoom  23.09.22 за розкладом

Бесіда «Флікери-рятівники. Правила видимості пішоходів у осінньо-зимовий період» 

22.09.22

Хвилинка безпеки «Поведінка в громадському транспорті» 

1. У громадському транспорті (автобусі, тролейбусі та ін.) ми є пасажирами, а значить, для нас існують певні правила, яких потрібно дотримуватися заради нашої безпеки.

      2. Чекати громадський транспорт дозволено тільки на зупинці або на тротуарі/узбіччі. Потрібно стояти на безпечній відстані від проїжджої частини дороги.

       3. Ніколи не підходьте близько до краю зупинки, платформи. Не виходьте на проїжджу частину, підходьте до дверей транспортного засобу тільки після його повної зупинки.

       4. При вході і виході з транспорту не поспішайте, не штовхайтеся, входите і виходите спокійно.

      5. Не стійте на сходинках під час руху транспорту і не притуляйтеся до дверей, тримайтеся міцно за поручні під час руху і зупинки транспорту.

      6. Не відволікайтеся під час руху автобуса.

7. Не визирайте з вікон транспорту і не висовуйте з вікон руки.

8. Під час руху транспорту не рекомендується пити воду та інші напої. Попити можна в той час, коли транспорт повністю зупинився.

9. Не вставайте з місця і не рухайтеся по салону під час руху транспорту, різка зупинка може бути небезпечна, ви можете впасти.

10. Якщо в автобусі, тролейбусі або трамваї почалася пожежа, прикрийте шарфом, хусткою або іншою тканиною рот і ніс, не вдихайте дим, так як отруйний газ в транспорті при пожежі дуже небезпечний.

11. Не панікуйте в небезпечній, надзвичайній ситуації, строго виконуйте вказівки дорослих.

21.09.22

Створення малюнків на тему «Діти за безпеку дорожнього руху» 

20.09.22

Інформаційний вісник " дорожні знаки і ми" 

Зустрічаємось в Zoom 19.09.22 за розкладом

Година спілкування " Ми-відповідальні учасники дорожнього руху" 

01.09.2022

Перший урок у 7-Г класі в Zoom о 09:00

Тема: «Ми українці: честь і слава  незламним.»

Тиждень знань безпеки життєдіяльності на тему 

« Правила дорожнього руху - твої правила»

Круглий стіл « Я пішохід»

Подключиться к конференции Zoom время 13:25

https://us04web.zoom.us/j/71820488405?pwd=J3NKaYDJuby69aq02-89ATcOzanHv2.1 

Идентификатор конференции: 718 2048 8405

Код доступа: 5555

Вікторина знавців правил дорожнього руху «Знаємо, вивчаємо, виконуємо»

Слово вчителя: Найважливіше для людини – її життя, а найцінніше в цьому житті - здоров’я. Адже кожна людина унікальна, неповторна. І життя в неї одне, тому берегти його і здоров’я необхідно кожному.

Сучасний світ дуже складний і в ньому багато небезпечних ситуацій. Адже статистика дорожньо-транспортних пригод невтішна: в світи щогодини гине 9 дітей. В Україні нараховується понад 10 млн. автомобілів, майже 2/3 дітей, які потрапили під колеса автомобілів, знехтували правилами дорожнього руху. Тому на сьогоднішньому занятті ми перевіримо ваші навички по убезпеченню життя і здоров’я під час перебування на дорозі. 

Давайте переглянемо навчальний відеоролик , який допоможе вам пригадати правила дорожнього руху для пішоходів!

Вікторина

Запитання вікторини:

1.  Яка машина може їхати без двигуна внутрішнього згоряння? (Іграшкова)

2. З якої сторони треба обходити машину, пішохода? (Зліва)

3. Що потрібно зробити перед виїздом на велосипеді? (Перевірити сигнал, гальма)

4. Шофер веде машину. Попереду нього дві птиці — гуска і качка. Що треба давити? (Треба давити на гальма)

5. Який сигнал світлофора дозволяє перехід? (Зелений)

6. Які машини можуть їхати без сигналу? (Іграшкові)

7. Як потрібно обходити трамвай? (Спереду)

8. Де повинні ходити пішоходи, якщо немає тротуарів? (По лівому краю проїжджої частини вулиці)

9. Як потрібно обходити автомобіль, автобус і тролейбус? (Позаду)

  Отже, транспорт - наш вірний друг! Але, забуваючи про власну безпеку, нехтуючи правилами дорожнього руху, люди можуть стати жертвою своєї необдуманої поведінки, а саме – стати учасниками ДТП. Що таке ДТП? (відповіді учнів) ДТП – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або було поранено людей чи завдано матеріальних збитків. Які ж можуть бути причини дорожньо-транспортної пригоди? (відповіді дітей).

  Отже, причинами ДТП є:

·       невиконання правил дорожнього руху;

·       незнання правил; нетверезий стан водія;

·       перевищення швидкості;

·       технічний стан транспорту;

·       поганий стан дороги;

·       неуважність водія і пішоходів (учасників дорожнього руху);

·       безпечність і необережність на дорозі;

·       сукупність кількох причин.

- Автомобілі небезпечні для тих людей, які не знають або не хочуть дотримуватись правил дорожнього руху. Дорожні знаки ми бачимо часто, але не замислюємося про те, наскільки важливу роль вони відіграють у житті людини. Хто придумав дорожні знаки? Навіщо вони з’явились? Як давно вони існують? Що вони означають?   

Як виникли дорожні знаки?

1. У давні часи, коли ще не було ні автомобілів, ні громадського транспорту, навіть кінних екіпажів ще не було, і люди ходили пішки з одного поселення в інше, вже тоді виникла необхідність в дорожніх знаках. Людям треба було знати, куди веде та чи інша дорога.

2. А ще їм важливо було знати, яку відстань залишилося пройти до потрібного місця. Щоб передати цю інформацію, наші предки ставили на дорогах камені, особливим чином надломлювали гілки, робили зарубки на стовбурах дерев.

3. А в Стародавньому Римі, ще за часів імператора Августа, з’явилися знаки, які або вимагали – «Поступитися дорогою», або попереджали «Це небезпечне місце».

4. Крім того, римляни стали ставити вздовж найважливіших доріг кам’яні стовпи. На них висікали відстань від даного стовпа до головної площі в Римі – Римського Форуму. Біля храму Сатурна в центрі Риму перебував Золотий стовп, від якого відмірювали всі дороги, що йдуть в усі кінці неосяжної імперії.

5. Можна сказати, що це були перші дорожні знаки. Римська система позначення відстаней пізніше поширилася і в інших країнах. Знаки змінювались.

6. Також популярними в ті часи були верстові стовпи. Висота їх становила 4 метри. Стовпи стали розфарбовувати в чорні і білі смуги. Так їх було краще видно в будь-який час доби. На них вказували відстань від одного поселення до іншого і назву місцевості.

7. Юлій Цезар був, мабуть, першим правителем в історії, який ввів правила дорожнього руху. Він, наприклад, ухвалив закон, за яким жінки не мали права управляти колісницями в Римі.

8. Але серйозна необхідність в дорожніх знаках виникла з появою автомобілів. Висока швидкість, великий гальмівний шлях, поганий стан доріг вимагали створення системи знаків, які давали б водіям і пішоходам потрібну інформацію.

9. І більш, ніж сто років тому, на конгресі Міжнародного туристичного союзу, було прийнято рішення про те, що дорожні знаки повинні бутим в усьому світі єдиними за призначенням і виглядом. А в 1900 році домовилися, що на всіх дорожніх знаках повинні бути не написи, а символи – зрозумілі і іноземним туристам, і неписьменним людям.

10. У 1903 році на вулицях Парижа з’явилися перші дорожні знаки. А ще через 6 років на Міжнародній конференції в Парижі домовилися встановлювати дорожні знаки праворуч, по ходу руху, за 250 метрів до початку небезпечної ділянки. Тоді ж були встановлені перші чотири дорожні знаки.

11. Вони збереглися і до наших днів, хоча їх зовнішній вигляд змінився. Ці знаки мають такі назви: «Нерівна дорога», «Небезпечний поворот», «Перетин рівнозначних доріг» і «Залізничний переїзд із шлагбаумом».

12. Сучасні знаки розрізняються розміром, формою, кольором і зображенням (символами), нанесеними на них. Для кращої видимості знаків, особливо в темний час доби, на них наносять спеціальні водостійкі фарби зі світло відбиваючими елементами.

Пам'ятка пішохода! 

 1. Йти до школи треба найкоротшим шляхом, по вулицях з найменшим рухом транспорту.

 2. Ходити треба тільки по тротуарах, дотримуючись правої сторони.

 3. По дорогах чи вулицях, де немає тротуарів, треба йти з лівої сторони, назустріч транспорту.

 4. Будьте обережні біля під’їздів дворів, звідки не очікувано може виїхати автомобіль.

 5. Не збирайтеся на тротуарах великими групами, не зупиняйтеся на поворотах, спусках чи підйомах, на мостах і під мостами.

 6. Спокійно, без метушні переходьте дорогу.

 7. Переходьте вулицю на перехрестях по пішохідних доріжках або в місцях, де є вказівники «Перехід».

8. При переході впевніться в безпеці: подивіться спочатку наліво, дійшовши до середини дороги,- подивіться направо.

 9. Не перебігайте дорогу перед транспортом, який рухається близько. Пам’ятайте, що автомобіль зразу зупинити неможливо!

 10. Автомобілі, автобуси, тролейбуси, які стоять, треба обходити позаду, а трамваї – спереду.

 11. Не чіпляйтесь за рухомий транспорт, не катайтесь на проїжджій частині вулиці і дороги на велосипедах, ковзанах, самокатах.

 12. Не влаштовуйте ігри на дорогах, тротуарах, мостовій.

На дорозі будьте уважними і дисциплінованими! Вивчайте правила дорожнього руху та пояснюйте їх своїм молодшим друзям!

 Створення буклетів на тему «Ми учасники дорожнього руху»

19.05.2021 Бесіда на тему «Правила дорожнього руху»

 Інформаційний вісник «Безпечний велосипед» 

Перегляньте відео "Вимоги до велосипедистiв. Правила дорожнього руху України"

Правила руху для велосипедистів

Правила руху велосипедистів визначаються Постановою КМУ «Про правила дорожнього руху», де зазначено, окрім специфічних обов’язків та обмежень, що велосипедисти також повинні виконувати вимоги правил, що стосуються водіїв або пішоходів. Так, для велосипедистів постанова визначає такі основні умови:

• рухатися по дорозі на велосипедах дозволяється особам, які досягли 14-річного віку;

• велосипед повинен бути обладнаний звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду – білого кольору, по боках – помаранчевого, позаду – червоного;

• для руху в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на велосипеді повинен бути встановлений та увімкнений ліхтар (фара);

• велосипедисти, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху;

• колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80-100 м;

• велосипедист може перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати велосипедом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху;

• якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедисти зобов'язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

Велосипедисту забороняється

• керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості – з вимкненим ліхтарем (фарою) чи без світлоповертачів;

• рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд облаштовано велосипедну доріжку;

• рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

• під час руху триматися за інший транспортний засіб;

• їздити, не тримаючись за руль, та знімати ноги з педалей (підніжок);

• перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7 років, які перевозяться на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками);

• буксирувати велосипеди чи причеп, не передбачений для експлуатації з велосипедом.

15 травня  - День пам’яті жертв політичних репресій 

14 травня - День вшанування пам'яті українців,

які рятували євреїв під час Другої світової війни

Ольга Yazan приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: Урок пам'яті "ПАМ’ЯТАТИ ЗАДЛЯ МАЙБУТНЬОГО" 

Время: 13 мая 2022     08:30

Подключиться к конференции Zoom

https://us04web.zoom.us/j/71820488405?pwd=J3NKaYDJuby69aq02-89ATcOzanHv2.1 

Идентификатор конференции: 718 2048 8405

Код доступа: 5555

9 травня в Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на континенті святкується День Європи.

Європа нині різниться традиціями й мовами, але, об’єднана спільними цінностями. Європейський Союз захищає цінності, заохочує до співробітництва між народами Європи, сприяє єдності, зберігає розмаїття культури, а головне – забезпечує соціальну справедливість. Європейський Союз виступає союзом демократичних держав, що працюють разом заради збереження миру і прогресу щоб попередити війни та їх наслідки.

Цінності ЄС. Одна з них – свобода, а інша – верховенство права. 

1. Чому важливо бути вільною людині?

2. Чому важливо бути вільною країні?

3. Хто має захищати право людини і народу бути вільним?

Щоранку о 9.00 Всеукраїнська хвилина мовчання за загиблими нашими співвітчизниками у цій жахливій війні 

25.04.22- 29.04.22

Тиждень  знань безпеки життєдіяльності.

«Обережно: небезпека!» 

  25.04.22. Перегляд відеороликів на тему безпечної поведінки під час НС.

  26.04.22. Година пам'яті "Народ пам'ятає"

  27.04.22. Створення памйяткина тему: Дії населення при надзвичайних ситуаціях

  28.04.22. Інформаційний вісник: Що повинна містити екстрена валіза

  29.04.22.Бесіда"Прилади та предмети підвищеної небезпеки. Правила користування для учнів."

26.04.2022 

Година пам'яті "Народ пам'ятає,народ славить"

Мета. Розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати, що чужої біди немає. Вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички. Виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість.

Обладнання. Плакат з епіграфом, виставка дитячих малюнків про Чорнобиль, книги про Чорнобильську трагедію, вирізки з газет, свічки, фонограми, присвячені цій темі.

Матеріал взято із сайту: https://works.doklad.ru/view/ZxfhOkLVbdM.html  та адаптовано для учнів 5-го класу.

Епіграф:

Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин, Як тяжко, як тужно моєму народу болить!

Хід заходу

Чорнобиль... Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль -? це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.

Не можна про це не казати,

Мовляв, це було вже давно.

Перед очима батько-мати,

І Україна, і Дніпро.

Не можна ні про що мовчати,

Горить тривогою чоло.

Птахи складають гімн весні, Всміхаються до сонця квіти, А пам'ять лине в моторошні дні, Гудуть жорстокі дзвони квітня.

Було собі в Україні місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Та біля нього побудували атомну станцію. І недогледіли її. Погано збудували. Погано й пильнували.

Сталася аварія на атомній станції. Багато земель України стали брудні. На них не можна сіяти, пасти худобу. На заражених землях нікому тепер не можна жити. Ті землі треба лікувати. Чорнобиль — тепер велика рана України.

Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорно-билки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім — місто, а згодом — і атомна електростанція.

І сталося це літа Божого

Тисяча дев'ятсот вісімдесят шостого.

Було тихо-тихо й погожо.

І сталося це літа Божого,

Яке запам'ятається кожному

Українцю навічно та просто-просто.

І сталося це літа Божого

1986-го.. 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства. Найбільшому радіоактивному забрудненню піддались області України, Білорусі, Росії. Це територія з населенням 7,1 млн осіб, із них 3 млн дітей. — Діти, а ви знаєте, що означає слово «радіація»? Слово «радіація» походить від латинського слова «радіус», що означає «промінь». Тобто те, що рухається у просторі як промінь світла.

Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.

Душевні, добрі, сильні, вперті — Змогли стихію подолать. Комусь прийшлось назавтра вмерти, Комусь — ще довго помирать.

Бій без траншей і без окопів... Він увійшов у пам'ять літ. Спасли чорнобильці Європу. А може, цілий світ.

Біду небачену зуміли

Від долі людства відвести,

А на чорнобильських могилах

Безмовні виросли хрести.

Антон Лісовський Відвага... Для пожежника це професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так тієї трагічної ночі пожежники виконували свою звичайну роботу. О ні! Це був смертельний бій, з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох пожежних караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу.

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою.

Як наші батьки на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці.

Пам'ятник вознести

їм треба у кожному серці.

Безумство хоробрих — Життя за життя. Щоб тільки лишилися Мати й дитя. Ш ш виживають, Та житиме світ — І спів материнства, І день-первоцвіт.

А думка людська

Пам'ятатиме вас.

А пам'ять людська

Повертатиме вас.

Безумство хоробрих —

Де вічність і мить,

Де згасли для вас

І життя, і блакить. .

— Володимир Правик, Віктор Кибенок, Володимир Тищура, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок. Вічна пам'ять, низький уклін усім покійним від усього людства. Вічна слава героям!

Хвилина мовчання.

Герої Чорнобиля відомі всьому світу. їхніми іменами названі вулиці, про них написані книжки.

У важких умовах вдалося загасити пожежу, попередити її розповсюдження на інші енергоблоки... Суворий і екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімзахисту, вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. Усі діяли героїчно, самовіддано.

Наша доля, наше горе,

Біль пекучий — чорний біль.

Сліз велике чорне море!

Чорнобиль.

Чорний квітень, чорні квіти,

Чорна вранішня зоря...

Не пішли до школи діти.

Ой біда!

Не на рік, і не на десять,

не на вік, а навіки

Погоріли білі весни,

Мов граки.

Допоможи нам, Божа Мати!

Дай терпіння і зусиль.

Щоб забути, щоб не знати —

Чорнобиль.

М. Сапожник Ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС було і багато олевчан. Серед них Олександр Кручінін, Василь Головенко, Юхим Ничипорович-Рабош та ін.

Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь — знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих

днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. Вирвавшись з-під влади недбайливих господарів, вона спричинила трагічні наслідки. Чорнобильське лихо... Радіація...

Радіонукліди... Скільки тривоги внесли ці слова у наше життя! З'явилися нові тривоги, і головна з них — майбутнє нашої планети. Біда причаїлася скрізь: і у ґрунті, й у воді, у повітрі, у їжі.

Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його цілющими дарами. Чорний круг невідомо скільки років залишиться незагойною раною на лоні природи, закарбується у серцях людей, які покинули рідні домівки, обжиті, влаштовані місця, могили своїх батьків.

На території України щонайбільше 400 тис. жителів були змушені залишити свої домівки. Понад 10 млн людей нині проживає на радіаційно забруднених територіях. Став край наш зоною, де атом Людськії долі обпалив. Хоч можна тут перебувати, А жити й Бог сам не велів.

Антон Лісовський

Що трапилось, мій краю? Не чути вже твоїх пісень. В садочках дітвора не грає. і Все більш пустих стає осель.

Крило Чорнобиля накрило Домівки, луки і ліси. Блищить ота підступна сила В краплях досвітньої роси.

Та не корились ми ніколи.

А м'яла ж терниця не раз.

Іще нам усміхнеться доля.

Я вірю в той прийдешній час.

А. Іваненко Офіційна довідка (середина травня 1986 року). Із зони вивезено понад 90 тисяч жителів; загублено 48 тисяч гектарів земельних угідь; виведено із ладу 14 підприємств; 15 будівельних організацій; втрачено 900 тисяч квадратних метрів житла; 10400 приватних будинків.

Радіаційна днина б'є на сполох,

Радіаційні стогнуть небеса.

Двадцять перший вік — як доля, а не спомин,

Як хліб душі, як мамина сльоза.

Двадцять перший вік —

Наш атомний, космічний,

І ми — розвідники його життя.

Ми завжди тимчасові, а не вічні,

І як прожити — не дано знаття.

Через 20 років після аварії Чорнобильська зона стала унікальним природним заповідником. Сюди повертаються рідкісні тварини. Чорнобильська зона вже не є закритим об'єктом, іноземним туристам дозволено фотографувати на тлі саркофагу, відвідувати мертве місто Прип'ять, околиці рудого лісу.

Калинові гаї,

Які тепер сумні ви!

Немов пісні мої,

А де веселі співи?

Ішла колись весна

Квітучими гаями

З веселкою над нами...

А де ж тепер вона? Калинові гаї, Які ви невеселі! Тут навіть солов'ї

Змінили свої трелі.

Метелику білий, не лети

В той бік, адже там Чорнобиль!

Бо й так не доб'єшся мети,

Лиш наберешся хвороби. Щоб бути здоровим, треба знати елементарні радіаційно-гігієнічні навички і використовувати їх у повсякденному житті.

Правила поводження у забрудненому середовищі

1. Найперше і найголовніше правило — дотримання чистоти тіла, одягу, приміщення, їжі.

2. Неприпустимо їсти немиті овочі та фрукти. Адже вони дозрівають біля дороги, де пил може вміщувати радіоактивні частинки.

3. Не можна брати до рота зірвану травинку, билинку, смоктати бурульку.

4. Всю обробку їжі треба робити ретельніше: гарно мити у проточній воді, зливати, виварювати і т. ін.

5. Необхідне вологе прибирання, ретельне витирання пилу з меблів, підвіконня, зміна взуття.

6. Особиста гігієна: ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після вулиці, полоскати рот і горло перед їдою, часто мити голову, приймати душ, дбати про чистоту одягу.

Зелена аптека

Є й рослини, які допомагають виводити радіонукліди з організму людей.

Аптекар. Гарбуз — маленька аптека. У ньому багато цукрози, клітковини. Є кальцій, залізо, мідь, фосфор, що так необхідні для розвитку дитячого організму. Багатий він і вітамінами. Вітамін С зміцнює імунну систему. Вітамін РР виводить з організму радіонукліди. А вітаміни групи В врівноважують нерви. Наші вчені дійшли висновку: найцінніша, найцілюща дієта для дітей, які живуть на забруднених * Чорнобильською катастрофою територіях, — гарбузова.

А вживання відвару дубової кори лікує зоб, цю підступну хворобу, яку зараз провокує Чорнобиль. Дві столові ложки молодої кори треба кип'ятити у склянці води 30 хвилин на водяній бані. І столову ложку відвару розбавити у 1/2 склянці перевареної води і пити тричі на день перед їдою. На ніч — компрес із кашки свіжої дубової кори з молодих гілок. Це прискорить одужання. Двотижневе вживання відвару чергувати з двотижневими перервами.

Варто внести у меню і жолудеві коржики — їх печуть наполовину з вівсяним борошном.

Звернення Землі

Земля. Важко мені жити, діти мої, кровиночки мої. Чи не я вас породила, чи не я вам сили даю. Викохую для вас кожен кущик, кожну травинку. Всі свої багатства віддаю вам до останку. Захищаю братів ваших менших: пташок, жучків, хробачків. За що раните мене, діти мої, чом не шануєте? Зриті ранами надра мої гоїтимуться тисячі років, споєні отрутою поля не будуть родити, не колоситиметься на них золота пшениця. Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я — ваша мати.

— Діти, хто ж звертається до нас зі своїми болями та тривогами? (Земля)

— Що за катастрофа вразила нашу Землю?

За днями дні — минув повільно рік, За днями дні — і 20-й минає. Нехай же лихо наше проминає І в світі не повториться. Ні! Ні! Хай стане мир міцнішим у стократ, Хай над землею чисте небо буде. Чорнобиль — попередження, набат. Його уроків людство не забуде.

На сполох б'є людська тривога, Щоб на трагічний клич села Братів по людству допомога У край Чорнобильський прийшла!

       «Уроки Чорнобиля» – цей вислів дотепер часто зустрічається в газетах. Вивчати ці самі уроки нам всім не день і не рік. Занадто серйозною катастрофою випробував нас мирний атом.

  Головне, що буде важливим для нас не тільки сьогодні, але й завжди, – це   людина. Людина, яка пройшла випробування найстрашнішим варіантом майбутнього, – Чорнобиль дав нам сумну можливість «приміряти»  на себе ядерну катастрофу.

  Про це – про уроки людяності й уроках для людства – треба пам'ятати завжди!

25.04.22. 

Перегляд відеороликів на тему безпечної поведінки під час НС.

27.04.22. 

Створення пам'ятки на тему: Дії населення при надзвичайних ситуаціях

 Увага всім!!! Як діяти у разі надзвичайних ситуацій

01.12.2020                                                                                                                                    

  Бесіда: "Принципи безпечної життєдіяльності". 

Людина — активна істота. У кожному віковому періоді - від дошкільного і до похилого віку - людина займається певною діяльністю: ігровою, навчальною, трудовою тощо. Стверджують, що будь-яка діяльність приховує небезпеку, яка може статися за певних умов.

Життя завжди готує якість несподіванки. Як батьки не намагаються вберегти своїх дітей від життєвих неприємностей, щодня виникають ситуації, що можуть спричинити розлади здоров'я або бути навіть небезпечними для життя. Вони чатують на сходах, заглядають у вікна, на балкон й і в ліфти багатоквартирних будинків, чекають дітей на вулицях і перехрестях, на горищах і стодолах, біля озер і річок, у полі, в лісі, а часом і на спеціально обладнаних ігрових майданчиках.

Відомо, що зростає кількість випадків дитячого травматизму, діти гинуть у воді річок і озер, від пустощів з вогнем, необережного поводження з електроприладами, токсичними речовинами, вибуховими пристроями тощо. Існують два принципово різних шляхи попередження нещасних випадків з дітьми. Перший полягає в намаганні дорослих зробити життя безпечним, усунувши небезпеки від дитини або дитину від небезпек. На жаль, часто діти при цьому залишаються пасивними спостерігачами: вони не усвідомлюють чітко, що в навколишньому житті є небезпеки і тому виростають необережними. Вони не вміють безпечно користуватися побутовими приладами і потенційно небезпечними предметами, не знають правил безпечної поведінки або дій у певних небезпечних випадках, тому стають безпорадними в будь-якій несподіваній або екстремальній ситуації.

Тому краще навчити дітей попереджувати небезпеку або діяти обережно. Дитині краще знайомитися з навколишнім світом поступово, в присутності дорослих, розпочинаючи виконувати якісь складні дії під керівництвом досвідчених старших. Тобто, можливий інший шлях попередження випадків небезпечного поводження дітей: свідомо готувати їх до зустрічі з небезпеками, які завжди були й будуть в житті.

Головне - ознайомити дитину з небезпечними ситуаціями і речами тоді, як вона вперше стикається з ними, не відкладаючи це ознайомлення на інший раз.

Але існують такі страшні небезпеки, з якими просто неможливо ознайомитися методом спроб і помилок: автомобіль і поїзд, що рухаються; відкрите вікно на високому поверсі; глибокі рови на господарських дворах; оголені електричні дроти; будівельні майданчики, кар'єри тощо. Пояснення найчастіше не допомагають оберегти дитину

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) зазначає, що небезпека - це така ситуація в навколишньому середовищі, коли за певних умов можуть виникати чинники, які спричинюють один або комплекс небезпечних наслідків для людини, її майна чи навколишнього середовища. Такими негативними наслідками можуть бути погіршення стану навколишнього середовища, здоров'я людини чи зменшення тривалості її життя.

Чинники ризику для життя і здоров'я людини:

1. Чинники природного середовища:

Ø сонячна активність;

Ø зміни метеорологічних умов (атмосферного тиску, температури, вологості повітря тощо);

Ø природні катаклізми.

2.Чинники, пов'язані з діяльністю людини:

Ø  забруднення природного середовища (води, повітря, ґрунту, продуктів харчування отруйними речовинами);

Ø  збільшення темпу і напруженості життя, постійна нервова напруга;

Ø  негативний вплив на здоров'я засобів масової інформації.

3. Чинники, пов'язані зі способом життя:

Ø  поширення шкідливих звичок (куріння, вживання наркотиків, алкоголю);

Ø  нераціональне харчування;

Ø  нехтування режимом дня, правилами особистої гігієни;

Ø  малорухомий спосіб життя;

Ø  низький культурний розвиток;

Ø  низький рівень культури міжстатевих стосунків;

Ø  негативне ставлення до близьких людей, агресивність, низький рівень спілкування;

Ø  відсутність у людини любові до ближнього, бажання допомагати іншим без винагороди для себе.

Причин виникнення небезпек дуже багато, але найголовнішою з них є сама людина.

Так, люди часто порушують навіть добре відомі їм правила і створюють цим самим небезпечні ситуації. Подібні дії можна оцінити як зневажливе ставлення до небезпеки. Прикладом такого ставлення є порушення пішоходами Правил дорожнього руху. Чи знайдеться пішохід, який не знав би, для чого встановлено світлофори на регульованих переходах і перехрестях? Проте багато пішоходів переходять дорогу на червоне світло світлофора. З їхньої вини виникають небезпечні ситуації на проїзній частині дороги, а часто навіть скоюються дорожньо-транспортні пригоди.

Усі ризики для життя людини перерахувати неможливо. Але для того, щоб бути здоровим, прагнути до щасливого життя необхідно так планувати свою життєдіяльність, щоб вона була позбавлена хоча б наведених чинників ризику. Крім цього, щоденно слід докладати осо­бистих зусиль, бажання бути здоровим, жити повноцінно.

Виявляється, є основні вимоги, або принципи безпеки життєдіяльності:

ü  передбачати небезпеку;

ü  по можливості уникати її;

ü  за необхідністю - діяти.

Якщо діяти за цими принципами, то можна робити менше помилок, уникнути небезпеки чи хоча б знати, як правильно діяти, щоб зберегти здоров'я. Але завжди необхідно пам'ятати: передбачити небезпеку та уникнути її значно легше, ніж опиратися їй і боротися з негативними наслідками. Щоб навчитися передбачити небезпеку, необхідно:

Ø  бути спостережливим;

Ø  постійно поповнювати свої знання про небезпеки;

Ø  звертатися по допомогу до старших у розв'язанні складних питань;

Ø  аналізувати свої помилки;

Ø  додержуватися правил безпечної поведінки навіть тоді, коли вони не зовсім зрозумілі.

Знати правила поведінки, безпечної для життя, важливо. Але цього мало. Слід ще й мати мужність прийняти належне рішення і силу волі, щоб виконувати ці правила. Кожній людині впродовж усього життя доводиться приймати безліч рішень: складних і не дуже, визначаль­них і суто побутових, приємних і неприємних. Підлітки приймають щодня різні рішення, пов'язані зі шкільним життям, навчанням, збереженням життя і зміцненням здоров'я.

Необхідно спробувати навчитися приймати зважене, усвідомлене рішення за допомогою певної послідовності — алгоритму дій. Алгоритм дає можливість розв'язати ситуацію позитивно. Застосування алгоритму дозволяє вирішити будь-яку складну проблемну ситуацію максимально ефективно, оскільки людина діє поетапно, аналізуючи кожну свою дію.

Цей алгоритм включає три етапи:

1. Зупинись і подумай!

2. Вирішуй.

3. Дій!

Перший етап: Зупинись і подумай!

На цьому етапі необхідно проаналізувати ситуацію, яка склалася, зважити всі позитивні і негативні наслідки своїх дій. Тільки продумавши до дрібниць свою поведінку в складній ситуації, можна уникнути помилок, які можуть стати причиною небезпечних ситуацій для життя і здоров'я.

Другий етап: Вирішуй!

Якщо ви оцінили ступінь складності проблеми, зважили усі аргумен­ти щодо «за» і «проти», необхідно вирішити, відповівши на запитання: «Як я буду діяти в цій ситуації, щоб зберегти своє життя і здоров'я, максимально ефективно розв'язати проблему?» Варто спробувати проаналізувати рнавчитися передбачити небезпеку, необхідно:

Ø  бути спостережливим;

Ø  постійно поповнювати свої знання про небезпеки;

Ø  звертатися по допомогу до старших у розв'язанні складних питань;

Ø  аналізувати свої помилки;

Ø  додержуватися правил безпечної поведінки навіть тоді, коли вони не зовсім зрозумілі.

Знати правила поведінки, безпечної для життя, важливо. Але цього мало. Слід ще й мати мужність прийняти належне рішення і силу волі, щоб виконувати ці правила. Кожній людині впродовж усього життя доводиться приймати безліч рішень: складних і не дуже, визначаль­них і суто побутових, приємних і неприємних. Підлітки приймають щодня різні рішення, пов'язані зі шкільним життям, навчанням, збереженням життя і зміцненням здоров'я.

Необхідно спробувати навчитися приймати зважене, усвідомлене рішення за допомогою певної послідовності — алгоритму дій. Алгоритм дає можливість розв'язати ситуацію позитивно. Застосування алгоритму дозволяє вирішити будь-яку складну проблемну ситуацію максимально ефективно, оскільки людина діє поетапно, аналізуючи кожну свою дію.

Цей алгоритм включає три етапи:

1. Зупинись і подумай!

2. Вирішуй.

3. Дій!

Перший етап: Зупинись і подумай!

На цьому етапі необхідно проаналізувати ситуацію, яка склалася, зважити всі позитивні і негативні наслідки своїх дій. Тільки продумавши до дрібниць свою поведінку в складній ситуації, можна уникнути помилок, які можуть стати причиною небезпечних ситуацій для життя і здоров'я.

Другий етап: Вирішуй!

Якщо ви оцінили ступінь складності проблеми, зважили усі аргумен­ти щодо «за» і «проти», необхідно вирішити, відповівши на запитання: «Як я буду діяти в цій ситуації, щоб зберегти своє життя і здоров'я, максимально ефективно розв'язати проблему?» Варто спробувати проаналізувати різні шляхи вирішення своєї проблеми і проаналізувати їх позитивні і негативні сторони.

Третій етап: Дій!

Коли проаналізували усі можливі шляхи вирішення своєї проблеми, подумали про можливі наслідки тих чи інших рішень, зважили позитивні і негативні сторони (що також дуже важливо!) і знайшли найбільш оптимальний шлях, спробуйте своє рішення втілити в життя.