Держстандарт.doc
дод 20 держ станд.doc
Реалізація завдань мистецької освітньої галузі в контексті нового Державного стандарту базової середньої освіти

МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Dramat.teatr.5-6-kl.Starahina.ta.in.14.07.pdf

Міжгалузевий інтегрований курс

Драматургія і театр. 5-6 класи» 

Модельна навчальна програма міжгалузевого курсу «Драматургія і театр» частково реалізує результати навчання двох освітніх галузей - мовно-літературної та мистецької. Тому цей міжгалузевий курс може впроваджуватися у закладі освіти водночас з інтегрованим курсом «Мистецтво», а не замість нього − для поглиблення і поширення внутрішньогалузевих і міжгалузевих зав’язків, більш детального ознайомлення учнів з одним із видів мистецтва − театрального. Саме тому у навчальному плані закладу освіти не рекомендовано заміщувати інтегрований курс «Мистецтво» міжгалузевим інтегрованим курсом «Драматургія і театр» 

Mystetstvo.7-9.kl.intehrovanyy.kurs-Haydamaka.ta.in.31.07.2023.pdf

«Мистецтво» підручники інтегрованого курсу 

для 5-6 класів ЗЗСО

Гайдамака О. В., Лємешева Н. А. 
Масол Л. М. 

відеолекція 

Тема "Підручник «Мистецтво» НУШ — особливий вид навчальної книги для сучасної дитини та побудови ефективного освітнього процесу" 

Концептуальні підходи до викладання мистецтва в 5-6 класах НУШ

Компетентнісний підхід

(формування компетентнісної сфери в єдності ключових і мистецьких предметних/міжпредметних компетентностей з метою успішної самореалізації в будь-якій обраній в майбутньому професії, домінантності взаємодії різних видів мистецтва у навчанні, встановлення міжпредметних зв’язків з іншими сферами знання, формування потреби в естетизації життєвого простору, здатності до художньо-творчої самореалізації та культурного самовираження).

Діяльнісний підхід

Реалізація діяльнісного підходу у 5-му класі на уроках мистецтва здійснюється через  різноманітні форми практичної діяльності учнів, у процесі чого відбувається їхнє самовираження у малюванні, ліпленні, конструюванні тощо, де виявляється творчість, ініціативність, формується і розвивається здатність співпрацювати з однолітками.

Зазначимо, що діяльність на уроках мистецтва – це і сприймання, і аналіз, й інтерпретація творів мистецтва, виявлення емоційно-ціннісного ставлення до них під час обговорення у ході фасилітованої дискусії або під час складання історії-сторітелінгу. У процесі такої діяльності мають формуватися і розвиватися такі наскрізні вміння, як уміння висловлювати власну думку, здатність логічно обґрунтовувати позицію, критично мислити тощо.

Водночас, зазначимо, що з-поміж результатів навчання нового державного стандарту є формування уміння демонструвати/презентувати результати власної творчості, здатність пояснити свій задум, критично оцінити власні успіхи і досягнення тощо. Це слід системно і послідовно формувати в учнів, адже вміння критично оцінювати свої можливості і якнайкраще представити їх іншим - є актуальним і необхідним у сучасному світі.

Л.1.1Тренінг Тематичний та інтегрований підхід_ художньо-інтегративна технологія. — копия

Інтегрований підхід

Під час викладання мистецтва інтегрований підхід доцільно реалізувати на основі тематичної інтеграції та інтеграції способу дій. Зокрема, опанування учнями особливостей мови різних видів мистецтва у 5-му класі може здійснюватися в межах тематичної інтеграції, коли тема розкривається через сприймання-інтерпретацію творів різних видів мистецтва, художньо-творчу діяльність дітей і знайомство з особливостями мови мистецтва. Водночас, учні можуть досліджувати багато мистецтвознавчих понять – суголосих в різних видах мистецтва (наприклад, ритм, контраст, штрих тощо). 

Особливості оцінювання результатів навчальних досягнень здобувачів освіти у 5-6 класах з мистецтва

289_Затверджено_ОЦІНЮВАННЯ_5-6.pdf
08__04_2022_Додаток 10 (Мистецтво_Оцінювання).pdf

Методичні рекомендації щодо освітніх результатів учнів 5-х класів

Оцінювання освітніх результатів учнів 5-х класів здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289

За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою.

За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень.

Акцентуємо увагу, що заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання відповідно до рішення педагогічної ради, а також визначати адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Оцінювання досягнень учнів в галузі мистецької освіти необхідно здійснювати у площині формувального та підсумкового видів оцінювання.

Ураховуючи провідний принцип Нової української школи – дитиноцентризм, оцінювання має бути, щонайперше, особистісно-орієнтованим, і віддзеркалювати динаміку розвитку дитини, визначити її особисті переваги, досягнення у пізнавальній, художньо-творчій, іншій діяльності. Саме на це спрямовує формувальне оцінювання, яке орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня (учениці). Такий вид оцінювання триває постійно упродовж навчання дитини у школі. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня. Формувальне оцінювання може здійснюватися у формі само- та взаємооцінювання, зокрема учні співставляють досягнутий результат своєї діяльності з її метою, аналізують успіхи і причини індивідуальних невдач у вивченні навчального матеріалу та визначають можливі шляхи  їх подолання. 

Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є очікувані результати навчання учнів, визначені модельною навчальною програмою. Їх використовують: для організації постійного спостереження за динамікою формування певних умінь та навичок, що співвідносяться з очікуваними результатами та особистим розвитком учня (учениці). Також їх використовують для обговорення навчального поступу з учнями та їхніми батьками або особами, які їх опікують.

Для створення об’єктивності системи оцінювання, необхідно педагогам враховувати показники як формувального так і підсумкового оцінювання, зокрема:

• відстежувати ставлення дитини до мистецької діяльності, її активність та ініціативність, її особистісний зріст у порівнянні з її попередніми досягненнями (формувальне оцінювання);

• визначати досягнення дитини у різних видах діяльності відповідно до очікуваних результатів навчання, визначених модельною навчальною програмою (підсумкове оцінювання).

Очікувані результати навчання, визначені програмою, є чітким орієнтиром і для підсумкового оцінювання, адже від того, як учень/учениця виявляє/демонструє той чи той очікуваний результат навчання встановлюється рівень його досягнення, зокрема:

-   початковий, коли учень/ учениця не виявляє (або здебільшого не виявляє) визначеного очікуваного результату навчання;

-   середній - коли виявляє визначені результати за допомогою педагога (або переважно за допомогою чи спонуканням);

-   достатній - учень/ учениця самостійно виявляє визначені очікувані результати навчання;

-   високий - самостійно виявляє визначені результати, виявляє їх у нестандартних навчальних ситуаціях, проявляє ініціативність, творчість, оригінальність.

У мистецькій освітній галузі рівень досягнення обов’язкових результатів навчання Державного стандарту базової середньої освіти і, відповідно, в модельних навчальних програмах як досягнення очікуваних результатів навчання на певний період навчання встановлюється через:

-  вияв обізнаності учня/учениці у сфері мистецтва, зокрема розуміння особливостей того чи того виду мистецтва (мови, жанрів тощо);

-  демонстрацію учнями/ученицями практичних умінь у галузі мистецтва;

-  виявлення учнями/ученицями ними естетичного ставлення -  емоційного, оцінного, критичного, до творів мистецтва, різних мистецьких явищ повсякдення, власної творчості та творчості інших.

Саме тому оцінювання результатів навчання має спрямовуватися за вищезазначеними критеріями: пізнання та аналіз інтерпретація творів мистецтва; практична мистецька діяльність; емоційне ставлення до мистецтва.

Оскільки Державний стандарт передбачає повне досягнення результатів на цикл навчання (зокрема, на кінець 6-го класу), а логіка та поступ у процесі досягнення результатів можуть суттєво відрізнятися залежно від програми, яку ви обрали, доцільно поєднувати загальні рекомендації з очікуваними результатами навчання, наведеними в обраній модельній навчальній програмі.

У разі викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» двома вчителями з відповідною фаховою підготовкою (вчитель музичного мистецтва, вчитель образотворчого мистецтва) закладом освіти на основі модельної навчальної програми створюється навчальна програма закладу освіти, де виокремлюється дві складові за видами мистецтва «Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво». Відповідно - у класному журналі для кожної складової відводяться окремі сторінки, на яких після назви інтегрованого курсу через двокрапку прописується уточнення: «Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво».

Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту і  результатів навчання. Тому результати підсумкового оцінювання кожного учня (учениці) мають бути інтегровані з урахуванням усіх видів діяльності на уроках з усіх видів мистецтва – пізнання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва, практична діяльність в галузі мистецтва, виявлення естетичного ставлення ( емоційного, оцінного, критичного), види комунікації через мистецтво. У випадку відмінності рівнів очікуваних результатів навчання зі складових інтегрованого курсу, під час підсумкового оцінювання обидва вчителя мають враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня (учениці) з різних видів мистецтва та узгоджено встановлювати підсумковий рівень досягнень очікуваних результатів навчання на користь учня. Загальна підсумкова оцінка з інтегрованого курсу, узгоджена між двома вчителями, має виставлятися на кожній із двох відповідних сторінок журналу.

Вебінар № 1 інтегрованого курсу «Мистецтво» у 6 класі Тема: "Провідні підходи у навчанні мистецтву у першому (адаптаційному) циклі базової загальної середньої освіти (5-6 клас)"

Вебінар № 2 інтегрованого курсу «Мистецтво» у 6 класі Тема: «Реалізація компетентнісного потенціалу мистецької освітньої галузі у процесі сприймання та аналізу-інтерпретації творів мистецтва» 

Вебінар № 3  інтегрованого курсу «Мистецтво» у 6 класі Тема: «Формування наскрізних умінь учнів під час практичної мистецької діяльності» 

Вебінар № 4  інтегрованого курсу «Мистецтво» у 6 класі Тема: «Набуття учнями емоційно-чуттєвого досвіду, пізнання себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво» 

Гловацький_Лємешева_Посібник МИСТЕЦТВО НУШ.pdf

НУШ В БАЗОВІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ:

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ПОСІБНИК

8 червня 2023 р. був проведений мистецький полілог із теми «Мистецька освітня галузь: лайфхаки  для 6 класу Нової української школи» для педагогів мистецтва Черкащини спікери методисти інституту Наталія Лємешева,  Сергій Гловацький та вчителі пілотних закладів освіти Черкащини Ольга Котко, Світлана Гаращенко, Людмила Коротка, Олександр Головко.

Мета: висвітлення корисних порад із методики викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 6-му класі НУШ, ознайомлення з матеріалами інформаційно-методичного кластеру «Мистецтво: образотворче мистецтво Нова українська школа»,  та посібника «Мистецька освітня галузь: лайфхаки  для 6 класу Нової української школи»

21 серпня 2023 року відбувся  ярміс з мистецтва (образотворчого мистецтва) «Оновлюємо освітній простір для якісного навчання  у 2023/2024 навчальному році» 

Мета: висвітлення актуальних питань організації та підвищення рівня якості навчання з інтегрованого курсу «Мистецтво» та образотворчого мистецтва у 2023-2024 навчальному році