Адміністративно - громадський контроль в підрозділах ОРС ЦЗ. Інструктажі з охорони праці.


Нормативно - правові акти: 


Порядок проведення адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці в пожежно-рятувальних підрозділах.


Адміністративно-громадський контроль у системі управління охороною праці в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту є основною формою контролю за виконанням вимог чинного законодавства і нормативних актів про охорону праці.

Адміністративно-громадський контроль проводиться за трьома ступенями.

Перший ступінь контролю проводиться начальником караулу щоденно під час заступання на чергування, а за необхідності - і впродовж усього чергування.

На першому ступені контролю перевіряються:

- заходи щодо усунення порушень, що виявлені попередньою перевіркою;

- забезпечення порядку в службових приміщеннях та на території частин підрозділів;

- стан спецодягу та спорядження;

- справність пожежних автомобілів, пожежно-технічного озброєння, засобів зв’язку, освітлення та сповіщення;

- справність електрообладнання, наявність та придатність до використання електрозахисних засобів;

- знання особовим складом своїх обов’язків;

- наявність та додержання особовим складом вимог інструкцій з охорони праці;

- проведення перевірки № 1, 2 ізолюючих протигазів.

У ході контролю першого ступеня також проводиться інструктаж водіїв з безпеки праці та правил дорожнього руху.

Порушення та недоліки, що виявлені перевіркою, мають бути усунені під безпосереднім керівництвом начальника караулу.

Якщо порушення чи недоліки, що виявлені перевіркою, не можуть бути усунені зусиллями караулу, начальник караулу після закінчення огляду повинен доповісти про це начальнику частини для вжиття відповідних заходів.

Другий ступінь контролю проводиться начальником частини (заступником) та, за необхідності, з представником профспілкової організації частини не рідше двох разів на місяць.

Результати перевірки першого і другого ступенів контролю записуються до журналу адміністравно-громадського контролю, який зберігається у начальника караулу.

Журнал адміністративно-громадського контролю має бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою та зареєстрований.

Третій ступінь контролю проводиться комісією у складі не менше трьох чоловік, яка очолюється начальником загону (частини), не рідше одного разу на два місяці.

Результати перевірки оформляються актом та в тижневий строк обговорюються на нараді в загоні (частині).

      Висновок:


 Основні заходи запобігання травматизму та захворювання на підприємстві 


           Всі заходи по запобіганню виробничого травматизму можна поділити на:

Організаційні заходи:

 - якісне проведення інструктажів та навчання працівників;

 - підвищення рівня професійної кваліфікації працівників та залучення їх до роботи за їх спеціальністю;

 - постійний контроль, керівництво та нагляд за роботами;

 - організація раціонального режиму праці і відпочинку; 

- забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, колективними і індивідуальними засобами захисту;

 - виконання правил експлуатації обладнання.

 Технічні заходи:

 - раціональні рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних нормам і правилам;

 - застосування безпечного технологічного обладнання;

 - правильний вибір режимів роботи обладнання відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;

 - проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів;

 - створення надійних технічних засобів запобіганню аварій, вибухів і пожеж;

 - впровадження нових технологій, що виключають прояв небезпечних і шкідливих факторів та інше.

Важливим в забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є фактори особистого характеру - знання керівником робіт персональних особливостей кожного працівника, його психологічних характеристик, медичних показань і їх відповідності умовам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших працівників, морально-психологічного клімату в виробничому

Розслідування нещасних випадків проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я особи, одержання нею поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати особою працездатності чи можуть становити загрозу життю і здоров'ю особи, у разі зникнення особи під час виконання нею службових обов'язків, а також у разі смерті особи на службі. 


Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену посадову особу органу і підрозділу та вжити заходів для надання необхідної допомоги потерпілому. 


У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт чи уповноважена посадова особа органу і підрозділу зобов'язаний: 


Керівник підрозділу зобов’язаний призначити письмовим наказом комісію із розслідування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб та організувати розслідування. 


При розслідуванні нещасного випадку комісія зобов'язана у термін, визначений керівником органу і підрозділу: 


Визнаються пов'язаними з виконанням службових обов'язків нещасні випадки, що сталися з особою під час виконання службових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період: 


Не визнаються пов'язаними з виконанням службових обов'язків нещасні випадки, що сталися з особами: 


Примірники затвердженого акта форми Нцз-5 та акта форми Нцз-1 (або форми НПВцз) разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років.

 Порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

 

Інструктажі з питань охорони праці

Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих тощо.

Інструктажі з питань охорони праці проводить спеціаліст з охорони праці або фахівець, на яку наказом покладено ці обов’язки

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на:

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться:

- з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією (спеціальністю) або посади;

- з працівниками, які прибули у відрядження до підрозділу і беруть безпосередню участь у виконанні певних видів робіт, що пов’язані з підвищеною небезпекою (перелік цих робіт встановлено законодавством України про охорону праці);

- з працівниками, які прибули до підрозділу для проходження навчальної практики, стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовки тощо;

- з курсантами та слухачами відомчих вищих навчальних закладів перед початком навчання, з абітурієнтами після прибуття до навчальною закладу;

- з особами, які прибули для участі в змаганнях, аварійно-рятувальних або пожежно-тактичних навчаннях тощо.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи:

- з щойно прийнятими (постійно чи тимчасово) працівниками;

- з працівниками, які переведені з одного підрозділу до іншого;

- з працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу;

- з працівниками, курсантами і слухачами відомчих вищих навчальних закладів, які прибули на навчальну практику, стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовку, а також перед виконанням нових видів робіт, перед вивченням кожної нової теми під час проведення практичних занять.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками, але не рідше:

- на роботах з підвищеною небезпекою – 1 (один) раз на 3 (три) місяці;

- для решти робіт – 1 (один) раз на 6 (шість) місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації техніки, устаткування, приладів та інструментів, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, отруєння тощо;

- при перерві в роботі виконавця робіт з підвищеною небезпекою більш ніж на 30 календарних днів, а дня решти робіт - більш ніж на 60 днів;

- за вимогою органу державного нагляду за охороною праці або керівного підрозділу ДСНС України.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

- при ліквідації аварій, катастроф, стихійного лиха тощо;

- при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд – допуск, наказ або розпорядження.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці повинен бути зареєстрований, сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

Навачання та перевірка знань з пиань охорони праці.

Навчання з питань охорони праці – це навчання працівників, учнів, курсантів, студентів, слухачів з метою отримання необхідних знань і навичок з питань охорони праці або безпечного ведення робіт.

Робота з підвищеною небезпекою – є робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних та виробничих чинників або така, де є потреба в професійному доборі, чи пов’язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризується підвищеним ступенем виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров’ю, майну, довкіллю.

Спеціальне навчання – є щорічне вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою або там де є потреба у професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Працівники зобов’язані не рідше 1 (одного) разу на 3 (три) роки пройти перевірку знань з питань охорони праці.

Рядовий і молодший начальницький склад аварійно-рятувальних підрозділів проходить перевірку знань з питань охорони праці в обсязі, що виконуються за штатною посадою або функціональними обов’язками.

Перевірка знань працівників з питань охорони праці здійснюється комісією, до її складу входять не менше трьох осіб.

Формою перевірки знань з питань охорони праці працівників є тестування, залік або іспит. 

Результат перевірки знань з питань охорони праці з робіт з підвищеною небезпекою, а також там, де є потреба у професійному доборі, до виконання яких допускається працівник, оформлюється протоколом.

Особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці .

Працівники, які виявили незадовільні знання, мають протягом одного місяця пройти повторну перевірку з питань охорони праці та пожежної безпеки.

Забороняється допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Термін зберігання протоколів перевірки знань з питань охорони праці не менше 5 років.



Для оцінювання пройденого матеріалу перейдіть за посиланням.                            ТЕСТ