Булінг

АНКЕТА

“Моє життя в сім’ї та школі”

1. Чи існує, на Вашу думку, проблема насильства в нашій країні?

- так___ - ні___ - не думав(-ла) про це___

2. Які типи насильства, на Вашу думку, найбільш поширені в нашому суспільстві?

− насильство в дорослому середовищі;

− насильство дорослих над дітьми;

− насильство старших дітей над молодшими;

− насильство між дітьми одного віку;

− насильство між представниками різної статі;

− сімейне насильство;

− ваш варіант ____________________________

3. Чи існує проблема насильства, проявів жорстокості у Вашій школі?

- так___ - ні___ - утруднююсь відповісти___

4. Чи існує проблема насильства та проявів жорстокості у Вашій сім’ї?

- так___ - ні___ - утруднююсь відповісти___

5. Які, на Вашу думку, основні причини виникнення насильства в учнівському середовищі?

− культ сили, який пропагується засобами кіно і телебачення;

− конфліктні стосунки у сім’ї;

− наслідування поведінки дорослих;

− кризові явища у суспільстві;

− важке матеріальне становище у сім’ї;

− низький рівень культури батьків;

− вживання наркогенних речовин;

− недостатній виховний вплив школи;

− комп’ютерні ігри агресивного характеру;

− неефективні дії правоохоронних органів;

− впевненість у безкарності вчинку;

− інше _________________________

6. Чи доводилось Вам бути свідком насильства (жорстокого поводження) з Вашими друзями, однолітками, школярами?

- так___ - ні___

7. Чи доводилось Вам хоч раз в житті зазнавати ... ?

Види насильства

З боку батьків

З боку вчителів

В учнівському середовищі

фізичне насилля: удари кулаком, ногами, побиття, навмисне нанесення тілесних травм та пошкоджень іншій людині.

психологічне (емоційне) насилля: постійні покрики, приниження, несправедливі звинувачення, залякування, лайка, присвоєння призвіськ, примус до дій, які людина не хоче виконувати.

сексуальне насилля: небажані словесні образи сексуального характеру та дотики; залякування, обман та примус до близькості або проституції; демонстрація порно та розбещення, зґвалтування, ексгібіціонізм, вуайєризм.

нехтування потребами дитини: нехтування фізичними потребами (потреби в їжі, одязі, сні та недостатня захищеність від небезпеки), нехтування медичними потребами, нехтування потребами в освіті та відмова дитині в підтримці, увазі, любові.

8. Уявіть собі ситуацію, що Ви стали жертвою насильства. Ваші дії:

− буду кликати на допомогу;

− звернусь до батьків і все їм розкажу;

− звернусь за допомогою до вчителів;

− звернусь за допомогою до психолога;

− не буду звертатись до дорослих, діятиму на власний розсуд;

− інше___________________________________________________________________

9. Якою, на Вашу думку, буде поведінка вчителів, якщо вони стануть свідками проявів насильства серед учнів?

− намагатимуться припинити насильство;

− вдаватимуть, що не бачать нічого;

− вони часто самі є ініціаторами насильства і кривдження учнів;

− інше _______________________________________________________________________

10. Від кого на Вашу думку, Ви зможете отримати розуміння та допомогу, якщо насильство станеться в Вашій сім’ї?

- від родичів;

- від друзів;

- від педагогів;

- від психолога;

- працівників правоохоронних органів

- Ваш варіант _______________________________________________________________________

11. Чи допускаєте Ви можливість фізичного покарання дітей за їх вчинки?

− категорично заперечую;

− лише в окремих випадках;

− так, це потрібно.

−

12. Чи хотіли б Ви більше дізнатися про себе під час роботи з психологом?

- так___ - ні___ - важко відповісти___

13. Ваша стать:

чоловіча ___ жіноча___

Дякуємо за відповіді!

СТОП НАСИЛЬСТВУ.

– Назвіть, будь ласка, своє ім’я і скажіть, коли ви найбільше хвилюєтесь за свою дитину?

- Які умови роботи потрібні, щоб вам було комфортно працювати?

Інформаційне повідомлення

- Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) визначає насилля як глобальну загрозу здоров’ю. За даними статистики, у світі кожна четверта жінка та кожен десятий чоловік зазнає насилля.

Насилля – це дії, що принижують людську гідність, завдають шкоди здоров’ю, а іноді й життю людини.

Існують такі види насилля:

Ø фізичне – побиття, штовхання та нанесення інших тілесних ушкоджень;

Ø психічне та емоційне глузування, приниження, пліткарство і все, що спричиняє негативний вплив на емоційний і поведінковий розвиток людини;

Ø моральне – залякування та погрози;

Ø релігійне – примушення до участі у релігійних обрядах;

Ø духовне – позбавлення людини можливості вчитися і розвиватися;

Ø сексуальне – ймовірна або фактична сексуальна експлуатація людини.

Дуже важливо знати таку інформацію, щоб не допустити випадків насильства стосовно себе та дітей.

Характерною ознакою всіх типів неблагополучної родини є той чи інший вид насилля щодо дітей. Насилля, здійснюване стосовно дитини в неблагополучної родині, за своїми наслідками належить до найтяжчих психологічних травм, що їх зазнає зростаюча особистість. У більшості випадків дорослі, які вчиняли насильницькі дії стосовно власних дітей, самі мали невирішений відповідний досвід насилля в дитинстві.

Причини насилля щодо дітей:

- психопатологія батьків;

- соціальна ізольованість родини;

- зруйнована модель між батьками та дітьми.

Фактори, які провокують насилля стосовно дитини:

– низькі статки та постійний брак грошей, що спричиняє емоційне напруження у взаєминах членів родини;

– безробіття , низький соціальний статус батьків, підвищена тривожність, нервовість, напруженість у внутрішньо сімейних стосунках;

– багатодітність;

– погані житлові умови, напруження родинної атмосфери;

– відсутність одного з батьків, підвищене фізичне, емоційне та матеріальне навантаження на того з батьків, хто самостійно виховує дітей.

Останнім часом в українському суспільстві склалися певні соціокультурні й психолого – педагогічні фактори, які «готують» прояви сімейного насилля. До них належать:

- частота застосування фізичних покарань у неблагополучної родини: для когось з батьків – це крайній захід, для інших – повсякденна практика.

- Демонстрування насилля в ЗМІ, що закріплює думку дитини щодо насилля як цінності та способу засвоєння прийнятої поведінки. Дитина переносить побачену агресію у своє повсякденне життя без морального коригування та обмеження. В її особистісному розвитку зростає толерантність до насилля і ступінь його сприйняття;

- Низька правова обізнаність як дорослих, так і дітей, коли дорослі не знають про закони і конвенції, в яких дитина розглядається як повноправна особистість;

- Дія закону перетворення позитиву на негатив, коли права громадян на недоторканість приватного життя, особистої та сімейної таємниці, закріплені в Конституції України, не дозволяють педагогам, своєчасно встановлювати факти насилля і коригувати приватне життя неблагополучної родини.

Суспільство вважає, що виховання дітей в родині – справа батьків і ніхто не має права втручатися в цей процес. Таким чином, дитина із неблагополучної родини опиняється сам на сам з батьками, а суспільство не хоче визнати сімейне насилля щодо дитини актуальною соціально–культурною, психолого–педагогічною проблемою на державному рівні.

«Хто може здійснювати насилля»

- Ми з’ясували, що таке насильницькі дії, назвали випадки насилля,а тепер поміркуймо: хто може здійснювати насилля?

Висновок.

Отже, будь–яке насильство – це завжди психічна травма, яка деформує особистість, перешкоджає нормальному психічному розвиткові дитини, руйнує її психічне здоров’я.

«Людина формується все життя: змінює погляди, звички, принципи, і тільки дитинство залишається незмінною константою на весь наш шлях, і кожен несе в собі власну долю як хрест або яскравий , веселий ліхтарик».

Вправа «Вчинки дітей»

- Бувають ситуації, які можуть спровокувати насилля. Часто людина своєю поведінкою, діями створює умови для виникнення таких ситуацій. Що це за дії? Які дії дитини можуть призвести до насилля над нею?

Висновок Поведінку, яка може спровокувати насилля, називають віктимною (від лат. жертва), тобто людина поводиться як потенційна жертва, створюючи передумови до насилля. Поведінка може бути провокуючою та необережною. Провокуючою вважається поведінка, коли потенційна жертва спілкується з незнайомими чи малознайомими людьми, відвідує їх квартири, залишається наодинці з цими людьми, вживає з ними спиртні напої. Необережна поведінка не є провокуючою, але створює відповідні умови для цього. Це можуть бути необережні вчинки, наприклад, грати у темному безлюдному місці, довіра незнайомим людям. Знання про безпечну поведінку допоможуть дітям уникнути насилля.

– Скажіть будь ласка, до кого дитина може звернутися, якщо вона зазнала насилля або їй погрожують?

– Як захистити дитину від морального насильства?

– Що ви можете зробити, щоб діти почували себе щасливими?

-

- Це завдання допоможе вам усвідомити свої наміри. Уявіть, що всередині вас звучить мудрий голос, який хотів би допомогти збагатити ваше життя. Цей голос може дати вам пораду на найближче майбутнє. Що ж говорить це послання?

Релаксація

Сидячи спокійно на стільчику, уявіть, що в самому центрі вашого єства є маленька частинка, дуже–дуже спокійна і щаслива.

Не зачеплена всіма страхами і турботами про майбутнє, перебуває вона там в силі і щасті. До неї не можна дістатись, до неї не можна доторкнутись. Якщо ви забажаєте, її можна уявити як певний образ – вогник, коштовний камінь, або потаємне озеро, спокійне, з гладенькою, без найменшого коливання, поверхневе.

Вона сповнена глибоким умиротворенням і радістю, спокоєм і силою, вона у повній безпеці. Вона там – глибоко у вас. Уявіть тепер, що це полум’я, цей коштовний камінь або озеро, яке лежить глибоко , в самому центрі, в самому ядрі вас,– ви самі.

Уявіть, що цей потаємний центр завжди перебуває у вас, залишаючись там таким же спокійним і тихим, через які б труднощі, проблеми і неспокій вам не довелось би пройти, і, якщо ви захочете, ви можете в будь – яку мить пригадати, що ця частинка там.

І багато разів на день, ви можете згадати про це маленьке ядерце внутрішнього умиротворення. Знаючи, що воно тут, зовсім поруч, ви будете відчувати більше спокою і розслабленості і одночасно більше впевненості і сили у майбутніх стосунках з вашою дитиною.

Література:

1. Родине виховання: Школа і сім’я – виховуємо разом.– К.: Шк. Світ, 2007.– 104с.

2. Бех І. Виховання особистості: У 2 кн.– К., 2003.

3. Жаровцева Т. Неблагополучна сім’я: Своєрідність, проблеми, педагогічна підтримка.– Одеса, 2004.

4. Постовий В. Сучасна сім’я та її педагогіка.– К., 2001.

5. Сухомлинський В. Батьківська педагогіка– К., 1978.

6. Трубавіна І. Соціально–педагогічна робота з неблагополучною сім’єю.– К., 2002.

7. Хромова О., Кравченко Т. Вчимося виховувати.– К., 1996.

8. Психолог ( травень 19(307) 2008– Сім’я– простір без насильства.