Сайт-візитка
В. Сухомлинського визначає, що «педагогічна ідея – це повітря, у якому розправляє крила педагогічна творчість». Для мене, як для педагога, педагогічна творчість – це те, що допомагає вчителю бути креативним та гнучким. Адже двадцять перше століття кидає виклик усьому, що нас оточує. Сучасний світ змінюється настільки швидко, що в межах життя одного покоління відбуваються кардинальні зміни, які стосуються всіх сторін існування людини. COVID-19, повномаштабне вторгнення, блекаути – це все спонукало знаходити нові рішення щодо методів, форм організації роботи з учнями у різних форматах.
Моя педагогічна ідея полягає у гармонійному поєднанні класичних та інноваційних форм та методів роботи на уроках суспільно-гуманітарного циклу.
Метою освіти ХХІ ст. є виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання, тобто бути життєво компетентною. Вивчення історії в школі є процесом мислення, що розвиває уміння аналізувати та оцінювати. А у шаленому потоці інформації, яку отримують учні, дуже важливим залишається вміння розрізняти, аналізувати, обґрунтовувати власну думку. Саме тому я обрав для себе методичну проблему "Відродження традиційних методів навчання на уроках суспільно-гуманітарного циклу: дискусії та дебати на історичну тематику".
На мою думку, в умовах реформування нової української школи, яка передбачає впровадження нових підходів до розвитку учнівських компетентностей, ця тема є актуальною. Дискусії та дебати, як традиційні методи навчання, сприяють розвитку критичного мислення, формуванню навичок аргументації, толерантності та аналітичного осмислення історичних подій. Зокрема тема відповідає вимогам формування ключових компетентностей учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема:
громадянської та соціальної, де учні вчаться аналізувати, співставляти події минулого та сьогодення для формування певної громадянської позиції;
навчання впродовж життя - уміння вести дебати та аргументувати думки є базовими для подальшого професійного зростання.
Окрім того, робота над цією темою сприяє розвитку таких професійних компетентностей вчителя, як:
предметно-методична компетентність: використання інтерактивних форм навчання для розвитку аналітичного та критичного мислення учнів;
комунікативна компетентність: організація комунікативної діяльності з учнями через дебати та дискусії;
інноваційна компетентність: вдосконалення традиційних методів шляхом їх адаптації до сучасних освітніх вимог;
психолого-педагогічна компетентність: забезпечення безпечного середовища для висловлення думок, розвиток толерантності.
В першу чергу варто зупинитися на використанні інтерактивних форм навчання для розвитку аналітичного та критичного мислення. Оскільки формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й впровадженням інноваційних методів та технологій навчання.
Мені успішно вдається поєднувати традиційні форми, методи та технології із найновішими досягненнями педагогічної науки. Саме тому для більш ефективного освітнього процесу намагаюся правильно, доцільно, виважено підбирати і поєднувати принципи, методи та педагогічні технології.
На мою думку, головною метою сучасного вчителя історії є розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції.
Я прагну побудувати свій урок так, щоб зацікавити учнів, щоб вони відчули себе справжніми дослідниками та аналітиками, щоб вони вміли впевнено висловлювати свою думку. Тому намагаюся продумано добирати матеріали, імпровізую, шукаю правильний підхід до кожної теми, постійно удосконалюю власну методику навчально діяльності.
У своїй практичній діяльності використовую такі сучасні технології навчання, як: робота з медіатекстами та різними джерелами інформації; інформаційні та комп’ютерні технології; інтерактивні методи навчання («Брейн-стормінг», «Інтерв'ю», «Майндмепінг», «Квест», «Займи позицію», «Сократівська бесіда» тощо).
Досить результативним у вивченні історії та формуванні компетентностей є використання карти розуму. Цей метод дає змогу систематизувати, узагальнити матеріал, а також здійснити поточну перевірку навчальних досягнень учнів. Для цього використовую готові незаповнені або частково заповнені шаблони (наприклад, використовую слова причини, передумови, мета, наслідки та ін.). Цікавим є складання ментальної карти разом з учнями під час вивчення нової теми.
Стратегії «Займи позицію», «Сократівська бесіда» розвивають в учнів почуття патріотизму, національної гідності, формують громадянську компетентність, розвивають уміння логічно мислити і послідовно відстоювати власну думку. Інноваційна значимість полягає у проведенні уроків, де панує ділова, творча атмосфера, де учні охоче вступають в діалог з учителем, один з одним, а в старшій школі обговорюють головні новини України та світу. Адже хороший урок завжди вирізняється тим, що він насичений, цікавий, викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів та породжує цікаві ідеї та пропозиції.
Важливу роль у реалізації якісного освітнього процесу відіграє така трудова функція педагога як партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу. Усвідомлюючи це, свою професійну діяльність намагаюся будувати під девізом «У серце увійде лише те, що йде від серця», тобто так, аби власним прикладом стимулювати своїх учнів до пізнання. Намагаюся бути наставником, тьютором, тим самим координуючи їх навчально-пізнавальну діяльність, але даючи можливість самостійно творити, досліджувати, пізнавати навколишній світ. Переконаний, роль вчителя при цьому величезна, адже він виступає з позиції вдумливого помічника, який скеровує самостійну, пізнавальну діяльність учнів та стимулює її.
Не менш важливою є комунікаційну компетентність. Намагаюся тримати постійний зворотний зв’язок із дітьми та батьками, надавати їм конкретні рекомендації, підказки, враховуючи їх можливості та індивідуальну освітню траєкторію. Для цього використовую систему онлайн-комунікації, яка включає персональний сайт, «класні» Viber-групи, коментарі у електронному журналі. Це сприяє розвитку в учнів такої компетентності, як навчання впродовж життя, де діти вміють визначати цілі, рефлексувати щодо власної діяльності.
Не менш важливим аспектом діяльності педагога вважаю організацію здорового, безпечного, інклюзивного освітнього середовища. Впевнений, що тільки відчуваючи себе в безпеці, діти краще засвоюють навчальний матеріал, тому намагаюся здійснювати психолого-педагогічну підтримку здобувачів освіти, використовувати доцільні форми, методи, методики та технології навчання: створення ситуації успіху через мислення зростання, емоційне налаштування на урок із використання криголамів, ненасильницька комунікація тощо.
Готуючись до проведення уроків, намагаюся враховувати психологічний стан учнів, здійснюю особистісно-орієнтований підхід до кожного через використання права вибору, намагаюся впроваджувати сучасні психоемоційні практики. Крім того, використовую вправи для розвантаження та перепочинку.
«Як корабель назвеш, так він і попливе». Я би трішки перефразував цей вислів: «Як сплануєш власну діяльність, так вона і буде реалізовуватись». Саме тому велику увагу приділяю організаційній компетентності, як важливій складовій власної діяльності. З метою якісного планування здійснюю прогнозування роботи – ґрунтовний аналіз та визначення шляхів успішної реалізації поставлених завдань, а також передбачення результатів роботи. Планування здійснюю на діагностичній основі.
З метою урізноманітнення освітнього процесу, як одного зі шляхів підвищення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, намагаюся використовувати різні типи та форми організації освітнього процесу. Оцінювання здійснюю виключно за попередньо оприлюдненими критеріями та лише на принципах академічної доброчесності. Для визначення траєкторії розвитку кожного здобувача здійснюю аналіз та моніторинг результативності. Урізноманітнення системи оцінювання здійснюю шляхом розвитку в учнів навичок самооцінки. Активно використовую методики само- та взаємооцінювання учнями як в усній, так і в письмовій формі.
Невід’ємною частиною педагогічної діяльності є безперервний професійний розвиток. Розуміючи, що досконалості немає меж, впевнений, що педагог зобов’язаний постійно працювати над собою. Реалізуючи власну траєкторію професійного розвитку, постійно проходжу різноманітні курси підвищення кваліфікації, беру участь у різних навчально-методичних заходах в рамках неформальної освіти, долучаюсь до організації та проведення конференцій та багатьох інших заходів з метою професійного вдосконалення.
Працюю над собою і в методичному напрямку. Так, за останні три роки був членом СНІТ (студентське наукове історичне товариство) ФІММВ, був доповідачем на науковому комітеті конфера про вишиванку: Identity, Tradition and Cultural Interferences. Symbolism of the Romanian Blouse «Ia»: International Scientific Conference. 2nd Edition (Târgu-Jiu, 21 June 2024); є активним слухачем Всеукраїнської культурної мережі Гончаренко центр. Окрім того, беру активну участь у всіх заходах територіального та обласного рівнів.
Суть моєї педагогічної ідеї перекликається із моїм педагогічним кредо – навчити мислити, логічно думати, толерантно відстоювати власні переконання та погляди. Адже головне завдання сучасної системи освіти – виховання життєво компетентної особистості, яка в майбутньому стане творцем нашої історії.