Для розумних й креативних учителів


Вовеки не будет наш труд напрасным,

а замысел праздным

Ю. Левитанский


Шановні мої колежанки, так в чому ж найвищий сенс нашої професії? «Не шукайте нове, а шукайте вічне»,- говориться у відомому вислові. А що ж є вічним, незмінним в роботі педагога?

У І.О. Фонякова, відомого російського поета, перекладача, журналіста є вірш, він його присвятив художнику Павлу Петровичу Чистякову, про якого ще говорять: «…всеобщий педагог русских художников, наш общий и единственный учитель …». Саме через його майстерню пройшли відоміші митці кінця 19 століття: Рєпін, Полєнов, Суріков, Васнєцов, Врубель, Сєров, Борисов-Мусатов:

Он пробуждал в них то, чего они

В себе и сами не подозревали,

Они, как сад, взрослели, созревали,

И счастлив был Учитель их в тени.

Учить тому, что можешь сам, - несложно,

Но есть на свете место чудесам,

пока учить – и научить! – возможно

чему-то большему, чем можешь сам!

До цього, мабуть, ми й повинні прагнути. "Багато нас, здібних та талановитих на землі народжується. А ось тих, хто вміє Божу іскру в дітях помітити, хто долонями від злих дощів їх прикриє, а як настане час - у вільний політ відправить, як птах пташенят... Такі - на вагу золота." Як вам це вдається, шановні мої колеги, поки науці невідомо, але я зрозуміла одне: нам з вами неодмінно потрібно зустрічатися.


Моїм колежанкам присвячується