УНР вигадав Рух…

Влітку 1991-го здійснилася споконвічна мрія багатьох поколінь українців — 24 серпня на політичній мапі світу постала Українська держава. А у грудні того ж року український народ на всеукраїнському референдумі підписав смертний вирок СРСР, підтримавши проголошену парламентом незалежність України. Мине небагато часу, і президент росії володимир путін назве розпад радянської імперії «найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття». А згодом спробує реанімувати її, пішовши на Україну так званою гібридною війною.

Наприкінці 80-х — початку 90-х, коли українці все наполегливіше виступали за створення власної держави, росіяни — у звичній для них манері стосовно «молодших братів» зверхності, що межувала з пихатістю − насміхалися над прагненням українців створити, вірніше, відновити самостійну Украну, стверджуючи, що ми «зовсім з глузду з’їхали». Як пересічні росіяни, нога яких не ступала далі своєї «дєрєвні», і котрі днем з вогнем не могли відшукати на мапі Українську РСР, так і «просвещьонниє». Наприклад, один суперпопулярний на той час російський журналіст, який сьогодні перебуває у жорсткій опозиції до путіна, і щиро — хочеться в це вірити — підтримує нас у війні з московією, говорив у 1990 році: «Скажи мені — навіщо вам ця незалежність? Демократія, звісно, потрібна, верховенство закону також. Але навіщо розбігатись? Адже, як у вас кажуть, гуртом і батька легше бити».

На зауваження, що українці вже мали державу — Українську Народну Республіку, яку росіяни втопили у крові, співрозмовник відповів: "Її вигадав ваш Рух…".

Не знаю, що сталося з цією людиною, які події перевернули її свідомість, але сьогодні в росії, мабуть, немає затятішого ворога путіна на інформаційному фронті, аніж мій знайомий. Згадав його тому, що подібних поглядів тоді дотримувалися багато росіян − від двірника до академіка, хоча, звісно, були винятки. Насамперед у середовищі творчих людей…